Рішення від 29 червня 2026 р. у справі №522/22820/25 — Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/22820/25

Провадження №2/522/940/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

у складі: судді - Бондар В.Я.,

за участю секретаря судового засідання - Костинюк В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Сенс Банк», державного підприємства «Сетам», за участі третьої особи: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Юрій Сергійович, ОСОБА_2 про визнання незаконними електронних торгів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 14.10.2025 звернулася до Приморського районного суду міста Одеси з позовом до акціонерного товариства «Сенс Банк», державного підприємства «Сетам», за участі третьої особи: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Юрій Сергійович, про визнання незаконними електронних торгів від 05.07.2019 з продажу нежитлового приміщення підвалу №510 за адресою: АДРЕСА_1 , оформлені протоколом проведення електронних торгів №417311 від 05.07.2019, сформованого організатором торгів ДП «Сетам».

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є членом кредитної спілки «Одеська обласна кредитна спілка військовослужбовців та працівників силових відомств «Співдружність». 05.03.2007 на підставі договору купівлі-продажу кредитна спілка придбала нежитлове приміщення підвалу №510 за адресою: АДРЕСА_1 . Приміщення придбане за кошти вкладників. У 2020 році позивачку було засуджено до ув`язнення на підставі вироку Приморського районного суду м.Одеси. Після виходу з колонії позивачка прибула за адресою: АДРЕСА_1 , щоб отримати свої кошти, однак дізналася, що це майно було реалізовано з прилюдних торгів. 12.11.2007 ОСОБА_3 , який не мав повноважень на представництво інтересів КС «Співдружність» здійснив відчуження підвального приміщення. В подальшому 20.09.2017 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. вчинено виконавчий напис №19101 про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Альфа Банк» у сумі 417 360,47 дол.США за рахунок предмета іпотеки – приміщення АДРЕСА_2 . Згідно свідоцтва від 12.09.2019 приміщення належить ОСОБА_2 на підставі Акту про реалізацію предмету іпотеки. Приватним виконавцем не було зазначено, що відповідальною особою за зберігання приміщення є КС «Співдружність» та не зазначені його дані. Саме КС «Співдружність» було довірено зберігання приміщення в рамках кримінального провадження і воно досі є його користувачем, тому кредитна спілка стверджує, що не проводився огляд приміщення з метою його опису та арешту. Отже, електронні торги проведені за заявою, яка не відповідала вимогам Порядку та яку не було перевірено належним чином. Вказані порушення призвели до того, що приміщення було реалізовано за наявності арештів, які були накладені в рамках кримінального провадження та за зниженою вартістю.

Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 15.10.2025 провадження у справі було відкрите, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 18.11.2025.

У зв`язку з відключенням подачі електроенергії до приміщення суду, розгляд справи у підготовчому засіданні 18.11.2025 відкладено на 24.12.2025.

Внаслідок задоволення заяви позивача про відкладення, розгляд справи у підготовчому засіданні 24.12.2025 відкладено на 23.01.2026.

Розгляд справи у підготовчому засіданні 23.01.2026 відкладено на 12.03.2026 у зв`язку з відключенням подачі електроенергії до приміщення суду.

До суду 23.01.2026 надійшли пояснення приватного виконавця виконавчого округу Щербакова Ю.С., у яких вказує, що в рамках виконавчого провадження щодо виконання виконавчого напису №19101 від 20.09.2017, приватний виконавець 05.07.2018 провів опис майна боржника, а саме нежитлового приміщення №510 за адресою: АДРЕСА_1 . Судами неодноразово перевірялися дії приватного виконавця та Кредитній спілці Одеська обласна кредитна спілка військовослужбовців та працівників силових відомств – Співдружність відмовлено у позовах про визнання недійсним результатів торгів, про визнання протиправним та скасування свідоцтва про реєстрацію права власності. Як на підставу позову позивачка посилається і на неякісність оцінки, проведеної у рамках виконавчого провадження. Приватний виконавець звертаємо увагу суду на те, що неякісно виготовлений звіт та, як наслідок, реалізація майна за заниженою ціною, може бути підставою для визнання недійсними електронних торгів, проте заявник має оскаржити дії виконавця з проведення оцінки та звіт у порядку судового контролю і такі обставини мають бути встановлені виключно в рамках розгляду вказаної скарги. У постанові про опис зазначено, що відповідальним зберігачем призначено ПАТ «Альфа Банк». Твердження позивача про те, що не проводився огляду приміщення не відповідають дійсності, адже огляд проведено з залученим особами.

