Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №711/5071/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Суд: Придніпровський районний суд м. Черкас

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням

Дата: 01 липня 2026 р.

Справа: №711/5071/26

Суддя: Казидуб О. Г.

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5071/26

Номер провадження2/711/2962/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

Головуючого – судді: Казидуб О.Г.

при секретарі: Шульги А.В.

за участю:

адвоката: Гайдай Т.О.

представник третьої особи: Котяш А.С.

третьої особи: Кузьменко Н.В.

третьої особи: Кузьменко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси за правилами спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Черкаська міська рада про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Гайдай Тетяна Олександрівна, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернулася до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), треті особи: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ), Черкаська міська рада (м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 36, ЄДРПОУ 25212542) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Вимоги мотивовані тим, що 10 червня 1978 р. позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрував шлюб із ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу Серії НОМЕР_5 від 10.06.1978 р., актовий запис № 5.

У шлюбі у подружжя народилось двоє дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_6 виданого 09.05.2016 р. Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_7 виданого 04.02.1983 р. Придніпровським відділом ДРАЦС.

В 1993 р. позивачу видано ордер на житлове приміщення Серії А № 001953 з сім`єю із чотирьох осіб на право заняття житлового приміщення загальною площею 66,43 кв. м., житловою площею 38,21 кв. м., що складається із трьох кімнат в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення № 157 Черкаської міської ради народних депутатів від 06.04.1993 р.

Наразі, квартира АДРЕСА_2 є неприватизованою та перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Черкаси.

Позивач безперервно зареєстрований та проживає з 2001 року за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується відповіддю № 7307/10243-01-10 від 15.04.2026 р. Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради.

У вказаній вище квартирі, окрім позивача зареєстровані: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з 16.04.1993 р. і дотепер, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 01.03.1996 р. і дотепер, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з 23.02.2001 р. і дотепер.

Відповідач фактично не проживає в квартирі АДРЕСА_2 з 2000 р. даний факт підтверджується актом про не проживання особи за місцем реєстрації від 15.05.2026 р. та актом про фактичне не проживання особи від 15.05.2026 р. Позивачу не відома адреса місця проживання відповідача та засоби зв`язку з ним відсутні.

Відповідач спільним житлом тривалий час не користується, однак залишається зареєстрованим у ньому, позивач змушений нести додаткові витрати на сплату комунальних послуг, що нараховуються відповідно до числа зареєстрованих у ньому осіб.

Оскільки зняти з реєстраційного обліку місце проживання відповідача в позасудовому порядку позивач не має можливості, а його реєстрація обмежує його права на вільне володіння та користування житловим приміщенням, позбавляє можливості зокрема скористатися правом на приватизацію, позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_3 .

20 травня 2026 року ухвалою суду відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Адвокат Гайдай Тетяна Олександрівна, яка діє в інтересах позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі та просила задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 , в судове засідання повторно не з`явивсяя, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, проте поштові відправлення були повернуті на адресу суду без вручення, з відміткою «адресат відсутній». Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася, клопотань про відкладення або про розгляд справи без її участі на адресу суду не надходило.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечувала, щодо задоволення позовних вимог, та зазначила що проживає в даній квартирі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечував, щодо задоволення позовних вимог, та зазначив що відповідач не проживає в даній квартирі 26 років. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Представник третьої особи Черкаської міської ради – Котяша Андрій Сергійович Володимирович в судовому засіданні не заперечував, щодо задоволення позовних вимог, та проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що відповідача не бачив 15 років, він в даній квартирі не проживає, комунальні платежі не сплачує.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що бачила відповідача років 15 тому та після цього вона його не бачила.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що вони є сусідами. Відповідач проживав в даній квартирі до 18 років потім одружився і після весілля вона його більше не бачила.

Справу розглянуто за правилами заочного розгляду передбаченими ст. 280-282 ЦПК України за відсутності відповідачів повідомлених у встановленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, які не з`явилися в судове засідання без повідомлення причин, не подали відзиву проти позову, а представник позивача не заперечує проти такого порядку розгляду справи.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив такі обставини та дійшов до відповідних висновків.

Як визначено в статті 55 Конституції України та статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

За змістом статей 12, 81, 89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

В судовому засіданні встановлено, що Виконавчим комітетом міської ради народних депотатів м. Черкаси було видано Ордер на жиле приміщення № 001953 серії А ОСОБА_1 зі сім`єю із 4 чоловік на право заняття жилого приміщення жилою площею 38,21/66,43 кв.м., яке складається з трьох кімнат за адресою: АДРЕСА_1 . Підстава видачі ордеру – Рішення № 157 від 06 квітня 1993 року. Склад сім`ї: ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 .

Відповідно до копії Свідоцтва про укладення шлюбу Серії НОМЕР_8 , виданого 10 червня 1978 року Полого-Вергунівською сільською радою Переяслав-Хмельницького району Київської області, ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_3 .

Також, відповідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , виданого 09 травня 2026 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ІНФОРМАЦІЯ_5 у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 народилась спільна дитина – ОСОБА_2 , що підтверджується актовим записом № 17.

Як вбачається з відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 27612441 від 20.05.2026, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Між тим, з Акту про фактичне не проживання особи від 15 травня 2026 року дійсно вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , фактично не проживає за вказаною адресою.

Обставин, які б перешкоджали відповідачам проживати в кімнаті 803 гуртожитку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , судом не встановлено.

За змістом статті 310 ЦК України, фізична особа має право на місце проживання. Фізична особа має право на вільний вибір місця проживання та його зміну, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 4 статті 311 ЦК України фізична особа не може бути виселена або іншим чином примусово позбавлена житла, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 327 ЦК України передбачено, що управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 61 ЖК України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем - житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім`я якого видано ордер.

Згідно частини 1 статті 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до статті 72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

За змістом абз. 1 п. 10 Постанови Пленуму ВСУ №2 від 12.04.1985 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового Кодексу України», у справах про визнання наймача або члена його сім`ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК), необхідно з`ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. В разі їх поважності (перебування у відрядженні, у осіб, які потребують догляду, внаслідок неправомірної поведінки інших членів сім`ї тощо) суд може продовжити пропущений строк.

Згідно правового висновку Верховного Суду у постанові від 24.10.2018 у справі № 490/12384/16-ц, особа може бути визнана такою, що втратила право користування жилим приміщенням за двох умов: не проживання особи в жилому приміщенні більше шести місяців та відсутність поважних причин.

Оскільки в судовому засіданні достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_2 тривалий час не проживає в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , не сплачує комунальні послуги та не несе будь-яких витрат на утримання вказаного житла, і перешкоди у користуванні даним житловим приміщенням відповідачу не чиняться, відтак, підстави для збереження за нею цього житлового приміщення відсутні.

Тому, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 327 ЦК України, ст. 71, 72 ЖК України, ст. ст. 6,12, 13, 17, 18, 263, 265, 268, 274, 279 , 280-282 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Черкаська міська рада про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , таким, що втратила право користування житловим приміщенням, а саме, квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду на протязі 30 днів. Апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Головуючий: О. Г. Казидуб

Оригінал: reyestr.court.gov.ua