Рішення від 24 червня 2026 р. у справі №645/8219/25 — Немишлянський районний суд міста Харкова

Справа № 645/8219/25

Провадження № 2/645/749/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2026 року Немишлянський районний суд міста Харкова у складі: Головуючого - судді Ульяніч І.В., при секретарі - Циганок В.М., учасники справи - представник позивача Ямполець І.С., представник відповідача - Паньков О.П., інші учасники справи - не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, стягнення безпідставно набутих коштів, треті особи: Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артум Анатолійович, Немишлянський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

В с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 , в особі свого представника - адвоката Ямполець І.С., звернувся до суду з позовом до АТ КБ «Приват Банк», в якому просить суд, визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва А.А. від 12.04.2017 року, зареєстрований в реєстрі за №2722, про стягнення з ОСОБА_1 боргу за Кредитним договором від 10.07.2009 року у загальній сумі 138 011,89 грн. на користь АТ КБ «Приватбанк», таким, що не підлягає виконанню.Стягнути з АТ КБ «Приват Банк» на користь позивача в порядку повернення стягнутої суми за виконавчим написом грошові кошти у сумі 138 011,89 грн. та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що постановою державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Фролова А.О. від 23.08.2017 відкрито виконавче провадження НОМЕР_7, на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва А.А. від 12.04.2017 № 2722 про стягнення з позивача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором. Про існування виконавчого напису та виконавчого провадження він дізнався лише у вересні 2025 року, після примусового списання коштів з рахунку. Позивач вважає, що виконавчий напис приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва А.А. від 12.04.2017 № 2722, вчинено з порушенням вимог Закону України «Про нотаріат», оскільки кредитний договір не був нотаріально посвідчений, безспірність заборгованості належними доказами не підтверджена, а нотаріусом не дотримано порядку вчинення виконавчого напису. У зв`язку з цим позивач просив визнати зазначений виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, а також стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» 138 011,89 грн., як безпідставно набуті кошти, стягнуті на підставі цього виконавчого напису.

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 27.11.2025 року відкрито провадження у цивільній справі та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження, справу призначено до розгляду у підготовче судове засідання.

12.12.2025 року від представника відповідача АТ КБ «ПриватБанк» - Панькова О.П. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якої представник зазначає, що позивач пропустив строк позовної давності щодо оскарження виконавчого напису приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва А.А., зареєстрованого 12.04.2017 за № 2722, який виконувався у виконавчому провадженні № ВП НОМЕР_8. Відповідач зазначає, що позивачу було направлено претензію про погашення заборгованості, він здійснював платежі за кредитним договором, а також був обізнаний про виконавче провадження, оскільки державний виконавець Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Фролов А.О. виніс постанову про арешт майна від 25.01.2018, а державний виконавець Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Тарасова Н.С. - постанову про арешт коштів від 24.03.2021. На думку відповідача, позивач міг і повинен був знати про порушення свого права значно раніше, тому строк позовної давності сплив, що відповідно до ст. 267 ЦК України є самостійною підставою для відмови у позові.

25.02.2026 року на адресу суду від представника позивача надійшли письмові пояснення, відповідно до яких представник зазначає, що позивач заперечує доводи АТ КБ «ПриватБанк» про пропуск строку позовної давності, зазначаючи, що про існування виконавчого провадження № ВП НОМЕР_8 позивач дізнався лише 03.09.2025 після арешту та списання 151 813,08 грн. з рахунку, а про виконавчий напис приватного нотаріуса Чернігівського міського нотаріального округу Завалієва А.А. від 12.04.2017 № 2722 - лише 17.10.2025 після отримання документів. Постанов про відкриття виконавчого провадження чи інших документів він не отримував, а відповідач не довів вручення претензії про погашення заборгованості чи належного повідомлення про виконавчий напис. Позов подано 18.11.2025, тобто після фактичного отримання інформації про порушення права. Позивач також зазначає, що перебіг позовної давності був продовжений на період карантину відповідно до Закону. З огляду на це строк звернення до суду не пропущено. Щодо суті спору позивач вказує, що розрахунок заборгованості за кредитним договором № б/н від 10.07.2009, поданий АТ КБ «ПриватБанк», підтверджує нарахування боргу за період 20.09.2011-31.12.2016, а пені та комісії - за період 01.04.2013-31.12.2016, тобто значна частина вимог виникла поза межами трирічної позовної давності. Це свідчить про відсутність безспірності заборгованості на момент вчинення виконавчого напису № 2722 від 12.04.2017, а нотаріус не перевірив належні документи, передбачені законодавством. Позивач також не погоджується з доводами про неналежний спосіб захисту, зазначаючи, що після визнання виконавчого напису № 2722 від 12.04.2017 таким, що не підлягає виконанню, стягнуті у виконавчому провадженні № ВП НОМЕР_8 кошти в сумі 138 011,89 грн. підлягають поверненню, як безпідставно набуті відповідно до ст. 1212 ЦК України.

