Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №373/1502/26 — Переяславський міськрайонний суд Київської області

Справа № 373/1502/26

Провадження № 2/373/1443/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м. Переяслав

Переяславський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Опанасюка І.О.,

за участю:

секретаря судових засідань Бутович Я.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №373/1502/26 за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Виклад позовних вимог.

Представник позивача Гурський Г.Ю. звернувся до суду з позовом та просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» заборгованість за кредитним договором №2681313302-446841 від 27.08.2021 у розмірі 5912 грн 80 коп., сплачений судовий збір у розмірі 2662 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн 00 коп.

Позов обґрунтовано тим, що 27.08.2021 між ОСОБА_1 та ТОВ «КОШЕЛЬОК» був укладений договір №2681313302-446841 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту на умовах строковості, зворотності, платності, за яким відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов та правил, зазначених у договорі.

Договір укладено в електронній формі та підписаний позичальником (відповідачем) одноразовим ідентифікатором – 1871.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання у повному обсязі надавши ОСОБА_1 кредит у сумі 2000.00 грн, відповідно до умов договору, та перерахував грошові кошти на банківську карту НОМЕР_1 , яку ОСОБА_1 вказала в особистому кабінеті як банківську карту на яку кредитодавець повинен перерахувати кошти згідно договору №2681313302-446841 від 27.08.2021.

Відповідач свої зобов`язання за Кредитним договором № 2681313302-446841 належним чином не виконала, а лише часткового сплатила кошти за Договором № 2681313302-446841 від 27.08.2021 року на загальну суму 50.00 грн.

Позивачем до стягнення в судовому порядку заявлена загальна сума боргу ОСОБА_1 за договором № 2681313302-446841 від 27.08.2021 року яка становить 5 912,80 грн., і складається з заборгованості за сумою кредиту: 2 000.00 грн та заборгованості за відсотками за користування позикою: 3 912.80 грн.

Рух справи в суді.

Ухвалою від 04.05.2026 року відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

За клопотанням представника позивача ухвалою суду від 04.05.2026 у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» були витребувані докази факт випуску банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) та виписок про рух коштів по рахунку за період з 26.08.2021 року по 28.08.2021 року.

Відповідь банківської установи із додатками отримана судом 11.06.2026.

Поштове відправлення із копією ухвали суду, надіслане за зареєстрованим місцем проживання відповідача, повернулось без вручення з поштовою відміткою «адресат відсутній».

25.06.2026 ухвалою Переяславського міськрайонного суду Київської області, розгляд справи призначено за правилами спрощеного провадження з викликом сторін.

Судове засідання призначене на 13:30 год 07.07.2026.

В судове засідання представник позивача не з`явився, просить справу розглядати без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений через оголошення на офіційному вебсайті судової влади України.

На підставі частини 11 статті 128 ЦПК України відповідач з опублікуванням оголошення про виклик вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідачу було запропоновано протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати відзив на позовну заяву та роз`яснено, що розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін проводиться за його клопотанням, яке він може подати в строк для подання відзиву на позов.

У встановлений судом строк відповідачем, який належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, не надано відзиву на позов без поважних причин, а тому суд вирішує спір за наявними матеріалами справи, відповідно до частини 2 статті 191 ЦПК України.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України.

Судом встановлено наступне.

На підтвердження правовідносин між сторонами, суду надано копію договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №2681313302-446841 укладеного в електронному виді 27 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 на суму 2000 грн 00 коп.

Суду надано візуальна форму послідовності дій Клієнта щодо укладення електронного Договору про надання кредиту 2681313302-446841 від 27.08.2021 р. в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на сайті https://koshelok, яка підтверджує Відправлення в смс-повідомленні на номер телефону клієнта - ОСОБА_1 одноразового ідентифікатора -1871.

Проценти за користування кредитом – 9,10 грн 00 коп., які нараховуються за ставкою 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.; стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 2,20 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом; дисконтна процентна ставка за користування кредитом становить 0,01 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожний день користування кредитом на строк лояльного періоду.

Кредит надається строком на 14 днів ( п.2.1 Договору), що є строком кредитування (користування кредитними коштами) із можливістю пролонгації до 90 днів, відповідно до п.п. 3.6, 3.7 Договору.

Суду також надано Додаток №1 до договору про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №2681313302-446841 від 27.08.2021 року - Графік розрахунків, копія електронного паспорта споживчого кредиту до Договору № 2681313302-446841 від 27.08.2021, надання коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «КОШЕЛЬОК» від 19.08.2021..

Відповідно до повідомлення «ТАС ЛІНК», 2021-08-27 через платіжну систему ТОВ «ТАС ЛІНК» було проведено успішне зарахування на карту клієнта. Дата операції: 27-08-2021 ; Сума операції, грн: 2000.00 ; Номер карти: НОМЕР_3 ; Order ID транзакції: 74466474-1e35-4f33-8532-6128e8f30382; Опис замовлення: Видача кредитних коштів, Договор займа №2681313302-446841.

