Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №645/3898/26 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/3898/26

Провадження № 2/645/2891/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року місто Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Костіної І.Г.,

за участю секретаря судового засідання Малій О.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні Немишлянського районного суду міста Харкова цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Представник позивача ТОВ «Новий колектор» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 2242477 від 18.04.2025 року у розмірі 49 848 грн. 00 коп., суми сплачених судових витрат у розмірі 2662 грн. 40 коп. та 226,98 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18.04.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» (надалі Товариство) та ОСОБА_1 (надалі Відповідач) укладено кредитний договір №2242477, відповідно до умов якого Відповідачу надано кредит у розмірі 13 400,00 грн., строком на 360 днів. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, Посилався, що кредитором виконано свої зобов`язання за договором в повному обсязі, в свою чергу позичальник свої зобов`язання за договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим станом на 26.11.2025 утворилась заборгованість у розмірі 49 848,00 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту – 13 400,00 грн; за відсотками 29 748,00 грн, а також штраф у розмірі 6 700,00 грн. 26.11.2025, між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «Новий Колектор» укладено Договір факторингу №261125/1, на виконання умов якого складено Реєстр боржників № 261125/1, згідно з яким відбулось відступлення права вимоги за кредитним договором №2242477 від 18.04.2025 на залишок основної суми кредиту, відсотків, нарахованих за користування кредитом, та інших, передбачених договором платежів, боржником за яким являється ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 01.05.2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, в позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений вчасно та належним чином, причин неявки не повідомив, відзиву або клопотань з процесуальних питань суду не надходило.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач повідомлений про час та місце слухання справи своєчасно та належним чином, представник позивача надав згоду на ухвалення заочного рішення, суд проводить заочний розгляд справи на підставі наявних доказів, відповідно до положень ст. 280 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо та у їх сукупності та взаємозв`язку, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.04.2025 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір № 2242477 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort».

Кредитний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Умовами Кредитного договору встановлено, що ТОВ «Селфі Кредит» надає відповідачці кредит у розмірі 13 400,00 грн, а відповідач зобов`язалася повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором; строк кредиту 360 днів; періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 дні. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до цього Договору; Тип процентної ставки фіксована; за користування кредитом нараховуються стандартна процента ставка у розмірі 1% в день у межах строку кредиту; знижено процента ставка в розмірі 0,9% в день та застосовується у разі сплати коштів у сумі першого платежу.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: - за стандартною ставкою протягом всього строку кредиту 48 240,00 грн., за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосовування зниженої процентної ставки 47 838,00 грн ( п.1.8.1, п.1.8.2 Договору).

Також, відповідно до умов Кредитного договору (п.2.1 Договору), кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок Споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу Споживача № НОМЕР_1 .

Проценти, що нараховуються за договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт» (п. 3.1 Договору).

У випадку невиконання та/або неналежного виконання споживачем зобов`язань щодо повернення суми кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, споживач зобов`язаний сплатити Товариству штраф: у розмірі 2010,00 грн. на третій день такого невиконання та/або неналежного виконання та у розмірі 402,00 починаючи з четвертого дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання (п.6.4, п.6.4.1, п.6.4.2 Договору).

Така ж інформація стосовно розміру кредиту, строку його повернення, відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у паспорті споживчого кредиту, який підписаний електронним підписом - одноразовим ідентифікатором Н447.

Графіком платежів за договором № 2242477 доведено до відома ОСОБА_1 графік погашення заборгованості, інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом.

Згідно довідки про ідентифікацію, виданою ТОВ «Селфі Кредит», ОСОБА_1 , уклав договір №2242477 від 18.04.2025. Прийняття та підтвердження умов договору, його підписання позичальником відбулося шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором Н447 відповідно до вимог ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Номер телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор: 380506377628.

Як встановлено судом, ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання перед відповідачем ОСОБА_1 , за Кредитним договором виконало та надало йому кредит у розмірі 13 400,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, , що підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» про успішне перерахування кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «Селфі Кредит»: 2025-04-18 01:32:10, призначення платежу: зарахування на кратку, ЕПЗ 5355280032482000.

26 листопада 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» укладено договір факторингу №261125/1, відповідно до умов якого Клієнт (ТОВ «Селфі Кредит») відступає (передає) Фактору (ТОВ «Новий Колектор») Права вимоги, а Фактор набуває Права вимоги від Клієнта та сплачує Клієнту за відступлення Прав вимог Фінансування у сумі, що дорівнює ціні Договору у порядку та у строки встановлені цим Договором.

