Постанова від 02 липня 2026 р. у справі №947/19764/26 — Київський районний суд м. Одеси

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 947/19764/26

Провадження № 3/947/2059/26

03.07.2026 року м. Одеса

Суддя Київського районного суду м. Одеси Мальований В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області), про притягнення до адміністративної відповідальності: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Контактний зоопарк «МАКІ ПАКІ», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.88-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, –

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №001738 від 05.05.2026 року, ОСОБА_1 будучи директором ТОВ «Контактний зоопарк «МАКІ ПАКІ», допустила порушення вимог ст.8 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» та п.3.5 (абз2) Порядку утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або напіввільних умовах, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30.09.2010 №429, а саме: Єнот-полоскун утримується в клітці , повинен утримуватися у вольєрі; Фретка – утримується в клітці , повинна утримуватися у вольєрі; Мангуст- утримується в клітці , повинен утримуватися у вольєрі; Їжаки (6 голів) – утримуються у клітці, загальною площею 2,5 м.кв., повинні утримуватися у вольєрі з площею не менше 4,5 м.кв., ОСОБА_2 - утримуються в клітці , повинні утримуватися у вольєрі; Лана - утримується в клітці , повинна утримуватися у вольєрі; Дикобраз - утримується в клітці з висотою 1.2 м., повинен утримуватися у вольєрі з висотою не менше 2.5 м, чим порушила правила утримання диких тварин у неволі або напіввільних умовах, відповідальність за що передбачена ч.3 ст.88-1 КУпАП. В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 , адвокат Дідорчук І.І. просила провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх вимог зазначила , що на території Контактного зоопарку «МАКІ ПАКІ» та у власності ТОВ «Контактний зоопарк «МАКІ ПАКІ» ніколи не перебували та не перебувають такі тварини, як лама, мангуст та фреска. 15.07.2025 Департаментом екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради було проведено комісійне обстеження за участі представників державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) , Головного управління національної поліції в Одеській області, Київської районної державної адміністрації Одеської міської ради, Одеської обласної державної лікарні ветеринарної медицини та КП «Одеський зоологічний парк загальнодержавного значення». Під час комісійного обстеження встановлено, що всі вольєри , де утримуються тварини , відповідають нормам освітлення, існує штучне освітлення , яке ідентичне сонячному, створено штучний мікроклімат , що також відповідає нормам утримання тварин. Здійснено вимірювання розмірів та площі клітини, в якій утримується тварина єнот-полоскун. За результатами вимірювань вказана клітина відповідає нормам , які встановлені наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30.09.2010 року №429 «Про затвердження порядку утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або напіввільних умовах». Вказане підтверджується відповіддю департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради від 24.07.2025 № 03-07/1721, від 06.08.2025 №0307/1841, від 14.08.2025 №03-10/1930. Захисник зазначає, що в ТОВ «Контактний зоопарк «МАКІ ПАКІ» не порушуються умови утримання тварин відповідно до п.3.5 (абз.2) Порядку 429, у матеріалах справи відсутні докази зазначеного в протоколі правопорушення , а тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністратвуиного правопорушення передбаченого ч.3 ст.88-1КУпАП. Також захисник звернула увагу суду на недотримання органом, який склав протокол, вимог ст.256 КУпАП щодо змісту протоколу в якому не зазначено місце вчинення правопорушення та суть правопорушення. Суд, вислухавши доводи захисника, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, додані до нього матеріали, письмові заперечення сторони захисту та надані документи, оцінивши всі докази у їх сукупності відповідно до вимог ст.252 КУпАП, приходить до наступних висновків. Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходам впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах та в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності із законом. За змістом ст.280 КУпАП при розгляді справи суд зобов`язаний встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та чи підтверджуються такі обставини належними і допустимими доказами. Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається винна, протиправна дія або бездіяльність, за яку законом передбачена адміністративна відповідальність. Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення усіх без винятку елементів складу адміністративного правопорушення: об`єкта, об`єктивної сторони, суб`єкта та суб`єктивної сторони. Частиною 3 ст.88-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил утримання диких тварин у неволі або напіввільних умовах. Для встановлення наявності складу адміністративного правопорушення орган, який склав протокол, зобов`язаний не лише послатися на відповідний нормативний акт, але й конкретно зазначити, які саме правила були порушені, у чому полягали неправомірні дії особи, яким способом було допущено порушення та якими доказами це підтверджується. Як убачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення №001738 від 05.05.2026 року, ОСОБА_1 інкримінується те, що вона «допустила утримання диких тварин у неволі з порушенням вимог визначених у Порядку , а саме ОСОБА_3 -полоскун утримується в клітці , повинен утримуватися у вольєрі; Фретка – утримується в клітці , повинна утримуватися у вольєрі; Мангуст- утримується в клітці , повинен утримуватися у вольєрі; Їжаки (6 голів) – утримуються у клітці, загальною площею 2,5 м.кв., повинні утримуватися у вольєрі з площею не менше 4,5 м.кв., ОСОБА_2 - утримуються в клітці , повинні утримуватися у вольєрі; Лана - утримується в клітці , повинна утримуватися у вольєрі; Дикобраз - утримується в клітці з висотою 1.2 м., повинен утримуватися у вольєрі з висотою не менше 2.5 м». При цьому в протоколі не конкретизовано, якого порушення саме «Порядку» допущено, не вказано місце вчинення правопорушення. Суду на підтвердження заперечень надано довідку ТОВ «Контактний зоопарк «МАКІ ПАКІ» №29/06 від 29.06.2026 , згідно якої на території зоопарку та у його власності ніколи не перебували такі тварини , як лама , мангуст, фреска, також надано копію журналу руху поголів`я тварин, що утримуються в зоопарку та журнал клінічного огляду тварин. Надані відповіді департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради від 24.07.2025 № 03-07/1721, від 06.08.2025 №0307/1841, від 14.08.2025 №03-10/1930, підтверджують, що за результатами вимірювання розмірів та площі клітини, в якій утримується тварина єнот-полоскун, вказана клітина відповідає нормам, які встановлені наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 30.09.2010 року №429 «Про затвердження порядку утримання та розведення диких тварин, які перебувають у стані неволі або напіввільних умовах». Матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б підтверджували обставини викладенні в протоколі. Фактично єдиним документом, на який посилається орган державного контролю, є сам протокол про адміністративне правопорушення. Однак за наявності заперечень з боку особи , яка притягається до адміністративної відповідальності , сам по собі протокол не є беззаперечним доказом вини особи та підлягає перевірці й оцінці нарівні з іншими доказами. Відповідно до ст.251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність особи. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема у справах "Кобець проти України" від 14.02.2008, "Берктай проти Туреччини" від 08.02.2001, "Лавенте проти Латвії" від 07.11.2002 неодноразово вказував, що, оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву". Відповідно, державні органи не мають права перекладати обов`язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, а відтак усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таким чином за відсутності інших належних та допустимих доказів викладені у протоколі твердження не можуть вважатися достатніми для висновку про винуватість особи. За положеннями ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Таким чином, суд приходить до висновку, що органом, який склав протокол, не доведено наявність об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.88-1 КУпАП, а також не надано достатніх доказів вини ОСОБА_1 . За відсутності встановленої об`єктивної сторони правопорушення неможливо вважати доведеним склад адміністративного правопорушення в цілому, оскільки склад правопорушення є єдиною сукупністю взаємопов`язаних елементів, відсутність хоча б одного з яких виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності. За таких обставин суд доходить висновку, що подані матеріали не містять належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.88-1 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 9, 245, 247, 251, 252, 256, 280, 283, 284 КУпАП, суд, – ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 88-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення – закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП України, у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси.

Суддя Мальований В. О.