Постанова від 30 червня 2026 р. у справі №439/1404/26 — Бродівський районний суд Львівської області

Справа № 439/1404/26

Провадження № 3/439/647/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

ПО СПРАВІ ПРО АДМІНІСТРАТИВНЕ ПРАВОПОРУШЕННЯ

01 липня 2026 року м. Броди

Суддя Бродівського районного суду Львівської області Петейчук Б.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , який працює водієм,

за статтею 124 та статтею 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, —

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 за № 683028 від 03 червня 2026 року, 03 червня 2026 року о 16 годині 30 хвилин у с. Пониковиця Золочівського району, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобільним транспортним засобом марки «Рено Мастер», реєстраційний номерний знак: НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом, не врахував безпечної відстані та допустив зіткнення з парканом, внаслідок чого транспортний засіб та паркан отримали механічні ушкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху України.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 за № 683011 від 03 червня 2026 року, згідно із яким 03 червня 2026 року о 16 годині 30 хвилин у с. Пониковиця Золочівського району, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобільним транспортним засобом марки «Рено Мастер», реєстраційний номерний знак: НОМЕР_1 , після зіткнення з парканом здійснив переміщення транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до приїзду працівників поліції, чим порушив вимоги пункту 2.10 «а» Правил дорожнього руху України.

Від представника ОСОБА_1 — адвоката Кулика П.Л. надійшло клопотання, в якому він просив провадження за даними протоколами закрити, оскільки матеріали справи не містять достатніх доказів пошкодження паркану, а сам транспортний засіб отримав незначні пошкодження. Крім того, захисник зазначив, що ОСОБА_1 з місця пригоди не тікав та не приховував пошкодження транспортного засобу, а сам викликав працівників поліції та очікував на їх прибуття на місці. При цьому автомобіль лише технічно було переміщено на незначну відстань у межах тієї ж території (орієнтовно на 10 метрів), щоб не блокувати внутрішній проїзд та забезпечити рух інших транспортних засобів. Також після події власниця паркану ОСОБА_2 оглянула належне їй майно та надала письмові пояснення, у яких прямо підтвердила, що будь-яких механічних пошкоджень паркану не виявлено, його цілісність не порушена, необхідності в ремонті, відновленні або заміні будь-яких елементів немає. Власниця паркану підтвердила, що їй не було завдано жодної матеріальної шкоди, майнових чи немайнових претензій до ОСОБА_1 вона не має, із заявами про пошкодження її майна не зверталася, вимог про відшкодування збитків не заявляла та не вважає себе потерпілою особою у зв`язку з цією подією. Тому представник наполягав на закритті зазначених протоколів за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Стаття 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тобто за вчинення адміністративного порушення, що спричинило пошкодження визначених у диспозиції ст. 124 КУпАП об`єктів.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

При цьому, згідно з ч. 1 ст. 269 КУпАП потерпілим визнається особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду.

Судом встановлено, що оскільки ОСОБА_1 своїми неумисними діями, які є предметом судового дослідження, спричинив матеріальну шкоду виключно власному майну (поєднавши таким чином в одній особі потерпілого та особу, яка завдала шкоду) та не посягнув і не спричинив шкоду охоронюваним законом інтересам, визначеним у ст. 9 КУпАП, то в його діях, у контексті вказаної статті, відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки особа сама собі завдала шкоду, не спричинивши при цьому шкоди охоронюваним правовідносинам.

Крім того, з письмових пояснень ОСОБА_2 чітко вбачається, що будь-яких пошкоджень паркану не виявлено, цілісність паркану не порушена, необхідності в ремонті, відновленні або заміні він не потребує.

За таких обставин справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП підлягає закриттю через відсутність складу адміністративного правопорушення.

Надаючи правову оцінку діям ОСОБА_1 в частині обвинувачення за ст. 122-4 КУпАП (згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 683011 від 03.06.2026 року), суд дійшов наступних висновків.

Диспозиція статті 122-4 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за залишення водіями місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні. Відповідно до п. 1.10 ПДР України, залишення місця ДТП — це дії учасника пригоди, спрямовані на приховування факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення або розшуку цього учасника та/або розшуку транспортного засобу.

Суб`єктивна сторона даного правопорушення характеризується виключно умисною формою вини, спрямованою на ухилення від відповідальності та приховування самого факту події.

Судом встановлено, що після контакту автомобіля з перешкодою, водій ОСОБА_1 з місця події не тікав, факт події не приховував, а навпаки — самостійно та невідкладно викликав екіпаж патрульної поліції за номером «102» і залишався на місці до їх прибуття. Зафіксоване у протоколі технічне переміщення транспортного засобу «Рено Мастер», реєстраційний номерний знак: НОМЕР_1 орієнтовно на 10 метрів відбулося виключно в межах тієї ж території закладу «Форест Парк» з метою звільнення внутрішнього проїзду для іншого транспорту та забезпечення безпеки дорожнього руху, що не є тотожним поняттю «залишення місця ДТП». Будь-які заходи щодо розшуку водія чи автомобіля органами поліції не здійснювалися.

Враховуючи повну відсутність умислу на приховування події та перебування водія на місці пригоди, проаналізувавши докази у справі, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП. За таких обставин справа в цій частині також підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного і керуючись статтями 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, –

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 – закрити у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_1 – закрити у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Бродівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Б.М. Петейчук