Суд: Ставищенський районний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 06 липня 2026 р.
Справа: №378/759/26
Суддя: Марущак Н. М.
Єдиний унікальний номер: 378/759/26
Провадження № 3/378/284/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.07.2026 року селище Ставище
Суддя Ставищенського районного суду Київської області Марущак Н. М., розглянувши матеріали, які надійшли від батальйону № 2 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , за ст. ст. 130 ч. 1, 126 ч. 5 КУпАП,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 26.05.2026 о 21 годині 06 хвилині на 6 кілометрі автодороги Ясенівка - Ставище керував автомобілем ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 „а” Правил дорожнього руху України.
Крім того, ОСОБА_1 26.05.2026 о 21 годині 06 хвилині на 6 кілометрі автодороги Ясенівка - Ставище повторно протягом року керував автомобілем ВАЗ 2109, державний номерний знак НОМЕР_1 , без посвідчення на право керування таким транспортним засобом, якого не отримував, чим порушив п. 2.1 «а» Правил дорожнього руху України.
На виклик суду ОСОБА_1 повторно не прибув, про розгляд справи повідомлений належним чином за вказаною ним під час складання протоколів адресою ( АДРЕСА_1 ). Клопотання про відкладення розгляду справи до суду від нього не надходило. Поштові відправлення із судовими повістками про виклик в судове засідання 22.06.2026 та 07.07.2026 двічі повернулись до суду із зазначенням «адресат відсутній за вказаною адресою» (а. с. 31, 32). В протоколах про адміністративне правопорушення від 26 травня 2026 року в графі „місце проживання (перебування)» зазначено місцем проживання останнього вищевказану адресу, іншої адреси ОСОБА_1 під час складання протоколів про адміністративне правопорушення не повідомив.
У рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року зазначено, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 було відомо, що відносно нього складено протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130, ч 5 ст. 126 КУпАП, що підтверджується відеозаписом.
Постановою від 10 червня 2026 року відповідно до ст. 36 КУпАП об`єднано в одне провадження справи: ЄУН 378/759/26, провадження № 3/378/284/26, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ЄУН 378/760/26, провадження № 3/378/285/26, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 126 ч. 5 КУпАП, та присвоєно адміністративній справі єдиний унікальний номер ЄУН 378/759/26, провадження № 3/378/284/26.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.
Пункт 2.9 «а» ПДР України передбачає, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно п. 2.1 «а» ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Правопорушення згідно ст. 126 КУпАП - керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред`явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Частиною 5 вказаної статті передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Проте, вимоги вищевказаних норм ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.п. 2.1 «а», 2.9 "а" ПДР України за обставин, викладених у протоколах про адміністративне правопорушення, підтверджується наявними у справі доказами, а саме:
- даними протоколів про адміністративне правопорушення від 26.05.2026 року серії ЕПР1 № 676387 та ЕПР1 № 676406, які складені уповноваженою на те особою та їх зміст у повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП; при цьому протоколи були підписані особою, яка їх склала, та безпосередньо ОСОБА_1 (а. с. 1, 15),
- актом огляду на стан сп`яніння, здійсненим поліцейським на місці зупинки, роздрукованим протоколом приладу «Drager» з результатом - 1.91 % етилового спирту (а. с. 4, 5),
- даними відеозапису від 26.05.2026 з бодікамер (на оптичному диску – а. с. 9), на яких зафіксовано факт керування 26.05.2026 о 21 годині 06 хвилині ОСОБА_1 автомобілем ВАЗ, зупинки останнього на вимогу поліцейських; встановлення його особи; на запитання поліцейського ОСОБА_1 відповів, що посвідчення водія він не має; після чого зафіксовано проходження останнім огляду на стан сп`яніння за допомогою приладу «Драгер» з результатом - 1.91%; на запитання поліцейського, чи водій не бажає пройти огляд в медичному закладі, останній відповів, що в лікарню їхати не потрібно; зафіксовано факт роз`яснення останньому прав, та складено протоколи відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та за ч. 5 ст. 126 КУпАП на місці зупинки, і ознайомлено останнього з протоколами та вручено йому другі примірники вказаних протоколів (а. с. 9),
Згідно довідки батальйону № 2 полку патрульної поліції в м. Біла Церква та Білоцерківському районі Київської області від 27.05.2026 та витягу із бази «Армор» («Адмінпрактика») ОСОБА_1 постановою ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП від 28.12.2025 року було притягнено за ч. 2 ст. 126 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення в виді штрафу в сумі 3400 грн. (а. с. 16, 17).
Таким чином, вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. ст. 126 ч. 5, 130 ч. 1КУпАП, підтверджується сукупністю вищевказаних доказів.
Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, не встановлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядається одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
З урахуванням викладеного на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Згідно положень ст. 23 КУпАП адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачено накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Суд дійшов висновку, що в даному випадку застосування виду адміністративного стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в розмірі та терміном, передбачених санкцією ч. 5 ст. 126 КУпАП, без оплатного вилучення транспортного засобу, дані про належність якого в матеріалах справи відсутні, - буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Відповідно ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 слід стягнути в дохід держави судовий збір в розмірі 665.60 гривень.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст. ст. 36 ч. 2, 40-1, 126 ч. 5, 130 ч. 1, 283-285, 287 КУпАП, суд
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього стягнення:
- за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять) тисяч гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
- за ч. 5 ст. 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
За правилами ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточне стягнення за сукупністю правопорушень призначити ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок до спеціального фонду Державного бюджету України.
Роз`яснити, що штраф, відповідно до ст. 307 КУпАП має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП стягується подвійний розмір штрафу, який визначений у відповідній статті КУпАП та зазначений у постанові про стягнення штрафу.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н. М. Марущак
Оригінал: reyestr.court.gov.ua