Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №522/24105/25-Е — Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/24105/25-Е

Провадження №2/522/1198/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси у складі:

головуючої - судді Косіциної В.В.,

за участі сектератя судового засідання - Гресько Б.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні дитини,-

ВСТАНОВИВ:

03 листопада 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні дитини, у якій позивач просить: зобов`язати ОСОБА_2 усунути та не чинити перешкод у вільному особистому спілкуванні, вихованні та побаченні з дитиною - ОСОБА_3 шляхом встановлення додаткового порядку спілкування, побачень та участі батька у вихованні дитини.

За результатами автоматизованого розподілу справа була передана на розгляд судді Косіциній В.В.

Ухвалою суду від 05 листопада 2025 року позовну заяву залишено без руху. Надано 10-ти денний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

10 листопада 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Свічкар Валерії Валеріївни про усунення недоліків, якою усі зазначені в ухвалі суду від 05.11.2025 року недоліки усунуті.

Ухвалою суду від 11 листопада 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Встановлено, що розгляд справи здійснюватиметься в порядку загального позовного провадження. Надано відповідачеві 15-ти денний строк для подання відзиву. Підготовче засідання по справі призначено на 27 листопада 2025 року.

24 листопада 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника відповідача - адвоката Левіта Віктора Семеновича про відкладення розгляду справи.

24 листопада 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси від ОСОБА_2 надійшов відзив, у якому відповідачка просила відмовити у задоволенні позову.

24 листопада 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника ОСОБА_2 - адвоката Левіта Віктора Семеновича про виклик свідків, у якій заявник просив викликати та допитати в якості свідків:

- ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ;

- ОСОБА_4 , АДРЕСА_2 ;

- ОСОБА_5 , АДРЕСА_3 .

24 листопада 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Левіта Віктора Семеновича про витребування доказів, у якому заявник просив витребувати:

- у Головного центру обробки спеціальної інформації ДПС України інформацію стосовно перетинання державного кордону України громадянином України - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з 01.02.2022 року по теперішній час;

- у ГУ ДПС в Одеській області відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору стосовно громадянина України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 за період з 01 лютого 2024 року по теперішній час, а також фінансову та податкову звітність громадянина України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 за період з 01 лютого 2024 року по теперішній час, а саме: декларації про доходи фізичної особи, податкової декларації ФОП, аудиторські висновки, довідку з податкового органу про наявність/відсутність податкових боргів.

Підготовче засідання, призначене на 27 листопада 2025 року не відбулося у зв`язку із перебуванням головуючої - судді Косіциної В.В. на лікарняному. Наступне підготовче засідання призначено на 11 грудня 2025 року.

28 листопада 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, у якій позивач підтримав заявлені позовні вимоги, просив їх задовольнити.

01 грудня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивача - адвоката Свічкар Валерії Валеріївни надійшло клопотання про долучення доказів, у якому заявник просив долучити до матеріалів справи інформаційні довідки з ДРРП №454207332 та №454207223.

01 грудня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника відповідача - адвоката Левіта Віктора Семеновича надійшло клопотання про долучення доказів, у якому заявник просив долучити до матеріалів справи копію позову ОСОБА_1 про виселення та заборону вчинення певних дій, а такою копію листа-відповіді.

11 грудня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника відповідача - адвоката Левіта Віктора Семеновича надійшло клопотання про долучення доказів, у якому заявник просив долучити до матеріалів справи копію висновку Органу опіки та піклування ПРА ОМР про визнання місця проживання неповнолітнього сина з матір`ю.

У підготовче засідання, призначене на 11 грудня 2025 року з`явився представник позивача, представник відповідача та представник ПРА ОМР.

Ухвалою суду від 11 грудня 2025 року клопотання про витребування доказів задоволено частково. Задоволено клопотання про виклик свідків. Відкладено підготовче засідання на 11 лютого 2026 року.

22 грудня 2025 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника відповідача - адвоката Левіта Віктора Семеновича про долучення доказів, у якому заявник просив долучити до матеріалів справи копію пояснень логопеда-дефектолога від 19.12.2025.

11 лютого 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника позивача - адвоката Свічкар Валерії Валеріївни про долучення доказів, у якому заявник просив долучити до матеріалів справи знімки екрану з листуванням позивача та логопедом.

У підготовче засідання, призначене на 11 лютого 2026 року з`явився представник позивача та представник відповідача. Інші учасники справи у підготовче засідання - не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. Ухвалою суду від 11 лютого 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 02 березня 2026 року.

