Рішення від 28 червня 2026 р. у справі №216/7035/25 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/7035/25

провадження №2/216/954/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

29 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді Чирського Г.М.,

за участю: секретаря судового засідання Смолдирева М.Є., представника позивача, адвоката Дербіна Д.О.,

представника відповідача, адвоката Фролової Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №6 м. Кривого Рогу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дербін Дмитро Олександрович, до ОСОБА_2 про часткове звільнення від сплати заборгованості по аліментах та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Дербін Дмитро Олександрович звернувся до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах ОСОБА_1 з відповідною позовною заявою до ОСОБА_2 про часткове звільнення від сплати заборгованості по аліментах та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини. В обґрунтування позову зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син — ОСОБА_3 . 20 квітня 2017 року рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області по справі № 216/889/17 вирішено стягувати щомісячно з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/4 частки від всіх видів доходу, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 27.02.2017 року.

В період народження спільного сина позивач знаходився в цивільному шлюбі з ОСОБА_5 , з якою познайомився в Російській Федерації, перебуваючи на заробітках. Приблизно в жовтні 2016 року позивач з відповідачкою та їхнім малолітнім сином повернулися в Україну. В 2017 році стосунки між позивачем та відповідачкою припинились. Дитина, ОСОБА_3 , почав проживати з бабусею (мати ОСОБА_6 ).

На початку повномасштабної війни, а саме з 23 лютого 2022 року спільний з відповідачем малолітній син почав проживати постійно разом позивачем, ОСОБА_1 , та вінзаймався його вихованням, купляв одяг, їжу, займався його навчанням, оздоровленням, син перебував на його повному утриманні. Натомість, відповідач, ОСОБА_2 , приблизно в квітні 2024 року виїхала за межі України до Республіки Польща.

27.01.2025 року відповідач ОСОБА_2 без відома та згоди позивача забрала сина та виїхала за межі України в Республіку Польща, де і проживають по сьогоднішній день.

02 червня 2017 року державним виконавцем Довгинцівського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Чумановою Наталією Олегівною прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 54059652 про стягнення з ОСОБА_1 аліментів в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менш, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на користь ОСОБА_6 .

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, виданого Довгинцівським відділом державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), станом на 03.07.2025 року за період з березня 2017 року по червень 2025 року наявна заборгованість по виконавчому провадженню № 54059652 в загальній сумі — 267 425,23 грн. (двісті шістдесят сім тисяч чотириста двадцять п?ять гривень 23 копійки). Позивач звертає увагу суду на обставину, яка має істотне значення для часткового звільнення його від сплати аліментів те, що в період з 23 лютого 2022 року по 27 січня 2025 року, фактично їхній спільний з відповідачкою син постійно проживав разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 , знаходився на його повному утриманні. Натомість, в зазначений період відповідачка проживала окремо та не приймала участі в утриманні сина, забезпеченні дитини необхідними благами для повноцінного розвитку дитини.

Також позивач вважає за доцільне стягнути з відповідача, ОСОБА_2 на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти за період з 23 лютого 2022 року по 27 січня 2025 рік в розмірі 1/4 частки від всіх видів доходу, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою суду від 05.09.2025 року вищезазначений позов було залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.

09.09.2025 року представником позивача усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 15.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

