Вирок від 11 червня 2026 р. у справі №686/21552/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/21552/25

Провадження № 1-кп/686/153/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«12» червня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, у складі:

головуючого судді – ОСОБА_1 ,

з участю секретаря: ОСОБА_2 , прокурорів – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , обвинуваченого – ОСОБА_5 та захисника-адвоката ОСОБА_6 , розглянув кримінальне провадження згідно ЄРДР №12025243000002075 від 28.06.2025 року, яке надійшло до суду з обвинувальним актом про обвинувачення -

ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, розлученого, проживаючого в цивільному шлюбі, зі слів, працюючого не офіційно в ПП «Гринь», в силу ст.89 КК України не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.350 КК України,

ВСТАНОВИВ:

24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-1X, у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв., 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжено з 05 год. 30 хв., 09 травня 2025 року на 90 діб.

Під час дії воєнного стану, у зв?язку із виконанням своїх функціональних та службових обов?язків, стрілець 3 - го відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі ІНФОРМАЦІЯ_3 ) ОСОБА_7 , який призначений на посаду відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 № 132 від 27.03.2025, якому присвоєно військове звання сержант, будучи військовослужбовцем, якому видано посвідчення, та будучи наділеним службовими повноваженнями з метою виконання своїх службових обов?язків, будучи одягненим у військову форму із знаками розрізнення Міністерства Оборони України, на виконання наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині про склад добового наряду) № 178-HP від 27.06.2025, заступив на добове чергування на 28.06.2025, з метою виконання функцій чергового ІНФОРМАЦІЯ_3 , що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Цього ж дня, приблизно о 12 год. 45 хв., сержант ОСОБА_8 , виконуючи свої службові обов?язки, перебував у приміщенні чергової частини ІНФОРМАЦІЯ_3 , що за адресою: АДРЕСА_2 , та тоді ж, по камерах спостереження, які розташовані на фасаді будівлі він помітив двох осіб чоловічої статі, які перебували поруч із входом до приміщення та хотіли увійти на зачинену територію центру. 3 метою припинення їх протиправної діяльності сержант ОСОБА_8 вийшов із будівлі центру та розпочав словесний діалог із ОСОБА_5 , який перебував в стані алкогольного сп`яніння.

В ході даного діалогу між ОСОБА_8 та ОСОБА_5 відбувся словесний конфлікт з приводу подальшого імовірного проходження військової служби останнім, під час чого ОСОБА_8 направився до приміщення чергової частини ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою виклику працівників поліції. В цей час ОСОБА_5 , ступнею правої ноги умисно наніс один удар по металевій хвіртці, через яку здійснюється вхід на територію ІНФОРМАЦІЯ_3 , після відкриття та пошкодження якої, зайшов на вказану територію, підійшов до вхідних дверей вказаного приміщення.

Тоді ж, приблизно о 12 год. 59 хв., ОСОБА_5 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, поряд із вхідними дверима ІНФОРМАЦІЯ_3 по АДРЕСА_2 , достовірно знаючи та усвідомлюючи, що перед ним знаходиться службова особа в форменому одязі при виконанні службових обов?язків, нехтуючи законною вимогою службової особи щодо залишення території ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою заподіяння останньому тілесних ушкоджень, умисно наніс один удар кулаком правої руки в обличчя сержанту ОСОБА_8 , тим самим спричинивши останньому тілесні ушкодження, під час виконання ним своїх службових обов?язків.

Внаслідок вищеописаних протиправних дій ОСОБА_5 , потерпілому ОСОБА_8 , спричинено тілесне ушкодження у вигляді крововиливу м`яких тканин в лобній ділянці голови справа біля внутрішньої третини правої надбрівної дуги, яке відносяться до легких тілесних ушкоджень, що мають незначні скороминущі наслідки, згідно «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» наказу МОЗ України №6 від 17.01.1995р. «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України».

Такими протиправними діями ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.350 КК України, тобто умисне заподіяння легкого тілесного ушкодження службовій особі, у зв?язку із її службовою діяльністю.

Дані фактичні обставини справи ніким з учасників судового розгляду не оспорюються та підтверджуються показаннями обвинуваченого ОСОБА_5 , який повністю визнав свою вину у пред`явленому обвинуваченні та підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення. При цьому показав, що дійсно в суботу, 28 червня 2025 року, приблизно о 12 год. 45 хв., коли він повертався з роботи додому, то вирішив з`ясувати в ІНФОРМАЦІЯ_4 чи надійшли необхідні документи для вирішення стосовно нього питання про надання відстрочки від призову, у зв`язку з чим прибув до зазначеної установи за вищевказаною адресою: по АДРЕСА_2 . Однак, незважаючи на його прохання, на територію ІНФОРМАЦІЯ_3 його не пропустили і закрили перед ним хвіртку. Це обурило його, оскільки через невизначеність його статусу, як військовозобов`язаного його раніше вже неодноразово доставляли в різні ТЦК та СП, де після з`ясування відсутності необхідних документів про стан його здоров`я відпускали. А тому він вдарив ногою в хвіртку, яка від такого удару відчинилась, після чого зайшов на територію ІНФОРМАЦІЯ_3 . Коли ж на такі його дії, потерпілий – сержант ОСОБА_8 зробив йому зауваження, то між ними виникла суперечка, в ході якої він наніс останньому один удар кулаком в область обличчя. Після цього, присутні на місці інші військовослужбовці розборонили його та потерпілого, а прибулі на місце події працівники поліції затримали його та помістили в ІТТ. Визнає, що на момент події перебував у стані алкогольного сп`яніння. Також визнає інкримінований йому характер спричиненого потерпілому ОСОБА_8 легкого тілесного ушкодження. У скоєному щиро розкаюється та жалкує про вчинене. Пізніше, він зустрічався з потерпілим ОСОБА_8 вибачився за свою протиправну поведінку і пропонував відшкодування спричинених збитків останньому. На це ОСОБА_8 відреагував з розумінням, прийняв його вибачення та відмовився від будь-якого відшкодування.

