Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №163/1186/26 — Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/1186/26

Провадження № 2/163/470/26

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2026 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Павлуся О.С.,

розглянувши в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в :

У позовній заяві представник позивача ОСОБА_1 адвокат Барилюк А.А. просить ухвалити рішення про розірвання зареєстрованого 05 листопада 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 шлюбу, у період якого у них народилося троє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заявлені вимоги представник позивача обґрунтував тим, що спільне життя сторін спочатку складалося добре, було гармонійним, проте з часом їх стосунки почали поступово погіршуватись. Відповідач не виявляє зацікавленості у створенні та збереженні нормальних сімейних відносин, не сприяє взаєморозумінню і підтримці в сім`ї. Кожен із них має різні погляди на сімейне життя та ведення спільного господарства, що призводить до постійних конфліктів. Основною причиною розірвання шлюбу є глибокі розбіжності у поглядах на розподіл обов`язків у побуті, спілкування та взаємоповагу. На цьому ґрунті між сторонами постійно виникають сварки та конфлікти. Крім цього, відповідач зловживає спиртними напоями, часто перебуває у стані алкогольного сп`яніння, втрачає контроль над своєю поведінкою, закінчує вживати алкоголь лише після медикаментозного лікування. У такому стані відповідач вчиняє сварки та скандали, проявляє агресію, вчиняє моральне та фізичне насильство щодо позивача. Неодноразові спроби позивача налагодити сімейні відносини та зберегти шлюб не дали позитивного результату. Між сторонами втрачене взаєморозуміння та довіра, відсутня взаємоповага та підтримка, а тривале перебування у шлюбі, який фактично припинив своє існування, лише поглиблює конфлікти та створює психологічну напругу. Сторони хоча й проживають за однією адресою, однак уже близько року не підтримують шлюбних відносин, спільного господарства не ведуть, спільного бюджету не мають. За викладених обставин подальше збереження шлюбу не відповідає інтересам жодної із сторін.

Провадження в справі відкрито ухвалою суду від 28 травня 2026 року, розгляд позову постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення копію ухвали від 28 травня 2026 року та примірником матеріалів позову відповідач отримав 16 червня 2026 року.

Цього ж дня відповідач отримав примірник матеріалів позову від представника позивача, що підтверджується інформацією офіційного інтернет-сайту Укрпошти щодо відстеження рекомендованого поштового відправлення за трек-номером R067190812445.

У строк, визначений судом в ухвалі від 28 травня 2026 року з додатковим врахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 року №958, відповідач відзиву на позов не подав.

Враховуючи вищевикладене та положення ст.279 ЦПК, суд розглянув справу за наявними у справі матеріалами.

Аналізом доказів по справі суд встановив наступні фактичні обставини.

Згідно із свідоцтвом серії НОМЕР_1 сторони уклали шлюб 05 листопада 2007 року у Рівненській сільській раді Любомльського району Волинської області за актовим записом № 7.

У період шлюбу у сторін народилося троє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв серії НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 .

Викладені у позові фактичні обставини взаємовідносин між сторонами відповідачем не спростовано, тому суд вважає їх доведеними і приходить до висновку, що шлюб між сторонами існує лише формально, перспектив збереження сім`ї не вбачається. Такий висновок підтверджено і самим фактом неподанням відповідачем відзиву на позов.

Згідно із ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування чоловіка та жінки до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню, оскільки збереження шлюбу суперечитиме її інтересам.

Судові витрати по сплаті судового збору слід залишити за позивачем згідно із зробленою у позові заяви.

Керуючись ст.ст.259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити повністю.

Зареєстрований у Рівненській сільській раді Любомльського району Волинської області 05 листопада 2007 року за актовим записом № 7 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 розірвати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом 30 днів з дня його складання може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду.

Інформація про сторін:

позивач – ОСОБА_1 ; місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП – НОМЕР_5 ;

відповідач – ОСОБА_2 ; місце проживання - АДРЕСА_1 ; РНОКПП – НОМЕР_6 .

Головуючий : суддя О.С.Павлусь