Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №159/4088/26 — Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Суд: Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування

Дата: 05 липня 2026 р.

Справа: №159/4088/26

Суддя: Губар В. Є.

Справа № 159/4088/26

Провадження № 3/159/1553/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року м. Ковель

Суддя Ковельського міськрайонного суду Волинської області Губар В.Є.,

з участю:

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

потерпілої ОСОБА_2

законного представника потерпілої ОСОБА_3 ,

розглянувши матеріал, який надійшов від Відділу організації несення служби в місті Ковель УПП у Волинській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, УБД, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

20.06.2026 о 23 год 00 хв ОСОБА_1 за місцем свого проживання, а саме у АДРЕСА_1 , вчинила стосовно малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , домашнє насильство фізичного характеру, а саме умисні дії, які полягали у штовханнях, що не завдало тілесних ушкоджень, внаслідок чого була завдана шкода фізичному здоров`ю потерпілої, та психологічного характеру, а саме умисні дії, які полягали у ображанні нецензурною лайкою, чим завдала їй психологічних страждань, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров`ю потерпілої, тим самим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину в інкримінованому їй адміністративному правопорушенні не визнала, суду пояснила, що 20.06.2026 вдома між нею та донькою ОСОБА_4 виник конфлікт, її дочка повернулася додому пізно та не бажала виконувати хатню роботу, вона її відштовхнула, щоб донька заспокоїлась. Вчинені нею дії не спричинили дочці тілесних ушкоджень, крім того вона такого наміру не мала. В адресу ОСОБА_4 виражалась нецензурними словами, остання дала їй ляпаса та теж виражалась нецензурно. Її дочка вибігла з дому, тому вона подзвонила до свого колишнього чоловіка ОСОБА_3 , щоб він забрав ОСОБА_4 . Наступного дня зранку він разом з дочкою повернулися додому. Останній вимагав надати закордонний паспорт дитини, щоб вивести її за кордон, зачинившись з дітьми у квартирі не пускав її додому. Вона просиділа в піжами на вулиці близько години, на її прохання відчини двері, останній повідомив, що відчинить, якщо вона надасть закордонний паспорт дитини. Вона зателефонувала у поліцію, так як не могла потрапити до свого житла. На даний час вона з ОСОБА_4 примирилися.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засідання пояснила, що 20.06.2026 між нею та її матір`ю виникла сварка, так як вона повернулася пізно додому та через те як вона з нею говорила. На її слова ОСОБА_1 розізлилася, вдарила її по голові пауербанком, виражались нецензурно в адресу одне одного. Наразі вони примирились.

Законний представник потерпілої ОСОБА_3 суду пояснив, що він є батьком ОСОБА_4 та колишнім чоловіком ОСОБА_1 , з якою проживають окремо. 20.06.2026 він забрав свою дочку на вулиці, остання йому повідомила про сварку між нею та матір`ю, та про те, що ОСОБА_1 вдарила її по голові пауербанком, штовхнула її, виражалась нецензурними словами в адресу дочки. Після чого вона ночувала у нього дома. У зв`язку з складним періодом його дочки ОСОБА_4 хотів поїхати із нею в Польщу.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, на підставі всебічного, повного і об`єктивного аналізу всіх доказів по справі в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого передбачає настання відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідальність за ч.2 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність настає за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Крім пояснень учасників справи у судовому засіданні, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП повністю підтверджується наступними доказами, які були досліджені в ході розгляду справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, заявою та письмовими поясненнями ОСОБА_3 , формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, рапортом поліцейського відділу організації несення служби в м.Ковель УПП у Волинській області, рапортом поліцейського роти з обслуговування м.Ковель УПП у Волинській області ДПП, двд - р диском з відеоматеріалами.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та ступінь її вини, відсутність обставин, які пом`якшують чи обтяжують її відповідальність, вважаю за необхідне застосувати відносно неї адміністративне стягнення в межах санкції ч.2 ст.173-2 КУпАП у виді штрафу.

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити, що відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті цього Кодексу та зазначений у постанові про стягнення штрафу.

У відповідності до Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 слід стягнути на користь держави судовий збір в сумі 665,60 грн.

Зважаючи на викладене, керуючись ч.2 ст.173- 2, 280, 283, 284, 287, 289, 291 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 510 (п`ятсот десять) гривень 00 копійок.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови стягнути з ОСОБА_1 , а саме 1020 (одну тисячу двадцять) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд Волинської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, або прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці з дня її винесення.

СуддяВ. Є. Губар

Оригінал: reyestr.court.gov.ua