Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №346/2761/26 — Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/2761/26

Провадження № 2-а/346/78/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі : судді Васильковського В.В.,

за участю секретаря Максим`юк М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломиї в порядку спрощеного позовного провадження справу за ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ :

29.05.2026 року, представник позивача, звернувшись до суду із даним позовом, в якому посилається на те, що ОСОБА_1 , 22.05.2026 року дізнався, що ІНФОРМАЦІЯ_2 склав та видав постанову №2650-1 від 28.09.2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності. На підставі постанови Позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень, за нібито вчинене правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП. Конкретно у постанові зазначено наступне. За результатами з?ясування обставин справи встановлено, що ОСОБА_1 не пройшов відмовився від проходження ВЛК (п.2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист» чим допустив порушення законодавства про оборону мобілізаційну підготовку та мобілізацію, враховуючи, що громадянин (громадянка) ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210- 1 КУпАП. В постанові не зазначено ні номер повістки, ні дату її видачі, ні час коли вона буда направлена Позивачу. Вважає, що викладене в постанові не відповідає дійсності з наступних причин. Постанова була винесена з порушеннями, Позивач не був повідомлений про час і місце розгляду справи, що позбавило його права на захист. Жодних доказів, що позивач відмовився від проходження ВЛК, матеріали справи не містять. У тексті постанови відсутній опис фактичних обставин «відмови від ВЛК», не наведено, де, коли і у який формі така відмова нібито мала місце. Його було затримано та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Після того як мене було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 , працівники склали протокол про причини затримання. Позивач подав необхідні підтверджуючі документи, що дають право на відстрочку. Пізніше його відпустили, але ні протоколу, ні будь якого іншого документу на руки позивачу видано не було. З повісткою його ніхто не ознайомлював, засобами поштового зв`язку позивачу також нічого не надходило. ОСОБА_1 , була надана відстрочка як багатодітному батьку. Проте 22.05.2026 року позивач побачив, що його рахунки заблоковані, звернувся до виконавчої служби. Там йому повідомили, що була постанова про притягнення його до відповідальності. Постанова була складена ІНФОРМАЦІЯ_2 без його присутності, позивачем не підписувалася та не пред`являлася. Що стосується самої постанови, вважає Постанову незаконно та не обґрунтованою, а відтак такою що підлягає скасуванню в судовому порядку виходячи з наступного: відсутність належних та допустимих доказів. На момент складення протоколу, до нього не були долучені будь які документи на підставі яких можливо б було зробити висновок про наявність або відсутність в діях Позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП в тому числі будь які відомості про те що позивач отримував повістку та був належним чином повідомлений про час та місце прибуття. Не було надано доказів проведення перевірки щодо відсутності інформації про позивача в системі військового обліку. Просить визнати незаконною та скасувати постанову видану Начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 №2650-1 від 28.09.2025 року за справою про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

16.06.2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому посилаються на те, що судом недостатньо обгрунтовано підстави для поновлення строку, оскільки частиною 1 ст. 121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Зокрема, причини пропуску строку звернення до адміністративного суду можуть бути визнані судом поважними лише якщо відповідні обставини виникли об`єктивно, незалежно від волі особи, безпосередньо унеможливлюють або ускладнюють можливість подання позову у визначений законом строк, виникли протягом строку, який пропущено та підтверджується належними і допустимими доказами. Інформація щодо обов`язкового проходження повторного медичного огляду особами, які раніше були визнані обмежено придатними до військової служби, неодноразово офіційно поширювалася Міністерством оборони України, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, органами державної влади та місцевого самоврядування. Вважають, що твердження позивача є хибними. 28.09.2025 р. приблизно о 14-31 год. ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 в супроводі органів Національної поліції, де було встановлено, та особисто підтверджено останнім, що він не виконав вимогу передбачену пунктом 2 розділу II - Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 3621-IX від 21.03.2024 р., яка передбачає, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Доводи позивача про відсутність виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки не спростовують факту вчинення ним адміністративного правопорушення. Для наявності складу правопорушення не вимагається доведення факту отримання особою окремої повістки, оскільки порушення полягає не у неявці за викликом, а у невиконанні самостійного обов`язку, прямо встановленого законом. Тому посилання позивача на необізнаність щодо необхідності проходження повторного медичного огляду не може бути підставою для звільнення його від відповідальності. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши докази по справі, доходить висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Судом встановлено, що постановою №2650-1 від 28.09.2025 року про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та призначено штраф у розмірі - 17 000 грн. (а.с. 14 зворотний).

Відповідно до копії Витягу з «Резерв+» від 15.02.2026 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , надано відстрочку на п. 3 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а.с. 7).

Згідно з копією постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.03.2026 року, старшим державним виконавцем Коломийського відділу виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Паращук М.В., відкрито виконавче провадження № 8040991, з виконання постанови №2650-1, виданої 28.09.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_5 , про стягнення з ОСОБА_1 , штрафу у розмірі – 17000 грн. (а.с. 15).

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається із ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

В абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», порушення якого ставиться у вину позивачу, зазначається, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі.

Підпунктами 8, 10 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, порушення яких також ставиться у вину позивачу, встановлено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;) звіряти не рідше одного разу на п`ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.

Відповідно до частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб?єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб?єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб?єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб?єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до ч.1. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.

Під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначений постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 року.

Відповідно до п.28 вказаного Порядку виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.

Згідно п.31 Порядку, повістки мають право вручати, зокрема представники виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад - в адміністративних межах населених пунктів та територій, на які поширюється повноваження відповідних виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.

Відповідно до п.36 Порядку, за адресою місця проживання або адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання резервісти та військовозобов`язані можуть бути оповіщені: представниками районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчих органів сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад.

Пунктом 41 Порядку №560 передбачено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки є: у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки, а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідачем, в порушення вимог ст. 77 КАС України, не доведено обставин вчинення позивачем складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП.

Відповідачем не доведено, що позивачу вручено повістку і у нього виник обов`язок з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_6 і що від виконання цього обов`язку ОСОБА_1 ухилився.

Відповідачем не надано суду будь-яких доказів на спростування доводів позивача про відсутність у нього умислу на порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

За вищевикладених обставин, суд зазначає, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів правомірність винесення оскаржуваної постанови в справі про адміністративні правопорушення.

З урахуванням вищенаведеного, вина ОСОБА_1 , яка полягала у порушенні абз. 1 ч.1 ст. 22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», пп. 2 п.1 ст. 1 Правил військового обліку, затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року, Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затверджений постановою КМУ №560 від 16.05.2024 року, не доведена належними та достатніми доказами, а відтак, у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 8, 19, 41, 55, 124 Конституції України, ст. ст. 255, 2565, 258, 288, 289 КУпАП, ст.ст. 4, 12, 46, 72, 77, 229, 241-256, 257, 286 КАС України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову видану Начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 №2650-1 від 28.09.2025 року за справою про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити, на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Коломийський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомос ті про учасників:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 .

Суддя: Васильковський В. В.