Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №357/10368/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/10368/26

3/357/3324/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.07.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Оксана Вознюк розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Батальйону №2 ППП у м. Біла Церква та Білоцерківського району Управління патрульної поліції у Київській області Департаменту патрульної поліції відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РКНОПП: відомості відсутні,

за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

У С Т А Н О В И Л А:

До Білоцерківського міськрайонного суду Київської області 18.06.2026 надійшли адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 277 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 розглядаються протягом трьох діб.

В судове засідання, призначене на 22.06.2026 на 13 год 15 хв та 06.07.2026 на 11 год 30 хв ОСОБА_1 не з`явився. Про день та час розгляду справи належно повідомлялась, зокрема шляхом направлення судової повістки за адресою проживання та СМС-повісткою, які згідно довідок в статусі «Доставлено». Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Крім того, на офіційному сайті «Судова влада України» у режимі он-лайн фіксуються дата і час кожного судового засідання всіх справ, які розглядаються судами України, за допомогою якого будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи та стадії її розгляду.

Сторона судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а не навпаки.

Зважаючи на зазначене, вбачається наявність підстав для розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши адміністративний матеріал, суддя встановила таке.

Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», передбачено, що діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як вбачається з дослідженого протоколу про адміністративне правопорушення, 05.06.2026 близько 14 год 00 хв за адресою АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 вчиняв домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме виражався нецензурною лайкою, погрожував, шарпав та тягав за одяг, чим завдав шкоди її психологічному здоров`ю. Правопорушення вчинено повторно протягом року (протокол серії ВАД №332104 від 05.06.2026).

До матеріалів справи долучено довідку визначення повторності порушення ГБ, відповідно до якої вбачається, що гр. ОСОБА_1 постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 12.01.2026 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 680 (шістсот вісімдесят) грн. На підтвердження вищевказаного до справи також долучено копію постанови Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

Згідно з формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 05.06.2026 відносно ОСОБА_1 визначено низький рівень небезпеки.

До матеріалів справи долучено копію протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 від 05.06.2026 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (протокол серії ВАД №332105).

Відповідно до рапорту поліцейського взводу №2 роти №1 Батальйону №2 ППП в місті Біла Церква та Білоцерківському районі УПП у Київській області ДПП сержанта поліції Мазур Д.В. від 05.06.2026 вбачається, що під час прямування працівників поліції на місце події заявниця ОСОБА_2 здійснила відміну виклику та повідомила, що наряд не потрібен, в ситуації розібралися самостійно. По прибуттю працівників поліції на місце події було виявлено ОСОБА_2 та її колишнього чоловіка ОСОБА_1 , які пояснили, що між ними стався конфлікт, так як ОСОБА_2 приїхала забрати свої речі, внаслідок чого і стався конфлікт та до приїзду працівників поліції його вирішили, після чого ОСОБА_2 забрала свої речі та покинула місце події у невідомому напрямку, в той час як працівники поліції спілкувались з ОСОБА_1 . Після чого було здійснено переміщення з місця події, де було виявлено заявницю на зупинці, яку згодом було повернуто на місце події. З рапорту встановлено, що під час спілкування обоє учасників події виражались у бік один одного нецензурною лайкою та словесно ображали один одного, після чого ОСОБА_2 повідомила, що ОСОБА_1 шарпав її та тягав за одяг, в зв`язку з чим працівниками поліції було прийнято рішення скласти протоколи про адміністративне правопорушення відносно обох учасників події, які відмовились від написання заяв та пояснень.

З дослідженого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейських вбачаються обставини аналогічні тим, що містяться в рапорті поліцейського.

Об`єктивна сторона домашнього насильства як правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 173-2 КУпАП необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство, і чи підтверджується це матеріалами, долученими до протоколу.

З аналізу вказаних норм вбачається, що домашнє насильство, яке охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного тягнуть настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, підпадають лише такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю іншого члена сім`ї.

При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.

Водночас важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Конфлікт (лат. conflictus - зіткнення, сутичка) - зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

Дії громадянина ОСОБА_1 кваліфіковані працівником поліції за частиною 3 статті 173-2 КУпАП, як домашнє насильство психологічного характеру вчинене повторно протягом року відносно дружини ОСОБА_2 .

Насильство в сім`ї, у розумінні статті 173-2 КУпАП, є адміністративним правопорушенням, з матеріальним складом, оскільки він потребує наявності не тільки певного діяння, але й спричинення шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

З матеріалів долучених до протоколу неможливо встановити, в чому саме полягало домашнє насильство стосовно ОСОБА_2 , оскільки сам по собі факт висловлювання нецензурною лайкою під час сімейного конфлікту без встановлення наслідків у вигляді завдання шкоди психічному здоров`ю потерпілої особи не утворює складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.

Суддя звертає увагу, обставини описані у фабулі протоколу від 05.06.2026 не підтверджуються доказами долученими до нього.

Матеріали справи не містять жодних доказів того, що внаслідок дій ОСОБА_1 потерпілій було завдано шкоди психічному або фізичному здоров`ю, виникли побоювання за власну безпеку, емоційна невпевненість, нездатність захистити себе чи інші негативні наслідки, які є обов`язковою ознакою психологічного домашнього насильства відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», яким визначено, що психологічне насильство має місце лише у випадку, якщо відповідні дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Описані у протоколі обставини домашнього насильства не дозволяють зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки в матеріалах справи, зокрема відсутні письмові пояснення сторін конфлікту, що не дає судді підстав для висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ознак вчинення психологічного насильства стосовно дружини.

Крім того, як вбачається з рапорту поліцейського та дослідженого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери, після здійснення виклику заявниця ОСОБА_2 самостійно повідомила про його скасування, зазначивши, що потреби у прибутті наряду поліції немає, оскільки конфлікт між сторонами вичерпано. Після цього вона забрала свої речі та залишила місце події, не виявляючи наміру продовжувати конфлікт із ОСОБА_1 .

Незважаючи на це, працівники поліції розшукали заявницю, повернули її до місця події та продовжили з`ясування обставин. Лише після повторного спілкування сторін у присутності працівників поліції між ними знову виникла словесна суперечка, а заявниця повідомила про нібито застосування до неї фізичного впливу. При цьому жоден із учасників події не наполягав на притягненні іншого до відповідальності, відмовився від подання заяв та надання письмових пояснень.

При цьому з рапорту працівника поліції та дослідженого відеозапису з бодікамер вбачається, що між сторонами мав місце взаємний словесний конфлікт, під час якого нецензурну лайку висловлювали обидва учасники події, а не одностороннє цілеспрямоване психологічне насильство.

Наявність сварок і непорозумінь між особами на особистому ґрунті свідчить про існування між ними неузгодженості життєвих позицій в певних аспектах ставлення до життя, однак не підтверджує факту вчинення саме домашнього насильства чи потенційного конфлікту.

У відповідності до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З урахуванням викладеного, провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 слід закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.

Керуючись статтями 173-2, 221, 283-285, 294, 247 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

СуддяОксана ВОЗНЮК