Рішення від 23 червня 2026 р. у справі №518/394/26 — Ширяївський районний суд Одеської області

Ширяївський районний суд Одеської області

24.06.2026 Справа №: 518/394/26 Провадження № 2/518/412/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 року

Ширяївський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді Тарасенко М.С.,

секретаря судового засідання Логвенюк О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), третя особа: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який навчається, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання, якою просить стягувати з відповідача аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок щомісяця.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що з відповідачем ОСОБА_2 перебувала у шлюбі, який був зареєстрований 23.07.2005 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Ширяївського районного управління юстиції Одеської області, про що у книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний запис за № 36. Спільне життя з відповідачем не склалося, за рішенням Ширяївського районного суду Одеської області від 03.11.2011 року шлюб між ними розірвано. Від шлюбу мають трьох дітей, повнолітніх доньку – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , і неповнолітню доньку – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Син ОСОБА_6 проживає біля позивачки та перебуває на її утриманні, що підтверджується відомостями про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб виданими Ширяївською селищною радою Березівського району Одеської області №48 від 26.01.2026 року виданою 26.01.2026 року.

З 01.09.2025 року син навчається на першому курсі денної форми навчання Міжнародного гуманітарного університету, на теперішній час є здобувачем першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.

Син навчається на денній формі навчання за контрактом стипендію не отримує, не має змоги працевлаштуватися, щоб самостійно отримувати заробіток. Навчання сина тягне за собою певні матеріальні затрати, які для позивачки є не посильними. Вартість навчання за навчальний 2025-2026 рік становить 39900 грн., що підтверджується Договором про надання освітніх послуг №К9-003-1 кбд від 5.08.2025 року, який укладено між Міжнародним гуманітарним університетом та ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 та квитанціями про оплату за навчання.

Представником відповідача адвокатом Фідірко Я.С. подано до суду відзив, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в повному обсязі. Обґрунтовуючи тим, що станом на дату розгляду справи відносно відповідача на примусовому виконанні перебуває чотири виконавчих провадження щодо стягнення аліментів. Тобто на даний час із відповідача стягуються близько 64,3% доходу на аліменти (включаючи частку доходу вже на повнолітніх дітей позивачки, яку позивачка продовжує отримувати), та додатково 3000,00 грн. фіксованих аліментів на повнолітню доньку та 108764,06 грн. пені, загально становить більше ніж 70% від отриманого доходу. Крім того, на утриманні відповідача перебуває його мати ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка має інвалідність ІІ групи та потребує стороннього догляду, що підтверджується пенсійним посвідченням, довідкою до акта огляду МСЕК, висновком про наявність порушення функцій організму, через які особа може самостійно пересуватись та/або самообслуговуватись і потребує стороннього догляду. ОСОБА_2 є військовослужбовцем ЗСУ за контрактом. Його доходи обмежені, з них проводяться регулярні відрахування за виконавчими провадженнями у розмірі що складають більше 70% доходу. Додаткове стягнення 5000,00 грн. щомісяця є неможливим та ставить його у скрутне матеріальне становище та призведе до неможливості забезпечення власних базових потреб, утримання інших членів сім`ї, зокрема матір з інвалідністю. Заявлена сума 5000,00 грн. щомісяця (60000,00 грн. на рік) є значно завищеною і не відповідає принципу необхідності та достатності. Вона перевищує розумні витрати на навчання студента 1-го курсу в регіоні та не враховує реальні можливості відповідача. Чинне законодавство вимагає балансу інтересів усіх сторін і пропорційного розподілу обов`язку між обома батьками.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі, який був зареєстрований 23.07.2005 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Ширяївського районного управління юстиції Одеської області, про що у книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний запис за №36. Спільне життя з відповідачем не склалося, за рішенням Ширяївського районного суду Одеської області від 03.11.2011 року шлюб між ними розірвано.

