Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №343/857/26 — Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/857/26

Провадження №: 2/343/738/26

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді – Андрусіва І.М.,

з участю: секретаря судового засідання – Семків В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Долинського районного суду Івано - Франківської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 343/857/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Служба у справах дітей Долинської міської ради, про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки,

за участю: позивачки – ОСОБА_1 та її представниці ОСОБА_4 ,

представниці третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Служба у справах дітей Долинської міської ради - Яремій Н.Б.,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позицій сторін:

позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просить:

- позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітніх дітей ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- позбавити ОСОБА_3 батьківських прав щодо малолітньої дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Призначити її ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 ,опікуном малолітніх дітей ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити місце проживання малолітніх дітей разом із опікуном - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 адресою АДРЕСА_1 .

Позовні вимоги мотивує тим, що вона являється бабусею малолітніх дітей ,які на даний час фактично перебувають на її утриманні та потребують належного правового захисту та опіки. Відповідачка ОСОБА_2 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 19.02.1998 року .У період спільного проживання у них народилась дочка - ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_5 ,а також ОСОБА_2 народила сина ОСОБА_7 .Однак ОСОБА_3 звернувся до суду і рішенням суду було виключено відомості про нього як батька з актового запису№20 від 08.11.2019року про народження ОСОБА_6 .

Зазначає, що відповідачі, як біологічні батьки, жодним чином не виконують покладені на них батьківські обов`язки, не піклуються про дітей, не проявляють заінтересованості у їх житті, не цікавляться їх успіхами, станом здоров`я, не піклуються про духовний та фізичний розвиток дітей, не забезпечують необхідним харчуванням, лікування і взагалі не спілкується з дітьми. Мати ОСОБА_2 виїхала в Чеську республіку де проживає і фактично самоусунулась від виконання будь-яких обов"язків матері. Батько ОСОБА_3 зловживає алкогольними напоями ,веде неналежний спосіб життя та фактично самоусунувся від виконання батьківських обов"язків.

Діти проживали зі старшою сестрою в селі Солуків де до них застосовувалось фізичне насильство . ОСОБА_5 звернулась в медичний пункт навчального закладу ,де медичним працівником було виявлено тілесні ушкодження та сліди побоїв по всьому тілу,виявлено гематоми різного кольору та структури,які свідчать про різні періоди іх отримання ,що в свою чергу підтверджують систематичність тілесних ушкоджень протягом тривалого часу.

Після чого було перевірено стан іншої дитини ОСОБА_7 ,який перебував за місцем проживання.У результаті огляду встановлено,що він зазнав ще більш тяжкого фізичного насильства та мав більш виражені тілесні ушкодження.

На даний час діти фактично проживають разом із позивачкою та перебувають на її повному утриманні.В неї є всі необхідні умови для належного утримання та виховання дітей ,що підтверджується медичними висновками ,довідкою про доходи та іншими доказами.

З метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дітей ,вона вважає за необхідне вирішити питання про позбавлення відповідачів батьківських прав.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представниця ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити .

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, хоча про місце, дату і час розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився,однак подав заяву в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності,позовні вимоги визнає та не заперечує щодо їх задоволення.

Представниця третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Служби у справах дітей Долинської міської ради – Яремій Н.Б., яка діє на підставі довіреності №25/05-28/14в від 08.01.2026 (а.с. 50) в судовому засіданні підтримала висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідачів ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 ,по відношенню до її дітей ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 та про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 , по відношенню до його дочки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також представниця підтримала подання про доцільність призначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 опікуном над малолітніми ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ІІ. Заяви та клопотання сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, процесуальні дії у справі:

ухвалою суду від 22.04.2026 відкрито провадження у справі, призначено провести підготовче судове засідання за участю сторін та представника третьої особи без самостійних вимог.

08 травня 2026 року від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Служби у справах дітей Долинської міської ради надійшов висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 ,по відношенню до її дітей ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 та про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 , по відношенню до його дочки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також поступило подання про доцільність призначення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 опікуном над малолітніми ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою суду від 20.05.2026 закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до розгляду по суті.

Відповідачі відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань, жодних доказів на спростування обґрунтувань позивачки суду не надали, хоча були повідомленими про розгляд даної справи у встановленому законом порядку.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 11.08.2014 (а.с. 21) ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 . Її батьками є: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 04.03.2026 (а.с. 24) ОСОБА_9 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Його мамою є ОСОБА_2 .