08.10.2025 року представником відповідача, адвокатом Фроловою Н.В. через «Електронний суд» подано до суду відзив на позов, в якому не погоджуючись з позовними вимогами, представник просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог до ОСОБА_2 про часткове звільнення від сплати заборгованості по аліментах та стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини у повному обсязі. В обґрунтування заперечень зазначено, що дійсно, на примусовому виконанні у ДОВГИНЦІВСЬКОМУ ВІДДІЛІ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У МІСТІ КРИВОМУ РОЗІКРИВОРІЗЬКОГО РАЙОНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ПІВДЕННОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М. ОДЕСА) перебуває виконавче провадження № АСВП 54059652 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у справі № 216/889/17, 20.04.2017, про стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 ( ОСОБА_2 ). Станом на 21.08.2025, згідно наданого державним виконавцем розрахунку заборгованості зі сплати аліментів (далі – розрахунок), у ОСОБА_1 обліковується заборгованість у сукупному розмірі з моменту відкриття виконавчого провадження (тобто з березня 2017 року) 267 425,23 грн. Така заборгованість утворилась у ОСОБА_1 оскільки, як вбачається з вищезазначеного розрахунку, Позивач з березня 2017 року ухилявся від сплати аліментів на утримання дитини. Жодних платежів або грошових стягнень в рахунок оплати аліментів на утримання дитини від Позивача на рахунок Відповідачки у період з 23 лютого 2022 по 27 січня 2025 не надходило. Тільки 22.08.2025 Відповідачці від відділу надійшли стягнуті з Позивача аліменти у розмірі 168 409,85 грн., які станом на 26.09.2025 у розмірі 162 772,32 грн. обліковуються на банківській картці Відповідачки та витрачаються виключно на потреби дитини, яка з 27.01.2025 проживає разом із нею. Враховуючи, відсутність протягом тривалого часу аліментів та будь-якої іншої допомоги з боку Позивача, необхідних для належного забезпечення сина – ОСОБА_3 , Відповідач час від часу була змушена виїжджати за межі державного кордону України на «заробітки». Відповідач не мав перешкод у спілкуванні з сином – ОСОБА_3 . Однак, наслідком чергового спілкування батька з сином стало те, що Позивач не повернув дитини Відповідачу, у зв`язку з чим 15.03.2022 за № 5172 вона вимушена була звернутись до правоохоронних органів із заявою про те, що «23.02.2022 її колишній співмешканець ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 забрав її сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 і не повідомляє точну адресу місцезнаходження, щоб вона могла поїхати до своєї дитини». Також, 17.05.2022 року з аналогічного питання, щодо отримання допомоги у його вирішенні, Відповідачка зверталася до Президента України. За погодженням з Позивачем, Відповідачка та її мати - ОСОБА_7 , перераховували матері Позивача – ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на рахунок, відкритий у АТ КБ «Приватбанк», грошові кошти на утримання спільної з ОСОБА_1 дитини – сина ОСОБА_3 . Відповідно до Акту від 10.02.2025, складеного за адресою проживання Позивача з сином, що доданий Позивачем до цієї позовної заяви: «Разом з ОСОБА_1 та малолітнім ОСОБА_3 , за вищезазначеною адресою проживає ОСОБА_8 (мати ОСОБА_1 ). Те, що Відповідачка брала участь в утриманні спільного з Позивачем сина, підтверджується листуванням Відповідачки з ОСОБА_8 та скріншотами здійснених грошових переказів ОСОБА_9 та Позивачу. У проміжок часу з травня 2022 року по листопад 2024 року включно, на рахунок ОСОБА_8 від Відповідачки та її матері (за погодженням з Позивачем) на утримання ОСОБА_3 , на його потреби, розвиток, лікування, харчування, навчання, забезпечення спортивним одягом тощо, надійшли грошові кошти у розмірі 83 774,77 грн. Така форма розрахунку стала наслідком досягнутої між батьками дитини домовленості. Оскільки, у разі перерахування Відповідачкою грошових коштів на банківський рахунок Позивача, вони були б утримані державним виконавцем в межах виконавчого провадження зазначеного вище і знову перераховані на рахунок ОСОБА_2 , як стягнуті аліменти з ОСОБА_1 . Додатково вважаю за необхідне зазначити, що Відповідачка, окрім сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має неповнолітню доньку – ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

08.10.2025 року представником відповідачки через «Електронний суд» було подано до суду клопотання про витребування доказів, у якому остання просила суд У зв`язку з неможливістю самостійно надати докази, витребувати у АТ КБ «Приватбанк» інформацію:- про надходження на рахунок ОСОБА_8 ( ОСОБА_11 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , відкритий у АТ КБ «Приватбанк», № НОМЕР_2 грошових коштів від ОСОБА_2 ( ОСОБА_12 ), ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , у період з лютого 2022 року по січень 2025 року включно;- про надходження на рахунок ОСОБА_8 ( ОСОБА_11 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , відкритий у АТ КБ «Приватбанк», № НОМЕР_2 грошових коштів від ОСОБА_7 ( ОСОБА_13 ), ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , у період з лютого 2022 року по січень 2025 року включно.

13.10.2025 року стороною відповідача долучено до матеріалів справи відповідь ДОВГИНЦІВСЬКОГО ВІДДІЛУ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ У МІСТІ КРИВОМУ РОЗІ КРИВОРІЗЬКОГО РАЙОНУ ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ ПІВДЕННОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ (М. ОДЕСА) на адвокатський запит за вих.№ 144658/1 від 13.10.2025 та Розрахунок заборгованості зі сплати аліментів станом на 13.10.2025.