До суду 19.02.2026 від АТ «Сенс Банк» в особі представника Борщенка К.Ю. надійшла заява, яка по суті є відзивом, яким відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

У підготовчому засіданні 12.03.2026 проведеному за участі представника АТ «Сенс Банк» - Борщенка К.Ю. було прийнято відзив, відмовлено у задоволенні клопотання про залучення співвідповідача, адже таке заявлене не позивачем, однак залучена ОСОБА_2 в якості третьої особи. З метою сповіщення третьої особи оголошено перерву до 30.03.2026.

30.03.2026 до суду надійшла заява ОСОБА_1 у якій вказує, що приватний виконавець каже не правду про те, що було проведено опис приміщення.

У зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в м.Одесі, розгляд справи у підготовчому засіданні 30.03.2026 відкладено на 06.05.2026.

Представник АТ «Сенс Банк» - Борщенко К.Ю. подав до суду 04.05.2026 заяву про застосування наслідку спливу позовної давності.

У результаті проведеного підготовчого засідання 06.05.2026 за участі представника АТ «Сенс Банк» - Борщенка К.Ю. було закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 30.06.2026.

У судове засідання 30.06.2026 учасники справи не з`явилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином. ОСОБА_1 та представник АТ «Сенс Банк» зверталися до суду з заявами про розгляд справи за їх відсутності.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 05 липня 2019 року відбулися електронні торги за результатами проведення яких переможець торгів ОСОБА_2 та організатор торгів ДП «Сетам» в особі заступника генерального директора з електронних торгів та розвитку підприємства ОСОБА_5 укладено протокол про те, що виконавцем були надані послуги з організації та проведення торгів. Торги відбулися 05.07.2019 щодо майна: нежитлове підвальне приміщення №510, загальною площею 141,5 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , цінова пропозиція переможця – 988 755 грн, про що вбачається з протоколу №417311 проведення електронних торгів від 05.07.2019.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з 12.09.2019 право власності на приміщення АДРЕСА_2 зареєстроване за ОСОБА_2 .

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою, третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу. На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання зі сторони продавця - акт про проведені прилюдні торги.

Відповідно до частин першої, другої статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено обороноздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною, порядок проведення яких визначається Міністерством юстиції України.

Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2831/5, визначено, що електронні торги - це продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

Відповідно до правового висновку, викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 листопада 2018 року у справі № 465/650/16-ц, та від 23 січня 2019 року у справі № 522/10127/14-ц, правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає у продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. Ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів - це оформлення договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто правочин.

Відповідно до частини першої статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 655 ЦК України).

Відповідно до частини четвертої статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлі-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Отже, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статті 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невизнання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів.

Згідно з пунктом 4 розділу Х Порядку реалізації арештованого майна після повного розрахунку переможця за придбане майно на підставі протоколу про проведення електронних торгів складається акт про проведення електронних торгів, який підписується (затверджується) державним або приватним виконавцем.

В акті про проведені електронні торги зазначається така інформація: ким, коли і де проводилися електронні торги; стисла характеристика реалізованого майна; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - переможця електронних торгів, серія та номер документа, що посвідчує її особу, місце проживання (у разі якщо переможцем електронних торгів є юридична особа, зазначаються її найменування, місцезнаходження та код за ЄДРПОУ); сума внесена переможцем електронних торгів за придбане майно; прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи (найменування юридичної особи) - боржника, її місце проживання (місцезнаходження); дані про право встановлювальні документи, що підтверджують право власності боржника на майно (пункт 5 Розділу Х Порядку реалізації арештованого майна).

