Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №362/379/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/379/26

Провадження № 2/362/2740/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2026 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого: судді Мартинцової І.О.,

за участі секретаря – Муляви А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування арешту майна,-

в с т а н о в и в:

У січні 2026 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просиласкасувати обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 3209940, зареєстровано 16 травня 2006 року за № 3209940 Васильківською міською державною нотаріальною конторою, підстава обтяження: Постанова, 56018 від 11 травня 2006 року Державної виконавчої служби у місті Васильків та Васильківського району.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки - ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадкова справа. В ході оформлення спадкових прав від нотаріуса стало відомо про існування арешту на все її нерухоме майно. Позивачка з метою з`ясування обставин накладення арешту звернулася до Васильківського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області, з відповіді якого встановити на підставі якого виконавчого документу було здійснено оскаржуване обтяження не є можливим.

В подальшому позивачка звернулася до Київського обласного державного Нотаріального архіву, з відповіді якого було отримано копію постанови № 560/8 від 11.05. 2006 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесену відділом державної виконавчої служби м. Васильків та Васильківському районі . Згідно даної постанови відбувалося стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь ОСОБА_2 в сумі 924,77 грн. за виконавчим листом № 2-560, виданим 16 лютого 2005 року Васильківським міськрайонним судом Київської області.

Відповідачка, ОСОБА_2 , нотаріально посвідченою заявою підтвердила, що вона отримала від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок, еквівалент якої становить 185 (сто вісімдесят п`ять) доларів США, як компенсацію за виконання Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2005 року по справі № 2-560/2005 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу, а також підтвердила, що матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_1 не має, та в подальшому мати не буде.

В зв`язку цим позивач вважає, що арешт нерухомого майна № 3209940 підлягає скасуванню.

Процесуальні дії:

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.01.2026 визначено головуючого суддю Мартинцову І.О.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16.02.2026 року відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16.06.2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.06.2026 року на 10 год. 30 хв.

Представник позивача – адвокат Бальботенко А.Р. через систему «Електронний суд» 17.06.2026 року подала клопотання, в якому просила здійснювати розгляд даної справи без участі сторін, за наявними у матеріалах справи доказами, вимоги викладені у позовній заяві підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Від відповідачки ОСОБА_2 24.02.2026 року також надійшло клопотання, в просить проводити розгляд справи без її участі, не заперечує та згодна з усіма фактичними даними, що викладені в позові, позовні вимоги визнає та просить суд їх задовольнити.

Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з`явились, відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступного висновку.

Фактичні обставини справи:

Судом достовірно встановлено, що рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16.02.2005 року в справі № 2-560/2005 з позивача на користь відповідача стягнуто борг в сумі 774 грн. 84 коп., 3% річних від простроченої суми – 23 грн. 24 коп., та 126 грн. 69 коп. інфляційних за весь час прострочення сплати боргу, а всього: 924 грн. 77 коп.

На виконання вимог вищевказаного рішення було видано виконавчий лист № 2-560 від 16.02.2005 року.

Постановою державного виконавця ВДВС в м. Василькові та Васильківському районі 560/8 від 11.05.2006 року на виконання вимог вищевказаного рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_1 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна наявні записи - тип обтяження: арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 3209940, зареєстровано 16.05.2006 11:06:06 за № 3209940 реєстратором: Васильківська міська державна нотаріальна контора, 08600, Київська обл., Обухівський р-н, м. Васильків, вул. Покровська, 5, підстава обтяження: постанова 56018,11.05.2006 ДВС у м. Василькові та Васильківському р-ні, об`єкт обтяження: невизначене майно, все майно, власником якого є ОСОБА_1 .

Листом Васильківського ВДВС в Обухівському районі Київської області від 13.06.2025 року позивача повідомлено, що перевіркою відомостей Автоматизованої системи виконавчих проваджень та Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень встановити на підставі якого виконавчого документу стосовно ОСОБА_1 було здійснено обтяження № 3209940 не є можливим.

Разом з тим, нотаріально посвідчено заявою 25.12.2025 року відповідачка підтвердилащо вона отримала від ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 8 000 (вісім тисяч) гривень 00 копійок, еквівалент якої становить 185 (сто вісімдесят п`ять) доларів США, як компенсацію за виконання Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2005 року по справі № 2-560/2005 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу, а також підтвердила, що матеріальних та моральних претензій до ОСОБА_1 не має, та в подальшому мати не буде.

Таким чином, судом встановлено, що рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16.02.2005 року в справі № 2-560/2005 позивачем виконано добровільно.

Нормативно-правове обґрунтування.

В силу вимог ст.40 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Аналіз зазначених норм права свідчить про те, що державний виконавець мав при закінченні виконавчого провадження щодо боржника зняти накладений ним арешт на нерухоме майно.

Як вбачається з досліджених судом доказів, скасування арешту в досудовому порядку державним виконавцем при закінченні виконавчого провадження не було здійснено.

Також, судом враховано, що підстави для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини встановлені ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404-VIII.

Відповідно до ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином, позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Відповідно до висновку Верховного Суду України від 15 березня 2013 року у справі №6-26цс13, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Згідно з ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Отже, позов про зняття арешту з майна боржника може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Зі змісту постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 11.05.2006 року вбачається, що саме на майно позивача було накладено арешт.

Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожний громадянин має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно з ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

За змістом ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Положеннями ст. 321 ЦК України закріплено принцип непорушності права власності. Зокрема, встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з вимогами ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

В силу вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, суд враховує, що скасувати арешт в іншому порядку неможливо, оскільки виконавче провадження, під час якого накладено арешт, знищено за закінченням строків зберігання, що підтверджується повідомленням Васильківського ВДВС в Обухівському районі Київської області від 13.06.2025 року.

Тобто власник майна позбавлений можливості вирішити питання про звільнення майна з-під арешту у позасудовому порядку.

Враховуючи наявність накладеного арешту на майно, неможливість скасування арешту в позасудовому порядку та оскільки позивач в інший спосіб, крім звернення до суду з позовом про зняття арешту, захистити своє порушене право власності не може, суд приходить висновку про обґрунтованість вимог позивача та необхідність захисту її прав шляхом зняття такого арешту.

Керуючись ст. 317, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 7, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 142, 200, 206, 263-265, 273, 274, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати обтяження майна ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , а саме: скасувати арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження: 3209940, зареєстровано 16 травня 2006 року за № 3209940 Васильківською міською державною нотаріальною конторою, підстава обтяження: Постанова, 56018 від 11 травня 2006 року Державної виконавчої служби у місті Васильків та Васильківського району.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 06.07.2026.

Суддя Мартинцова І.О.