Крім того, 12.11.2025 року представником відповідача через «Електронний суд» подано клопотання, в якому представник просила витребувати у ГО «КЛУБ СПОРТИВНО-БОЙОВИХ ОДНОБОРСТВ «СПОРТМАЙСТЕР» інформацію: у вигляді платіжних документів (квитанцій, чеків тощо) із зазначенням інформації про призначення платежу щодо здійснених ОСОБА_1 грошових внесків для відвідування секцій та змагань ОСОБА_3 у період з квітня 2024 року по січень 2025 року.

Ухвалою суду від 22.12.2025 року вищезазначені клопотання представника відповідача про витребування доказів задоволено та постановлено витребувати докази.

26.01.2026 року на адресу суду від АТ КБ «Приватбанк» надійшла витребувана інформація.

05.02.2026 року представником позивача до матеріалів справи долучено відповідь на запит від 04.02.2026 року та розрахунок заборгованості по аліментах в період з 23.02.2022 року по 27.01.2025 рік включно, відповідно до якого в період з 23.02.2022 року по 27.01.2025 року заборгованість складає 137043,70 грн.

10.03.2026 року під час судового розгляду представником позивача, адвокатом Дербіним Д.О. було заявлено клопотання про зменшення позовних вимог, в якому він просив частково звільнити ОСОБА_1 від сплати аліментів за період з 23 лютого 2022 року по 27 січня 2025 рік в розмірі 1/4 частки від всіх видів доходу, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного вікудо лдосягнення дитиною повноліття, на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Протокольною ухвалою судом поновлено строки на подання зазначених заяв та задоволено клопотання сторони позивача про виклик свідків.

Під час судового розгляду було допитано свідків сторони позивача.

Так, свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що ОСОБА_1 її сусід по дачі у СТ «Ягідка» у с. Мар`янівці. Із ОСОБА_1 була дружина його ОСОБА_15 та хлопчик, який гуляв з собакою, ходив на річку з батьком. Мешкали на дачі з початку серпня 2024 року. Сусідка думала, що цей хлопчик є рідним сином ОСОБА_16 . Свідок зазначає, що хлопчика возили на машині в школу у місто, на гуртки. Влітку 2025 року сусідка побачила, що хлопчик ОСОБА_17 відсутній і дізналася, зі слів ОСОБА_1 , що дитина поїхала до своєї матері. Ще на дачі були бабусі – матері ОСОБА_1 та ОСОБА_16 .

Свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що ОСОБА_1 є членом СТ «Ягідка», де свідок являється головою та бухгалтером та знає кожну особу. Зазначив, щодо дитина проживала з позивачем на дачі, а також з цивільною дружиною останнього на ім`я ОСОБА_16 . Свідок ОСОБА_18 особисто був присутній в будинку ОСОБА_1 та підтвердив належні умови проживання сина ОСОБА_19 . Будинок був облаштований для проживання дитини. Також свідок періодично бачив матір ОСОБА_1 . Влітку 2024 року ОСОБА_1 став членом СТ «Ягідка Мар`янівка». Взимку 2025 року дитину забрала колишня дружина ОСОБА_1 , зі слів останнього. По камерах відеоспостереження свідок бачив як хлопчик виходив із СТ разом із якоюсь особою і більше після цього дитину свідок не бачив.

Позивач ОСОБА_1 надав суду пояснення, що дитина проживала разом із ним, відвідувала гуртки. Поки дитина проживала з ним, він не платив аліменти. Колишня дружина відправляла гроші на дитину його матері, позивач знімав ці кошти та витрачав на дитину.

23.06.2026 року стороною відповідача надіслано до суду додаткові пояснення (після допиту свідків та надання особистих пояснень Позивачем). Представник відповідача вважає, що звертаючись із даним позовом після припинення проживання дитини разом із ним, Позивач фактично просить суд звільнити його від наслідків тривалого невиконання судового рішення, не довівши належними доказами ані обсяг фактичного утримання дитини, ані підстави для звільнення від заборгованості за весь заявлений період. Таким чином, Позивачем доведено лише факт проживання дитини разом із ним у період з 23.02.2022 року по 27.01.2025 року, який Відповідач не заперечує. Водночас Позивачем не доведено: фактичний обсяг його участі в утриманні дитини; розмір понесених ним витрат; факт одноосібного утримання дитини; відсутність участі Відповідачки у матеріальному забезпеченні дитини; наявність достатніх підстав для звільнення від заборгованості за весь заявлений період. За таких обставин підстави для задоволення позову відсутні.

