Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №686/14673/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/14673/26

Провадження № 33/820/495/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С., за участю секретаря судового засідання Дюг А.М., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_2 на постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 травня 2026 року,

в с т а н о в и в :

Цією постановою провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , фізична особа – підприємець,

за ст.173 КУпАП закрито, за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

У протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 ставилось у вину те, що вона 12 березня 2026 року близько 18 год 40 хв, перебуваючи у громадському місці – поруч з будинком АДРЕСА_2 , кидала каміння у вказаний будинок, що належить ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок та спокій громадян.

Тобто, ОСОБА_1 ставилось у вину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_2 просила скасувати постанову судді Хмельницького міськрайонного суду від 22 травня 2026 року та притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП.

Уважала, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим через неправильне застосування та порушення норм матеріального та процесуального права.

Стверджувала, що ОСОБА_1 вчинила дрібне хуліганство, тобто порушила громадський порядок та спокій громадян.

Так, остання 12 березня 2026 року перебувала біля її будинку на АДРЕСА_2 , стукала в хвіртку в пізній час з великою силою, чіплялася до сусідки ОСОБА_3 , спричиняла повний галас на вулиці, чим стривожила її ( ОСОБА_2 ) та її неповнолітніх дітей.

Звертала увагу на те, що ОСОБА_1 систематично, починаючи з 22 січня 2026 року, здійснює над нею психологічне та фізичне насильство.

Серед іншого, посилалась на відеозапис з камер спостереження, який є повним та достовірним, обґрунтованим доказом порушення ОСОБА_1 громадського порядку та спокою громадян.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення потерпілої ОСОБА_2 на підтримання апеляційної скарги з викладених у них мотивів, заперечення ОСОБА_1 проти задоволення апеляційної скарги, приходжу до висновку про таке.

Відповідно до положень ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці вимоги закону судом першої інстанції було дотримано повною мірою.

Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду про те, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, належними та допустимими доказами поза розумним сумнівом не доведений, що в силу принципу презумпції невинуватості тлумачиться судом на її користь.

Так, об`єктом правопорушень, передбачених ст.173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення громадського порядку.

Громадський порядок – це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

У судовому засіданні суду першої та апеляційної інстанції ОСОБА_1 категорично заперечила вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, а саме дій, які порушили громадський порядок та спокій громадян.

Судом першої інстанції встановлено, що не вбачається факту того, що дії ОСОБА_1 були вчинені у вищевказаному місці та час з хуліганських мотивів (порушення громадського порядку та спокою громадян), а це є обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП.

Висновок суду першої інстанції про відсутність в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, за наведених у рішенні суду першої інстанції обставин є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи.

Із наданих доказів не вбачається, що ОСОБА_1 за вказаних обставин було порушено громадський порядок і спокій громадян.

Таким чином, факт того, що ОСОБА_1 12 березня 2026 року о 18 год 40 хв, перебуваючи у громадському місці – поруч з будинком АДРЕСА_2 , кидала каміння у вказаний будинок, що належить ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок та спокій громадян не підтверджує те, що це сталося внаслідок вчинення нею умисної дії, спрямованої на порушення громадського порядку і спокою громадян.

Обґрунтовано визнано недостовірними доказами та відхилено пояснення потерпілої ОСОБА_2 , а також відомості її заяви та письмових пояснень про те, що ОСОБА_1 кидала камінням в її будинок на АДРЕСА_2 , бо вони нічим не підтверджені, в тому числі і наданим потерпілою відеозаписом з камери зовнішнього спостереження.

Окрім того, враховано те, що перевіркою інформації, викладеної у зверненні ОСОБА_2 з приводу можливих неправомірних дій вчинених ОСОБА_1 (повідомлення було зареєстровано до ІКС ІПНП журнал ЄО Хмельницького РУП ГУНП у Хмельницькій області за № 5943, від 12 березня 2026 року, та № 5941, № 5987 від 13 березня 2026 року) уповноваженою особою органу досудового розслідування підстав для внесення відомостей за даним фактом до ЄРДР не було встановлено.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Що стосується доводів потерпілої ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_1 схильна до вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.173 КУпАП, то до них апеляційний суд відноситься критично.

Дане твердження є суб`єктивним та не має жодного відношення до даної справи, оскільки не є фактичними даними, тому не може виступати доказом у суді, бо виражає лише ставлення потерпілої, а не об`єктивні обставини справи.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку про те, що вказана позиція потерпілої не має відношення до даної справи.

Щодо тверджень потерпілої про те, що ОСОБА_1 неодноразово висловлювалася нецензурною лайкою на її адресу, чим порушувала громадський порядок та бажала або свідомо допускала прояв неповаги до суспільства, то апеляційний суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження, що це було внаслідок вчинення нею умисної дії, спрямованої на порушення громадського порядку і спокою громадян.

Таким чином, будь-яких переконливих доводів, які би безумовно спростовували висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваному рішенні щодо відсутності в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, апеляційна скарга не містить.

Переконливих доводів у в судовому засіданні апеляційного суду, які би підтверджували доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненому, не отримано.

Підстави скасування постанови суду першої інстанції з наведених в апеляційній скарзі мотивів відсутні.

Керуючись ст.294 КУпАП,

п о с т а н о в и в :

Постанову судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 22 травня 2026 року, якою провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, залишити без змін, а апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_2 – без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Матущак М.С.