У судове засідання, призначене на 02 березня 2026 року з`явився представник позивача, відповідачка та її представник. Інші учасники справи у судове засідання - не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. У підготовчому засіданні здійснено допит свідків - ОСОБА_4 та ОСОБА_6 . Оголошено перерву до 09 квітня 2026 року.

07 квітня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника відповідача - адвоката Левіта Віктора Семеновича про долучення доказів, у якому заявник просив долучити до матеріалів справи довідку ТОВ «ОДЕСА ЛІДЕР ЛЕНД СКУЛ» від 09.04.2026.

09 квітня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси від представника позивача - адвоката Свічкар Валерії Валеріївни надійшло клопотання, у якому заявник просить, зокрема, долучити до матеріалів справи знімки екрану з листуванням, відеозаписи та інформацію про дату запису відео.

У судове засідання, призначене на 09 квітня 2026 року з`явився представник позивача та представник відповідача. Інші учасники справи у підготовче засідання - не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. Оголошено перерву до 23 квітня 2026 року.

У судове засідання, призначене на 23 квітня 2026 року з`явився представник позивача, відповідачка та її представник. Інші учасники справи у судове засідання - не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. Оголошено перерву до 29 квітня 2026 року.

27 квітня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника відповідача - адвоката Левіта Віктора Семеновича про долучення доказів, у якому заявник просив долучити до матеріалів справи відеозаписи вчинення відносно відповідачки домашнього насилля.

29 квітня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника відповідача - адвоката Левіта Віктора Семеновича про відкладення розгляду справи.

У судове засідання, призначене на 29 квітня 2026 року учасники справи у судове засідання - не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду. Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання клопотання представника відповідача задоволено, відкладено розгляд справи на 03 червня 2026 року.

03 червня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника позивача - адвоката Свічкар Валерії Валеріївни про долучення доказів, у якому заявник просив долучити до матеріалів справи знімки екрану з листуванням.

У судове засідання, призначене на 03 червня 2026 року з`явився представник позивача та представник відповідача. Інші учасники справи у підготовче засідання - не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання суд перейшов до стадії ухвалення рішення. Встановлено, що текст рішення буде проголошено 15 червня 2026 року.

Суд дослідивши матеріали справи встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 .

Рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 12 грудня 2023 року у справі №504/2946/23 шлюб між учасниками справи - розірвано.

В період перебування у шлюбі, в подружжя народилася дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 .

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 23 червня 2025 року у справі №521/13455/24 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Приморська районна адміністрація Одеської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною шляхом встановлення графіку спілкування батька з сином задоволено частково.

Визначено ОСОБА_1 наступний спосіб участі у вихованні сина, ОСОБА_3 :

- спілкування батька з дитиною у режимі відеозв?язку щодня, не менше 30 (тридцять) хвилин, за бажанням дитини, у вільний від навчання, спортивних, навчальних зайнять час, із використанням мобільного застосунку (месенджеру) Viber, Telegram, Whatsapp, Zoom;

- отримання від матері дитини, ОСОБА_2 інформації про адресу та найменування спортивного, розвиваючого закладу, який відвідує дитина, шляхом надіслання листа на електронну пошту, зазначену ОСОБА_1 ;

- отримання від ОСОБА_2 інформації про стан здоров?я дитини, інформації про лікування, яке отримує дитина, шляхом надсилання листа на електронну пошту, зазначену ОСОБА_1 , у розумні строки з подальшим інформуванням про стан дитини;

- отримання від ОСОБА_2 інформації про успіхи у навчанні, про успіхи у розвиваючих, спортивних зайняттях дитини щомісячно шляхом надіслання листа на електронну пошту, зазначену ОСОБА_1 ;

- отримання від ОСОБА_2 інформації про зміну місця проживання дитини, про зміну місця навчання дитини, про зміну місця відвідування розвиваючих, спортивних зайнять дитини, шляхом надсилання листа на електронну пошту, зазначену ОСОБА_1 , не пізніше семи діб з моменту зміни місця проживання дитини, зміни місця навчання дитини, зміни місця відвідування розвиваючих, спортивних зайнять дитини.