24.06.2026 року представником позивача подано заперечення на додаткові пояснення, в яких останній просив суд відмовити в долучені додаткових письмових пояснень з додатками та прийняти рішення, яким задовольнити заяву про зменшення позовних вимог. Також, зазначив, що у ході судового розгляду даної справи були допитані свідки сторони Позивача — ОСОБА_14 та ОСОБА_18 , а також надані особисті пояснення Позивачем — ОСОБА_1 . Позивач вважає, що допитані свідки підтрвердили факт проживання та утримання зі сторони позивача сина ОСОБА_19 факт утримання дитини ОСОБА_20 зі сторони батька ОСОБА_1 в період з 23 лютого 2022 року по 27 січня 2025 року підтверджуєься наступними доказами: Характеристика на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від Криворізької гімназії № 23 Криворізької міської ради від 11.03.2025 року. Характеристикою на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від Міжнародного клубу ментальної арифметики “Indigo Mental Club”. Актом від 10.02.2025 року за місцем фактичного проживання. Довідкою Громадської організації клубу спортивних бойових одноборств “Спортмайстер”. Квитанцією про надання стоматологічних послуг ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30.07.2022 року. Фіскальним чеком від 30.07.2022 року про надання медичних послуг ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Квитанцією про надання стоматологічних послуг ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.09.2023 року. Фіскальним чеком від 30.07.2022 року про надання медичних послуг ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Квитанцією про надання стоматологічних послуг ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.03.2024 року. Фіскальним чеком від 06.03.2024 року про надання медичних послуг ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Щодо посилання несплати аліментних платежів, позивач звертає увагу суду на те, що позивачем було прийнято рішення не сплачувати аліменти за реквізитами ВДВС в період з 23.02.2022 року по 27.01.2025 року, адже фактично дитина проживала разом з позивачем ОСОБА_1 та знаходилась на його утриманні. На сьогоднішній день, позивач сплачує аліменти за мірою своєї можливості.

У судовому засіданні представник позивача, адвокат Дербін Д.О. позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених у позові.

Представник відповідача, адвокат Фролова Н.В., просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає встановленими наступні факти та обставини.

Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_22 перебували між собою у цивільному шлюбі, від якого у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син — ОСОБА_3 , про що Управлінням РАЦС Бологодської області відділ РАЦС по місту Череповцю і Череповецькому району Вологодської області Російської Федерації було видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 , актовий запис № 2624.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.04.2017 року вирішено стягувати щомісячно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/4 частки від всіх видів доходу, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з 27.02.2017 року (справа № 216/889/17).

На підставі зазначеного рішення судом видано виконавчий лист.

Згідно копії постанови старшого державного виконавця Довгинцівського відділу державної виконавчої служби міста Кривий Ріг Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Чумановою Н.О.від 02.06.2017 року, ВП № 54059652, яка була долучена представником позивача до матеріалів справи, за письмовою заявою стягувача, ОСОБА_6 , було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 216/889/17, виданого Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 аліментів на утримання неповнолітнього сина.

Станом на 21.08.2025, згідно наданого державним виконавцем розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, у ОСОБА_1 обліковується заборгованість у сукупному розмірі з моменту відкриття виконавчого провадження (тобто з березня 2017 року) 267 425,23 грн.

Згідно розрахунку заборгованості зі сплати аліментів за період з 23 лютого 2022 по 27 січня 2025 заборгованість ОСОБА_1 складає 137043,70 грн.

Як зазначає сторона позивача у позові та під час розгляду справи у період з 23 лютого 2022 року по 27 січня 2025 року фактично їхня з відповідачем дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , постійно проживав разом з батьком за адресою: АДРЕСА_1 , знаходився на його повному утриманні. Натомість, в зазначений період відповідач, ОСОБА_2 , проживала окремо та не приймала участі в утриманні сина, забезпеченні дитини необхідними благами для повноцінного розвитку дитини.

Згідно характеристики, виданої Криворізькою гімназією № 23 Криворізької міської ради від 11.03.2025 року, наданої неповнолітньому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , учню 4 класу, вбачається, що хлопчик навчався в гімназії з 01.09.2021 року по 03.02.2025 року, дитина емоційно врівноважена, домашні завдання виконував систематично. З лютого 2022 року вихованням Вови займалися батько та бабуся ,які сприяли розвитку математичних здібностей хлопчика в школі «INDIGO», де учень отримав диплом з підтвердженням звання магістра з Ментальної арифметики (07.09.2024). Відповідно до заяви батька (від 27.08.2024) ОСОБА_17 навчався дистанційно. Дитина з батьком та бабусею завжди брали активну участь у позакласній роботі. Хлопчик завжди мав охайний вигляд на уроках, забезпечений всім необхідним приладдям та речами, які необхідні для навчання.

