Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №301/336/26 — Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/336/26

2-о/301/47/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" липня 2026 р. Іршавський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді – Гичка О.Б.,

з участю секретаря судового засідання – Мелай В.Ю.,

заявника – ОСОБА_1

представника заявника – адвоката Світлик О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в місті Іршава Закарпатської області в залі судових засідань Іршавського районного суду Закарпатської області цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення юридичного факту спільного проживання однією сім`єю, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернулася до Іршавського районного суду Закарпатської області із заявою, де заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення юридичного факту спільного проживання однією сім`єю, в якій просить встановити факт спільного проживання однією сім`єю заявниці ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з в період з грудня 2014 року по день зникнення безвісти, тобто по 16.11.2025.

В обґрунтування заяви зазначає, що вона -ОСОБА_2 із грудня 2014 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 проживала з ОСОБА_3 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу. Разом вели спільне господарство, мали спільний бюджет, фактично виконували права та обов`язки подружжя. У 2024 році під час військового стану ОСОБА_3 був мобілізований та проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . 16 листопада 2025 року зник безвісти під час виконання бойового завдання в районі н.п. Софіївка, Краматорського району Донецької області, що стверджується Сповіщенням сім`ї №1518 від 22 грудня 2025 року. Встановлення факту проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки пов`язане з цивільними правами щодо можливості пошуку ОСОБА_3 , а також з пільгами, як дружини військовослужбовця, зокрема, які передбачені Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти. Факт проживання однією сім`єю підтверджується правовстановлюючими документами, які залишилися у неї на руках, зокрема: паспорт громадянина України ОСОБА_3 , картки платників податку, довіреність ОСОБА_3 , якою він уповноважував її представляти його в усіх органах державної влади, листування з Іршавського районного суду Закарпатської області, Закарпатського апеляційного суду, Верховного суду України, які надходили для нього на адресу їх з ОСОБА_3 місця проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 , декларація про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу ОСОБА_3 від 14.03.2019 року, де вказано місце його фактичного проживання - АДРЕСА_1 , тобто місце їх спільного проживання. Крім цього, у даній декларації в п. 1.12 вказано довірену особу пацієнта для повідомлення у разі настання екстреного випадку з пацієнтом - ОСОБА_2 , тобто її. Крім цього, факт того, що заявниця із ОСОБА_3 перебувають в сімейних стосунках свідчать його грошові перекази на її картку, які вона використовувала для спільних потреб. Крім цього, факт спільного проживання також підтверджується рапортами на ім`я командира військової частини про надання відпустки, де він вказував, що буде проводити відпустку за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за їх спільним місцем проживанням. Крім цього, у заяві заявниця повідомляє, що ні вона, ні ОСОБА_3 не перебувають в зареєстрованому шлюбі, так як її чоловік ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 04.12.2024 року, а попередній шлюб ОСОБА_3 було розірвано, що стверджується відповідним рішенням суду. Крім цього, саме вона 14.01.2026 звернулася до ВП №1 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області з заявою про те, що її співмешканець ОСОБА_3 , мешканець АДРЕСА_1 , стрілець-спайпер 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу НОМЕР_3 механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Краматорського району Донецької області пропав безвісті. Також на підтвердження даного факту заявницею надано фотокартки, із яких вбачається, що вони з ОСОБА_3 спільно проводи дозвілля/відпочинок. З врахуванням того, що іншого законного способу встановити факт проживання заявниці та ОСОБА_3 , як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та реалізувати своє право щодо можливості пошуку ОСОБА_3 , а також право на пільги, як дружини військовослужбовця не має, вона змушена звернутися до суду із даною заявою, оскільки встановлення даного факту має для неї юридичне значення. В інший спосіб захистити свої права, окрім як через встановлення даного факту, вона не може. З врахуванням викладеного, просить суд: встановити факт спільного проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який пропав безвісти 26.11.2025 року, як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу в період з грудня 2014 року по день зникнення безвісти за адресою: АДРЕСА_1 .