Зобов`язано ОСОБА_2 :

- не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з сином, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , шляхом забезпечення спілкування батька з дитиною у режимі відеозв?язку щодня, не менше 30 (тридцять) хвилин, за бажанням дитини, у вільний від навчання, спортивних, навчальних зайнять час, із використанням мобільного застосунку (месенджеру) Viber, Telegram, Whatsapp, Zoom;

- надати ОСОБА_1 , інформацію про адресу та найменування спортивного, розвиваючого закладу, який відвідує дитина, шляхом надіслання листа на електронну пошту зазначену ОСОБА_1 ;

- надавати ОСОБА_7 інформацію про стан здоров?я дитини, інформації про лікування, яке отримує дитина, шляхом надсилання листа на електронну пошту, зазначену ОСОБА_1 , у розумні строки з подальшим інформуванням про стан дитини;

- надавати ОСОБА_1 інформацію про успіхи у навчанні, про успіхи у розвиваючих, спортивних зайняттях дитини щомісячно шляхом надіслання листа на електронну пошту, зазначену ОСОБА_1 ;

- надавати ОСОБА_1 інформацію про зміну місця проживання дитини, про зміну місця навчання дитини, про зміну місця відвідування розвиваючих, спортивних зайнять дитини, шляхом надсилання листа на електронну пошту, зазначену ОСОБА_1 , із зазначенням адреси та найменування спортивного, розвиваючого закладу, не пізніше семи діб з моменту зміни місця проживання дитини, зміни місця навчання дитини, зміни місця відвідування розвиваючих, спортивних зайнять дитини.

Вказане рішення не набрало законної сили та було оскаржено до Одеського апеляційного суду.

Позивач звертаючись до суду із позовом зазначає про те, що позивач прагне зберегти тісний емоційний зв`язок з дитиною, брати активну участь в її житті, піклуванні про її добробут та розвиток. Разом з тим, реалізація цього права ускладнена через неналежне інформування з боку матері дитини щодо важливих обставин, що стосуються здоров`я, безпеки, дозвілля та оточення дитини, а тому, існують підстави для визначення способу та порядку участі батька у вихованні дитини.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд із такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров`я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.

Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на виховання дитини. Навпаки, міжнародні договори та національне законодавство гарантують батькам реалізацію принципу рівності щодо виховання дитини.

У відповідності до статті 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини (стаття 15 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Приймаючи рішення в інтересах дитини суд має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками.

У частинах четвертій - шостій статті 19 СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе, не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитись з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Тлумачення змісту зазначених приписів Сімейного кодексу України дозволяє зробити висновок, що вони не допускають виключень щодо неотримання письмового висновку органу опіки та піклування при розгляді справ, де участь органу опіки та піклування є обов`язковою, з огляду на неможливість надати такий висновок.

Наведені вище положення статті 19 СК та Порядку знайшли своє відображення у процесуальному законодавстві, з якого слідує, що такі органи займають самостійне процесуальне становище, беручи участь у судовій справі.

Так, згідно із частиною шостою статті 56 ЦПК України органи державної влади та місцевого самоврядування можуть бути залучені судом до участі у справі або брати участь у справі за своєю ініціативою для подання висновків на виконання своїх повноважень. Участь зазначених органів у судовому процесі для подання висновків у справі є обов`язковою у випадках, встановлених законом, або якщо суд визнає це за необхідне.

Висновок владних органів містить дві складові: 1) відомості про факти, на основі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного розгляду та вирішення справи; 2) рекомендацію конкретного органу про те, як необхідно з точки зору державного інтересу (захист прав та інтересів дітей) вирішити справу, тобто висновок про факти та право.

Вказане дозволяє віднести висновки до засобів доказування (письмових доказів). Як й інші докази, вони не мають для суду наперед встановленої сили.

Зазначена позиція узгоджується із постановою КЦС ВС від 11 грудня 2023 року у справі №523/19706/19.

Під час розгляду справи судом наголошено на тому, що задля вирішення спору та забезпечення найкращих інтересів дитини необхідно отримати висновок органу опіки та піклування ПРА ОМР.

На вказану обставину також посилався представник відповідача у заявах по суті справи.

В той же час, у судових засіданнях представниця позивача заперечувала проти необхідності отримання нового висновку, зазначила, що до позовної заяви долучено висновок органу опіки та піклування ПРА ОМР.

Дійсно, до позовної заяви долучено висновок органу опіки та піклування ПРА ОМР від 21.12.2023 №01-11/2094/1-вих, у якому орган опіки та піклування вважав за доцільне визначення наступного способу участі батька у вихованні малолітнього сина:

- кожен день спілкування з дитиною протягом не менше 30-ти хвилин у вільний від навчання, спортивних, навчальних кружків час через месенджер з використанням відеокамери;

- дні народження, святкові дні за попередньою домовленістю між батьками, враховуючи стан здоров`я та інтереси дитини.

