Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №136/1183/26 — Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1183/26

провадження №3/136/372/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м. Липовець

Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Шпортун С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від заступника начальника Відділу поліції №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ення, РНОКПП – не відомо, громадянка України, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не притягувалась до адміністративної відповідальності,

за ч.1 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд суду надійшли зазначені матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Із протоколу серія ВБА №149167 встановлено, що 04.06.2026 о 02:00 год., за адресою АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 умисно висловлювала погрози, образи, нецензурну лайку в адресу колишнього чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим завдала шкоду психічному здоров`ю потерпілого.

Такі дії ОСОБА_1 особою, що склала матеріали про адміністративне правопорушення кваліфіковано за ч.1 ст.173 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлена про день та час розгляду справи, в підтвердження чому є рекомендовані поштові відправлення, повторно не з`явилась.

Відповідно до ч.1 ст. 268 КупАП України, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Зважаючи на викладені обставини, ОСОБА_1 належно сповіщалась про час і місце розгляду справи, не подала письмових заперечень проти протоколу, пояснень та доказів, до суду не з`явилась, її поведінка свідчить про не бажання брати участь у розгляді справи.

За таких обставин, суд здійснює розгляд справи у відсутності особи, яка притягується до відповідальності, на підставі зібраних у справі доказів.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що на підтвердження винуватості ОСОБА_1 особою, що склала матеріали надано наступні докази, які були безпосередньо досліджені судом, а саме:

- протокол про адміністративне правопорушення серія ВБА №149167, у якому зазначено суть правопорушення, про що вказано вище;

- рапорт працівника поліції, відповідно до якого ОСОБА_1 звернулась на 102 та повідомила, що її колишній чоловік ОСОБА_2 в присутності неповнолітньої дитини скоює фізичне насилля відносно неї. По прибуттю на місце події працівниками СРПП ВП №4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області було встановлено, що між заявницею ОСОБА_1 та її колишнім чоловіком ОСОБА_3 виникло непорозуміння та домашнє насильство психологічного характеру, в результаті чого було прийнято рішення притягнути до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 173-2 КУпАП, постанова ВБА№149166;

- письмові пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких вона повідомила, що виник конфлікт з колишнім чоловіком ОСОБА_2 , під час якого останній ображав її нецензурною лайкою та образливими словами.

Відповідальність за ч.1 ст.173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких із зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов`язкової ознаки – настання фізичної чи психологічної шкоди, яка була завдана потерпілому.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Натомість норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Нормами зазначеного закону визначено, що психологічним насильством є така форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

З аналізу наведених норм Закону слідує, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією статті 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли діяння фізичного, психологічного або економічного характеру тягнуть за собою можливість настання фізичної або психологічної шкоди.

Під домашнім насильством, зокрема, психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.

Нормами ч. 2 ст. 251 КУпАП визначено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП і не може бути перекладений на суд.

Аналізуючи зібрані у справі докази суд зважає, що протокол про адміністративне правопорушення є одним із доказів, утім сам по собі лише фіксує факт правопорушення, проте не є беззаперечним доказом вини особи, а являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, тоді як винуватість особи має бути доведена у сукупності із іншими доказами.

Зі змісту рапорту та письмових пояснень ОСОБА_1 встановлено, що саме вона повідомила поліцію про вчинення домашнього насильства зі сторони чоловіка та саме він її ображав, отож діяння психологічного характеру спрямовані на настання чи фактичне настання психологічної шкоди були вчинені відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Суд зауважує, що згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється із суворим додержанням законності.

Суд зауважує, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.

Суд, керуючись принципом "поза розумним сумнівом" вважає, що особою, яка склала матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами наявність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

В силу вимог ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Отже, аналіз наведених обставин та положень закону дозволяє суду зробити висновок про необхідність закриття провадження в справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 173-2 ч.1, 247, 251, 276, 283, 284 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст.173-2 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10-ти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.

Суддя С.В. Шпортун