Рішенням Долинського районного суду Івано – Франківської області від 04.02.2020, справа №343/31/20, яке набрало законної сили 06.03.2020 (а.с. 19-20) виключено з актового запису №20 від 08.11.2019року про народження ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 виданого,виконавчим комітетом Княжолуцької сільської ради Долинського району Івано-Франківської області ,відомості про ОСОБА_3 батька цієї дитини.

Матеріалами справи встановлено,що батьки дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_2 належним чином свої батьківські обов"язки не виконують.Вони систематично ухиляються від їх виховання та утримання ,не цікавляться їхнім життям,станом здоров"я навчання та розвитком,не надають дітям матеріальної допомоги.Мама дітей виїхала за межі України та тривалий час постійно проживає за кордоном, не цікавиться їх життям, не відвідує їх та участі у житті дітей не бере.Діти на комісії повідомили що батьки у їх вихованні участі не приймають ,фактично їх вихованням і утриманням займається бабуся ОСОБА_1 .

Згідно із наданим третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог - Службою у справах дітей Долинської міської ради рішенням №1734 від 01.05.2026 «Про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав та затвердження подання про доцільність призначення опікуна » (а.с. 44) та висновком про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 ,по відношенню до її дітей ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 та про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 , по відношенню до його дочки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 45-47), орган опіки та піклування Долинської міської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 ,по відношенню до її дітей ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 та про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 , по відношенню до його дочки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно подання про доцільність призначення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 опікуном над малолітніми ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 ,орган опіки та піклування Долинської міської ради вважає за доцільне призначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 опікуном над малолітніми ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином, між сторонами виник спір з приводу позбавлення батьківських прав відповідачів та призначення позивачки опікуном.

ІV. Оцінка суду:

вивчивши зміст позовної вимоги, вислухавши пояснення позивачки, покази свідків, дослідивши наявні у справі докази і встановивши фактичні обставини справи, беручи до уваги висновок та подання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог - Служби у справах дітей Долинської міської ради, суд приходить висновку про задоволення позову з таких підстав.

Статтею 4 Цивільно процесуального кодексу України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відмова від права на звернення до суду за захистом є недійсною.

Згідно із ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991 (далі – Конвенція), держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків.

За положеннями ч. 1, 2 ст. 27 даної Конвенції, кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 51 Конституції України встановлено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 155 СК України, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно із ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він:

1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти;

3) жорстоко поводяться з дитиною;

4) є хронічними алкоголіками або наркоманами;

5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;

6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Як передбачено ч. 1, 2 ст. 3 Конвенції, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до ст. 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У ст. 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Системний аналіз вищенаведених норм права дає підстави суду зробити висновок, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, і, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Суд виходить з того, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

На перше місце судом ставиться «якнайкращі інтереси дитини», оцінка яких включає знаходження балансу між усіма елементами, необхідними для прийняття рішення.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, правові наслідки позбавлення батьківських прав визначено ст. 166 СК України. Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращий бік неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Цей захід впливу є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст. 166 СК України), тому він підлягає застосуванню лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків (Постанова Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 331/5427/17, провадження № 61-12023св18).

Виключний характер позбавлення батьківських прав пояснюється тим, що воно може бути здійснено тільки судом. З цієї ж причини встановлений вичерпний перелік підстав позбавлення батьківських прав, який охоплює всі можливі способи порушення батьками прав і інтересів дитини.

Будь-яка з підстав для позбавлення батьківських прав, перелічена в ст. 164 СК України, є критерієм протиправної поведінки батьків по відношенню до своєї дитини.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Право звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (ст. 165 СК України).

При вирішенні питання щодо позбавлення батьківських прав необхідно впевнитися не лише в невиконанні батьками обов`язків по вихованню, а також встановити, що вони ухиляються від їх виконання свідомо, тобто, що вони систематично, незважаючи на всі заходи попередження та впливу, продовжують не виконувати свої батьківські обов`язки.

Згідно з роз`ясненнями, які містяться у п. 15, 16 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Згідно з ч. 4 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів, зокрема, щодо позбавлення батьківських прав обов`язковою є участь органу опіки та піклування.

Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи (ч. 5 ст. 19 СК України).

Згідно з наданими Службою у справах дітей Долинської міської ради рішенням №1734 від 01.05.2026 «Про затвердження висновку про доцільність позбавлення батьківських прав та затвердження подання про доцільність призначення опікуна » та висновком про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 ,по відношенню до її дітей ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 та про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 , по відношенню до його дочки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 є доцільним. Даний висновок та рішення відповідачами не оскаржувалися.