Проте, у вказаному висновку жодним чином не досліджено питання про можливість усунення перешкод у спілкуванні, вихованні та побаченні з дитиною шляхом визначення запропонованого позивачем способу участі батька у спілкуванні та вихованні дитини.

Більше того, вказаний висновок органу опіки та піклування складено майже 2,5 роки назад.

На момент його складання, дитині виповнилося 5 років, тоді як на момент розгляду справи дитині виповнилася 8 років.

Діти вказаної вікової категорії характеризуються активним фізичним та духовним розвитком, що зумовлює зміну його оточення, сферу інтересів та занять, а тому, висновок органу опіки та піклування від 21.12.2023 не може бути використаний судом під час розгляду вказаної справи.

У позовній заяві позивач просить зобов`язати відповідача повідомляти позивача про стан дитини після звернення повітряних тривог. Вказана позовна вимога мотивована тим, що під час воєнного стану безпека дитини є предметом підвищеної тривоги батьків, оскільки, не маючи інформації про місцезнаходження дитини позивач фактично позбавлений можливості реагувати у разі надзвичайної ситуації, звернутися до компетентних органів або надати допомогу.

Проте, заявляючи вказані позовні вимоги позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували ту обставину, що ОСОБА_2 перешкоджає ОСОБА_1 в отриманні вказаної інформації від їх малолітнього сина або на прохання ОСОБА_1 відмовляється надавати таку інформацію.

Не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 вживав заходів з метою отримання вказаної інформації в цілому.

У позовній заяві позивач просить зобов`язати відповідача надавати інформацію про осіб, які беруть участь у вихованні дитини, забирають дитину з навчального закладу чи з гуртків, а також з ким дитина залишається у період відсутності матері. Вказане мотивовано тим, що відповідачка перебуває на роботі щоденно, у період з 09 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин, а тому, протягом значної частини дня відповідачка фізично не може перебувати з дитиною.

Проте, посилання на те, що відповідачка перебуває щоденно на роботі спростовуються матеріалами справи.

Так, відповідно до довідки від 03.01.2025 №0000-000001, ОСОБА_2 займає посаду продавця-консультанта. Графік роботи: з понеділка до п`ятниці в період з 09 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин.

Також, до відзиву долучено договір про надання освітніх послуг від 19.04.2025 №80, що укладений між ТОВ «ОДЕСА ЛІДЕР ЛЕНД СКУЛ» та ОСОБА_2 , укладеного в інтересах ОСОБА_3 .

До договору також долучені Правила внутрішнього розпорядку початкової шкоди, середньої школи, профільної школи, відповідно до якого, робочими днями школи є: понеділок-п`ятниця, з 08 години 00 хвилин по 19 годину 00 хвилин.

Згідно довідки ТОВ «ОДЕСА ЛІДЕР ЛЕНД СКУЛ» від 06.04.2026 №41/41, дитина щодня знаходиться в школі в період з 08:30 по 18:00. До школи його проводить та забирає мама або бабуся. Оплату за навчання та харчування здійснює виключно мати.

Тому, посилання відповідача на те, що позивачка фізично не може перебувати з дитиною в період робочого часу спростовується матеріалами справи.

Більше того, відповідач є обізнаним про те, що в період з 8:30 до 18:00 дитина перебуває у школі. Так, у файлі з назвою «1. Позовна заява з додатками», що долучений до позову наявні знімки екрану листування з абонентом «ПУСТОЕ Одесса», номер телефону: НОМЕР_5 (ст.41), з якого чітко вбачається, що ОСОБА_1 усвідомлює факт перебування сина в школі з 8:30 до 18:00.

У зв`язку з чим, посилання позивача на те, що у нього відсутні відомості про осіб, з якими перебуває дитина під час робочого часу матері спростовуються в матеріалах справи.

Також, заявляючи вказані позовні вимоги позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували ту обставину, що ОСОБА_2 перешкоджає ОСОБА_1 в отриманні вказаної інформації від їх малолітнього сина або на прохання ОСОБА_1 відмовляється надавати таку інформацію.

Так, у файлі з назвою «1. Позовна заява з додатками», що долучений до позову наявні знімки екрану листування з абонентом «ПУСТОЕ Одесса», номер телефону: НОМЕР_5 (ст.30-33, 43-45), на яких відправник намагається встановити відомості про те, з ким перебуває його дитина.