З відповіді АТ КБ «ПРИВАТБАНК» №20.1.0.0.0/7 – 260511/84579-БТ від 18.05.2026, яка надана на виконання ухвали суду від 04.05.2026 про витребування доказів, міститься інформація про те, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) був відкритий банківський рахунок НОМЕР_4 для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 та надана виписка про рух коштів по зазначеному рахунку за період з 26.08.2021 року по 28.08.2021 року, з якої вбачається, що 27.08.2021 на рахунок НОМЕР_4 відбулось зарахування переказу в сумі 2000.00 грн.

Відповідно до детального розрахунку заборгованості за договором №2681313302-446841 від 27.08.2021 року про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту заборгованість ОСОБА_1 за період з 22.02.2022 по 05.06.2022 складає 5 912 грн грн 80 коп., з яких : заборгованість по кредиту 2000 грн 00 коп., заборгованість за відсотками 3912 грн 80 коп; відсотки за користування кредитом нараховані в межах лояльного періоду – 02 грн 80 коп., нараховані відсотки за продовжений строк користування позикою – 3960 грн 00 коп., сплачено за кредитом – 50 грн 00 коп.

З наданого розрахунку убачається, що строк користування кредитними коштами було продовжено на 90 днів, тобто з 10.09.2021 року до 08.12.2021 року, за які нараховувались проценти за ставкою 2,2% на добу, від залишку кредиту.

Норми права застосовані судом.

Відповідно до вимог статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін відповідно до статті 12 ЦПК України. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення усіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до положень статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За правилами статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1048 позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 2 статті 83 ЦПК України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Висновки суду.

Судом встановлено, що 27.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 шляхом підписання відповідачем електронним цифровим підписом Пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферти) та Заявки про отримання кредиту був укладений кредитний договір №2681313302-446841 .

Позичальник за допомогою інструменту ідентифікації пройшов автентифікацію, ідентифікацію та верифікацію як фізична особа відповідно до законодавства та отримав одноразового паролю-ідентифікатора 1871.

Примірник Договору №2681313302-446841 від 27.08.2021 та додатків до нього ( Графік розрахунків, копія електронного паспорта споживчого кредиту) не містять електронного підпису позичальника – ОСОБА_1 .

В той же час, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме: надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Отримання кредитних коштів ОСОБА_1 в розмірі 2000.00 грн за Кредитним договором №2681313302-446841 від 27.08.2021 підтверджено суду випискою про рух коштів по банківському рахунку НОМЕР_4 для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 , відкритому на ім`я ОСОБА_1 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з якої вбачається, що 27.08.2021 року на рахунок НОМЕР_4 відбулось зарахування переказу в сумі 2000.00 грн.

Відповідно до правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 161/16891-15 про стягнення заборгованості за кредитним договором (провадження № 61-517св18) банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених Договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

У постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16 зазначено, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

У такий спосіб, позивачем доведено належними, допустимими та достатніми доказами виникнення між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та відповідачем зобов`язальних правовідносин на умовах, зазначених у кредитному договорі, а також отримання відповідачем кредитних коштів в сумі 2000.00 грн.

Щодо процентів за користування кредитом.

Відповідно до детального розрахунку заборгованості за договором №2681313302-446841 від 27.08.2021 про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту заборгованість ОСОБА_1 за відсотками складає 3912 грн 80 коп.

При цьому, відсотки за користування кредитом нараховані в межах лояльного періоду – 02 грн 80 коп., нараховані відсотки за продовжений строк користування позикою – 3960 грн 00 коп.

Розрахунок заборгованості містить інформацію щодо того, що сплачено за кредитом – 50 грн 00 коп.

З наданого розрахунку заборгованості також убачається, що строк користування кредитними коштами було продовжено на 90 днів, тобто з 10.09.2021 року до 08.12.2021 року, за які нараховувались проценти за ставкою 2,2% на добу, від залишку кредиту.

Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Аналіз зазначених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, що узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постановах від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц.

Таким чином, позикодавець ТОВ «КОШЕЛЬОК» відповідно до статті 1048 ЦК України має право стягнути заборгованість по нарахованих та несплачених процентах за користування кредитними коштами у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після закінчення строку його дії у позикодавця відсутні правові підстави нараховувати передбачені договором проценти.

Як встановлено судом, між ТОВ «КОШЕЛЬОК» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №2681313302-446841 від 27.08.2021, згідно з яким сума кредиту становить 2000 грн 00 коп.

Також згідно з п.2.1 зазначеного Договору, строк кредиту становить 14 днів.

Відповідно до п.2.2. договору сторони погодили, що встановлений в п.2.1 договору строк лояльного періоду може бути продовжено позичальником, шляхом оплати ним протягом лояльного періоду всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом.

Часткову оплату за кредитом, з боку відповідача, за кредитним договором 50 грн 00 коп., що є підставою для його пролонгації на 90 днів, позивач доводить розрахунком заборгованості.

В той же час, виходячи з умов Договору, підставою для пролонгації є підтвердження сплати позичальником, протягом лояльного періоду (14 днів з дня видачі кредиту) всіх процентів, фактично нарахованих за користування кредитом.