Представником заінтересованої особи Міністерства оборони України - Тіщенко А.В. подано до суду письмові пояснення по заяві, де зазначено, що у заяві стверджується, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , військовослужбовець ОСОБА_3 (далі – ОСОБА_3 ) не загинув (помер), а зник безвісти 16.11.2025 в районі н.п. Софіївка, Краматорського району Донецької області. Військовослужбовець вважається зниклим безвісти, якщо він не повернувся після виконання бойового завдання, і не був підтверджений як полонений або побратими чи родичі не отримали його тіла. Набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не змінює її сімейного стану до моменту розірвання шлюбу за заявою другого з подружжя внаслідок визнання особи безвісно відсутньою або до моменту оголошення такої особи померлою. За особою, зниклою безвісти за особливих обставин, зберігаються місце роботи та займана посада, але не більш як до моменту визнання її безвісно відсутньою чи оголошення померлою у порядку, встановленому законодавством. За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігається виплата грошового забезпечення. При цьому, у поясненнях звернено увагу, що встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу у судовому порядку не надасть заявнику підстав (права) для отримання грошового забезпечення ОСОБА_3 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 відповідно до вимог Порядку № 884. Відповідно мета звернення до суду не буде досягнута заявником. Крім цього, для встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу необхідно враховувати правила частини другої статті 3 Сімейного кодексу України де визначено, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки саме як членів сім`ї. При встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства. Але заявницею, беззаперечних доказів, які б однозначно і без припущень вказували на наявність у заявника і ОСОБА_3 спільного бюджету, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин до суду не надано. З врахуванням викладеного, просить у задоволенні заяви ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення – відмовити.

Ухвалою Іршавського районного суду Закарпатської області від 12.02.2026 заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження та призначено до судового розгляду.

Відповідно до ухвали Іршавського районного суду Закарпатської області від 06.05.2026 залучено ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , до участі у справі як заінтересованих осіб.

Заявниця ОСОБА_2 , представник заявника – адвокат Світлик О.Ю. під час судового розгляду у вступному слові та поясненнях вимоги заяви підтримали, в обгрунтування навели аналогічні викладеним у заяві.

Представник заінтересованої особи - Міністерства оборони України, та заінтересовані особи- ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 на розгляд справи не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином.

В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_7 надала суду покази, про те що вона проживає по сусідству з заявницею вже майже 30 років. Заявниця ОСОБА_2 проживає однією сім`єю з ОСОБА_3 з 2014 року, як дружина з чоловіком. В них в сім`ї дуже добрі відносини, він в усьому їй допомагає, піклується про неї коли та хворіє. Приблизно в 2024 році ОСОБА_3 був призваний на військову службу. Коли приїздив у відпустку то приїздив до ОСОБА_2 як до дружини.

Свідок ОСОБА_8 суду показав, що знайомий з сім`єю ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Вони весь час, до того як стало відомо, що ОСОБА_3 пропав безвісти, вели спільне господарство. Відносини між заявницею і ОСОБА_3 весь час були як між чоловіком і дружиною.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 призваний на військову службу за призовом по мобілізації з 29.07.2024, що підтверджується довідкою № 7374 від 20.08.2025 (а.с.12).

Відповідно до Сповіщення сім`ї № 1518 від 22.12.2025 № 7461, сповіщено, що солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник безвісти 16.11.2025 (а.с.11).

Відповідно до Витягу з ЄРДР порушено кримінальне провадження № 12026071100000025 від 14.01.2026 за ч.1 ст.115 КК України за заявою від 14.01.2026 від ОСОБА_2 , мешканки АДРЕСА_1 , про те, що її співмешканець ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник безвісти 16.11.2025 (а.с.13).

Відповідно до копії декларації № 001-1М62-ЕМ00 від 14.03.2019, укладеної ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в графі «довірена особа пацієнта для повідомлення у разі настання екстреного випадку з пацієнтом» зазначена ОСОБА_2 (а.с.17).

Відповідно до Довіреності від 02.06.2021 довірена особа ОСОБА_3 є ОСОБА_2 (а.с.18).

Відповідно до наданої копії рішення суду від 25.10.2016 шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 розірвано (а.с.21).

Крім цього, те, що ОСОБА_3 проживав разом з ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 також підтверджується супровідною по справі 301/2034/16-ц, повісткою про виклик по справі 301/2034/16-ц, копією декларації № 001-1М62-ЕМ00 від 14.03.2019, судовою повісткою від 2020, 2021, 2025 рр, рапортами солдата ОСОБА_3 про надання відпустки (а.с.15, 16, 17, 22, 23, 26, 30, 31).

Також судом досліджені надані заявницею фото за 2016 – 2026 роки, де вона зображена разом з ОСОБА_3 (а.с.37).

Суд, заслухавши учасників справи, допитавши свідків, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності та кожен окремо, що мають значення для вирішення справи по суті, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, дійшов висновку.

Згідно з ч. 3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (стаття 15 Цивільного кодексу України).

У частині 1 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а в частині 2 цієї статті визначено способи захисту цивільних справ та інтересів судом.