Потерпілий ОСОБА_8 , будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду, подав до суду заяви, в яких просив судовий розгляд здійснювати за його відсутності. При цьому, зазначив, що не заперечує щодо проведення такого судового розгляду відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України. Він правильно розуміє та підтверджує зміст фактичних обставин справи, а також йому зрозумілі наслідки судового розгляду згідно вказаного порядку, а саме щодо обмеження права на апеляційне оскарження обставин, які не перевірялись судом доказами. Крім того зазначив, що у вирішенні справи покладається на розсуд суду, разом з тим просить суворо не карати ОСОБА_5 , претензій до останнього не має.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта №523 від 14.07.2025 року ОСОБА_5 , як на період інкримінованого йому кримінального правопорушення так і на теперішній час усвідомлював та усвідомлює свої дії, а також міг та може керувати ними до нього примусових заходів медичного характеру не потребує.

Оцінюючи такі висновки експертів, суд знаходить їх достатньо обґрунтованими та науково аргументованими, а тому враховуючи і відповідну поведінку обвинуваченого ОСОБА_5 в судовому засіданні, суд визнає останнього – осудним та відповідальним за фактично скоєне.

Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_5 правильно розуміє зміст інкримінованих йому та визнаних ним обставин вчинення кримінального правопорушення та правову кваліфікацію такого кримінального правопорушення і така позиція обвинуваченого є добровільною, суд вважає поза розумним сумнівом доведеним, винуватість ОСОБА_5 у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні за вищевикладених обставин умисного заподіяння легкого тілесного ушкодження службовій особі, у зв?язку із її службовою діяльністю, а дії обвинуваченого кваліфікує за ч.2 ст.350 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст.ст.65-67 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

При цьому, суд приймає до уваги, що ОСОБА_5 скоїв умисний нетяжкий злочин проти авторитету органів державної влади, внаслідок якого потерпілому було спричинено легке тілесне ушкодження. Такий злочин обвинувачений вчинив відносно військовослужбовця, в умовах воєнного стану та перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, що на думку суду свідчить про підвищену суспільну небезпеку протиправних дій ОСОБА_5 , за що, як обґрунтовано зазначив прокурор, з чим погоджується і суд, до обвинуваченого підлягає застосування більш суворий, з альтернативних, передбачених санкцією ч.2 ст.350 КК України, вид покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, суд знаходить обґрунтованими зауваження захисника про те, що ОСОБА_5 в силу ст.89 КК України являється не судимим, а відтак вчинення ним нетяжких злочинів в молодому віці, за які судимість погашена, не може враховуватись при призначенні йому покарання за вищевказане кримінальне правопорушення.

Такими, що заслуговують на увагу, оскільки підтверджуються представленими суду доказами, суд визнає і твердження захисника про бажання ОСОБА_5 стати на шлях виправлення та вести суспільно-позитивний спосіб життя, після звільнення з військової служби через службову невідповідність. Так, випискою з карти стаціонарного хворого №0924 від 29.10.2024 року Хмельницької обласної психіатричної лікарні №1 підтверджується добровільне проходження ОСОБА_5 лікування від алкогольної залежності, а довідками начальника Летичівського ВДВС №3236 від 03.02.2026 року та директора навчально-наукового інституту права та правоохоронної діяльності №17/25 від 21.01.2026 року підтверджується те, що обвинувачений працює та утримує доньку ОСОБА_9 , яка є здобувачем вищої освіти 3 курсу Львівського державного університету внутрішніх справ за кошти здобувача.

Про те, що обвинувачений ОСОБА_5 проходив військову службу за контрактом в 2016-2017 роках та має статус учасника бойових дій підтверджується даними військового квитка серія НОМЕР_1 виданого ІНФОРМАЦІЯ_5 12.08.2016 року та посвідченням учасника бойових дій серія НОМЕР_2 від 13.06.2017 року, виданих на його ім`я.

Відповідно до повідомлення директора КНП «Деражнянська міська багатопрофільна лікарня» №1344 від 01.07.2025 року, ОСОБА_5 житель АДРЕСА_1 , на «Д» обліку у лікаря – психіатра та у лікаря – нарколога не перебуває та за останніх п`ять років по допомогу не звертався.