Також в матеріалах справи міститься характеристика на неповнолітню дитину від Міжнародного клубу ментальної арифметики Іndigo Mental Club, згідно якої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зарекомендував себе як дисциплінований учень. Батько, ОСОБА_1 , приділяє належну увагу вихованню. Постійно підтримує зв`язок зі школою та тренером, завжди позитивно налаштований на придбанні наукового матеріалу, необхідного для розвитку ОСОБА_23 . Мати за час навчання дитини у школі не підтримувала зв`язок із тренером, участі у вихованні сина не брала. На заняття сина завжди привозив батько.

Згідно характеристики Громадської організації клуб спортивно-бойових одноборств «Спортмайстер», дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з вересня 2022 року по січень 2025 року відвідував клуб та займався рукопашним боєм. Стосовно успіхів дитини та його досягнень простійно підтримував батько ОСОБА_1 , який забезпечував в повній мірі спортивним одягом сина, грошовими внесками для відвідування секцій та змагань.

Відповідно до Акту від 10.02.2025, складеного за підписами сусідів, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом зі своїм малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з лютого 2022 року по січень 2025 року. Разом з ОСОБА_1 та малолітнім ОСОБА_3 , за вищезазначеною адресою проживає ОСОБА_8 (мати ОСОБА_1 ).

Крім того, як вбачається із наданих пояснень стороною позивача, Позивач, ОСОБА_1 разом зі своєю дитиною, ОСОБА_24 також мешкали і у своєї матері, ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з початку повномасштабного вторгнення (лютий 2022 року) до серпня 2024 року.

Позивачем до позовної заяви також долучено квитанції про надання ОСОБА_3 стоматологічних послуг станом на 30.07.2022, 06.09.2023, 06.03.2024 разом із чеками про їх оплату.

В матеріалах справи міститься звернення відповідачки 15.03.2022 за № 5172 до правоохоронних органів із заявою про те, що «23.02.2022 її колишній співмешканець ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 забрав її сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 і не повідомляє точну адресу місцезнаходження, щоб вона могла поїхати до своєї дитини». Також, 17.05.2022 року з аналогічного питання, щодо отримання допомоги у його вирішенні, Відповідачка зверталася до Президента України.

Також, матеріали справи містять звернення позивача ОСОБА_1 із заявою до Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 10.02.2025 року про те, що колишня дружина забрала спільну дитину.

За погодженням з Позивачем, Відповідачка та її мати - ОСОБА_7 , перераховували матері Позивача – ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , на рахунок, відкритий у АТ КБ «Приватбанк», грошові кошти на утримання спільної з ОСОБА_1 дитини – сина ОСОБА_3 .

Дана обставина не заперечується і самим позивачем.

Також, матеріали справи містять скріншоти з телефонної переписки засобами месенджеру «Viber» відповідачки з матір`ю позивача - ОСОБА_8 , з якої вбачається, що відповідачка брала участь в утриманні спільного з Позивачем сина, а саме перераховувала кошти на банківську карту останньої.

Зі змісту відзиву на позов вбачається, що Відповідачка, окрім сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має неповнолітню доньку – ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про народження ОСОБА_25 серії НОМЕР_6 ). додаються).

У зв`язку із реєстрацією шлюбу 28.08.2020 року із ОСОБА_26 , відповідачкою було змінено прізвище із « ОСОБА_27 » на « ОСОБА_28 » (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_7 ).

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Відповідно до статті 141 СК Українимати батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

У статті 180 СК України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 197 СК України з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів суд може відстрочити або розстрочити сплату заборгованості за аліментами. За позовом платника аліментів суд може повністю або частково звільнити його від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з його тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення.

Зазначена норма не встановлює вичерпного переліку обставин, які можуть бути підставою для звільнення (повного або часткового) від сплати заборгованості за аліментами. Питання про те, чи мають обставини, на які посилається платник аліментів, істотне значення, у кожному конкретному випадку вирішує суд. Повне або часткове звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами можливе лише за наявності встановлених судом обставин, що мають істотне значення.