У розділі 3 Договору факторингу сторони погодили, що право вимоги переходить до Фактора після підписання Сторонами цього Договору, з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді за формою Додатку 5 цього Договору, після чого Фактор стає Кредитором по відношенню до Боржників стосовно їх Заборгованостей за Кредитними договорами. Разом з Правами вимоги Фактору переходять всі інші пов`язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав та передбачені цим Договором.

Відповідно до п. 4.1, 4.2. Договору факторингу сторони домовились, що фінансування (ціна Договору) складає 3 211 419 (три мільйони двісті одинадцять тисяч чотириста дев`ятнадцять) гривень 54 копійки, без ПДВ. Фактор сплачує Клієнту фінансування, шляхом перерахування Клієнту грошових коштів у сумі, що зазначена у пункті 4.1 цього Договору, на рахунок Клієнта, вказаного в Розділі 14 цього Договору, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання Сторонами цього Договору.

Відповідно до платіжної інструкції кредитового переказу коштів №37204767222222512 від 28.11.2025, ТОВ «Новий Колектор» перерахувало на користь ТОВ «Селфі Кредит» суму - 3211419,54 грн з призначенням платежу: «сплата ціни продажу за відступлення Права вимоги, згідно з Договором факторингу №261125/1 від 26.11.2025».

Відповідно до витягу з Реєстру боржників в електронному вигляді до Договору факторингу від 26.11.2025 року № 261125/1, від ТОВ «Селфі Кредит» до ТОВ ««Новий Колектор» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 2242477 на загальну суму 49 484,00 гривень.

Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором № 2242477 від 18.04.2025 про надання коштів, розмір заборгованості станом на 26.11.2025 складає 49 848,00 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту – 13 400,00 грн; за відсотками 29 748,00 грн, а також штраф у розмірі 6 700,00 грн.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до вимог ст.1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно ч.12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті ч.12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» ч.3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Як регламентовано ч.6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205,207 ЦК України).

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постановах від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 по справі 127/33824/19, від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, від 23.03.2020 року у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19); від 09.09.2020 року у справі №732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Відповідно до ст. ст. 526, 1054 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу; за кредитним договором позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

За частиною 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 617 ЦК України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою для звільнення, від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов`язань. Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що доказів повернення кредиту чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягненню з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 2242477 від 18.04.2025 року у розмірі 43 148 грн. 00 коп., з яких: заборгованість по тілу кредиту – 13 400,00 грн; за відсотками 29 748,00 грн.

Щодо стягнення заборгованості за штрафом у розмірі 6 700,00 грн.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Разом з тим, відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в Україні введено воєнний стан з 05.00 год 24 лютого 2022 року, який триває донині.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 № 183/7850/22зазначив тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

З огляду на вказані норми, позичальник (відповідач) звільняється від обов`язку сплати пені, штрафів та інших платежів у період дії в Україні воєнного стану, а отже, позовні вимоги в частині стягнення штрафу до задоволення не підлягають.

Щодо судових витрат:

Згідно з платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №3720477727 від 28 квітня 2026 року при пред`явленні позову до суду через підсистему «Електронний суд» позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 662,40 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача на 86,55 %, з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2 304,30 гривень (2662,40 : 100 х 86,55 = 2 304,30).

Крім зазначеного, у пред`явленому позові позивач просить стягнути з відповідача на свою користь витрати, понесені внаслідок відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу в сумі 226,98 гривень.

Відповідно до квитанції №2039523 від 29.04.2026 поштової служби «Е-Пост» та опису вкладень до листа ТОВ «Новий Колектор» було скеровано за адресою відповідача ОСОБА_1 позовну заяву з доданими до неї документами. Загальна вартість відправлення становить 226,98 гривень.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача на 86,55%, з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог на користь позивача підлягають стягненню витрати за відправлення копії позовної заяви з додатками відповідачу в сумі 196,45 гривень.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.525, 526, 626-629, 638, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст.1,2,77-78,81,89,141,247,259,263-265,273,279, 354 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» заборгованість за кредитним договором №2242477 від 18.04.2025 року у розмірі 43 148( сорок три тисячі сто сорок вісім) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий колектор» судові витрати у загальному розмірі збір у сумі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) грн. 75 коп.

В іншій частині позовних вимог –відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Рішення може бути оскаржено позивачем безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор», код ЄДРПОУ 43170298, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, буд. 13, офіс 601;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 07.07.2026 року.

Суддя І.Г. Костіна