Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №352/1591/26 — Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/1591/26

Провадження № 3/352/434/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 рокум. Івано-Франківськ

Суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області Кузьменко С.В., розглянувши матеріали, що надійшли з управління патрульної поліції в Івано-Франківській області про притягнення

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1

до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст протоколів про адміністративне правопорушення:

Поліцейським управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Стефанишин Я.М. 24 квітня 2026 року складено протокол про адміністративне правопорушення за наступних обставин:

ОСОБА_1 24 квітня 2026 року о 14 годині 17 хвилин в місті Івано-Франківську на вулиці Медична, будинок 15 керував автомобілем ВАЗ 21070 номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законодавством порядку із застосуванням приладу драгер на місці та в медичному закладі відмовився, що підтверджується довідкою 88 від 24 квітня 2026 року, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху ( далі – Правила), затверджених постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною першою статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення.

2. Рух провадження

30 квітня 2026 року протокол про адміністративне правопорушення із доданими матеріалами надійшов до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області

Постановою судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 09 червня 2026 року у справі № 344/8277/26 матеріали справи повернуто до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області для направлення їх за підсудністю до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області. Згідно із текстом постанови, подія відбулась в селі Клубівці Івано-Франківської області, а не по вулиці Меличній, 15 в місті Івано-Франківську.

23 червня 2026 протокол про адміністративне правопорушення із доданими матеріалами надійшов до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області та призначений до розгляду по суті на 06 липня 2026 року.

3. Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

ОСОБА_1 в судовому засіданні просив закрити провадження у справі в зв`язку із відсутністю складу правопорушення, оскільки він не відмовлявся від проходження огляду на місці зупинки. Пояснив, що він дійсно керував автомобілем у дату та час, вказані в протоколі, в селі Клубівці. Його зупинили працівники поліції та запропонували пройти огляд на стан сп`яніння із застосуванням драгеру, на що він погодився. Він не міг продути в драгер із необхідною силою через своє самопочуття. Після того, як драгер не спрацював, працівники поліцію запропонували пройти огляд в медичному закладі, на що він погодився.

Коли прихали до медичного заклад, лікар сказав, що ОСОБА_1 перебуває в стані сп`яніння та спитав чи буде він проходити огляд, на що він спитав, чи змінить це щось. Лікар сказав ні, не змінить. ОСОБА_1 вже втомився, хотів щоб його відпустили швидше і тому сказав, що пив кав з коньяком та не проходив огляд. Далі стосовно нього склали протокол. Право на правову допомогу йому не роз`яснювалось. В протоколі стоїть його підпис, в тому числі в графі про роз`яснення прав.

09 червня 2026 року ОСОБА_1 надав клопотання про передачу справи на розгляд до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області.

Окрім того, в клопотанні зазначив, що :

-Протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, оскільки в ньому вказано, що протокол щодо нього не складався ні в селі Клубівці, ні в місті Івано-Франківську. З матеріалів відеофіксації взагалі не вбачається факту складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення;

-З протоколу незрозуміло місце вчинення правопорушення: вулиця Медична в місті Івано-Франківську чи село Клубівці, де він був зупинений працівниками поліції

-Ні з відеофайлів, ні зі змісту протоколу не вбачається ознак правопорушення, які йому інкримінуються, в тому числі щодо ознак сп`яніння;

-Він погодився на проходження огляду на місці та не відмовлявся від огляду. За результатами огляду на алкотестері не було отримано результат, з якого працівники поліції прийшли б до переконання, що він перебуває в стані сп`яніння;

-Об`єктивних підстав для доставки його до медичного закладу не було;

-Працівники поліції та лікар в медичному закладі фактично провокували його на відмову від огляду;

- При складенні протоколу йому не доведено суть правопорушення, яке йому інкримінується, а також не роз`яснено право на допомогу адвоката;

-Вважає, що протокол є недопустимим доказом, а тому, із застосуванням принципу «плодів отруйного дерева» інші докази також є недопустимими.

