Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №603/373/26 — Монастириський районний суд Тернопільської області

Справа № 603/373/26

Провадження № 3/603/120/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2026 рокум. Монастириська

Суддя Монастириського районного суду Тернопільської області Пасічник А.З., розглянувши матеріали, які надійшли з сектору поліцейської діяльності № 1 відділення поліції № 2 Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративноївідповідальності,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , пенсіонер,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 27 травня 2026 року приблизно о 13 год 00 хв. за місцем спільного проживання у с. Дубенка Чортківського району, вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до сестри ОСОБА_2 , яке виражалось у нецензурних висловлюваннях, погрозах, залякуванні, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров`ю постраждалої ОСОБА_2 .

Зазначені дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковані за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.

ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, на розгляд справи не з`явився, жодних заяв та клопотань на адресу суду не подав.

У відповідності до ч.2 ст.268 КУпАП участь особи при розгляді даної категорії справ не є обов`язковою, а тому вважаю за можливе справу розглянути у відсутності особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Оцінюючи зібрані по справі докази у їх сукупності, прихожу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме даними:

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 735727 від 10 червня 2026 року, відповідно до якого ОСОБА_1 27 травня 2026 року приблизно о 13 год 00 хв. за місцем спільного проживання у с. Дубенка Чортківського району, вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до сестри ОСОБА_2 , яке виражалось у нецензурних висловлюваннях, погрозах, залякуванні, внаслідок чого була завдана шкода психологічному здоров`ю постраждалої ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст.173-2 КУпАП;

- протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 27 травня 2026 року у відповідності до якої ОСОБА_2 просить притягнути її брата до відповідальності за вчинення ним відносно неї домашнього насильства психологічного характеру, що виражалось у нецензурному висловлюванні в її сторону, залякуванні, погрозою застосуванні зброї;

- письмових пояснень ОСОБА_2 від 10 червня 2026 року, відповідно до яких її брат ОСОБА_1 27.05.2026 приблизно о 13 год 00 хв. за місцем спільного проживання у с. Дубенка Чортківського району, вчинив домашнє насильство психологічного характеру по відношенню до неї, у зв`язку з чим просить притягнути його до відповідальності;

- рапорту старшого інспектора чергового відділення поліції № 2 (м. Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області від 27.05.2026 у відповідності до якого 27.05.2026 отримана заява, яка зареєстрована ЄО за № 5199 від ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки с. Дубенка Чортківського району, про вчинення її братом відносно неї домашнього насильства, а саме: бігав за нею з сокирою.

Відповідно до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до п. п. 3, 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь; психологічне насильство – форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Виходячи із вищевикладеного, вважаю, що у діях ОСОБА_1 є ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме вчинення домашнього насильства психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого.

Згідно з ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При обранні виду адміністративного стягнення суд згідно вимог ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, особу порушника, який є особою пенсійного віку, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність, та вважає за доцільне обрати йому адміністративне стягнення у виді штрафу.

Саме таке стягнення на переконання суду буде співмірним вчиненому діянню, узгоджуватиметься з принципами доцільності, справедливості та невідворотності відповідальності та відповідатиме меті адміністративного стягнення.

Відповідно до частини першої статті 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.

Програма для кривдника комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов`язки жінок і чоловіків (п.10 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).

Згідно ч. ч. 1, 6 ст. 28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» суб`єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування. Кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

Враховуючи обставини справи, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, яка є особою пенсійного віку, а також те, що зазаначене правопорушення вчинене вперше, вважаю, що в даному випадку таке стягнення, як штраф, буде достатнім та повністю досягне мети його застосування, а тому ОСОБА_1 не слід направляти на програму для кривдників.

У силу ст. 40-1 КУпАП із правопорушника слід стягнути судовий збір у розмірі 605,60 грну дохід держави.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 33, 283, 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 гривень 00 копійок (триста сорок гривень) на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. у дохід держави.

Штраф підлягає сплаті порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У відповідності до ч. 2 ст. 308 КУпАП в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області.

Суддя А.З. Пасічник