Проте, зі змісту вказаних знімків не вбачається за можливе встановити дату, коли позивачем вживалися заходи задля встановлення місця перебування дитини.

Більше того, надані позивачем докази не свідчать про те, що такі дії відповідачки носять систематичний характер.

З наданих позивачем знімків екрану листування вбачається, що ОСОБА_2 повідомляє ОСОБА_1 про осіб, з якими дитина перебуває (ст.38-39).

Більше того, до відзиву на позовну заяву відповідачка надана знімки екрану із листуванням з абонентом «Bulat Vitalii» в мережі Telegram, зі змісту якого вбачається, що між абонентами на регулярній основі проводяться відеодзвінки.

Після пропущених дзвінків від абонента «Bulat Vitalii», у більшості випадків ОСОБА_2 передзвонювала протягом розумного строку.

Так, дійсно, зі знімків екрану вбачається наявний пропущений телефонний дзвінок 08 жовтня о 14 годині 13 хвилин. Проте, 08 жовтня 2025 року є робочим днем (середа), тобто, дзвінок було здійснено в період перебування дитини у школі.

Також, наявний пропущений дзвінок від 29 жовтня, зроблений о 17 годині 32 хвилини, тобто, у будній день та в період перебування дитини у школі.

Також, надано знімки екрану із листуванням з абонентом «Vitalii» в месенджері «Вайбер», зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_2 регулярно веде листування з ОСОБА_1 щодо його участі у вихованні дитини, зокрема, повідомляє про місцеперебування дитини, узгоджує час, у який дитина буде вільна та в який зможе поспілкуватися з батьком, надсилає фото з сином, з яких, зокрема, можна встановити дозвілля сина.

Тому, посилання позивача на те, що відповідачка не надає інформацію про осіб, які беруть участь в вихованні дитини, забирають з навчального закладу чи гуртків спростовується матеріалами справи.

У позовній заяві позивач також просить суд зобов`язати відповідачку узгоджувати з позивачем питання, які стосуються відвідування дитиною гуртків, закладу лікування, включаючи порядок, умови та спосіб отримання таких послуг.

Вказане мотивовано тим, що мати дитини ігнорує звернення батька та приймає всі рішення одноосібно, що позбавляє дитину можливості користуватися повною турботою батьків.

Як вже було встановлено, в матеріалах справи наявний договір про надання освітніх послуг від 19.04.2025 №80, що укладений між ТОВ «ОДЕСА ЛІДЕР ЛЕНД СКУЛ» та ОСОБА_2 , укладеного в інтересах ОСОБА_3 .

Згідно довідки ТОВ «ОДЕСА ЛІДЕР ЛЕНД СКУЛ» від 06.04.2026 №41/41, дитина щодня знаходиться в школі в період з 08:30 по 18:00. До школи його проводить та забирає мама або бабуся. Оплату за навчання та харчування здійснює виключно мати.

Згідно декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу №0001-1Е4К-79АО, лікарем, який надає ПМД є ОСОБА_8 .

Зазначаючи про те, що мати дитини ігнорує звернення батька та приймає всі рішення одноосібно, позивач не надав жодного доказу, який би підтверджував ту обставину, що він особисто, вживав заходів задля організації дозвілля сина, зокрема, укладав договори на лікування, навчання, тощо, оплату таких послуг.

Як вже було встановлено судом, згідно довідки ТОВ «ОДЕСА ЛІДЕР ЛЕНД СКУЛ» від 06.04.2026 №41/41, оплату за навчання та харчування здійснює виключно мати. При цьому, відповідачем не було спростовано вказану обставину.

Так, в матеріалах справи наявний лист ОСОБА_1 , у якому заявник просив самостійно обрати спортивний заклад або секцію з плавання, що відповідає віковим та фізичним особливостям дитини, а також зручно розташована відносно місця і?і? проживання. У листі вказано, що така ініціатива відповідатиме найкращим інтересам дитини.

Проте, суд зауважує, що на момент звернення із заявою, дитині було повних 7 років. Тому, вирішення питання про організацію життєдіяльності дитини, без урахування її інтересів, зокрема, бажання дитини відвідувати плавання вочевидь не забезпечуватиме найкращі інтереси дитини.

Також, матеріали справи містять лист ОСОБА_1 , у якому заявник просив Організувати проведення масажних процедур для дитини на регулярній основі за місцем і?і? проживання (вдома), із залученням фахівця, який має відповідну кваліфікацію та досвід роботи з дітьми. У листі вказано, ОСОБА_2 може самостійно обрати масажиста або, за її бажанням, або ОСОБА_1 запропонує кандидатуру спеціаліста, який відповідає необхідним професійним та етичним стандартам.