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Хароква від 09.03.2026 року закрито підготовче судове засідання, справу призначено до розгляду по суті.

Представник позивача Ямполець І.С. у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила про їх задоволення, підтвердила обставини, викладені в позовній заяві та письмових поясненнях.

Представник відповідача АТ КБ «ПриватБанк» - Паньков О.П. у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечував, підтримав обставини викладені у Відзові на позов, зазначив, що позивачем пропущено строк позовної давності, зазначив, що позивачу було відомо про наявну заборгованість за кредитом. Зазначив, що в даному випадку не може бути застосовано ст. 1212 ЦК України, враховуючи, що між сторонами був укладений кредитний договір, просив про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Також представник відповідача в судовому засіданні не оспорював отримання банком коштів в розмірі 138 011,89 грн., за оспорюваним виконавчим написом.

Треті особи: приватний нотаріус Завалієв А.А., та представник Немишлянського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причину неявки суд не повідомили, заперечення на позовну заяву не надали.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їхній сукупності та надавши їм належну правову оцінку, приходить до наступного.

Дослідивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 12.04.2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 2722, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк», що є правонаступником ЗАТ КБ «Приват Банк» заборгованість за Кредитним договором б/н від 10.07.2009 року та розрахунку заборгованості за договором станом на 31.12.2016, грошові кошти у сумі 138011 грн. 89 коп., з урахуванням: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10692,94 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 116370,84 грн., заборгованості за комісією у розмірі 4138,02 грн., заборгованості по штрафам (фіксована частина) у розмірі 250,00 грн. та заборгованості по штрафам (відсоток від суми заборгованості) у розмірі 6560,00 грн..

Підставою для вчинення виконавчого напису приватний нотаріус Завалієв А.А. зазначає положення ст. 34 ч.1 п.19, ст.ст. 87, 88, 89 Закону України «Про нотаріат» та п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», в редакції від 10.12.2014, на підставі Постанови Кабінетів Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів».

Постановою державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Індустріальному та Немишлянському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області Фролова А.О. від 23.08.2017 року, на підставі виконавчого напису №2722, виданого 12.04.2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А., відкрито виконавче провадження НОМЕР_7 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приват Банк» заборгованість у загальному розмірі 138011,89 грн. Було постановлено також стягнути з ОСОБА_1 виконавчий збір/основну винагороду виконавця в розмірі 13801,19 грн.

Постановою старшого державного виконавця Немишлянського відділу державної виконавчої служби у місті Харкова Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Новицькою О.О. від 04.09.2025 року, закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2722, виданого 12.04.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 138011,89 грн., припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення, накладені постановою про арешт майна боржника ВП НОМЕР_7 від 20.07.2022 в реєстрі ДРОМ.

Відповідно до Виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , 03.09.2025 року відбулось списання коштів з арештованого рахунку № НОМЕР_2 , повна оплата ПІ №21302 від 02.09.2025 на суму 151813,08 грн., стягнення за ВП НОМЕР_7.

Сплата позивачем ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приват Банк" заборгованості в розмірі 138011,89 грн., також підтверджено відповіддю Немишлянського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові на запит представника позивача від 13.10.2025 року.

Відповідно до приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат», захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Згідно положень ст. 88 Закону України «Про нотаріат», нотаріус вчиняє нотаріальні написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Згідно пп.1.2. пункту 1, пп.2.2 пункту 2, пп.3.1,пп.3.2, пп.3.4, пп.3.5 пункту 3, пп.5.1 пункту 5 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України. У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача. Нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172. Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172. Виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.

Згідно п.2 розділу «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999р. № 1172, для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями додаються: а)оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до пункту 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат" вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія. Ця нотаріальна дія полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц.

Позивач оспорює нараховану заборгованість та період її нарахування.

Суд зазначає, що строк для звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису, передбачений статтею 88 Закону України «Про нотаріат», безпосередньо пов`язаний з позовною давністю, встановленою ЦК України. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України). Тож, загальний строк для звернення стягувача до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису становить не більше трьох років з дня виникнення у стягувача права вимоги до боржника. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено іншу позовну давність, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису в контексті застосування положень статті 88 Закону України «Про нотаріат» безпосередньо пов`язаний із позовною давністю, встановленою ЦК України. Фактично законом визначено, що строк для звернення до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису є таким самим, що й позовна давність для звернення до суду.

