Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №363/3704/26 — Вишгородський районний суд Київської області

"07" липня 2026 р. Справа № 363/3704/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Рудюк О.Д., розглянувши матеріали, які надійшли від Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, заміжня, непрацююча, має на утриманні дітей 2012 та 2016 року народження, та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 ,-

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД № 971807 складеного 09.06.2026 року, що 27.05.2026 року близько о 14 годині 00 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи за місцем проживання АДРЕСА_1 ухилилася від виконання своїх батьківських обов`язків передбачених ст. 150 СК України відносно свого сина ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме, не забезпечила належного виховання та контролю за його поведінкою, дозвіллям. У зв`язку з чим ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , висловлювався не цензурною лайкою по відношенню до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , чим порушив громадський порядок і спокій громадян вчинивши адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена за ст. 173 КУпАП. У зв`язку з тим, що ОСОБА_2 не досяг віку з якого настає адміністративна відповідальність, до відповідальності притягається його мати ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 в суді зазначила, що з протоколом про притягнення до адміністративної відповідальності не погоджується, так як її син не висловлювався нецензурною лайкою, та не порушував громадський порядок.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 дослідивши протокол про адміністративне правопорушення з долученими до нього доказами, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне та повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи.

Частиною 3 статті 184 КУпАП встановлено, вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-1 цього Кодексу, - тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується наявністю вини як у формі вини, так і у формі необережності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- чи кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, що використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 2 статті 251 КУпАП встановлено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно п. 9 ч. 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 01.12.2015 року №1496/27941, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема: у графі «місце складання протоколу» - населений пункт або географічна точка; у графі «посада, найменування органу поліції, звання, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол» - прізвище, ім`я, по батькові посадової особи, яка склала протокол (повністю, без скорочень); у графі «склав цей протокол про те, що громадянин(ка)» - прізвище, ім`я та по батькові особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (повністю, без скорочень); у графі «назва документа, серія, №, ким і коли виданий» - документ, що посвідчує особу (серія, номер паспорта, дата видачі і назва органу, що його видав, або серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила правопорушення (службове чи пенсійне посвідчення, студентський квиток тощо), дата видачі і найменування органу (установи, підприємства, організації), що його видав(ла); у графі «чи притягався(лася) до адміністративної відповідальності» - інформація щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності впродовж року (за наявності); у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» - суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол); у графі «до протоколу додається» - пояснення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, викладені на окремому аркуші, рапорти посадових осіб органів поліції, довідки, акти тощо (у разі складення).

Однак, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД № 971807, а саме у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» не зазначено суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.184 КУпАП, а саме, що ОСОБА_1 умисно не виконала свої батьківські обов`язки по відношенню свого малолітнього сина ОСОБА_2 , крім того, матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 не містять достовірних та об`єктивних доказів щодо суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.184 КУпАП, а рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 року (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Статтею 62 Конституції України закріплений принцип презумпції невинуватості, який передбачає, що ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість, а також, що всі сумніви стосовно доведеності вини особи, мають тлумачитись на її користь.

При цьому, суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

ЄСПЛ притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21 липня 2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v.the UnitedKingdom ), п. 161, Series A заява №25).

Крім того, частиною 1 статті 254 КУпАП встановлено, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Однак, правопорушення яке зафіксоване в протоколі ВАД № 971807 про адміністративне правопорушення вчинено 27.05.2026 року, а протокол складено лише 09.06.2026 року, що є недотриманням вимог статті 254 КУпАП.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що матеріали адміністративної справи відносно ОСОБА_1 не містять належних та допустимих доказів вчинення останньою адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено диспозицією частини 3 статті 184 КУпАП, саме у формі умислу, що є кваліфікуючою ознакою вказаної норми.

Частиною 1 статті 247 КУпАП передбачено, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю зокрема відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 248, 251, 254, 268 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч.3 ст.184 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення.

Суддя О.Д.Рудюк