Постанова від 05 липня 2026 р. у справі №509/2201/18 — Овідіопольський районний суд Одеської області

Провадження № 1-кс/509/572/26

Справа № 509/2201/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року с-ще. Овідіополь

Слідчий суддя Овідіопольського районного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 12015160380002352, що внесене до ЄРДР 15 вересня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_3 , звернулася до суду з клопотанням про скасування постанови слідчого від 23 квітня 2026 року про закриття кримінального провадження № 12015160380002352, та зобов`язання службових осіб органу досудового розслідування та прокуратури невідкладно вручити потерпілій та її представнику копію постанови від 23.04.2026 та надати матеріали провадження для ознайомлення для реалізації права на подання уточненої скарги.

Клопотання мотивоване тим, що 24 червня 2026 року представником потерпілої, адвокатом ОСОБА_5 , від Чорноморської окружної прокуратури було отримано лист №63-6443ВИХ-26 від 24.06.2026, у якому повідомлено, що 23.04.2026 слідчим було винесено постанову про закриття кримінального провадження № 12015160380002352 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України. Потерпіла категорично не погоджується із зазначеною постановою, вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

ОСОБА_3 зазначає, що дане кримінальне провадження розслідується за ч. 1 ст. 115 КК України за фактом насильницької смерті 14-річної дитини - ОСОБА_6 . Раніше, 16 жовтня 2025 року, Овідіопольський районний суд (справа № 509/2201/25) вже скасовував аналогічну постанову про закриття, визнавши розслідування неретельним та таким, де слідчий не вжив жодних розумних заходів для збору доказів. Закриття провадження за таких обставин через два місяці після відновлення є свідченням свідомого небажання розслідувати вбивство дитини та прямим порушенням ст. 2 та ст. 3 Конвенції про захист прав людини.

При цьому ОСОБА_3 вказує, що копію постанови про закриття кримінального провадження від 23.04.2026 потерпіла ОСОБА_4 не отримувала взагалі. Оскільки сама постанова про закриття від 23.04.2026 не була надана потерпілій, то скарга є попередньою, і повна та уточнена скарга із детальним аналізом "мотивів" слідчого буде подана негайно після того, як прокуратура та дізнавачі припинять приховувати процесуальні документи та нададуть копію оскаржуваної постанови разом із матеріалами провадження для ознайомлення

26.06.2026 року Слідчим СВ Відділення поліції № 1 Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області старший лейтенант поліції ОСОБА_7 було надано до суду письмові пояснення щодо обставин закриття 23.04.2026 року кримінального провадження №12015160380002352 від 15.09.2015, а також надано копію постанови про закриття кримінального провадження (16418/26-Вх).

Судом встановлено, що відповідно до картки руху документа, письмові пояснення та постанова про закриття кримінального провадження були доставлені до електронного кабінету ОСОБА_3 26.06.2026 20:32 року.

Крім того, на виконання листа №509/2201/18/9644/2026 від 25.06.2026 року Начальником СВ ВНП №1 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області підполковником поліції ОСОБА_8 направлено на адресу суду матеріали кримінального провадження №12015160380002352 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України. Зазначені матеріали надійшли до суду 29.06.2026 року.

Враховуючи клопотання ОСОБА_3 , подані 26.06.2026 року та 29.06.2026 року про відкладення судових засідань, судом відкладались судові засідання для забезпечення можливості ОСОБА_3 чи ОСОБА_9 доповнити скаргу на постанову закриття кримінального провадження.

Станом на день розгляду скарги будь-яких пояснень від ОСОБА_3 чи ОСОБА_9 не надходило.

У судове засідання учасники кримінального провадження не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали клопотання та документи долучені до нього, а також матеріали кримінального провадження №12015160380002352, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до ч.2 ст.9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Згідно зі ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Статтею 91 КПК України визначені обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.

За загальним правилом, визначеним в ч. 1 ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора.

Статтею 94 КПК України встановлено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається вразі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 284 КПК України, закриття кримінального провадження є одним із засобів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст.110 КПК України, постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.

Таким чином, постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Отже, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження.

Згідно зі ст.24 КПК України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За приписами ч.3 ст.26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень, який визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.

Правова природа оскарження рішень слідчого, прокурора передбачає необхідність перевірки не лише дотримання процесуального порядку вирішення клопотань про проведення слідчих (розшукових) дій, а й вмотивованості постановлених рішень, що може випливати із оцінки таких клопотань на предмет можливості і доцільності здійснення відповідних процесуальних дій.

Статтею 303 КПК України закріплено право певного кола осіб на оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.

Згідно з п.3 ч.1 ст 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскарженні рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.