З урахуванням предмета цього спору (припинення стягнення аліментів на утримання дитини), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час вирішення спору судом та ухвалення рішення у справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником.

Судом встановлений факт, що дійсно з 23 лютого 2022 року по 27 січня 2025 року неповнолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , постійно проживав разом з батьком ОСОБА_1 та знаходився на його утриманні.

Згідно з частиною четвертою статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Відповідно до частин першої та другої статті 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

За своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.

Припинення стягнення аліментів можливе, якщо одержувач аліментів не витрачає отримані ним гроші на дитину.

Контроль за цільовим витрачанням аліментів здійснюється органом опіки та піклування у формі інспекційних відвідувань одержувача аліментів, порядок та періодичність здійснення яких визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері усиновлення та захисту прав дітей.

За заявою платника аліментів (крім тих, які мають заборгованість зі сплати аліментів) інспекційні відвідування одержувача аліментів здійснюються органом опіки та піклування позапланово, але не більше одного разу на три місяці.

Припинення стягнення аліментів є можливим у тому випадку, коли одержувач аліментів не витрачає одержані ним аліменти на дитину, дитина проживає з іншим із батьків, який її повністю і утримує. У такому випадку відбувається припинення стягнення аліментів на ім`я їх одержувача.

Судом встановлено, що неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 23.02.2022 року по 27.01.2025 року не проживав з матір`ю ОСОБА_2 , на користь якої були стягнуті аліменти з позивача - батька дитини, а проживав зі своїм батьком – ОСОБА_1 , тобто змінились обставини, що впливають на стягнення аліментів на користь відповідачки.

23 лютого 2022 року настали певні обставини, тобто фактичне проживання дитини з особою, яка зобов`язана сплачувати аліменти на утримання цієї ж дитини на користь особи, з якою дитина на час ухвалення рішення про стягнення аліментів проживала, і настання цих обставин впливає на припинення позивачем сплати періодичних платежів (аліментів) на утримання сина.

Факт проживання дитини з батьком та утримання сина підтвердили і допитані свідки — ОСОБА_14 та ОСОБА_18 . Зокрема, свідок ОСОБА_14 підтвердила, що позивач ОСОБА_1 купляв продукти харчування, в тому числі для дитини, відвозив на лікування до стоматолога. Свідок ОСОБА_18 особисто був присутній в будинку ОСОБА_1 та підтвердив належні умови проживання сина ОСОБА_19 , де створені всі необхідні умови проживання для дитини. Сам позивач в своїх поясненнях зазначив, що гроші, які надходили на адресу його матері, передавались особисто на власні потреби сину ОСОБА_23 .

Частиною восьмою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.

Отже, заявник вправі звернутися до суду із заявою щодо розміру, способу виконання рішення суду зі сплати аліментів.

Зміна фактичних обставин після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів, а саме: встановлення судом факту проживання дитини з іншим з батьків, а не з тим, на чию користь стягуються аліменти, є тією істотною обставиною, яка в розумінні частини другої статті 197 СК України може бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами платника аліментів. Рішення про звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами повинно також відповідати найкращим інтересам дитини.

Нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з матір`ю, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі № 596/826/21-ц (провадження № 61-3738св22).

Разом з тим, аналізуючи зібрані у справі докази та правові норми, з урахуванням того, що неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживав певний період разом з батьком - ОСОБА_1 , суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового звільнення позивача від сплати заборгованості по аліментах за виконавчим листом № 216/889/17, виданим 20.04.2017 року Центрально-Міським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_29 аліментів на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 23 лютого 2022 року по 27 січня 2025 року в розмірі 137 043,70 гривень, оскільки судом встановлено, що дитина постійно проживала в зазначений період з батьком, знаходилася на його утриманні, тому дана обставина є такою, що має істотне значення.

Враховуючи вищенаведене, позов з урахуванням зменшених позовних вимог підлягає задоволенню.

За змістом ст.141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на сторону відповідача.

Позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до ст. 141 ЦПК України, тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 5-8, 10,11, 12,13,81,141, 263-265,280-282, 259 ч.6 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 , з урахуванням зменшених позовних вимог, задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , від сплати заборгованості по аліментах, які стягуються за рішенням Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.04.2017 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_30 аліментів на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/4 частки від всіх видів доходу, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття, за період з 23 лютого 2022 року по ІНФОРМАЦІЯ_9 в розмірі 137 043,70 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).

На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет.

Повний текст рішення складено 06.07.2026 року.

Суддя Г.М. Чирський