Також наявний лист ОСОБА_1 , у якому заявник просив організувати обстеження дитини у кваліфікованого дитячого психолога та, за потреби, дитячого психіатра, які мають відповідну освіту, стаж практичноі? роботи з дітьми, бажано - клінічний досвід і компетенціі? саме у сфері травматичного досвіду, кризових станів, впливу війни на психіку дитини тощо. У листі вказано, ОСОБА_2 може самостійно обрати лікаря або, за її бажанням, або ОСОБА_1 запропонує кандидатуру спеціаліста.

Зі змісту вказаних листів вбачається, що ОСОБА_1 не був позбавлений можливості самостійно запропонувати кандидатуру масажиста та психолога, а також укласти з ними відповідний договір, оплатити вартість послуг.

Проте, позивач не надав доказів на підтвердження того, що пропонував ОСОБА_2 майстрів з дитячого масажу або дитячого психолога.

Також, не надано доказів на підтвердження того, що він уклав договір з майстром-масажистом або дитячим психологом, сплатив вартість таких послуг, проте, ОСОБА_2 відмовила позивачеві у забезпеченні відвідування дитиною масажиста або психолога.

А також суд звертає увагу, що матеріали справи не містять жодних медичних документів, згідно яких масаж або психіатр показані дитині саме за медичними показниками стану здоров`я.

Тому, підстави вважати, що ОСОБА_2 якимось чином чинить перешкоди відповідачу у виборі гуртків, закладів лікування тощо - відсутні.

У позовній заяві позивач також просить зобов`язати відповідача повідомляти позивача про виїзд дитини за межі міста Одеси.

Проте, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що відповідачка чинить перешкоди в отриманні такої інформації від малолітнього сина. Також, не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 відмовляється від надання такої інформації.

Окрім того, як було встановлено судом, ОСОБА_2 на вимогу позивача надає йому інформацію про місцеперебування сина.

У позовній заяві позивач просить суд надати можливість позивачу організовувати відеоконференцію з дитиною за участі психолога не менше одного разу на місяць, зобов`язавши відповідача забезпечити участь дитини у режимі відео зв`язку у вільний від навчання, спортивних та навчальних занять час.

Вказане мотивовано тим, що позивач позбавлений доступу до повної інформації про психологічний стан дитини, оскільки позивачка відмовляється надавати таку інформацію.

Проте, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що відповідачка відмовляється надавати інформацію про психологічний стан дитини.

Більше того, заявляючи таку вимогу, позивачем не доведено ту обставину, що дитині необхідне спілкування із залученням психолога, а тому, підстав вважати, що задоволення позову в цій частині призведе до забезпечення найкращих інтересів дитини - відсутнє.

У позовній заяві позивач просить суд встановити порядок позбавлення з сином не менше 50-ти днів на рік без присутності матері дитини, а також забезпечити можливість здійснювати поїздку з сином на відпочинок та оздоровлення, зокрема, з правом виїзду до інших населених пунктів або за межі території України без присутності матері, або за її бажанням із її супроводом протягом літніх канікул (не менше 30-ти днів) та протягом зимових канікул (не менше 14-ти днів).

За змістом частини другої статті 159 СК України обумовлення побачень з дитиною присутністю іншої особи можливе лише в окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини.

У постанові КЦС ВС від 30 липня 2025 року № 753/2281/23 вказано, суди не встановили негативної поведінки позивача, яка могла б зашкодити дитині, чи виключних обставин, які свідчили б про необхідність обов`язкової присутності відповідача під час побачень батька з донькою. При цьому наявність між сторонами неприязних стосунків і конфліктів може негативно впливати на ставлення дитини до батька при проведенні його зустрічей з дочкою у присутності матері, що може перешкоджати налагодженню їх спілкування. Визначаючи порядок побачень дитини з батьком у присутності матері, суди не врахували наявність конфлікту між батьками та неможливість самостійно дійти згоди щодо виховання доньки, тому за відсутності встановлених обставин, які свідчили б про небезпеку для дитини з боку батька, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про доцільність проведення побачень дитини з батьком без присутності матері. Такий порядок відповідатиме найкращим інтересам дитини, сприятиме формуванню емоційного зв`язку з батьком та зменшенню впливу на дитину конфлікту між батьками. Крім того, встановлений судами графік спілкування батька з донькою є обмеженим, а спілкування недостатньо, щоб налагодити контакт з дитиною.