В даному випадку представник позивача вказує про часткову сплату відповідачем коштів, яка відбулась поза межами лояльного періоду.

Доведення цих обставин за допомогою розрахунку заборгованості не приймається судом, оскільки розрахунок заборгованості не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який відповідно повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони – позивача (висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 та Верховного Суду України в постанові від 11.03.2015 р. № 6-16цс15).

Відповідно ж до виписки з рахунків позичальника яка надана АТ КБ «ПРИВАТ БАНК», ОСОБА_1 жодної виплати відсотків за договором не здійснила.

Отже, суд не приймає доказ сплати відповідачем 50.00 грн, та як наслідок пролонгації договору №2681313302-446841 від 27.08.2021, а отже нарахування відсотків за користування кредитом здійснюється судом виключно в межах строку кредиту, що передбачено статтею 1048 ЦК України і умовами Договору.

Враховуючи викладене, суд вважає, що з відповідача підлягає стягненню 2000 грн 00 коп. суми позики та 02 грн 80 коп. нараховані відсотки за 14 днів - період кредитування, що разом становить 2002 грн 80 коп.

Вирішення судових витрат.

У позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн 00 коп., та 2662 грн 40 коп. сплаченого судового збору за поданням даного позову.

Щодо витрат на правову допомогу.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу представник позивача надав суду витяг з договору про надання правничої (правової) допомоги від 12 лютого 2025 року, укладений між адвокатським бюро «Герман Гурський та партнери» та ТОВ «КОШЕЛЬОК»; копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю; додаток до договору про надання правової допомоги від 12 лютого 2025 року датований 10 квітня 2026 року, у якому зазначено перелік послуг, що входять до складу правової (правничої) допомоги : 1)оформлення документів щодо надання правничої (правової) допомоги ( додаток до договору про надання правової допомоги) -1000 грн 00 коп. ;2) збір та аналіз доказів, формування правової позиції, визначення підсудності справи та платіжних реквізитів для сплати судового збору; 3) складання позовної заяви - 4000 грн 00 коп.; 4) формування додатків (доказів) до позовної заяви для суду та відповідачу -2000 грн.00 коп.; 5) відправка позову стороні, до суду, формування матеріалів адвокатського досьє по справі – 1000 грн 00 коп., всього 10000 грн 00 коп.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13 березня 2025 року по справі №275/150/22 вказав, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

В той же час, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п.269).

Зокрема, суд звертає увагу, що понесення витрат зазначених у пункті 1 додатку до договору про надання правової допомоги від 12 лютого 2025 року датованому 10 квітня 2026 року, а саме : оформлення документів щодо надання правничої (правової) допомоги (додаток до договору про надання правової допомоги) у розмірі 1000 грн 00 коп., стосуються реалізації адвокатом своїх повноважень на представництво та його можливості отримати винагороду, що по суті не є наданням правничої допомоги та не можуть бути відшкодовані.

Крім того, складання позовної заяви має включати формування додатків (доказів) до позовної (для суду та відповідачу), зазначені у п.4 додатку, а тому, суд не вбачає підстав для поділу однієї послуги із складання позовної заяви, частиною якої є формування додатків.

Також відправка позовної заяви стороні, до суду, формування матеріалів адвокатського досьє по справі, зазначені у пункті 5 додатку, вартістю 1000 грн 00 коп., не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені в частині 1 статті 19 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». А тому витрати на здійснення вказаних видів робіт не можуть бути відшкодовані як витрати на професійну правничу допомогу.

Враховуючи, що дана справа про стягнення заборгованості за кредитним договором є малозначною, ціна позову не перевищує ста прожиткового мінімуму для працездатних осіб, незначні обсяги виконаної адвокатом роботи, виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, суд дійшов висновку про те, що з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн 00 коп., який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, зважаючи на складність справи та часу, який затрачено на фактичне надання правової допомоги, враховуючи обсяг надання послуг та виконаних робіт, принципи співмірності, розумності та реальності витрат, суд прийшов до висновку, що судові витрати на правничу допомогу підлягають до задоволення, у розмірі 5000,00 грн, які підлягають присудженню стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо судового збору.

Виходячи з того, що вимоги позивача задоволено судом на 33,87%, з урахуванням приписів пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати з оплати судового збору підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, а саме 901 грн 81 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» заборгованість за договором кредиту №2681313302-446841 від 27.08.2021 у розмірі 2002 (дві тисячі дві) гривень 80 копійок, з яких : 2000 (дві тисячі) гривень 00 коп.- заборгованість за сумою кредиту; 02 (дві) гривні 80 копійок – заборгованість за відсотками за користування позикою.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» судові витрати у розмірі 901 (дев`ятсот одна) гривень 81 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» витрати на правничу допомогу у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття відповідної постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «КОШЕЛЬОК» – місцезнаходження: вул. Антонова, 8А, с. Чайки, Києво-Святошинський район, Київська область, 08135; код ЄДРПОУ 40842831;

відповідач – ОСОБА_1 , місце проживання:

АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

Суддя І. О. Опанасюк