Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №285/2418/26 — Звягельський міськрайонний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/2418/26

провадження у справі № 2/0285/1885/26

07 липня 2026 року м. Звягель

Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді…..…………...Літвин О. О.,

секретаря……….........................Клечковської М. М.,

розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження

без повідомлення сторін

за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про розірвання шлюбу, –

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року позивач звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просила розірвати шлюб, укладений між ними 21.10.2011, від якого неповнолітніх дітей не мають.

Стверджувала, що відносини з чоловіком не склались, між ними немає взаєморозуміння, мають різні погляди на сімейне життя, що суперечить подальшому сумісному проживанню. Шлюбні стосунки припинені.

Просила також поновити її дошлюбне прізвище.

Ухвалою суду від 27.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін, заперечення проти чого від них не надійшло.

Відзиву на позов або будь-яких заперечень щодо змісту і вимог позовної заяви, а також жодних заяв чи клопотань щодо розгляду справи, відповідачем не подано.

Повідомлення про розгляд справи здійснювалися як рекомендованим листом за місцем реєстрації відповідача, так і через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України. Крім того, вказана інформація була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним, цілодобовим і безкоштовним.

Згідно з постановою Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 надіслання листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб говорити про належне повідомлення, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю суду.

Правова позиція Європейського суду з прав людини виходить із принципу належної процесуальної обачності (due diligence): сторона, яка знає або повинна знати про існування судового провадження відносно неї, зобов`язана виявляти розумну уважність до його перебігу та вживати заходів для участі в ньому.

Дослідивши надані докази по справі, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст.112 СК України, шлюб може бути розірвано, якщо буде встановлено, що подальше сумісне проживання сторін і збереження сім`ї неможливе.

Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 21.10.2011. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини стало ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 – її дошлюбне прізвище).

Відомостей щодо наявності у подружжя спільних неповнолітніх дітей матеріали справи не містять.

Положеннями СК України передбачено розірвання шлюбу між подружжям, яке не має дітей, органом державної реєстрації актів цивільного стану. Стаття 106 СК стосується подружжя, яке взагалі не має спільних дітей або їхні діти досягли повноліття і, відповідно до ст.6 СК України, втратили правовий статус дитини.

Розірвання шлюбу судом відбувається: за наявності в подружжя спільних неповнолітніх дітей; за відсутності згоди одного з подружжя на розірвання шлюбу.

Подання позивачем даного позову до суду свідчить про відсутність згоди відповідача для розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану.

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка, добровільність шлюбу – одна з основних його засад. Різниця в поглядах на права та обов`язки подружжя, відсутність взаєморозуміння призвели до поступового погіршення взаємовідносин і до фактичного припинення шлюбних стосунків між сторонами. Перебуваючи у шлюбі, позивач та відповідач не змогли створити міцної сім`ї, про що свідчить той факт, що вони не підтримують шлюбних відносин, та не мають наміру їх поновлювати.

У сім`ї немає перспективи возз`єднання. До порозуміння сторони не прагнуть, у кожного сформувався свій погляд на життя та інтереси, а йти на поступки один одному подружжя не бажає.

Позивач наполягала на розірванні шлюбу, вважаючи примирення і збереження їх сім`ї неможливим, проти чого відповідач в свою чергу, не надав жодного заперечення, що свідчить про погодження з позовними вимогами.

Згідно ч.3 ст.109 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права.

За таких обставин, суд приходить висновку, що сім`я розпалася остаточно. Шлюб існує лише формально і його збереження суперечило б інтересам сторін.

Таким чином, позовні вимоги, зважаючи на їх обґрунтованість, підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.113 СК України вимога позивача про відновлення її дошлюбного прізвища також підлягає задоволенню.

З відповідача належить стягнути судовий збір, понесений позивачем при подачі позову.

Керуючись статтями 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, –

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між громадянами України

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

зареєстрований 21.10.2011 виконкомом Зарічанської сільської ради Житомирського району Житомирської області,

актовий запис №10.

Відновити дошлюбне прізвище позивача на ОСОБА_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 судовий збір в розмірі 1331,20 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку оскарження, рішення набирає законної сили за результатом апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги на нього безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Головуюча суддя О. О. Літвин