06 липня 2026 року ОСОБА_1 надав до суду письмові пояснення, які є аналогічними наданим в судовому засіданні та вказаним в клопотанні. Окрім того, зазначає, що є особою з інвалідністю, веде маломобільний спосіб життя та користування транспортним засобом для нього є критичним, а позбавлення права ускладнить відвідування лікувальних закладів та доїзд до роботи.

Адвокат Марущак В.І. ( далі – Адвокат), який представляє інтереси ОСОБА_1 на підставі ордеру в судовому засіданні підтримав викладені в клопотанні доводи та просив закрити провадження в зв`язку із відсутністю складу правопорушення.

4. Докази, досліджені під час судового розгляду:

докази, долучені до протоколу про адміністративне правопорушення

4.1. Письмові докази:

Протокол про адміністративне правопорушення:

Згідно із текстом протоколу ОСОБА_1 24 квітня 2026 року о 14 годині 17 хвилин в місті Івано-Франківську на вулиці Медична, будинок 15 керував автомобілем ВАЗ 21070 номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законодавством порядку із застосуванням приладу драгер на місці та в медичному закладі відмовився, що підтверджується довідкою 88 від 24 квітня 2026 року, чим порушив пункт 2.5 Правил.

Згідно із текстом протоколу, ОСОБА_1 роз`яснені його права та обов`язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП, копію протоколу він отримав та від пояснень відмовився, що підтверджено його підписом. В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив належність підписів йому

Довідка № 86 від 24 квітня 2026 року, видана заступником медичного директора КНП «Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров`я Івано-Франківської обласної ради» ОСОБА_1 24 квітня 2026 року від огляду на стан сп`яніння відмовився

Акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів

Згідно із текстом акту, проведення огляду пов`язано із виявленими ознаками сп`яніння, а саме запах алкоголя з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, , порушення мови. ОСОБА_1 відмовився від огляду.

Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24 квітня 2026 року

Згідно із текстом направлення у ОСОБА_1 виявлено такі ознаки сп`яніння: запах алкоголя з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, , порушення мови

Посвідчення водія ОСОБА_1 .

Постанова серії НОМЕР_2 від 24 квітня 2026 року.

Згідно із текстом постанови, ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 121 КУпАП, а саме у тому, що 24 квітня 2026 року о 14 годині 17 хвилин в місті Івано-Франківську по вулиці Медичній, 15 керував транспортним засобом, будучи непристебнутим ременем безпеки. Місце розгляду справи - Івано-Франківська область, село Клубівці.

Зобов`язання ОСОБА_1 не керувати транспортним засобом протягом 24 годин

Рапорт інспектора Стефанишин Я., згідно із яким місце вчинення правопорушення в зв`язку із технічною помилкою вказано помилково та просить вважати місцем вчинення правопорушення село Клубівці, автодорогу Н-18

4.2 Відеозаписи

Відеозапис з бодікамери поліцейського

Відеозапис починається з моменту наближення поліцейського до автомобіля, за кермом якого перебуває ОСОБА_1 .

На 01.35 відеозапису поліцейський повідомляє ОСОБА_1 про наявність у останнього ознак алкогольного сп`яніння та пропонує пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою приладу драгер.

ОСОБА_1 погоджується, після чого, починаючи з 05.24 запису зафіксована намагання пройти процедуру огляду. Підчас огляду ОСОБА_1 здійснює видихання із недостатньою силою для здійснення аналізу драгером. На 07.00 запису поліцейський повідомляє, що ОСОБА_1 навіть не видихає повітря до драгеру.

Після цього поліцейський повідомляє ОСОБА_1 , що сприймає такі його дії як ухилення від проходження огляду та пропонують проїхати до медичного закладу.

ОСОБА_1 ще раз пробує пройти огляд, під час якого здійснює недостатню кількість видихання повітря до драгеру, після чого на повторну пропозицію поліцейського проїхати до медичного закладу погоджується.

Далі на відеозаписі зафіксований рух поліцейських та ОСОБА_1 до медичного закладу.