Згідно представленої суду прокурором характеристики, за підписом старшого ДОП СПД №1 ВП№3 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області – капітана поліції ОСОБА_10 , без зазначення дати її складання, ОСОБА_5 , за місцем проживання характеризується як особа, що зловживає алкогольними напоями, конфліктний як з членами сім`ї так і з малознайомими громадянами, підтримує стосунки з особами, які ведуть аморальний спосіб життя, неодноразово притягувався до адміністративної та кримінальної відповідальності за порушення громадського порядку, вчинення домашнього насильства.

Суд критично оцінює відомості зазначеної характеристики, а тому відхиляє та не враховує їх при призначенні покарання. Оскільки дата її складання та період за який характеризується ОСОБА_5 в такій характеристиці не вказано. В той же час, зазначені відомості, які характеризують особу обвинуваченого не тільки не підтверджуються та не узгоджуються з представленими суду доказами, а навпаки спростовуються такими.

Зокрема, посилання на те, що ОСОБА_5 конфліктний з членами сім`ї, підтримує стосунки з особами, які ведуть аморальний спосіб життя, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку, вчинення домашнього насильства будь-якими доказами не підтверджено.

Натомість, такі відомості спростовуються даними досудової доповіді уповноваженого органу пробації, складеної 19.01.2026 року провідним інспектором Хмельницького районного сектору №4 філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області – ОСОБА_11 , з яких слідує, що соціальне оточення обвинуваченого не складають особи із кримінальною чи антисоціальною поведінкою, а останній підтримує відносини з рідними. І хоча згідно особистісних характеристик відмічається, що ОСОБА_5 у вирішенні конфліктних ситуацій використовує неадекватні стратегії, які несуть загрозу для оточуючих, водночас у обвинуваченого помічено мотивацію до позитивних змін у способі його життя. При цьому, ризик повторного вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюються, як середні. Згідно ж висновку органу пробації, дослідження інформації, що характеризує особу за місцем її проживання, роботи, умов її життєдіяльності, відносин у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення, а також його імовірної небезпеки для суспільства свідчать про можливість виправлення особи без ізоляції від суспільства.

Спростовують відомості вищевказаної характеристики про вчинення обвинуваченим домашнього насильства і дані нотаріально засвідченої заяви батька обвинуваченого – ОСОБА_12 до ІНФОРМАЦІЯ_3 , компетентним органам від 15.01.2026 року про надання його синові – ОСОБА_5 , якого він обирає зі своїх двох синів військовозобов`язаних, відстрочки від призову, як такому що проживає спільно з ним та здійснює за ним догляд, як людиною з інвалідністю другої групи з 2010 року внаслідок трудового каліцтва, згідно виписки з акту МСЕК серія ХМ № 000916 від 20.01.2012 року.

Про те, що обвинувачений ОСОБА_5 проживає спільно та здійснює догляд за батьками похилого віку, які страждають на важкі хронічні захворювання підтверджується представленими суду відповідними медичними документами, довідками, виписками з медичних карт.

Відповідно до даних «Резерв+» ОСОБА_5 надана відстрочка від мобілізації у зв`язку з наявністю батька з інвалідністю.

Також суд приймає до уваги, що в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 засудив свою протиправну поведінку, жалкував про скоєне, запевняв про недопущення протиправних дій в майбутньому.

В якості обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_5 суд враховує – вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

В якості обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України враховує його щире каяття, а також відповідно до ч.2 ст.66 того ж Кодексу його суспільно-корисну посткримінальну поведінку, пов`язану з вибаченням та примиренням з потерпілим.

Таким чином, з врахуванням характеру і ступеню суспільної небезпеки вчиненого, всіх даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , наявності обтяжуючої та декількох пом`якшуючих покарання обставин, позиції прокурора, потерпілого, який, згідно заяви, просив суворо не карати обвинуваченого, та сторони захисту, суд приходить до висновку про можливість та доцільність призначення ОСОБА_5 передбаченого ч.2 ст.350 КК України покарання – у виді позбавлення волі в межах санкції зазначеної частини статті Кримінального Кодексу України в мінімальному розмірі.

Разом з тим, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та конкретні обставини справи, а саме: щире розкаяння обвинуваченого, примирення ОСОБА_5 з потерпілим ОСОБА_7 , наявність у обвинуваченого важкохворих батьків похилого віку і, зокрема, батька з інвалідністю другої групи, за якими він здійснює догляд і у зв`язку з чим отримав відстрочку від призову на військову службу по мобілізації, тривалу упродовж року після події законослухняну поведінку обвинуваченого та вищезазначені висновки органу пробації про можливість виправлення ОСОБА_5 без ізоляції від суспільства, суд приходить до висновку про можливість застосування до обвинуваченого ст.75 КК України та звільнення його від відбування покарання з випробуванням та покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Арешт на майно у кримінальному провадженні не накладався, речових доказів та процесуальних витрат по справі не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349 ч.3, 369-371, 373, 374 КПК України, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.350 КК України, на підставі якої призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку терміном у 3 (три) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ч.1,3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою «Подолання агресивної поведінки».

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня оголошення вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: ОСОБА_13