Частиною 6 статті 19 Сімейного кодексу України визначено, що суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Суд, враховуючи зміст вказаного висновку органу опіки та піклування, вважає його повним, всебічним та достатньо обґрунтованим, оскільки в ході розгляду даної цивільної справи викладені в ньому обставини у знайшли своє підтвердження.

При ухвалені рішення суд враховує рішення Європейського суду з прав людини від 18.12.2008 у справі «Савіни проти України», де встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов`язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання (п. 48).

Необхідно зазначити, що ухилення від виконання юридичного обов`язку - виконання батьківських обов`язків по вихованню дитини - це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, що перешкод у спілкуванні з дитиною йому ні хто не чинив і не чинить.

Суд вважає, що наявність вини належить до обов`язкових умов позбавлення батьківських прав.

Відповідно до положень ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Проаналізувавши викладені обставини, оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд приходить висновку, що фактично відповідачі не цікавляться життям дітей, всі питання, щодо їх виховання вирішувались та вирішуються бабусею.

Факт того, що відповідачі не піклується про дітей, про їх фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя, не проявляють заінтересованості в їх подальшій долі, не цікавляться їх успіхами, станом здоров`я, вихованням, не проявляють щодо них батьківської уваги і турботи, не відвідують та не спілкуються з ними, тобто вони самоусунулись від виконання своїх батьківських обов`язків, підтверджується викладеними вище доказами, які досліджені в судовому засіданні.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку особистості потребує любові і розуміння.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці.

Отже, проаналізувавши обставини справи, суд вважає, що наявні у справі докази свідчать про умисне ухилення відповідачів від обов`язків по вихованню дітей, та з урахуванням наведених обставин справи, вважає що є достатньо підстав для застосування до відповідачів вказаного крайнього заходу впливу у виді позбавлення батьківських прав.

Згідно зі ст. 170 СК України, у разі відібрання дитини вона передається другому з батьків, бабі, дідові або іншим родичам - за їх бажанням, а за відсутності такої можливості - органу опіки та піклування. Положення частин четвертої та п`ятої статті 167 СК України встановлюють пріоритетність передання дитини близьким родичам.

Під час розгляду справи знайшло своє підтвердження, що позивачка, яка є бабою малолітніх дітей , виявила бажання здійснювати опіку над дітьми, що фактично і здійснює, оскільки мама дитини - відповідачка ОСОБА_2 свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дітей, а батько - відповідач ОСОБА_3 - не може виконувати такі в силу свого здоров`я. Моживість ОСОБА_1 бути опікуном малолітніх дітей підтвердив у своєму висновку орган опіки та піклування, який грунтується на достатній доказовій базі, прийнятий та затверджений з дотриманням визначеної процедури.

Призначення позивачки ОСОБА_1 опікуном як законного представника, матиме можливість забезпечити дітям повний доступ до медичних, освітніх та інших видів послуг, що у свою чергу уникне ризику потрапляння у складні життєві обставини. Вона також зможе виготовити документи дітям (ID-картку, паспорт для виїзду за кордон), а також не буде позбавлена можливості реалізувати інші права, якими наділені виключно батьки.

Таким чином, за встановлених вище обставин та з урахуванням якнайкращих інтересів дітей суд уважає за необхідне позов про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки задоволити.

На підставі вищевикладеного, ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950, ст. 3, 18, 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, принципу 6 Декларації прав дитини від 20.11.1959, ст.ст. 51 Конституції України, ст.ст. 4, 13, 80, 81, 141 ЦПК України, ст.ст. 1, 3-5, 7, 19, 141, 150, 155, 157, 164-167, 171 Сімейного кодексу України, ст.ст. 11, 12, 18 Закону України «Про охорону дитинства» та керуючись ст.ст. 258, 259, 264, 265, 268, 280-289, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Служба у справах дітей Долинської міської ради про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки- задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 ІПН НОМЕР_3 батьківських прав щодо малолітніх дітей: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позбавити ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 НОМЕР_4 батьківських прав щодо малолітньої дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Призначити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 ІПН НОМЕР_5 ,опікуном малолітніх дітей ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити місце проживання малолітніх дітей разом із опікуном - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 ІПН НОМЕР_5 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 ,

Відповідач ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 ІПН НОМЕР_3 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 ,

Відповідач ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_7 НОМЕР_4 зареєстрований АДРЕСА_1 ,

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Служба у справах дітей Долинської міської ради, місцезнаходження м. Долина, просп. Незалежності, 5 Калуського району Івано – Франківської області.

Суддя І.М.Андрусів