На 33.10 поліцейський повідомляє ОСОБА_1 про необхідність пройти огляд на стан сп`яніння. На 33.40 ОСОБА_1 питає у медичного працівника, що це змінює, на що медичний працівник роз`яснює, що у випадку, якщо ОСОБА_1 вживав сьогодні алкоголь, то це буде виявлено, після чого ОСОБА_1 повідомляє, що вживав алкоголь, 50 грам коньяку

На 35.40 медичний працівник питає, чи буде ОСОБА_1 проходити огляд, на що останній питає : «а навіщо?», після чого повідомляє ще раз, що пив коньяк із кавою і на 35.55 запису на питання медичного працівника чи відмовляється він (від проходження огляду) відповідає так, відмовляюсь.

4.3 докази, надані Адвокатом

Виписки із медичної карти ОСОБА_1 про перебування на стаціонарному лікування в період часу з 03 по 09 жовтня 2025 року, 27 серпня по 05 вересня 2024 року, 03 по 09 червня 2020 року.

Посвідчення ОСОБА_1 як особи з інвалідністю 3 групи

5.Опис обставин, установлених під час розгляду справи та висновки суду

У відповідності до вимог статті 252 кодексу України про адміністративні правопорушення суддя оцінює докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до рішення Конституційного Суду № 4-р(П)/2022 від 15 червня 2022 року визначені в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі – Конвенція) поняття „кримінальне звинувачення“, „кримінальне правопорушення“ мають „автономне значення“. Критеріями, на підставі яких Європейський суд з прав людини встановлює, чи застосовувати кримінальний аспект статті 6 Конвенції, є: 1) юридична кваліфікація діяння в національному законодавстві [тобто з`ясування того, як кваліфікують діяння в національному праві: кримінальне правопорушення (злочин), адміністративне правопорушення, дисциплінарне тощо]; 2) природа правопорушення; 3) характер і суворість (ступінь тяжкості) покарання, що його може бути застосовано до особи. Для застосування статті 6 Конвенції в аспекті розуміння поняття „кримінальне звинувачення“ достатньо, щоб правопорушення за своїм характером вважалось „кримінальним“ згідно з Конвенцією або щоб за вчинене правопорушення до особи було застосовано покарання, яке за своїм характером і ступенем суворості належало в цілому до „кримінальної“ сфери. Таким чином, за сталою практикою Європейського суду з прав людини такі адміністративні стягнення, як адміністративний арешт і значні адміністративні штрафи, є співмірними з кримінальним покаранням

При вирішенні конкретної справі, Cуд звертає увагу на те, що санкцією частини першої статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачений такий вид стягнення як штраф у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 гривень із позбавленням права керування транспортним засобом на 1 рік. При цьому розмір штрафу є більшим від розміру покарань, передбачених за вчинення окремих видів кримінальних проступків, а позбавлення права керування транспортним засобом на 1 рік становить втручання в права людини протягом тривалого строку.

В зв`язку із викладеним Суд вважає, що на особу, що притягається до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП, розповсюджуються такі ж визначені Конституцією України та Конвенцією гарантії права на справедливий суд, як і на осіб, що притягаються до кримінальної відповідальності, зокрема норми частин третьої статті 62 Конституції України та частини четвертої статті 17 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, а також принцип індивідуального характеру відповідальності особи у відповідності до статті 61 Конституції України.

Частиною першою статті 251 кодексу України про адміністративні правопорушення обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів по адміністративні правопорушення, в даному випадку на посадових осіб відділення поліції № 1 Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області., які в цій справі фактично представляють сторони звинувачення.

На виконання вищевказаних принципів Судом досліджено протокол про адміністративне правопорушення, докази, які долучені до протоколу про адміністративні правопорушення, а також надані Адвокатом

Суд звертає увагу, що ним, на виконання статті 22 Кримінального процесуального кодексу України, не здійснюється самостійно збір доказів, в зв`язку із чим, будь-які докази, окрім долучених до протоколу та наданих особою, яка притягається до відповідальності і її представником, Судом самостійно не витребовувались та не досліджувались.

За аналогічних обставин у справі «Фігурка проти України» ( заява № 28232/22), Європейський Суд з прав людини дійшов висновку щодо відсутності порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За результатами дослідження доказів у справі у відповідності до вимог статті 252 кодексу України про адміністративні правопорушення, у Суду відсутні будь-які сумніви щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статтею 130 КУпАП, а його винуватість у вчиненні цих правопорушень поза розумним сумнівом доведена доказами, наданими особою, уповноваженою на збирання цих доказів.

