Постанова від 21 червня 2026 р. у справі №369/6256/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/6256/26

Провадження № 3/369/4859/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22.06.2026 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Оленіч Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з ВП № 2 Фастівського РУП ГУНП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 627160 від 29.03.2026р., ОСОБА_1 29.03.2026р. о 16.55год. у с. Віта-Поштова Київської області по вул. Садовій керував транспортним засобом Форд д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини роту, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп`яніння відмовився, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні вказаного правопорушення не визнав, зазначив, що поліцейський зупинив його, не повідомивши причини зупинки, одразу попросив відкрити багажник, та після чого попросив пройти з ними до їх автомобілю. Після розмови, почав пропонувати пройти освідування на стан сп`яніння за допомогою алкотестеру, на що ОСОБА_1 повідомив, що він не пив алкоголь і згоден пройти такий тест у присутності свідків, на що поліцейські відмовили йому в цьому. Про те, що відмова проїхати у лікарню буде мати такі наслідки поліцейські йому не роз`яснили. Стверджує, що на відео не видно жодних ознак алкогольного сп`яніння і складення протоколу було безпідставним. Крім того, поліцейські протягом розмови неодноразово вимикали нагрудну камеру.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності, суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

За змістом ст.252 КУпАП, суддя має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Так, статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, з об`єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, може проявлятись у відмові особи, яка керує транспортним засобом, на вимогу працівника поліції від проходження в установленому порядку огляду в закладі охорони здоров`я для визначення стану наркотичного сп`яніння, а суб`єктивна сторона передбачає умисну форму вини.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння визначені п. 2.5 ПДР, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою КМ України від 17.12.2008 № 1103 (в подальшому - Порядок 1103), Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (в подальшому - Інструкція 1452/735), Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 (в подальшому - Інструкція № 1395).

Відповідно до п. 2 Інструкції 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Згідно із п. 7 розділу І Інструкції № 1452/735 у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.

Пунктом 27 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 6 розділу Х Інструкції № 1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Також відповідно до п. 8 Порядку 1103 у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

В якості доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суду надано протокол серії ЕПР1 № 627160 від 29.03.2026р., направлення на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, яким складено відповідний протокол.

Піч час перегляду вказаного відеозапису встановлено, що у порушення вимог ч. 3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» працівниками поліції не повідомлено водію про конкретну причину зупинення ними транспортного засобу. Одразу після зупинення транспортного засобу, поліцейський попросив відкрити багажник, перевірив його та поросив пройти до службового автомобілю без вказівки причини. На цьому відеозапис зупиняється та тільки через деякий час поновлюється, коли працівник поліції запитує, чи готовий ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, на що слідує відмова, після чого йому повідомляють, що відносно нього буде складено протокол за ст. 130 ч. 1 КУпАП.

Для зясування всіх обставин зупинки автомолію ОСОБА_1 та складення відносно нього протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП судом судом двічі надсилався запит до ВП № 2 Фастівського РУП ГУНП в Київській області про надання повного відеозапису з нагрудної камери поліцейського щодо обставин складення протоколу відносно ОСОБА_1 , однак відповідь на вказані запити так і не надійшла.

Відповідно до розділу ІІІ «Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису», затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018 року №1026, відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія. Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов`язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відеореєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.

Відповідно до п.5 розділу ІІ та п.п.1,2 п.1 розділу VІІ вказаної Інструкції, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Підпуктами 1, 2 п.1 розділу VI вказаної інструкції визначено, що під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняються, зокрема, самовільне видалення відеозаписів з носіїв відеозапису, заміна цих носіїв, зміна їх системної дати та часу; примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб.

Таким чином, відеофіксація події адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, яка є альтернативою залученню двох свідків, вважається законною, якщо відеозапис зроблено з дотриманням вимог чинного законодавства.

Частиною 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як визначено п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.

Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Такий підхід до тлумачення норм, в тому числі, адміністративного законодавства, відповідає контексту рішення Європейського Суду від 15.05.2008 у справі «Надточій проти України» (заява №7460/03), в якому зазначено, що адміністративне правопорушення має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод (далі Конвенція), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів доведеності вини обвинуваченого.

Отже, стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено Європейським Судом й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки під «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява №16347/02).

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 та «Коробов проти України» від 21.10.2011 Європейський суд з прав людини повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

З огляду на викладене, наявні у адміністративних матеріалах докази не є такими, що «поза розумним сумнівом» доводять винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, у зв`язку із недоведеністю наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме із підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись 245, 247 ч. 1 п. 1, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту винесення до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: Ю.В.Оленіч