Слідчим суддею було досліджено зміст ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області у справі № 509/2201/25 від 16 жовтня 2025 року, відповідно до якої було скасовано постанову старшого слідчого СВ Овідіопольського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 від 31 березня 2020 року про закриття кримінального провадження №12015160380002352 від 15 вересня 2015 року. У мотивувальній частині ухвали зазначено, що на досудовому розслідуванні не були допитані свідки, про допит яких неодноразово й послідовно заявляла ОСОБА_4 , а саме свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 тощо; Слідчим не було проведено слідчих дій, спрямованих на встановлення обставин, хто, як, коли та за яких обставин накладав грим на обличчя померлої неповнолітньої ОСОБА_6 , що виключає закриття кримінального провадження з огляду на потребу встановити або виключити факт завдання тілесних ушкоджень неповнолітній потерплій; Під час досудового розслідування не проведено трасологічну експертизу та інші необхідні слідчі дії, оскільки біля місця смерті онуки ОСОБА_4 були зафіксовані сліди автомобільних шин, а потерпіла послідовно вказує на те, що її онука була зґвалтована, а потім вбита групою чоловіків. Потерпіла ОСОБА_4 (бабуся загиблої) неодноразово зазначала конкретних осіб, які вчинили, як на її думку, зґвалтування та вбивство її онуки, але слідчий жодних процесуальних дій їх допиту не вчинив, а будь-яке процесуальне рішення щодо таких осіб слідчим не ухвалювалося; У постанові міститься показання про перебування у селі автомобіля з підозрілим чоловіком, який не був місцевим мешканцем, проте фінального процесуального рішення щодо водія вказаного конкретного автомобіля слідчим винесено не було; відповідно до матеріалів кримінального провадження, потерпілу знайшли повішаною на дереві на висоті 3 метрів 20 сантиметрів на морський вузол. При цьому існують обґрунтовані сумніви, що 14-річна дитина могла б зробити такий вузол, оскільки для того, щоб зробити такий вузол, треба мати навички, а також силу, ймовірно, притаманну чоловіку, ймовірно, з навичками професії моряка, проте цей факт слідчим було проігноровано; Під час досудового розслідування слідчим не була перевірена та спростована версія, про зґвалтування та позбавлення життя ОСОБА_15 групою чоловіків, які були ознайомлені з методиками в`язання морських вузлів і, відтак, могли відноситися до морської професії. Крім того, суддя особливо наголошує, що ані слідчим, ані прокурором не було призначено і не було проведено жодної слідчої дії, включаючи експертизи, щодо предмету злочину, а саме мотузки (склад матеріалу, наявність бруду або інших слідів, склад ґрунту на мотузці, наявність волосся або волокон інших матеріалів тощо). Між тим, без проведення слідчих дій з вказаною мотузкою досудове розслідування не може вважатися повним. У постанові нічого не згадується про слідчі дії, спрямовані на встановлення слідів сперми на одежі неповнолітньої потерпілої. Будь-якої згадки про будь-які слідчі дії з мотузкою у постанові немає, що порушує питання про те, чому слідчий та прокурор проігнорували цей аспект справи та не провели жодних слідчих дій, пов`язаних з предметом злочину. Будь-якої згадки про будь-які слідчі дії з одежею потерпілої у постанові немає, що порушує питання про те, чому слідчий та прокурор проігнорували цей аспект справи та не провели жодних слідчих дій, пов`язаних з предметом злочину; У постанові зазначено, що «на підставі ухвали слідчого судді 15.08.2013 проведено виїмку інформації про вхідні та вихідні телефонні дзвінки здійснені з сім-карти N? НОМЕР_1 , якою користувалася неповнолітня ОСОБА_6 та N? НОМЕР_2 , якою користувалася ОСОБА_4 в період з 00.00 годин 20.04.2011 по 00.00 годин 22.04.2011. Аналізом телефонних з`єднань встановлено, що підозрілі номери відсутні». Проте досудове розслідування має ґрунтуватися на конкретних висновках та конкретних особах, які телефонували потерпілій, причому не лише у день смерті. «Підозрілі особи» є абстрактним суб`єктивним поняттям слідчого та вимагає чіткого та об`єктивного відображення у постанові усіх осіб, які телефонували потерпілий упродовж розумного періоду перед днем смерті; Слідчим не було проведено слідчих дій та допитані працівники цієї тракторної бригади, які явно могли чути або бачити осіб, причетних до можливого злочину; не надано детального опису каменів, їхнього розташування на землі. Крім того, слідчий суддя в ухвалі зазначив, що з постанови є абсолютно незрозумілим, якими є результати досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42013170000000199 від 13 березня 2013 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК за фактом доведення до самогубства неповнолітньої ОСОБА_15 , враховуючи, що кримінальне провадження №12015160380002352 було відкрите лише 15 вересня 2015 року, є незрозумілим, яке відношення слідчі дії, проведені у 2011-2014 роках, мають до кримінального провадження № 12015160380002352 від 15 вересня 2015 року.

Натомість, слідчим суддею було досліджено матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12015160380002352 від 15.09.2015, розпочатого за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, відповідно яких 22.04.2011 неповнолітня ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживала разом зі своєю бабусею опікуном ОСОБА_4 по АДРЕСА_1 після сварки з бабусею втекла з місця проживання. Наступного дня о 05.00 ОСОБА_4 виявила свою онуку ОСОБА_6 повішаною у лісосмузі, розташованій навпроти тракторної бригади по провулку Дністровському в с. Новоградківка Овідіопольського району Одеської області.

