Вирок від 06 липня 2026 р. у справі №456/7074/25 — Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/7074/25

Провадження № 1-кп/456/259/2026

ВИРОК

іменем України

07 липня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023240020000005 від 05.01.2023 відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Київець Миколаївського району Львівської області, громадянина України, українця, з середньою освітою, непрацюючого, колишнього курсанта 3 навчального взводу зведеної навчальної розвідувальної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні солдат, неодруженого зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,раніше не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

в с т а н о в и в :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався нормативно-правовими актами та триває до теперішнього часу.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 65/2022 «Про загальну мобілізацію» ОСОБА_4 11.11.2022 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 до лав Збройних Сил України.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.11.2022 №305 солдат ОСОБА_4 призначений на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти навчального батальйону військової частини НОМЕР_1 Десантно - штурмових військ Збройних Сил України, справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою.

Будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. ст. 11, 16, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний неухильно додержуватись Конституції та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, бути дисциплінованим, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Згідно ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Про введення в дію воєнного стану солдату ОСОБА_4 достеменно відомо, оскільки Указ Президента України №64/2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до населення країни, крім того останній призваний на військову службу саме за призовом під час мобілізації.

Згідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 2 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі за текстом - Статут) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України с конституційним обов`язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.

Статті 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а також необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків, зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

Разом з тим, 18.12.2022, близько 21 години 00 хвилин, солдат ОСОБА_4 , діючи з прямим умислом, бажаючи тимчасово ухилитися від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків в умовах воєнного стану, без поважних причин самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_2 , обов`язки військової служби не виконував, а отже у такий спосіб незаконно припинив виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності, а службовий час проводив на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, аж до 04.12.2025, коли солдат ОСОБА_4 самостійно, з власної ініціативи, прибув до Стрийського РУП ГУНП у Львівській області, що за адресою: м. Стрий, вул. Шевченка, 40, таким чином, ОСОБА_4 припинив вчинення триваючого кримінального правопорушення.

Надалі солдат ОСОБА_4 , добровільно прибув до розташування військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ) та приступив до виконання обов`язків військової служби.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, без поважних причин, тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.

Правова позиція сторони обвинувачення.

Правова позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що був складений слідчим СВ Стрийського РУП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 та затверджений прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 ..

З огляду на обвинувальний акт прокурор вважає встановленим те, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив самовільне залишення військової частини військовослужбовцем, без поважних причин, тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.

Зважаючи на повне визнання обвинуваченим своєї вини, прокурор в судовому засіданні просить суд здійснювати розгляд кримінального провадження на підставі ч.3 ст.349 КПК України.

В судових дебатах прокурор просить суд призначити ОСОБА_4 у покарання у виді 5 років позбавлення волі.

Правова позиція сторони захисту.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся. Зокрема, показав, що під час перебування на службі хотів пройти ВЛК, однак, оскільки його не відпускали, то пішов у СЗЧ. Був мобілізований в листопаді 2022 року, пройшов лише навчання, а в грудні залишив військову частину. З 2022 по 2025 рік не вживав дій щодо повернення на військову службу, в цей час перебував удома. В подальшому прибув в РУП для проходження військової служби. Залишення військової частини пояснює тим, що не бажав бути штурмовиком, хотів піти до іншої військової частини, однак офіційно щодо переведення ні до кого не звертався. Також зазначив, що на момент мобілізації вже мав пластину в нозі. Визнає, що неправильно вчинив. В судових дебатах повідомив, що бажає повернутись на службу. В останньому слові повідомив, що знає, що був винуватий, бажає пройти ВЛК та повернутись на службу в іншу військову частину.

В судових дебатах захисник просить врахувати, що обвинувачений не притягався до кримінальної відповідальності, хоча за висновком ВЛК він здоровий, однак має металеві пластини, позитивно характеризується за місцем проживання, розкаявся та просить застосувати мінімальне покарання, застосувати ст. 75 КК України та звільнити від відбування покарання з випробуванням.

Межі судового розгляду кримінального провадження.

Суд з`ясував, що обставини справи ніким із учасників судового провадження не оспорюються і кожен з них правильно розуміє зміст цих обставин. Суд також впевнився у добровільності їх позиції та роз`яснив процесуальні наслідки зазначених дій, передбачені ч.2 ст. 394 КПК України. З урахуванням думки всіх учасників процесу, на підставі ч.3 ст.349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніким не оспорюються і судовий розгляд було обмежено допитом обвинуваченого, дослідженням документів, що стосуються особи обвинуваченого.

Оскільки обвинувачений визнає свою вину повністю, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а прокурор не висловлює жодних заперечень щодо встановлених обставин, які надані на підтвердження винуватості обвинуваченого, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена повністю і кваліфікує його дії за ч. 5 ст. 407 КК України.

Висновки суду.

Таким чином суд вважає доведеним факт самовільного залишення військової частини військовослужбовцем ОСОБА_4 , без поважних причин, тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану,тобто вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Мотиви призначення покарання.

Вирішуючи питання про вид та міру покарання, суд виходить зі загальних засад призначення покарання ст. 65 КК України, та враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином та дані про особу обвинуваченого, який раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не знаходиться, позитивно характеризується за місцем проживання, посередньо – за місцем проходження служби.

Як обставини, які пом`якшують покарання, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.

Обставин, які, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання, суд не встановив.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що відповідно до ст. 50 КК України необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, здійснення виховного впливу та попередження вчинення ОСОБА_4 нових кримінальних правопорушень, є призначення йому покарання у виді позбавлення волі у межах санкції ч. 5 ст. 407 КК України строком 5 років.

Також суд зазначає, що у зв`язку з набранням 27 січня 2023 року чинності Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей несення військової служби в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці» від 13 грудня 2022 року, посилена кримінальна відповідальність за вчинення військових кримінальних правопорушень, та обмежене застосування ст. ст. 69, 75 КК України у випадках засудження, зокрема, за кримінальне правопорушення, передбачене ст. 407 КК України, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

Тобто, вказаний Закон вносить зміни до статей 69 та 75 Кримінального кодексу і виключає можливість призначення більш м`якого покарання та звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Отже, враховуючи те, що в умовах воєнного стану обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, відсутні правові підстави для застосування положень ст. 69 та ст. 75 КК України.

Також суд роз`яснює обвинуваченому, що відповідно до ч.1 ст.81-1 КК України, під час проведення мобілізації та/або дії воєнного стану до осіб, які відбувають покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, судом може бути застосовано умовно-дострокове звільнення для проходження ними військової служби за контрактом.

Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Запобіжний захід обвинуваченому у виді застави слід залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373- 374 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.5 ст.407 КК України, й призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком 5 (п`ять) років.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Зарахувати ОСОБА_4 у строк відбуття покарання строк перебування його під вартою у період з 27.03.2026 по 02.04.2026, з розрахунку одному дню попереднього ув`язнення відповідає один день позбавлення волі.

Запобіжний захід ОСОБА_4 у виді застави залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Заставу, внесену за ОСОБА_4 в розмірі 133 120,00 грн., після набрання вироком законної сили повернути заставодавцю ОСОБА_7 .

Вирок може бути оскаржено сторонами до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Після проголошення вироку учасники судового провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження, обвинувачений та його захисник - подати клопотання про помилування.

Головуючий суддя ОСОБА_1