5.1 щодо належності і допустимості доказів

Відповідно до статті 251 кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Всі докази, зібрані особою, уповноваженою на збирання доказів, відповідають вказаним вимогам законодавства, в зв`язку із чим визнаються Судом допустимими і належними.

Суддя вважає необгрунтованими доводи Адвоката щодо недопустимості протоколу з огляду на наступне.

ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП за ознаками відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відповідно до статті 87 Кримінального процесуального кодексу України, яка регулює відносини щодо визнання недопустимими доказів в кримінальному процесі та а підставі якої, на думку Судді, можуть бути визнані докази недопустимими і в процесі розгляду справи про притягнення особи до відповідальності за статтею 130 КУпАП, недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Однак Адвокатом не зазначено які саме, на його думку, істотні порушення прав та свобод ОСОБА_1 допущені внаслідок відсутні відеозапису складення протоколу.

При цьому під час складення протоколу ОСОБА_1 роз`яснені його права, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 кодексу України про адміністративні правопорушення, що підтверджується підписом ОСОБА_1 , належність якого ОСОБА_1 підтверджена в судовому засіданні.

5.2 щодо місця правопорушення

Згідно із текстом протоколу, правопорушення вчинено в місті Івано-Франківську, вулиця Медична.

В той же час, в ході розгляді справи встановлено, що фактично місцем правопорушення є автодорога Н-18 в селі Клубівці.

Вказаний факт підтверджується:

-відеозаписом, на якому зафіксовано місце зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 ;

-рапортом поліцейського;

-поясненнями ОСОБА_1 як в судовому засіданні, так і зазначеними в клопотанні про скерування справи до розгляду до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області.

На думку Судді, ОСОБА_1 достеменно зрозуміло, що він звинувачується у допущенні порушення саме в селі Клубівці, а не місті Івано-Франківську, про що свідчить, в тому числі його клопотання про скерування справи до розгляду до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області.

За таких обставин, на думку Судді, зазначення в протоколі місця правопорушення як місто Івано-Франківськ, вулиця Медична, є технічною помилкою, яка не впливає на суть та розуміння ОСОБА_1 звинувачення у вчиненні правопорушення.

5.2 щодо керування транспортним засобом

Факт керування ОСОБА_1 , транспортним засобом підтверджується наступними доказами:

-відеозаписами з реєстратора автомобіля та бодікамери поліцейського, на яких зафіксовано рух автомобіля ВАЗ 21070 номерний знак НОМЕР_1 , а також перебуванням ОСОБА_2 на водійському сидінні;

-поясненнями ОСОБА_1 про здійснення ним керування вказаним транспортним засобом;

-протоколом про адміністративне правопорушення, складеним уповноваженою особою в короткий проміжок часу після виявлення факту керування, та відповідно до якого ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21070 номерний знак НОМЕР_1

5.3 щодо відмови від проходження огляду на стан сп`яніння

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 ( далі – Інструкція)

Відповідно до пункту 2 Розділу І Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі – поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до пункту 3 цього Розділу ознаками сп`яніння є:

-запах алкоголю з порожнини рота;

-порушення координації рухів;

-порушення мови;

-виражене тремтіння пальців рук;

-різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя;

-поведінка, що не відповідає обстановці.

Поліцейським повідомлено ОСОБА_1 про наявність у останнього ознак алкогольного сп`яніння, що зафіксовано на відеозаписі з реєстратора, а також про наявність цих ознак вказано в акті та направленні.

Таким чином, у поліцейського були достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває в стані сп`яніння та запропонувати пройти відповідний огляд.

Обгрунтованість цих підстав в подальшому підтвердив і сам ОСОБА_1 , який в медичному закладі пояснив, що випив алкоголь, а саме коньяк із кавою.

Відповідно до частини другої статті 266 кодексу України про адміністративні правопорушення огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів

Відповідно до пунктів 6,7 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Поліцейським у відповідності до вимог законодавства запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на місці зупинки саме з використання спеціальних технічних засобів, а саме приладу драгер.