Від шлюбу мають трьох дітей, повнолітніх доньку – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , і неповнолітню доньку – ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Повнолітній син ОСОБА_3 є здобувачем першого «бакалаврського» рівня вищої освіти, спеціальності К9 «Правоохоронна діяльність", 1 курсу денної форми навчання, факультету права та економіки Міжнародного гуманітарного університету ІV рівня акредитації (контракт).

Зазначена обставина підтверджена Договором №К9-003-1кбд від 21.06.2025 року та Довідкою Міжнародного гуманітарного університету виданою 19.01.2026 року за вих. №203. Строк дії договору з 15.08.2025р. по 30.06.2028 р. (п.п. 1.4 Договору).

Розмір витрат виконавця за надання освітніх послуг, які підлягають відшкодуванню за весь строк навчання для здобуття вищої освіти становить 127 700 грн. без урахування пункту 3.4 цього Договору.

Позивач сплачує за навчання сина ОСОБА_3 у Міжнародному гуманітарному університету станом на теперішній час, що підтверджено платіжними інструкціями доданими до матеріалів справи.

Будь-яких доказів того, що дитина, що навчається має самостійний дохід, самостійно себе фінансує та не потребує фінансової допомоги не надано.

Відповідно до ст.121 Сімейного кодексу України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Статтею 141 Сімейного кодексу України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Відповідно до ст.198 СК України батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Відповідно до ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

За змістом ст. 199 СК України обов`язок утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання, покладено на обох батьків.

Згідно з ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

У п. 20 постанови Пленуму від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» Верховний Суд України роз`яснив, що обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Таким чином однією із обов`язкових умов надання батьками утримання повнолітнім дочці чи сину є можливість надання ними дітям матеріальної допомоги.

Згідно з вимогами ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 СК України, якщо: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

У відповідності до п.15 ч.3 ст.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність у останнього інших малолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при РОЗГЛЯДІ справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину). Тобто самі батьки мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину. Зазначене кореспондується із положеннями п. 20постанови Пленуму Верховного СУДУ України від 15 травня 2006 РОКУ № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Враховуючи викладене вище, з огляду на наявність у відповідача фінансової можливості сплачувати аліменти, суд вважає за можливе покласти на нього такий обов`язок.

При цьому, позов підлягає задоволенню не у повному обсязі, з огляду на наявність чинників, які також вимагають витрат з боку відповідача та обмежують його можливості виплачувати аліменти у повному обсязі, у якому просить позивач.

Так, за змістом ст. 199 СК України обов`язок утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання, покладено на обох батьків.

Таким чином, враховуючи потребу дитини, що навчається у фінансовому забезпеченні, суд вважає, що вказаний тягар повинен бути покладений на обох батьків.

При цьому судом враховується й той факт, що відповідач несе певні витрати на утримання інших неповнолітніх дітей, також на його утриманні перебуває мати - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка має інвалідність ІІ групи та потребує стороннього догляду, та виходячи з принципу балансу інтересів, суд приходить до висновку, що відповідач має можливість надавати аліменти у розмірі співмірному із його матеріальним забезпеченням, а тому позов підлягає частковому задоволенню, та суд вважає за можливе стягувати з відповідача на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , щомісячно, суму 3000,00 грн. на місяць, що, на думку суду, відповідає засадам розумності та виваженості та є достатнім для забезпечення повнолітнього, який продовжує навчання та не призведе до надмірного матеріального тягаря для відповідача.

На думку суду, стягнення з відповідача аліментів у розмірі 3000,00 грн. на щомісячно є достатнім для забезпечення потреби позивача у продовженні навчання.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 78, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 3000 (трьох тисяч) гривень 00 копійок щомісяця, починаючи з дати подання позову 25 лютого 2026 року і до припинення навчання, але не більше ніж до досягнення сином двадцяти трьох років.

Згідно ст. 430 ч. 1 п. 1 ЦПК України допустити негайне виконання судового рішення про стягнення з аліментів на утримання дітей у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 1331 гривні 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складений 06 липня 2026 року.

Суддя М. Тарасенко