Згідно протоколу огляду місця події від 24.04.2011 та фототаблиці до нього, труп ОСОБА_6 знаходився в повішаному стані на гілці дерева на висоті 1,65 метра. На верхній третині шиї трупа виявлено високо розташовану косо-вертикальну странгуляційну борозну. Інших тілесних ушкоджень на трупі не виявлено. Під ногами трупа, які торкалися землі, знаходилося декілька розкиданих каменів. На трупі наявна одежа: спортивна кофта із зеленими смугами на рукавах, кофта рожевого кольору, бюстгальтер чорного кольору, джинси синього кольору, чорний ремінь, труси, носки, кеди. Стовбур дерева, на гілці якого вузлами та петлями закріплено мотузку, росте із землі під значним кутом, має численні сучки і розвилки гілок. Гілка розташована на висоті 320 см, на якій закріплено мотузку, є доступною для лазіння. Оглядом стовбура дерева виявлено ушкодження кори і зламану гілку на висоті від 1 до 1,7 м від землі. На відстані 1 метра від трупа знайдено мобільний телефон «Самсунг» чорного кольору, який належить загиблій. Оглядом мобільного телефону встановлено пропущені вхідні дзвінки та СМС з проханням до ОСОБА_6 взяти слухавку. В пам`яті мобільного телефону виявлено невідправлене збережене текстове повідомлення наступного змісту: «Я тебя очень люблю. Твоё солнышко. Рома прости меня»

Суд приймає до уваги, що згідно висновку експерта № 1 від 07.06.2011 судово-медичної експертизи за фактом смерті ОСОБА_6 , при дослідженні трупа ОСОБА_6 виявлено високо-розташовану косо-вихідну, незамкнену странгуляційну борозну верхньої третини шиї. Розташування странгуляційної борозни може вказувати на те, що затягування петлі на шиї відбулося під вагою власного тіла при повішанні. Умисне самопошкодження шляхом повішання - високо-розташована косо-вихідна, незамкнута странгуляційна борозна верхньої третини шиї, згідно п.2.1.3 «у» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень. Крім ознак здавлювання шиї петлею, яких-небудь інших тілесних ушкоджень не виявлено. Смерть ОСОБА_6 настала в результаті здавлювання органів шиї петлею, що призвело до розвитку механічної асфіксії. Даний висновок підтверджується наявністю прижиттєвої високо-розташованої, косо-вихідної, незамкнутої странгуляційної борозни, розташованої в верхній третині шиї; рясних багрово- синіх трупних п`ятен; крововиливу (екхімози) на коньюктиві; крововиливу на епікарді, під плеврою (П`ятна Тардьє), венозного повнокров`я внутрішніх органів. Вказані ушкодження утворилися незадовго до смерті і являються прижиттєвими, тобто були спричинені 22.04.2011. На тілі ОСОБА_6 відсутні ушкодження, характерні для боротьби і самооборони.

Згідно акту судово-таксикологічного дослідження у крові від трупа Дубицької ?.?. етиловий спирт не виявлено. Згідно акту судово-таксикологічного дослідження: в тонкій кишці, печінці з ниркою не виявлені етамінал, барбаміл, кокаїн, промедол, ефедрон; у печінці з жовчним міхуром і нирці не виявлені опійні алкалоїди (морфін, кодеін).

Згідно акту судово-імунолічного дослідження (лаб. акт №39/105 від 11.05.2011) (т.1 а.с.102) в трьох тампонах зі змивом з піхви, змивом з порожнини рота, змиви з анального отвору ОСОБА_6 , сперматозоїди не виявлені.

Крім того, суд приймає до уваги пояснення ОСОБА_16 , (т.1 ас.39) яка пояснила, що працює учителем в Новоградківській ЗОШ, та зазначила, що у померлої ОСОБА_17 були важкі відносини з бабусею, яка її била, ОСОБА_4 зловживала алкогольними напоями, а ОСОБА_17 часто прогулювала школу, у зв`язку з чим на цьому грунті відбувалися сварки. Дівчина часто втікала з дому, однак бабуся до міліції з даного приводу не зверталася.

Із пояснювальної записки заступника директора з виховної роботи Новоградківської загально-освітньої школи 1-3 ступенів ОСОБА_18 від 23.04.2011 (т.1 а.с. 49) слідує, що неповнолітня ОСОБА_6 часто втікала з дому, не ночувала вдома. На такі випадки вона реагувала, відвідувала вдома бабусю, розмовляла з дитиною, шукали її по селі. Дитина пояснювала, що незадоволена відносинами з бабусею та однокласниками. 13-15 січня 2011 року дівчина втікала з дому, не ночувала вдома і погрожувала бабусі повіситися. З тих пір дівчина до школи ходила добре і ніяких підозр не було.

Із характеристики від 23.04.2011, (т.1 а.с. 60) наданої директором Новоградківської загально-освітньої школи 1-3 ступенів ОСОБА_19 на неповнолітню ОСОБА_6 слідує, що у ОСОБА_17 з опікуном ОСОБА_4 виникали конфліктні ситуації, бували випадки, коли опікун приходила до школи та пропонувала оформити ОСОБА_17 до інтернату, так як остання непослушна. З приводу цих пропозицій бабусі ОСОБА_17 в ході профілактичної бесіди відповіла: «нехай оформляє документи до інтернату, мене уже все достало».