Той із батьків, який проживає окремо від своєї дитини, має право на особисте спілкування з нею, а інший не повинен перешкоджати у цьому, якщо тільки таке спілкування не супроводжується фізичним чи психічним насильством та/або буде доведено його негативний вплив на розвиток дитини (див. постанови Верховного Суду: від 05 жовтня 2022 року у справі № 196/1202/19, від 26 червня 2023 року у справі № 753/5374/22, від 09 жовтня 2024 року у справі № 753/7011/23).

Проте, суд вважає, що у даному конкретному випадку наявні обставини, які свідчать про недоцільність проведення побачень з дитиною без присутності матері.

Так, 27 травня 2026 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшло клопотання представника відповідача про долучення доказів.

До вказаного клопотання долучено відеозаписи, зі змісту яких вбачається, що ОСОБА_1 виражався нецензурною лайкою щодо відповідачки, в тому числі в присутності дитини, а також, щодо самої дитини, принижував ОСОБА_2 (файл з назвою « video_2026-04-24_17-11-55.mp4 »).

Також, зі змісту вказаних відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 вчиняв відносно ОСОБА_2 дії, пов`язані із фізичним впливом, в тому числі в присутності дитини (відеозапис з назвою «video_2026-04-24_17-11-51.mp4»).

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

У справі ЄСПЛ «М. С. проти України» у рішенні від 11 липня 2017 року, заява № 2091/13, та у рішенні «Мамчур проти України», № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (§ 76). На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі в міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що в усіх рішеннях, що стосуються дітей, забезпечення їх найкращих інтересів повинно мати першочергове значення. Найкращі інтереси дитини залежно від їх характеру та серйозності можуть перевищувати інтереси батьків. У § 54 рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага й, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Отже, положення про право батьків і дітей бути поряд один з одним не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини, при розгляді справи суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини.

На думку суду, при вирішенні спорів, що стосуються дітей суд зобов`язаний керуватися найкращими інтересами дитини, оскільки, така категорія спорів є особливою через те, що дитина це не завжди захищений учасник суспільних відносин, а тому, визначаючи розмір аліментів, суд повинен брати до уваги найкращі інтереси дитини.

При оцінці та визначенні найкращих інтересів дитини підлягають врахуванню наступні базові елементи:

(а) погляди дитини,

(б) індивідуальність дитини,

(в) збереження сімейного оточення і підтримання відносин,

(г) піклування, захист і безпека дитини,

(ґ) вразливе положення,

(д) право дитини на здоров`я,

(е) право дитини на освіту (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі №654/4307/19).

Проте, зазначені вище дії, що були вчинені позивачем щодо відповідачки, в тому числі в присутності дитини свідчать про те, що встановити порядок спілкування з сином не менше 50-ти днів на рік без присутності матері дитини, а також забезпечити можливість здійснювати поїздку з сином на відпочинок та оздоровлення, зокрема, з правом виїзду до інших населених пунктів або за межі території України без присутності матері, або за її бажанням із її супроводом порушуватиме найкращі інтереси дитини, оскільки, така поведінка позивача жодним чином не забезпечуватиме нормальний фізичний та духовний розвиток дитини, а навпаки, може негативно вплинути на психоемоційний стан дитини.

Відмовляючи в задоволені цих вимог суд також враховує у обставину, що позивач жодного разу з літа 2023 не намагався особисто зустрітися із сином за місцем його проживання. Не приїздив до дитини на свята: день народження, перший дзвоник, Новий рік, тощо. Пояснення представниці щодо неможливості приїзду позивача до м. Одеси через необхідність доглядати онука, на думку суду є непереконливими.

Так вже під час розгляду справи позивач перебував у відпустці у Тайланді, через що вони з відповідачкою за домовленістю змінювали графік його спілкування з сином, зменшуючи спілкування до одного разу на тиждень.

Тобто позивач може їздити (літати) на великі відстані. При цьому позивач, який згідного його позову вбачає порушення своїх батьківських прав через недостатнє та нерегулярнє спілкування із сином, в свою відпустку обрав поїзду до Таїланду, а не приїхав до Одеси для спілкування та зустрічей із сином. Більш того на час відпустки позивачу було більш ніж достатньо спілкуватися із дитиною раз на тиждень.

Під час розгляду справи дитина не була заслухана з огляду на недосягнення нею 10-ти річного віку.

