Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №759/6484/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/6484/26

пр. № 2/759/7998/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Єросова І.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи цивільну справі за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дітьми трирічного віку,

ВСТАНОВИВ:

03.03.2026 ОСОБА_1 звернулася до Святошинського районного суду м. Києва із позовом, в якому просить стягнути із відповідача аліменти на своє утримання у розмірі частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення найменшою дитиною трирічного віку.

Дану позовну заяву ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 20.09.2023 вона уклала шлюб із ОСОБА_2 , про що Оболонським відділом ДРАЦС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зроблено актовий запис №1872. Під час шлюбу у сторін народилися діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Оскільки відповідач не надавав грошової допомоги на утримання дітей, вона звернулася до Святошинського районного суду м. Києва із заявою про видачу судового наказу.

Так само ОСОБА_2 , будучи працездатним, фізично здоровим, не маючи захворювань, які б перешкоджали йому сплачувати аліменти, не надає допомоги і й, як матері спільних дітей.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2026 для розгляду даної позовної заяви визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Єросову І.Ю.

Ухвалою від 30.03.2026 судом відкрито провадження, справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Як вбачається із матеріалів справи, 03.04.2026 відповідач ОСОБА_2 отримав копію ухвали про відкриття провадження та копію позовної заяви з додатками.

20.04.2026 доступ до матеріалів провадження отримав представник відповідача - адвокат Дорофєєв Д.В.

Водночас у наданий судом строк відповідач ОСОБА_2 та його представник не скерували відзив на позовну заяву, не подали своїх письмових заперечень щодо викладених у позовній заяві обставин та пред`явлених до відповідача вимог.

Суд вважає за необхідне нагадати, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Водночас, передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Відтак, практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні Європейського Суду з прав людини в справі «Пономарьов проти України», сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У свою чергу, згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 44 ЦПК України).

До основних засад судочинства частиною третьої статті 2 ЦПК України віднесено розумність строків розгляду справи судом, пропорційність, диспозитивність, змагальність сторін.

Виходячи зі змісту ст. 12, ч. 3 ст. 13 ЦПК України, кожна сторона реалізує свої процесуальні права на власний розсуд з метою досягнення бажаного процесуального результату.

За встановлених обставин, суд доходить висновку, що відповідач ОСОБА_2 належним чином сповіщений про розгляд даного провадження, судом забезпечено останньому можливість скористуватися наданим ЦПК України правом на подачу відзиву на позовну заяву, яким останній у наданий судом строк не скористався.

Дослідивши наявні у розпорядженні суду документи, проаналізувавши зміст позову та оцінивши надані у сукупності докази, суд доходить таких висновків.

Відповідно до частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 76 ЦПК України).

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 20.09.2023 уклали шлюб, який зареєстрований Оболонським відділом ДРАЦС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (актовий запис №1872).

Під час шлюбу у сторін народилися спільні діти - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 , видане Подільським відділом ДРАЦС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 , видане Подільським відділом ДРАЦС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Святошинським районним судом м. Києва 17.03.2026 видано судовий наказ про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання малолітніх дітей у розмірі 1/3 (однієї третини) з усіх видів його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 03 березня 2026 року і до досягнення дітьми повноліття.

У свою чергу, рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 05.05.2026 у справі №759/6047/26 шлюб між сторонами розірвано.

Відповідно до ст. 75 Сімейного кодексу України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного.

Право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Особливим видом права подружжя на утримання є право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу дружини та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.

Отже, за змістом вказаної норми права, можливість отримання аліментів на утримання дружини, виникає за умови, що чоловік має можливість надавати таку матеріальну допомогу.

Згідно зі ст. 84 Сімейного кодексу України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Приписи ч. 4 ст. 84 СК України регламентує умову виникнення права дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини - чоловік може надавати матеріальну допомогу. Принципове положення законодавця полягає в тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того, чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов`язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.

Визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд має виходити саме з принципу справедливості та розумності, враховуючи потреби дружини та фінансові можливості відповідача.

Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану (стаття 80 Сімейного кодексу України).

При вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд виходить з положень стаття 84 Сімейного Кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та бере до уваги стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров`я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу, а також стану здоров`я.

Суд, вирішуючи питання про стягнення аліментів керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище сторін.

Аналізуючи встановлені у справі обставини в їх сукупності, суд враховує, що відповідач, ознайомившись зі змістом позову, не скерував до суду у наданий п`ятнадцятиденний строк жодних пояснень або заперечень, не висловив незгоду із пропонованим розміром аліментів, не повідомив суд про обставини і не підтвердив їх доказами щодо неможливості сплати аліментів на утримання колишньої дружини, яка здійснює догляд за їх спільними малолітніми дітьми, не спростував тверджень позивача про те, що діти знаходяться на її утриманні, проживають з нею.

З огляду на наведене, керуючись принципами справедливості, розумності та добросовісності, а також враховуючи необхідність матеріального забезпечення матері, яка самостійно утримує двох малолітніх дітей, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на її утримання у розмірі частини усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно до досягнення дітьми трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Оцінивши вищевказані докази у їх сукупності, суд вважає такий розмір аліментів достатнім та таким, що не поставить мати з дітьми, а також відповідача, у скрутне матеріальне становище.

Щодо строку, з якого починати стягнення на утримання дружини, суд застосовує положення частини першої статті 79 СК України та присуджує стягнення з 03.03.2026 року, оскільки як було встановлено судом вище, позов подано засобами поштового зв`язку 03.03.2026 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Враховуючи приписи статті 5 Закону України «Про судовий збір» та статті 141 ЦПК України, зважаючи на те, що позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору при зверненні з даним позовом до суду, а тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 331 грн. 20 коп.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 272, 273, 352-355, 430 ЦПК України, ст.ст. 84 СК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дітьми трирічного віку - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , аліменти на її утримання у розмірі частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 03.03.2026, до досягнення дітьми трирічного віку, тобто ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , у дохід держави судовий збір в розмірі 1331 грн. 20 коп.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржене протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому, відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя Єросова І.Ю.