Допитана в якості потерпілої ОСОБА_4 зазначила, що 22.04.2011 року вона бачила ОСОБА_17 об 14.00 на земельній ділянці ОСОБА_20 , остання ходила та розмовляла по телефону. ОСОБА_4 наказала ОСОБА_17 йти додому, дівчина усміхнулася, вийшла з території земельної ділянки ОСОБА_20 та направилася в бік свого будинку, але додому не прийшла. Приблизно о 18 годині вона знову поїхала на велосипеді шукати ОСОБА_17 . Приїхала до земельної ділянки ОСОБА_20 , де побачила останнього. Вона запитала у ОСОБА_20 , чи не бачив він її онуку, на що останній відповів, що не бачив. Вона розповіла ОСОБА_20 , що дівчину звуть ОСОБА_17 , що вона пішла з дома та не повернулася. ОСОБА_20 запропонував зателефонувати дільничному інспектору міліції ОСОБА_21 , що її дуже здивувало, так як на вулиці було ще світло. неподалік приблизно з 15 до 17 годин… Приблизно о 20 годині до неї додому приїхав ОСОБА_20 , який поцікавився, чи прийшла ОСОБА_17 та отримавши негативну відповідь, запитав чи телефонувала вона до міліції. Вона відповіла, що до міліції не телефонувала та ОСОБА_20 сказав, що сам зателефонує, після чого комусь зателефонував, можливо до міліції, та сказав їй знаходитися вдома, очікувати міліцію. Приблизно о 22 годині приїхали працівники міліції, які відібрали у неї пояснення та провели огляд кімнати ОСОБА_17 .

Допитаний в якості свідка ОСОБА_22 зазначив, що 22.04.2011 об 19.00 знаходився на території своєї земельної ділянки в с. Новоградківка, де у нього недобудований будинок. До нього підійшла ОСОБА_23 , яка запитала чи не бачив він дівчини на вигляд 12-14 років, на що він відповів, що не бачив. ОСОБА_24 пояснила, що шукає свою онуку, яка пішла з дому. З приводу зникнення дівчини він, у присутності ОСОБА_25 , зателефонував голові Новоградківської селищної ради ОСОБА_26 , який порекомендував повідомити дільничного інспектора міліції, у зв`язку з чим він зателефонував помічнику дільничного інспектора міліції ОСОБА_27 , якому розповів про зникнення дівчини. Також ОСОБА_24 повідомила йому ім`я дівчини ОСОБА_17 та розповіла, що дівчина пішла з дому після того, як вона насварила її з приводу того, що дівчина нічого не робила. Вона неодноразово телефонувала на мобільний телефон дівчини, але та не брала слухавку. Він порекомендував ОСОБА_28 поки що не телефонувати дівчині, щоб та заспокоїлась, та пообіцяв сам зателефонувати зі свого номеру телефону, так як його номер дівчині не знайомий. ОСОБА_24 дала йому номер телефону дівчини, на який він неодноразово телефонував, але дівчина на брала слухавку. Зранку наступного дня йому зателефонував хтось з працівників міліції та повідомив, що знайшли повішану на дереві дівчину. При цьому, працівник міліції запитав, чи не пропадала у нього мотузка. Він прибув на місце виявлення трупа та впізнав свою мотузку, яка раніше зберігалася на його земельній ділянці.

Допитана в якості свідка ОСОБА_11 (том 2 а.с. 115) показала, що навчалася у школі разом з ОСОБА_29 , ОСОБА_17 постійно скаржилася на свою бабусю з приводу погано поводження з нею. Як тільки мова йшла про бабусю, у ОСОБА_17 відразу пропадав настрій. Також свідок зазначила, що за день до трагедії вона разом з ОСОБА_29 під час уроків пішли прогулятися, потім свідку зателефонувала сестра яка сказала, що знає, що вони не у школі та сказала щоб ми йшли до дому. По дорозі вони зустріли бабусю ОСОБА_30 яка почала кричати да дала ОСОБА_17 "потиличник" після чого ОСОБА_17 розплакалась та пішла додому.

Крім того відповідно пояснень ОСОБА_11 (т.1 а.с. 43) вона зазначила, що ОСОБА_17 скаржилась їй що коли її бабуся перебувала у нетверезому стані могла її побити, та буває дуже агресивною до неї, тому вона її дуже боїться. 22.04.2011 вона з ОСОБА_17 повинні були бути у школі, на суботніку, однак замість цього пішли гуляти.