У постанові від 05 червня 2018 року у справі № 910/856/17, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.

У частині четвертій статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Виходячи з наведених норм права та правових висновків Верховного Суду, суд вказує, що сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці: державна виконавча служба та організатор електронних торгів, і покупець - переможець електронних торгів.

Пленум Верховного Суду України у пункті 26 постанови від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» роз`яснив судам, що особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є насамперед сторони правочину.

Відповідно до положень частини першої статті 216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Отже, у разі прийняття судового рішення про скасування (визнання недійсними) електронних торгів за позовом учасника електронних торгів або іншої заінтересованої особи, у сторін договору купівлі-продажу, оформленого за результатами електронних торгів, відповідно виникнуть права та обов`язки щодо повернення всього, що вони одержали на виконання договору.

Верховний Суд у постанові від 17 грудня 2025 року при розгляді справи № 495/2129/21 вказав, що суд апеляційної інстанції правильно вказав, що у цій категорії справ, як відповідачі мають залучатись усі сторони правочину: виконавча служба, організатор торгів та переможець. Відчуження майна на спірних електронних торгах, договір купівлі-продажу, є багатостороннім правочином, і під час його оскарження такий позов подається до решти сторін цього правочину, з якими є матеріально-правовий спір і ці сторони мають бути залучені до участі у справі.

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до АТ «Сенс Банк» та ДП «Сетам», тоді як приватного виконавця виконавчого округу Щербакова Юрія Сергійовича та переможця торгів ОСОБА_2 серед відповідачів не зазначила.

Частиною першою статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З аналізу наведених норм матеріального та процесуального права можна дійти висновку, що кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, предмет та підстави позову, а також осіб, до яких пред`являються позовні вимоги, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Згідно із частинами першою-третьою статті 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача чи не до всіх осіб, які повинні відповідати за позовними вимогами, є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову.

Верховний Суд у постанові від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 вказав, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола особі, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Позивач клопотань про залучення до участі у справі приватного виконавця Щербакова Ю.С. та ОСОБА_2 як співвідповідачів не заявляла, а тому, за таких обставин, у суду відсутні підстави для висновків по суті вирішення спору про обґрунтованість або необґрунтованість позовних вимог, які мають бути зроблені за умови належного суб`єктного складу її учасників (правовий висновок викладений Верховним Судом у постанові від 16 червня 2021 року у справі № 264/4263/18).

Отже, з підстав звернення до неналежного кола відповідачів суд відмовляє у задоволенні позову.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 3 та 4 ст. 267 ЦК України).

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги.

Тобто перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду.

Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість.

Виходячи з положень ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем. А отже, відмова в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права не потребує зазначення у рішенні суду висновку щодо вирішення питання спливу позовної давності як додаткової підстави для відмови в задоволенні позову.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03 лютого 2022 у справі № 758/10335/16-ц.

Отже, у зв`язку з тим, що позов є необґрунтованим, строки позовної давності до нього не застосовуються.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 5, 12, 30, 43, 76, 81, 84, 89, 95, 223, 235, 241, 258, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) до акціонерного товариства «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714, м.Київ, вул. В.Васильківська, буд.100), державного підприємства «Сетам» (код ЄДРПОУ 39958500, м.Київ, вул. Стрілецька, буд.4-б), за участі третьої особи: приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Щербаков Юрій Сергійович (РНОКПП НОМЕР_2 , м.Одеса, вул. Гоголя, буд.19), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 ) про визнання незаконними електронних торгів – залишити без задоволення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до Одеського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 07 липня 2026 року.

Суддя: В.Я. Бондар

30.06.26