За змістом частини другої статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Вимогою у даній заяві є встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Відповідно до п.5 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначеного іншого порядку їх встановлення.

Згідно роз`яснень Верховного Суду України у листі «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 01.01.2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо). Також це можуть бути: свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.1999 р. за № 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї») визначено таку обов`язкову ознаку члена сім`ї, як ведення спільного господарства.

Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки (частина друга статті 3 СК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка.

Згідно вимог ч. 4 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Поняття сім`ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї. Відповідно до Хартії прав сім`ї, сім`я це щось більше, ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності, це те місце, де зустрічаються різні покоління і допомагають один одному зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами суспільного життя. Альтернативою шлюбу є конкубінат, тобто фактичне спільне проживання жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу. Жінка та чоловік мають на це право і відповідно право на повагу до свого вибору з боку держави та суспільства.

У справі «Джонстон проти Ірландії» (справа номер ECH-1986-S-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім`ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв`язок існує поза шлюбом. Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім`єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 СК України.

Відповідно до ч.1 ст. 36 цього Кодексу шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Разом з цим, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема, права спільної сумісної власності на майно.

Слід зазначити, що факт спільного проживання сам по собі, без доведення факту ведення спільного господарства, наявності спільного бюджету та взаємних прав і обов`язків, притаманних подружжю, не може свідчити про те, що між сторонами склались та мали місце, протягом вказаного періоду часу, усталені відносини, які притаманні подружжю.

Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без шлюбу, суд має установити такі факти: спільне проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року № 554/8023/15-ц).

Належними та допустимими доказами проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без реєстрації шлюбу є, зокрема, докази: спільного проживання, ведення спільного господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання майна в інтересах сім`ї, наявності між сторонами подружніх взаємних прав та обов`язків, інших доказів які вказують на наявність встановлених між сторонами відносин притаманних подружжю.

Для встановлення спільного проживання однією сім`єю до уваги беруться показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту, документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки, фотографії певних подій, документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08 грудня 2021 року у справі № 531/295/19 (провадження № 61-3071св21), від 09 жовтня 2024 року у справі № 753/11423/22 (провадження № 61-2916св24).

У частині першій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У відповідності до Постанови Верховного Суду від 26 вересня 2018 року у справі № 244/4801/13-ц (провадження № 61-23286св18) зазначено, що перебування в зареєстрованому шлюбі виключає встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Відповідно до ч. 2 ст.114 СR України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Як вбачається з ЄРСР рішення суду від 25.10.2016 про розірвання шлюбу між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 набрало законної сили 07.11.2016.

Тобто, ОСОБА_3 перебував з ОСОБА_9 в зареєстрованому шлюбі з 07.11.2016 і перебування саме за цей період виключає встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу заявниці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Суд, забезпечивши повний та всебічний розгляд справи, надавши оцінку доводам сторін, дослідивши та оцінивши всі докази у справі, у тому числі, й показання свідків, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, з підстав, що заявниця довела належними та допустимими доказами факт її спільного проживання однією сім`єю як жінки та чоловіка ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ведення спільного господарства, наявності у них спільного бюджету, спільного відпочинку, спільна присутність на святкуванні деяких святах, подружніх взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю у період часу з 07.11.2016 по 16.11.2025(день зникнення безвісти). Окрім того, допитані в судовому засіданні свідки повідомили суду про те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали однією сім`єю, мали спільний побут та бюджет, вели спільне господарство, відносини між ними були притаманні подружжю. Також, суд бере до уваги те, що встановлення даного факту породжує юридичні наслідки для заявниці, та в позасудовому порядку неможливо встановити відповідний юридичний факт.

На підставі наведеного, керуючись статтями 13, 81, 247, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Міністерство оборони України, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про встановлення юридичного факту спільного проживання однією сім`єю - задовольнити частково.

Встановити факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу в період з 07.11.2016 по 16.11.2025 (день зникнення безвісти) за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду через Іршавський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Найменування сторін:

- заявник: ОСОБА_2 (зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 );

- представник заявника – адвокат Світлик Олена Юріївна (адреса: м. Іршава, вул. Юрія Короля, 33 Хустського району Закарпатської області);

- заінтересована особа: Міністерство оборони України (адреса: м. Київ, проспект Повітряних сил України, буд. 6);

- заінтересована особа: ОСОБА_3 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1 );

- заінтересована особа: ОСОБА_4 (адреса місця проживання: АДРЕСА_2 );

- заінтересована особа: ОСОБА_5 (адреса місця поживання: АДРЕСА_2 ).

Суддя Іршавського

районного суду: О. Б. Гичка