Допитана в якості свідка 10.06.2015 року ОСОБА_11 (т.3 а.с.132) зазначила, що навчалася у школі разом з ОСОБА_29 , ОСОБА_17 постійно скаржилася на свою бабусю з приводу погано поводження з нею. Як тільки мова йшла про бабусю, у ОСОБА_17 відразу пропадав настрій. Одного разу ОСОБА_17 розповіла, що бабуся розбила у неї на голові банку з помідорами, казала, що дуже боїться бабусю. (т.3 а.с. 135) 22.04.2011 вона з ОСОБА_17 повинні були бути у школі, так як в цей день мали білити дерева, однак ще 21.04.2011 вони домовилися, що до школи не підуть. 22.04.2011 в період з 08 до 09 годин до неї додому прийшла ОСОБА_17 . Вони взяли покривало, булочки, по одній пляшці води «Бірмікс», косметичку та пішли до лісосмуги. У лісосмузі вони розстелили покривало, їли булочки, пили воду, слухали музику на телефоні ОСОБА_17 , красилися, їй ОСОБА_17 заплітала косу. Чи заплітала вона косу ОСОБА_17 , не пам`ятає, можливо заплітала. Приблизно в 12 годин на її мобільний телефон зателефонувала сестра ОСОБА_31 , яка повідомила, що прийшла бабуся ОСОБА_17 та їй відомо, що вони не в школі. Також сестра сказала, щоб вони йшли додому. Вони відразу зібралися і пішли в напрямку будинку. Коли вони підішли до її будинку, там знаходилася бабуся ОСОБА_17 з велосипедом. Бабуся відразу почала кричати на ОСОБА_17 , дала їй потиличника. ОСОБА_17 розплакалася і пішла з бабусею. Вона залишилася вдома та більше ОСОБА_17 не бачила.

Також слідчий суддя приймає до уваги, що допитаний в якості свідка судово-медичний експерт Овідіопольського відділення бюро СМЕ ОСОБА_32 (т.3 а.с.123-131) надав показання, що був залучений в якості спеціаліста до проведення огляду місця події за фактом виявлення трупа неповнолітньої ОСОБА_6 в лісосмузі за межами с. Новоградківка. В ході огляду місця події було встановлено, що труп був повішаний на мотузці за гілку дерева. При огляді трупа виявлено тілесні ушкодження у вигляді високо-розташованої косо-вихідної незамкненої странгуляційної борозни у верхній третині шиї, добре вираженої на лівій боковій передній і задній поверхні шиї і затухаючої в куті нижньої щелепи справа. Інших тілесних ушкоджень при зовнішньому огляді трапа не виявлено. При судово-медичному дослідженні трупа виявлено тілесні ушкодження, які відображені в акті, інших на трупі ОСОБА_6 не було. ОСОБА_4 вважає трупні плями тілесними ушкодженнями, однак вона не являється спеціалістом в даній галузі, у зв`язку з чим до її слів слід відноситися скептично. Крововиливу головного мозку при дослідженні трупа виявлено не було. Були виявлені дрібно-крапкові крововиливи (екхімози) на коньюктиві, епікарді, під плеврою, які характерні для механічної асфіксії.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_33 надав показання, що зустрічався з ОСОБА_6 , що її вчинок щодо самогубства пов`язує зі стосунками з бабусею.

Допитаний в якості свідка неповнолітній ОСОБА_34 надав показання, у яких зазначив, що стосунки у ОСОБА_17 з бабусею були не добрі, бабуся часто сварила дівчину за пропуски навчання, за відвідування у нічний час барів.

Також суд звертає увагу, що допитані в якості свідків ОСОБА_35 та ОСОБА_36 надали показання, що наступного дня після виявлення трупа ОСОБА_6 , вони з ОСОБА_4 ходили на місце виявлення трупа, де на грунтовій дорозі поблизу лісосмуги бачили слід автомобіля, слід був чіткий та свіжий.

Допитана в якості свідка ОСОБА_37 (т.3 а.с 108) зазначила, що 22.04.2011 приблизно о 13 годині вона виходила з ОСОБА_4 із продуктового магазину « ОСОБА_38 », ОСОБА_4 побачила свою онуку ОСОБА_17 з двома біленькими сестричками, які на теперішній час у селі не проживають. ОСОБА_4 в цей час тримала у руці газету, яку скрутила в трубочку та почала нею бити ОСОБА_17 по спині, при цьому сварила за те, що дівчина прогуляла суботник в школі.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_39 показав, що йому підставі права власності належить автомобіль марки «Мазда», державний номер НОМЕР_3 , який він придбав приблизно в 2002-2003 роках. Раніше на АДРЕСА_2 , де він проживає, у першому будинку проживала дівчина Юлія, на вулиці Леніна проживають його батьки. Також між вулицями ОСОБА_40 та 50 років Жовтня розташований стадіон, який він часто відвідує. У тому, що його автомобіль часто бачили у вказаних місцях, немає нічого дивного. Він ніколи не передавав керування автомобілем іншим особам, у тому числі у 2011 році. Крім нього більше ніхто не міг їздити на його автомобілі. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 02.04.2002, автомобіль «Мазда 626», сірого кольору, державний номер НОМЕР_3 належить ОСОБА_41 .