В судовому засіданні встановлено, що нотаріусом 20.04.2017 року виконавчим написом було стягнуто заборгованість за період з 10.07.2009 року по 31.12.2016 року.

Відповідачем АТ КБ «Приват Банк» не надано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження наявності боргових правовідносин за укладеним з ОСОБА_1 кредитним договором, щодо безпідставності позовних вимог та дотримання законодавства при видачі виконавчого напису у безспірному порядку.

В матеріалах справи відсутні докази того, що укладений з позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, а приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим А.А., не надані копії документів, на підставі яких вчинений виконавчий напис №2722 від 12.04.2017 року, тому вказані обставини є ще однією підставою для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Крім того, згідно наданого на ухвалу суду від 26.02.2026 року про витребування доказів, а саме копії кредитного договору, відповідачем суду було надано копію заяви ОСОБА_1 якою він просив відкрити рахунок в Приватбанку для надання банківських послуг.

Наданий банком розрахунок заборгованості б/н від 10.07.2009 та Заява позивача не є належними доказами укладення кредитного договору та існування безспірної заборгованості. Наявність спору щодо розміру та підстав виникнення заборгованості виключає можливість її стягнення у безспірному порядку шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №172/1652/18 від 21.10.2020 року.

Таким чином, у даному випадку, відомостей, що нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису переконався належним чином у наявності боргових зобов`язань та безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, суду не надано.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також їх достатності і взаємному зв`язку, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Стосовно думки представника відповідача про пропущення позивачем строку позовної давності, суд дійшов до такого висновку:

Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки стаття 257 ЦК України/.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові ч. 3, ч. 4 ст. 267 ЦК України).

За змістом статей 256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи носія порушеного права (інтересу). За загальним правилом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 впроваджено дію карантину на території України з метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19.

Згідно п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257,258,362,559,681,728, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. 01.07.2023 згідно постанови Кабінету Міністрів України № 651 від 27.06.2023 завершено дію карантину.

Крім того, судом встановлено, що про своє порушене право позивач дізнався після списання з його рахунку грошових коштів в вересні 2025 року, що не було спростовано в судовому засіданні відповідачем по справі.

З огляду на викладене, доводи відповідача про те, що позивачем пропущений строк позовної давності для звернення із даним позовом до суду, не знайшли свого підтвердження.

Що стосується вимог позивача про повернення стягнутої суми за виконавчим написом грошових коштів у розмірі 138011,89 грн.

Відповідно до ч 1 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною 3 ст. 1212 ЦК України передбачено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про:1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Суд зазначає, що визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, є самостійною та достатньою підставою для повернення стягнутих коштів, як безпідставно набутого майна відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України.

Оскільки грошові кошти у сумі 138 011,89 грн. були стягнуті з позивача на підставі виконавчого напису, який суд визнає таким, що не підлягає виконанню, правова підстава для їх набуття відповідачем відпала. Відтак відповідно до ст. 1212 ЦК України зазначені кошти підлягають поверненню позивачу як безпідставно набуті.

Питання про розподіл судових витрат між сторонами суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, позивачем було сплачено за дві позовні вимоги судовий збір у розмірі 2591 грн. 32 коп. (1380,12 грн.+ 1211,20 грн.), який підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, стягнення безпідставно набутих коштів, треті особи: Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, Немишлянський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - задовільнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 2722, вчинений 12.04.2017 року приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Завалієвим Артемом Анатолійовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» заборгованості у розмірі 138011 грн. 89 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» на користь ОСОБА_1 в порядку повернення стягнутої суми за виконавчим написом грошові кошти у розмірі 138011 грн. 89 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2591 грн. 32 коп.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо сторін по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_4 ;

Представник позивача: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса АДРЕСА_2 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_6 ;

Відповідач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк», ЄДРПОУ 14360570, адреса 01001, місто Київ, вул. Грушевського, будинок 1Д, тел. 380567976042;

Третя особа: Приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Завалієв Артем Анатолійович, адреса 14002, м. Чернігів, проспект Миру, 55, тел. 380509440344;

Третя особа: Немишлянський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ЄДРПОУ 44045469, адреса 61003, м. Харків, вул. Кооперативна, 12/14, ел. пошта info.nemsh.kh.dvs@sumyjust.gov.ua, тел. 380970651337.

Повне судове рішення складено 06.07.2026 року.

Головуючий - суддя: І.В.Ульяніч