Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №638/13696/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/13696/26

Провадження № 3/638/2909/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м. Харків

Шевченківський районний суд міста Харкова в особі судді Теслікової І.І., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши в приміщенні суду справу про адміністративне правопорушення у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , пенсіонера, інваліда ІІ групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.4 ст.85 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

17 червня 2026 року до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.85 КУпАП.

06 червня 2026 року о 04-30 год. ОСОБА_1 ловив рибу на Печенізькому водосховищі неподалік с.Мартове Чугуївського району Харківської області забороненим для любительського рибальства знаряддям лову рибацькою сіткою з льоси в період нерестової заборони лову риби та вловив рибу (лящ 8 шт., карась сріблястий 2 шт., плостирка 1 шт.) загальною вагою 7.9 кг. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив р.4 п.1 п.п.1 «Правил любительського рибальства».

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнав та пояснив, що він не ловив рибу, а її ловили два військових які втекли, а він просто спав, оскільки виїхав на водосховище на рибалку з ночівлею.

Суддя, повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку про те, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП повністю доведена.

Відповідно до п.п.1 п. 1 розділу 4 «Правил любительського рибальства», затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.09.2022 № 700, забороняється добування (вилов) такими знаряддями лову: сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції «хапка» та підсак, встановлених цими Правилами розмірів.

Частиною 4 статті 85 КУпАП передбачена відповідальність за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову).

Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення повністю доведена та підтверджується сукупністю достатніх та незаперечних доказів, досліджених під час судового розгляду, а саме: змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ХА №0005498 від 06.06.2026, згідно якого 06.06.2026 ОСОБА_1 надавав особисті письмові пояснення про те, що він з протоколом згоден, зауважень не має; описом-оцінкою знарядь лову, та виявленої риби у ОСОБА_1 , який останній підписав та був згоден; приймальний акт №028 від 06.06.2026, розрахунку збитків, відповідно до якого ОСОБА_1 завдано шкоду на суму 17918.00грн.

Відповідно до частини 2 статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, судом не виявлено.

Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, судом не виявлено.

У відповідності до статті 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

З урахуванням вищенаведеного, враховуючи дані про особу правопорушника, тяжкість вчиненого правопорушення та обставини його вчинення, виходячи з форми вини вчинення правопорушення, ставлення особи до даного діяння, вважає за можливим застосувати адміністративне стягнення у межах санкції частини 4 статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу, тобто грошове стягнення з конфіскацією знаряддям вчинення правопорушення – сітка рибацька з льоси.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п.9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Згідно копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 04.07.2017 ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи.

Таким чином, ОСОБА_1 належить звільнити від сплати судового збору, оскільки він є інвалідом ІІ групи.

Щодо стягнення матеріальної шкоди в розмірі 17918.00 грн, яка завдана рибному господарству України, про яку просить т.в.о. начальника Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Харківській області у супровідному листі, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1, 3 статті 40 КУпАП, якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Частиною 1 статті 167 ЦК України визначено, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

За змістом частини 1 статті 170 ЦК України, держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

За змістом статті 20-2 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі – Закон), до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, у т.ч. про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів.

За правилами статті 68 Закону підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Аналіз наведених приписів чинного законодавства дає підстави для висновку, що питання про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного із недотриманням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, не може бути вирішено одночасно із притягненням винної особи до адміністративної відповідальності, оскільки вирішується в порядку цивільного судочинства.

Отже, оскільки даним правопорушенням було завдано шкоду саме Державі Україна, а не громадянинові, підприємству, установі або організації, то питання щодо стягнення збитків під час притягнення особи до адміністративної відповідальності, відповідно до вимог частини 3 статті 40 КУпАП, може бути вирішено судом в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 29, 40-1, ч. 4 ст. 85, 265, ст. 276-279, 280, 283-289 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 340 (триста сорок) гривень 00 копійок.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Харкова.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення цього штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів з дня винесення постанови у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Суддя Теслікова І.І.