Згідно висновку експерта № 105 від 07.06.2011 судово-медичної експертизи за фактом смерті ОСОБА_6 , при дослідженні трупа ОСОБА_6 виявлено високо-розташовану косо-вихідну, незамкнену странгуляційну борозну верхньої третини шиї. Розташування странгуляційної борозни може вказувати на те, що затягування петлі на шиї відбулося під вагою власного тіла при повішанні…. Крім ознак здавлювання шиї петлею, яких-небудь інших тілесних ушкоджень не виявлено. Смерть ОСОБА_6 настала в результаті здавлювання органів шиї петлею, що призвело до розвитку механічної асфіксії. Даний висновок підтверджується наявністю прижиттєвої високо-розташованої, косо-вихідної, незамкнутої странгуляційної борозни, розташованої в верхній третині шиї; рясних багрово-синіх трупних п`ятен; крововиливу (екхімози) на коньюктиві; крововиливу на епікарді, під плеврою (П`ятна Тардьє), венозного повнокров`я внутрішніх органів. Смерть ОСОБА_6 могла настати орієнтовно в період часу 22.04.2013 з 07.00 годин до 13.00 годин. Вказані ушкодження утворилися незадовго до смерті і являються прижиттєвими, тобто були спричинені 22.04.2011. На тілі ОСОБА_6 відсутні ушкодження, характерні для боротьби і самооборони.

Згідно висновку експерта № 223 від 13.08.2013 (т.2 а.с.147) судово-трасологічної експертизи, на двох відрізках синтетичної мотузки, вилучених 23.04.2011 в ході огляду місця події за фактом виявлення трупа ОСОБА_6 , вузли виконані за типом вузла «простий». Визначити за даним вузлом вид діяльності особи, яка зав`язала його, місце застосування вузлів у практичній діяльності не надається можливим з причин простоти виконання даних вузлів, не потребуючих спеціальних навиків, які використовуються в певних видах діяльності (професій), а також широкого застосування цього виду вузла у побуті населення.

Крім того, допитана в якості свідка ОСОБА_42 зазначила, що являлася класним керівником неповнолітньої ОСОБА_6 . У те, що ОСОБА_17 могла вчинити самогубство, не вірить, однак був випадок, коли ОСОБА_17 впустила у колодязь мобільний телефон, у зв`язку з чим спускалася у колодязь по мотузці, яку попередньо закріпила.

На підставі ухвали слідчого судді 15.08.2013 проведено виїмку інформації про вхідні та вихідні телефонні дзвінки здійснені з сім-карти № НОМЕР_1 , якою користувалася неповнолітня ОСОБА_6 та № НОМЕР_2 , якою користувалася ОСОБА_4 в період з 00.00 годин 20.04.2011 по 00.00 годин 22.04.2011. Аналізом телефонних з`єднань встановлено, що підозрілі номери відсутні. На підставі ухвали слідчого судді 09.12.2014 проведено виїмку інформації про вхідні та вихідні телефонні дзвінки здійснені з сім-карти № НОМЕР_1 , якою користувалася неповнолітня ОСОБА_6 в період з 00.00 годин 01.02.2011 по 00.00 годин 15.05.2011. З наданої інформації ПрАТ «Київсар Дж.Ес. ОСОБА_43 » слідує, що інформація про телефонні дзвінки не збереглася внаслідок того, що сплинули строки її зберігання.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_44 , (т.3 а.с.190) зазначив, що із 2004 року по 2013 рік він займав посаду прокурора Овідіопольського району Одеської області. 23.04.2015 року в лісосмузі за межами населеного пункту Новоградківка був знайдений труп неповнолітньої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повішеною на дереві. Він особисто виїхав на місце події і був учасником огляду місця події. На місці події при огляді трупа, крім странгуляційної борозни на шиї, інших тілесних ушкоджень слідчим і судово-медичним експертом виявлено не було. Після огляду місця події труп був направлений в Овідіопольське відділення СМЕ. Після проведення судово-медичного дослідження експертом було складено акт, згідно якого на трупі неповнолітньої ОСОБА_6 будь-яких тілесних ушкоджень, крім странгуляційної борозни виявлено не було. Кримінальну справу за час перебування його на посаді прокурора Овідіопольського району порушено не було, оскільки не було встановлено склад злочину. За матеріалами дослідчої перевірки було встановлено, що ОСОБА_6 покінчила життя самогубством самостійно. На даний час він всіх обставин не пам`ятає. Якби будь-які сліди транспортних засобів були, їх би відобразили в протоколі огляду місця події. Він пам`ятає, що на трупі були одягнені рвані в області підошви кеди, що свідчило про те, що родичі померлої належної уваги одязі та взутті дитини не приділяли. Фактично дитина ходила босоніж. Тоді ним і членами слідчо-оперативної групи було уважно оглянуте дерево, на яке залазила ОСОБА_45 , з точки зору можливості самостійно це зробити. А також під місцем, де повісилася ОСОБА_46 , лежало кілька каменів, що свідчило про те, що вона на них перед суїцидом ставала. На місці події, бабуся ОСОБА_47 повідомила, що вона напередодні вилаяла внучку ОСОБА_17 за те, що та не відвідувала школу, після чого та втекла з дому.

Допитана у якості свідка ОСОБА_48 , (т. 3 а.с. 194) яка дала свідчення про те, що у 2011 році вона обіймала посаду начальника сектора НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеській області. 23.04.2011 року в ранковий час вона була присутня на огляді місця події в с. Новоградківка Овідіопольського району Одеської області за фактом виявлення трупу неповнолітньої ОСОБА_6 . На місці події при огляді трупа, крім странгуляційної борозни на шиї, інших тілесних ушкоджень слідчим і судово-медичним експертом виявлено не було. Якби будь-які сліди транспортних засобів були на місці події, вони б були відображені в протоколі огляду місця події та зафіксовані експертом-криміналістом методом фотофіксації. Згідно протоколу огляду місця події, наданого їй слідчим, слідів транспортних засобів виявлено не було.