ОСОБА_1 , хоча і висловив згоду на проходження такого огляду, але фізично огляд із застосування драгеру на місці зупинки не пройшов, оскільки здійснював недостатню кількість видихання повітря до драгеру для проведення аналізу.

Вказані дії ОСОБА_1 поліцейським оцінено як відмову від проходження огляду на місці із застосуванням спеціального технічного засобу.

Відповідно до частини третьою статті 266 кодексу України про адміністративні правопорушення та пункту 7 Інструкції у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

На виконання вказаних вимог законодавства поліцейський запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, на що останній погодився.

Однак, після прибуття до медичного закладу ОСОБА_1 повідомив, що вживав алкоголь та на питання медичного працівника сказав, що відмовляється від проходження огляду.

Всі вказані обставини підтверджуються відеозаписом, долученим до протоколу та дослідженим суддею.

Таким чином, Суддя вважає, що цим відеозаписом підтверджується дотримання поліцейським процедуру пропозиції водієві пройти огляд на стан сп`яніння в установленому законодавством порядку, а також факт відмови ОСОБА_1 від проходження такого огляду.

Окрім того, факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду підтверджується довідкою медичного закладу, яка не суперечить вимогам законодавства, в зв`язку із чим визнається Суддею належним та допустимим доказом.

В ході розгляду справи Суддею не виявлено фактів протиправної чи провокативної поведінки працівників поліції та/або медичних працівників, які навпаки неодноразово пропонували ОСОБА_1 проходження огляду як на місці зупинки, так і в медичному закладі.

5.4 висновки суду щодо кваліфікації дій ОСОБА_1 .

Таким чином, Судом поза розумним сумнівом встановлено факт відмови ОСОБА_1 , який 24 квітня 2026 року о 14 годині 17 хвилин в селі Клубівці керував транспортним засобом ВАЗ 21070 номерний знак НОМЕР_1 , від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Вказаними діями ОСОБА_1 допустив порушення вимог частини першої статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення за ознаками відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

6.Щодо виду та розміру адміністративного стягнення

Санкцією частини першої статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення передбачений такий безальтернативний вид адміністративного покарання як штраф з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Суд вважає, що з огляду на характер і суворість стягнення, яке може бути застосовано до особи за статтю 130 КУпАП, правопорушення за цією статтею за своїм характером вважається „кримінальним згідно з Конвенцією, а тому на особу поширюються гарантії права на справедливий суд, визначені статтею 6 Конвенції, в тому числі така складова, як принцип індивідуального характеру відповідальності, що може бути підставою для призначення за аналогією зі статтею 69 Кримінального кодексу України більш м`якого покарання, ніж зазначено в санкції статті.

Враховуючи небезпеку адміністративного правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 , небезпеку можливості настання наслідків, Суддя вважає, що призначення стягнення в розмірі, меншому, від передбаченого санкцією статті, може мати місце у виключних випадках щодо обставин справи та характеристики особи, яка притягається до відповідальності.

В даному випадку відсутні такі виключні обставини справи та характеристики особи, які б свідчили про можливість призначення більш м`якого стягнення, ніж передбачено санкцією статті для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Наявність у ОСОБА_1 групи інвалідності саме 3 групи сама по собі не вказує на значні ускладнення для його пересування за відсутності права керування транспортним засобом, а долучені лікарські документи також не свідчать про наявність у ОСОБА_1 захворювання, що ускладнює пересування в будь-який інший спосіб, окрім керування транспортним засобом.

В зв`язку із викладеним, Суд вважає, що стягнення має бути накладено в межах санкції частини першої статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення, а підстави для призначення більш м`якого стягнення, ніж визначено санкцією статті, відсутні.

7.Щодо судового збору

Відповідно до статті 40-1 кодексу України про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» установлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3328 гривень.

Таким чином, розмір судового збору станом на час розгляду справи становить 3028х0.2=665 гривень 60 копійок.

В зв`язку із викладеним, керуючись статтями 252, 283-285,294 кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 , винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір в дохід державного бюджету в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Відповідно до частини першої статті 307 кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно частини другої статті 308 кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Сергій КУЗЬМЕНКО