При цьому, в матеріалах справи відсутній висновок органу опіки та піклування або висновок експерта-психолога, який би підтверджував ту обставину, що дитина дійсно бажає проводити зустрічі з батьком за відсутності матері та поза межами міста/країни.

Заявляючи позов, позивач посилається на те, що він усвідомлює важливість своєї ролі у вихованні та розвитку дитини, прагне бути активним учасником її життя, відповідальна ставиться до своїх обов`язків, готовий здійснювати матеріальну підтримку.

При цьому під час перегляду відео онлайн зустрічей позивача із сином , суд встановив. Що позивач намагається привернути увагу сина та вимагає щоб останній не відволікався від спілкування з ним, розповідач як пройшов його день, розказав вірш.

На думку суду позивач намагається обирає ту форму спілкування з дитиною, яка цікава та зручна саме йому. При цьому він не проявляє гнучкості та не намагається зацікавить дитину, підлаштуватися під її настрій, можливо зацікавити її грою або історією.

Спілкування на відстані це не обов`язково про контроль та звітування, позивач не позбавлений можливості читати книжки в режимі відео/аудіо зв`язку, грати в онлайн ігри із сином такі як шахи и морський бій, вікторини, разом дивитися кіно або мультики.

Бачення позивача своєї ролі у житті дитини здебільшого направлене на контроль різних сфер життя дитини, таких як навчання, додаткові секції та стан здоров`я. При цьому суду не надано жодного доказу того, що відповідачка безвідповідально ставиться до забезпечення потреб дитини та її розвитку. Дитина відвідує приватну школу, займається із нейропсихологом та логопедом, відвідує секцію карате.

Мати дитини уклала декларацію із сімейним лікарем. При цьому в відзиві на позов відповідачкою зазначені як вартість послуг так і реквізити на які їх потрібно оплачувати.

Позивачем не надано суду доказів того, що він приймає участь в оплаті школи, спеціалістів або гуртків. Аліменти вз нього стягуються у розмірі від доходів на підставі судового наказу, а оскільки на даний час в Україні в нього не має доходу сума рахується від середньої зарплати та дорівнює десь 3300 грн. Цієї суми не достатньо для оплати приватної школи, фахівців і секції, а плюс ще харчування. Одяг та дозвілля, купівля ліків та вітамінів за потреби, оплата комунальних послуг, транспортних витрат тощо.

Так, дійсно, до відповіді на відзив було додано копію квитанції від 17.11.2025 на суму 1 828,90 гривень; копію квитанції від 25.03.2025 на суму 859,00 гривень; від 01.08.2025 на суму 1 599,00 гривень; від 02.04.2025 на суму 761,70 гривень; від 30.06.2025 на суму 2 000,00 гривень; від 08.08.2025 на суму 1 056,00 гривень.

Проте, такі витрати не є регулярними, та в цілому не можуть забезпечувати нормальний фізичний та психологічний розвиток дитини.

Оскільки позивач не надав доказів перерахування коштів понад розмір стягнутих аліментів, суд може зробити висновок, що саме відповідачка сплачує школу, карате та фахівців, яких відвідує дитина.

При цьому позивач вимагає рівних прав при виборі таких фахівці , але не проявляє наміру рівно оплачувати їх послуги. Позиція позивача та його представниці, що він готовий оплачувати те що сам обере для дитини на думку суду є такою що не відповідає найкращим інтересам сина сторін.

Дитина вже відвідує навчальний заклад, вже працює з психологом та логопедом та займається карате, вказані послуги вочевидь відповідають інтересам дитини та є оплатними. Якщо позивачка припинить сплачувати їх самостійно, то на невизначений період син сторін буде змушений змінити школу на державну, припинити заняття з спеціалістами та спортом та чекати поки дорослі зможуть домовитися між собою

Під час розгляду справи, відповідачем не надано жодного доказу, який би підтверджував ту обставину, що він вживає заходів задля здійснення активної участі у вихованні дитини, має інформацію про інтереси дитини, її заняття, можливості.

Не надано доказів на підтвердження того, що позивач також бере участь в утриманні дитини, зокрема, здійснює оплату школи, гуртків та занять, продуктів харчування, засобів особистої гігієни тощо.

Дослідивши усі обставини та перевіривши їх доказами суд приходить до висновку, що підстав для задоволення позову не має, оскільки батьківські права позивача не порушені, а заявлені вимоги не мають на меті забезпечення найкращих інтересів дитини.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст.2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 133, 141, ч.4 ст. 223, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення способу участі батька у вихованні дитини - залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 07 липня 2026 року.

Суддя Косіцина В.В.