У поясненнях, наданих слідчою ОСОБА_7 до суду зазначено, що в ході досудового розслідування відпрацьовано версію щодо можливого умисного протиправного заподіяння смерті неповнолітній ОСОБА_6 іншими особами, перевірялися доводи потерпілої ОСОБА_4 щодо причетності до смерті дитини ОСОБА_22 , ОСОБА_11 , особи, яка керувала автомобілем «Мазда», державний номер НОМЕР_3 . Із сукупності показань допитаних осіб, які узгоджуються з протоколом огляду місця події та висновками експертів, не отримано даних щодо умисного протиправного заподіяння смерті неповнолітній ОСОБА_6 .

Крім цього за клопотанням потерпілої ОСОБА_4 за її участю було допитано в якості свідка ОСОБА_49 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_50 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_51 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яких остання також звинувачувала у причетності до вказаного злочину, однак в ході допиту даних, що підтверджували причетність вказаних осіб до злочину не отримано.

Також в ході досудового розслідування у судово-медичного експерта Овідіопольського відділення СМЕ ОСОБА_52 було відібрано пояснення з приводу накладення гриму на обличчя померлої ОСОБА_6 , в ході якого останній пояснив, що грим на обличчя померлої замовляла тітка померлої.

Згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи експерти дійшли висновку, що повішання потерпілої ОСОБА_6 у положенні тіла, яке зафіксовано на фото-таблицях відноситься до неповного повішання.

Крім того, суд приймає до уваги, що згідно висновку судово-психіатричної експертизи №589 (т.4 а.с. 259) неповнолітня ОСОБА_6 могла вчинити самогубство враховуючи її психологічний та емоційний стан.

Вказане на думку слідчого судді цілком узгоджується з сукупністю зібраних вищеперерахованих доказів у кримінальному провадженні, які вказують, що у дитини були складні відносини з її опікуном.

Детально вивчивши матеріали кримінального провадження, на думку слідчого судді органом досудового розслідування вжито всіх вичерпних заходів, спрямованих на забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування з тим щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

З досліджених в судовому засіданні матеріалів кримінального провадження, слідчим суддею встановлено, що досудове розслідування за фактом смерті дитини ОСОБА_6 здійснювалось тривалий час, у ході якого проведено значний обсяг слідчих (розшукових) та процесуальних дій.

Зокрема, у провадженні проведено судово-медичну експертизу, за результатами якої встановлено, що на тілі ОСОБА_6 відсутні ушкодження, характерні для боротьби і самооборони, крім ознак здавлювання шиї петлею, яких-небудь інших тілесних ушкоджень не виявлено, і смерть ОСОБА_6 настала в результаті здавлювання органів шиї петлею, що призвело до розвитку механічної асфіксії.

Крім того, згідно акту судово-імунологічного дослідження (лаб. акт №39/105 від 11.05.2011) в трьох тампонах зі змивом з піхви, змивом з порожнини рота, змиви з анального отвору ОСОБА_6 , сперматозоїди не виявлені

Доводи заявниці про насильницьку смерть ОСОБА_6 спростовуються матеріалами провадження.

Протягом років розслідування було проведено низку експертиз, допитано свідків, та докази у даному кримінальному провадженні є послідовними та взаємодоповнюючими.

Виходячи з протоколу огляду місця події від 24.04.2011 року та висновку експерта № 223 від 13.08.2013 судово-трасологічної експертизи, вбачається, що вузли мотузки, на якій було знайдено 14-річну дитину, були виконані за типом вузла «простий», стовбур дерева, на гілці якого вузлами та петлями закріплено мотузку, ріс із землі під значним кутом, мав численні сучки і розвилки гілок, а гілка розташована на висоті 320 см, на якій закріплено мотузку, є доступною для лазіння, з чого вбачається, що дитина могла самостійно вчинити самогубство шляхом повішання.

Експерти, які проводили судові експертизи у даному кримінальному провадженні, також були належним чином попереджені про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України.

Висновки експертів є повними, обґрунтованими, узгоджуються між собою та іншими доказами у справі, а тому підстав для сумнівів у їх достовірності чи належності слідчий суддя не вбачає.

Слідчим суддею не встановлено об`єктивних даних, які б вказували на участь сторонніх осіб або наявність слідів боротьби (опір, піднігтьовий вміст, сліди стороннього ДНК тощо), як і слідів згвалтування. Такі за весь час розслідування також не виявлено.

