Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №297/1004/26 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа №: 297/1004/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Берегове

Суддя Берегівського районного суду Закарпатської області Ільтьо І. І., розглянувши матеріали, що надійшли з Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , непрацюючого, громадянина України,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення Серії ЕПР1 №626489 від 28.03.2026 року встановлено, що ОСОБА_1 28.03.2026 року о 18:19 між населеними пунктами с. Великі Береги – с. Кідьош, керував транспортним засобом марки ЗАЗ DAEWOO, д.н.з. « НОМЕР_1 », з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовлявся в установленому законом порядку. Від керування тз відсторонений, чи порушив п.2.5.ПДР – відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з`явився, був повідомлений належним чином про місце, дату та час судового засідання, поважних причин неявки не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав.

З огляду на положення ст. 268, 280 КУпАП, а також з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи та необхідності забезпечення невідворотності адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Враховуючи, що за змістом ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративні правопорушення передбачені ст. 130 КУпАП, не є обов`язковою, а також обмеженість строків розгляду справи, суддя вважає, що дану справу може бути розглянуто.

Заслухавши думку захисника, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суддя приходить до наступного.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У статті 8 КУпАП зазначено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.9 а) Правил дорожнього руху України визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху України передбачена ст. 130 КУпАП.

Разом з тим, оцінивши зібрані по справі докази, суддя дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №626489 від 28.03.2026 року, пояснення ОСОБА_1 від 28.03.2026 року, та відеозаписами, що містяться на DVD-R диску, який долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.

Наведені обставини підтверджуються також і відеозаписами з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції від 03.02.2016 №100, що був долучений до матеріалів справи.

Із зазначеного відеозапису вбачається, що після зупинки транспортного засобу працівники поліції повідомили ОСОБА_1 про виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння та запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння відповідно до вимог статті 266 КУпАП. При цьому, ОСОБА_1 не заперечував факту вживання алкогольних напоїв та фактично підтвердив, що перед керуванням транспортним засобом вживав алкоголь.

Разом із тим, незважаючи на таке підтвердження, ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як із використанням спеціального технічного засобу, так і в закладі охорони здоров`я у встановленому законом порядку відмовився, про що було належним чином повідомлено працівниками поліції та зафіксовано засобами безперервної відеофіксації.

Вказана поведінка ОСОБА_1 узгоджується зі змістом складеного протоколу про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи, тому суддя не вбачає підстав ставити під сумнів достовірність відомостей, викладених працівниками поліції.

Суд враховує, що об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає не лише у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а й у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння

Юридичне значення у даній справі має встановлений судом факт безпідставної відмови від проходження огляду після законної вимоги працівників поліції, що повністю охоплюється диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю підтверджується сукупністю досліджених доказів

Зазначені вище докази є узгодженими між собою та іншими доказами у справі і сумніву у своїй належності та допустимості не викликають, тому такі суд вважає належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування.

Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність вищевказаних доказів в ході судового розгляду не встановлено.

Дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, кваліфіковано вірно, як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Обставин, що виключають адміністративну відповідальність ОСОБА_1 визначені в ст. 17 КУпАП, не встановлено. Строки накладення адміністративних стягнень, передбачені в ст. 38 КУпАП, на момент розгляду справи не закінчились.

Накладаючи адміністративне стягнення, суддя керується положеннями статті 23 КУпАП, відповідно до яких адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі та гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи вищезазначене, та в порядку вимог ст. ст. 33 - 35 КУпАП, суддя враховує встановлені ОСОБА_1 обставини вчинення правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, суспільну небезпеку вчиненого, та вважає, що з метою виховання в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень, приходить до висновку про необхідність застосування адміністративного стягнення, передбаченого в санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Така міра покарання, на переконання судді, буде достатньою для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових правопорушень, та відповідатиме меті адміністративного стягнення, встановленого в ст. 23 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

На підставі п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” вважаю за необхідне стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп..

Керуючись ч. 1 ст. 130, ст. 283, п. 1 ст. 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАПта накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (однієї) тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Строк позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів обчислювати з дня здачі, або вилучення посвідчення водія.

Стягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , в користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору.

Відповідно до статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення постанови через Берегівський районний суд Закарпатської області до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Іван ІЛЬТЬО