Вирок від 06 липня 2026 р. у справі №372/4274/26 — Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/4274/26

Провадження № 1-кп-371/26

В И Р О К

іменем України

07 липня 2026 року Суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження №№ 12026116230000104 від 28.05.2026 року відносно:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Українка Обухівського району Київської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працюючого, без місця реєстрації та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого 26.08.2025 Обухівським районним судом за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 249 до покарання у виді пробаційного нагляду строком 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.337 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 являючись військовозобов`язаним відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та зобов`язаним стати на військовий облік відповідно до абз. 8 п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», 23.04.2026 приблизно о 09 годині. перебуваючи в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі за текстом - ІНФОРМАЦІЯ_3 ), що за адресою: АДРЕСА_2 , був належним чином попередженим про кримінальну відповідальність, передбачену частиною 1 статті 337 Кримінального кодексу України, де шляхом надання повістки та озвучення її змісту в голос, попередження про виконання вимог військового обліку від 23.04.2026, підписане начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 полковником ОСОБА_3 , про необхідність прибуття о 09 год. 00 хв. 24.05.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , для оформлення військово-облікових документів та проходження медичного огляду.

Незважаючи на свою обізнаність в обов`язку громадянина України проходити службу в лавах Збройних сил України, ОСОБА_2 , діючи умисно, всупереч вимог ст.65 Конституції України, Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з метою ухилення військовозобов`язаного від військового обліку, будучи особисто ознайомленим про кримінальну відповідальність за ухилення військовозобов`язаного від військового обліку, та належним чином повідомленим про час та місце прибуття за викликом, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та свідомо бажаючи їх настання, реалізуючи протиправний умисел, спрямований на ухилення від військового обліку, без поважних на те причин не прибув у строк до 24.05.2026 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_2 , про причини свого неприбуття уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 не повідомив, вчинивши таким чином ухилення від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Кримінальна відповідальність за кримінальний проступок, у вчиненні якого ОСОБА_2 визнається винуватим, передбачена ч. 1 ст. 337 КК України.

Обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 надійшов до суду в порядку ст. 302 КПК України з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності.

До обвинувального акту долучена письмова заява ОСОБА_2 , складена в присутності захисника адвоката ОСОБА_4 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються сторонами кримінального провадження, суд доходить висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України, тобто в ухиленні військовозобов`язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Санкція ч. 1 ст. 337 КК України передбачає покарання у виді штрафу від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до одного року.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 337 КК України, є кримінальним проступком.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд керується загальними засадами призначення покарання, визначеними у ст. 65 КК України, і враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують його покарання.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому, сторона обвинувачення не встановила.

Обвинувачений ОСОБА_2 раніше судимий, однак на шлях виправлення не став; він є не працевлаштований, за місцем проживання характеризується з посередньої сторони, під наглядом лікаря психіатра та лікарня нарколога не перебуває.

На підставі викладеного та враховуючи, що обвинувачений не працевлаштований, а отже покарання у виді виправних робіт до нього не може бути застосоване, суд дійшов висновку, що буде справедливим та достатнім обрати ОСОБА_2 покарання у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. На думку суду, призначене покарання буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових правопорушень.

Суд при призначення покарання в цьому кримінальному провадженні враховує вирок Обухівського районного суду Київської області від 26 серпня 2025 року в справі № 372/4665/25, відповідно до якого ОСОБА_2 визнаний винуватим за ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 249 КК України із призначенням покарання у вигляді пробаційного нагляду строком 1 (один) рік. Покарання станом на день ухвалення судового рішення в цій справі не виконано.

Відповідно до ч. 1ст. 71 КК України в разі, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вироком Обухівського районного суду Київської області від 26.08.2025 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 249 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком 1 (один) рік.

До повного відбуття покарання за вироком від 26.08.2025 ОСОБА_2 вчинив нове кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 337 КК України.

Суд враховує те, що відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Між тим, на думку суду, указана норма закону не виключає можливість застосування положень ст. 71 КК України у випадку призначення покарання за сукупністю вироків, одним із яких призначене покарання у виді штрафу. Так, положеннями ст. 71 КК України не робиться будь-яких виключень для призначення покарання за сукупністю вироків у порядку, передбаченому ч.1 ст. 71 КК України, якщо одним із вироків призначене покарання у виді штрафу.

Суд вважає, що положення ст. 72 КК України, у тому числі і її третьої частини стосуються можливості поєднання призначених покарань різних видів у одне покарання при призначенні його за сукупністю злочинів та сукупністю вироків і не виключає можливості призначення за окремі злочини покарань тих видів, які не підлягають складанню із іншими покараннями. У разі призначення покарання, яке згідно з ч. 3 ст. 72 цього Кодексу за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягає, суд, незважаючи на це, має застосувати вимоги ст. 71 КК України та визначити за сукупністю вироків таке остаточне покарання, яке має бути більшим як від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, так і від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. У такому випадку суд визначає остаточне покарання у виді сукупності невідбутої частини покарання за попереднім вироком та покарання за новим вироком, ухваливши рішення про самостійне виконання покарань.

В ході досудового розслідування цивільний позов – не заявлявся.

Витрати на залучення експерта у кримінальному провадженні відсутні, долю речових доказів визначити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 368, 369, 370, 374, суд –

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 300 (трьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) гривень.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді невідбутої частини пробаційного нагляду, призначеного на 1 рік, та штрафу у розмірі 300 (трьохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 5100 (п`ять тисяч сто) гривень, кожне із яких на підставі ч.3 ст. 72 КК України слід виконувати самостійно.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо обвинуваченого ОСОБА_2 - не застосовувати.

Оптичний DVD-R диск, марки «НР», на якому міститься відеозапис вручення повістки та направлення на ВЛК ОСОБА_2 , упаковано в паперовий конверт - залишити при матеріалах кримінального провадження.

Відповідно до ч.4 ст. 382 КПК України копію вироку суду не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати всім учасникам судового провадження.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області протягом 30 днів з дня отримання його копії, з урахуванням особливостей, передбачених ч.1 ст. 394 КПК України.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вирок суду, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 і 382 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Суддя ОСОБА_1