Слідчий суддя приймає доводи слідства про вичерпність заходів щодо дослідження інформації про вхідні та вихідні телефонні дзвінки, що здійснені з сім-карти № НОМЕР_1 , якою користувалася неповнолітня ОСОБА_6 та № НОМЕР_2 , якою користувалася ОСОБА_4 в період з 00.00 годин 20.04.2011 по 00.00 годин 22.04.2011. Аналізом телефонних з`єднань встановлено, що підозрілі номери відсутні. На підставі ухвали слідчого судді 09.12.2014 проведено виїмку інформації про вхідні та вихідні телефонні дзвінки здійснені з сім-карти № НОМЕР_1 , якою користувалася неповнолітня ОСОБА_6 в період з 00.00 годин 01.02.2011 по 00.00 годин 15.05.2011. З наданої інформації ПрАТ «Київсар Дж.Ес. Ем.» слідує, що інформація про телефонні дзвінки не збереглася внаслідок того, що сплинули строки її зберігання.

В межах досудового розслідування допитано значну кількість свідків, допитані у кримінальному провадженні свідки надавали показання з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, були попереджені про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за надання завідомо неправдивих показань.

Їх показання є послідовними, узгоджуються між собою та з іншими матеріалами кримінального провадження, істотних суперечностей, які б потребували додаткової перевірки шляхом проведення слідчих (розшукових) дій, слідчим суддею не встановлено.

Посилання заявниці на однобічність досудового розслідування та ігнорування версії про можливе вчинення щодо загиблої дитини кримінального правопорушення шляхом її насильницького вбивства, на переконання слідчого судді, є необґрунтованими, оскільки вказані доводи були предметом перевірки органу досудового розслідування та не знайшли свого об`єктивного підтвердження.

Доводи скарги щодо суперечностей спростовуються сукупністю наявних у матеріалах кримінального провадження доказів, яким слідчим надано належну оцінку відповідно до вимог ст. 94 КПК України.

Натомість посилання ОСОБА_4 , що певні особи зґвалтували та вбили її онуку, слідчий суддя оцінює критично, оскільки такі доводи ґрунтуються виключно на припущеннях, жодними доказами не підтверджуються.

Суд примає до уваги показання свідків ОСОБА_35 , ОСОБА_36 потерпілої ОСОБА_4 , які зазначили, що наступного дня після виявлення трупа ОСОБА_6 , вони з ОСОБА_4 ходили на місце виявлення трупа, де на грунтовій дорозі поблизу лісосмуги бачили слід автомобіля, слід був чіткий та свіжий. При цьому свідки ОСОБА_44 , який займав посаду прокурора Овідіопольського району Одеської області та особисто виїхав на місце події і був учасником огляду місця події зазначив, що якщо будь-які сліди транспортних засобів були, їх би відобразили в протоколі огляду місця події. Допитана у якості свідка ОСОБА_48 , яка дала свідчення про те, що у 2011 році вона обіймала посаду начальника сектора НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеській області. 23.04.2011 року в ранковий час вона була присутня на огляді місця події в с. Новоградківка Овідіопольського району Одеської області за фактом виявлення трупу неповнолітньої ОСОБА_6 , і якби будь-які сліди транспортних засобів були на місці події, вони б були відображені в протоколі огляду місця події та зафіксовані експертом-криміналістом методом фотофіксації. Згідно протоколу огляду місця події, наданого їй слідчим, слідів транспортних засобів виявлено не було.

Отже, відповідні сліди автомобільних шин були виявлені вже наступного дня після виявлення трупа ОСОБА_6 , а не в день огляду місця події.

Слідчим суддею перевірено та проаналізовано обставини, на які посилається заявниця у скарзі, матеріали кримінального провадження та встановлено відповідність постанови слідчого нормам КПК України, наведені у скарзі заявником твердження стосовно необ`єктивності і неповноти розслідування не знайшли свого підтвердження, відтак слідчий суддя дійшов висновку, що така постанова відповідає вимогам ст.110 КПК України, рішення належним чином мотивовано та обґрунтовано, заявником не надано жодних доказів про наявність ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Сам по собі факт незгоди заявниці з висновками досудового розслідування не може бути підставою для скасування постанови про закриття кримінального провадження.

Слідчий суддя звертає увагу на те, що в оскаржуваній постанові досить докладно перелічені зібрані під час досудового слідства докази та обґрунтовано викладені мотиви прийнятого слідчим рішення про закриття кримінального провадження.

Доводи заявниці, викладені у скарзі, перевірені слідчим суддею в повному обсязі, однак не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та спростовуються сукупністю досліджених матеріалів кримінального провадження. Наведені обставини не свідчать про неповноту чи необ`єктивність досудового розслідування, а відтак не дають підстав для скасування постанови слідчого про закриття кримінального провадження.

Отже, слідчий суддя встановив, що кримінальне провадження закрито після всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів.

Таким чином, постанова слідчого про закриття кримінального провадження є мотивованою, її зміст відповідає фактичним обставинам встановленим матеріалами справи, та рішення про закриття кримінального провадження прийнято лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження, тим самим доводи представника скаржника про передчасність винесення оскаржуваної постанови слідчого є безпідставними та необґрунтованими, зміст яких не є підставою для скасування такої постанови.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає, що постанова слідчого не підлягає скасуванню, є такою, що відповідає нормам кримінального процесуального закону, у зв`язку з чим скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303 305, 309 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 12015160380002352, що внесене до ЄРДР 15 вересня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1