Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №367/7352/26 — Ірпінський міський суд Київської області

Справа № 367/7352/26

Провадження №3/367/1655/2026

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 липня 2026 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Мерзлий Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП № 1 Бучанського РУП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи: не повідомив,

за статтею 124 КУпАП,

установив:

до Ірпінського міського суду Київської області надійшла справа з протоколом (серія ЕПР1 №657569 від 05.05.2026) про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказаний матеріал передано для розгляду судді Мерзлому Л.В.

Згідно протоколу (серія ЕПР1 №657569 від 05.05.2026) 05.05.2026 о 08:37 год у м. Буча по вул. Яблунська, 144, водій автомобіля «Renault Master», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 при зміні напрямку руху, не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем «Skoda Fabia», н.з. невідомий, який рухався в попутному напрямку та поїхав з місця ДТП. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вказаними діями ОСОБА_1 допустив порушення Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами), а саме порушив вимоги п. 10.1 ПДР України - перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху. Відповідальність за вказане правопорушення передбачена статтею 124 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не визнав, захисник ОСОБА_1 адвокат Шумко В.А. подав до суду клопотання про закриття провадження у справі, зважаючи на те, що жоден із доказів, долучених до матеріалів справи окремо або у своїй сукупності не підтверджує обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення. Відтак, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП просить закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, вислухавши пояснення особи, стосовно якої складено протокол та покази свідка, суд дійшов такого висновку.

Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено форму і основні елементи змісту протоколу про адміністративне правопорушення. В ньому, зокрема, повинно бути викладені всі обставини вчинення правопорушення, встановлені на підставі сукупності досліджених доказів, які наведені на обґрунтування наявності складу правопорушення і правильності його юридичної кваліфікації.

Відповідно до положень статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

У відповідності до положень частини 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ст.124 КУпАП, до адміністративної відповідальності притягуються за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна і тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Так, на підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, до матеріалів справи долучено схему місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху № 1395 від 07 листопада 2015 року, схема місця дорожньо-транспортної пригоди складається для фіксації обстановки місця пригоди та повинна містити відомості, необхідні для встановлення механізму дорожньо-транспортної пригоди.

Разом із тим долучена до матеріалів справи схема не дає можливості встановити обставини, які мають вирішальне значення для перевірки відомостей, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

Однак, зі схеми неможливо встановити місце первинного контакту транспортних засобів. Саме ця обставина дає можливість визначити місце зіткнення, взаємне розташування транспортних засобів у момент контакту та перевірити, чи відповідає механізм дорожньо-транспортної пригоди обставинам, викладеним у протоколі.

Не відображено взаємне розташування автомобілів у момент початку виконання маневру автомобілем Renault Master. Схема відображає лише положення транспортних засобів після дорожньо-транспортної пригоди, що не дозволяє встановити дорожню обстановку, яка існувала до моменту зіткнення.

Також зі схеми неможливо встановити місце перебування автомобіля Skoda Fabia у той момент, коли автомобіль Renault Master розпочав виконання повороту ліворуч. За відсутності цих відомостей неможливо перевірити, чи перебував зазначений транспортний засіб у полі зору водія, чи мав він об`єктивну можливість своєчасно його виявити та оцінити безпечність виконання маневру.

Крім того, схема не містить відомостей, які дозволяють встановити момент виникнення небезпечної дорожньої ситуації. Без встановлення цієї обставини неможливо визначити, у який саме момент виникла небезпека для руху та чи перебували дії водія автомобіля Renault Master у причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою.

За таких обставин схема не містить достатніх відомостей для встановлення механізму дорожньо-транспортної пригоди та не підтверджує обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.

У своїх письмових поясненнях та наданих суду усних поясненнях ОСОБА_1 зазначав, що мав намір виконати поворот ліворуч та завчасно увімкнув покажчик лівого повороту, при цьому, переконавшись у безпечності такого маневру.

Водночас інший учасник дорожньо-транспортної пригоди після зіткнення залишив місце пригоди.

За таких обставин працівниками поліції не було зафіксовано його пояснення безпосередньо після дорожньо-транспортної пригоди, а тому відсутня можливість перевірити його первинні пояснення шляхом співставлення з дорожньою обстановкою, яка існувала на місці пригоди.

Крім того, залишення місця дорожньо-транспортної пригоди призвело до того, що обставини її виникнення не були належним чином зафіксовані безпосередньо після події, що також має враховуватися при оцінці достатності доказів.

За відсутності належно оформленої схеми місця дорожньо-транспортної пригоди та інших об`єктивних доказів матеріали справи не дають можливості встановити, де саме перебував автомобіль Skoda Fabia у момент початку виконання маневру, чи мав можливість ОСОБА_1 своєчасно його виявити та чи підтверджуються матеріалами справи обставини, викладені у протоколі.

Схема місця дорожньо-транспортної пригоди не дає можливості встановити механізм дорожньо-транспортної пригоди та перевірити, чи підтверджуються обставини, покладені в основу протоколу.

За таких обставин матеріали справи не містять об`єктивних доказів, які б дозволяли встановити, де саме перебував автомобіль Skoda Fabia у момент початку виконання ОСОБА_1 маневру, чи мав він об`єктивну можливість своєчасно його виявити, а також чи перебували його дії у причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди.

Фактично висновок про порушення ОСОБА_1 пункту 10.1 Правил дорожнього руху України зроблено без встановлення тих обставин, які мають визначальне значення для вирішення справи.

Сам по собі факт дорожньо-транспортної пригоди не є доказом порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху України та не звільняє від обов`язку встановити всі фактичні обставини її виникнення.

Крім того, у судовому засіданні свідок ОСОБА_2 суду показав, що бачив момент ДТП, а саме як автомобіль Skoda Fabia врізався в автомобіль Renault Master та не зупиняючись, поїхав далі.

Суд звертає увагу, що оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення та долучення доказів на підтвердження висунутого обвинувачення, належить до компетенції та обов`язку уповноваженої посадової особи, яка склала протокол, та яка висуває обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, а постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Суд зважає, що протокол про адміністративне правопорушення, хоч і є джерелом доказів, однак за своєю процесуальною суттю є фіксацією правопорушення, та інформація, яка в нього вноситься, повинна ґрунтуватися на первинних доказах, проте у цій справі такі докази відсутні.

Згідно статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

У справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinv.Russia»,- заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі № 1-135/2018 (5846/17) зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип "in dubio pro reo", згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

Крім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Лавенте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово наголошував на тому, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. При цьому суд не вправі самостійно змінювати, на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Підсумовуючи викладене, враховуючи наявні докази по справі, всебічно, повно і об`єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1№ №657569 від 05.05.2026 не підтверджені достатніми, вагомими та беззаперечними доказами по справі, які б свідчили про наявність події, а в діях ОСОБА_1 - складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а тому, оцінивши надані суду докази, суд вважає, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 130, 247, 283, 284 КУпАП, суддя -

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, закрити в зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Л.В. Мерзлий