Суд: Холодногірський районний суд міста Харкова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Невиконання водіями вимог про зупинку
Дата: 06 липня 2026 р.
Справа: №642/4739/26
Суддя: Грінчук О. П.
07.07.2026
642/4739/26
3/642/1019/26
П О С Т А Н О В А
І м е н е м У к р а ї н и
07 липня 2026 року суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Грінчук О.П., розглянувши матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 122-2 КУпАП,
в с т а н о в и в:
07.06.2026 о 22 год. 29 хв. в м.Харкові, вул. Женевська, 26, водій ОСОБА_1 , керуючи т.з. Nissan Leaf, д.н.з. НОМЕР_2 , не виконав законну вимогу поліцейського про зупинку т.з. яку поліцейський здійснив шляхом увімкнення проблискового маячка синього і червоного кольорів, та вимогу про зупинку через гучномовець, чим порушив п. 2.4, п. 8.9.б ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 122-2 КУпАП. Відносно водія ОСОБА_1 складено адміністративний протокол ЕПР1 №686978 від 08.06.2026.
В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату і час розгляду повідомлявся своєчасно і належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв чи клопотань до суду не подавав.
Згідно положень аб.2 ст.268 КУпАП, інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення за ч.1 ст.122-2 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким присутність у судовому засіданні особи є обов`язковою.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі.
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Отже сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, відносно якої складено адміністративний протокол.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності. Тобто підставою для притягнення особи до відповідальності за вчинення адміністративного проступку є наявність об`єктивних і суб`єктивних ознак, тобто об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони.
Частиною 1 ст. 122-2 КУпАП передбачена відповідальність за невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Пунктом 2.4 ПДР України встановлено, що на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися.
Відповідно до п. 8.9 б Правил дорожнього руху, вимога про зупинку транспортного засобу подається поліцейським за допомогою увімкненого проблискового маячка синього і червоного або лише червоного кольору та (або) спеціального звукового сигналу.
За положеннями п. 1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.4, 8.9.б ПДР України та у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122-2 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних доказів у справі: даними протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 №686978 від 08.06.2026, рапортом інспектора, відеозаписом в матеріалах справи.
Письмових пояснень ОСОБА_1 не надав.
Обставини правопорушення об`єктивно підтверджуються сукупністю зібраних по справі матеріалів.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення поліцейським дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст. ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122-2 КУпАП, а саме - невиконання водіями вимог поліцейського про зупинку транспортного засобу.
Згідно ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.
Таким чином, на ОСОБА_1 необхідно накласти стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч.1 ст. 122-2 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в сумі 665.60 грн. в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 7, 23, 33, 122-2, 221, 268, 283-285 КУпАП, суддя, -
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122-2 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 9 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 153 (сто п`ятдесят три) грн.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. в дохід держави.
Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу…а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.
Згідно зі ст, 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту винесення постанови.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua