Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №498/870/26 — Великомихайлівський районний суд Одеської області

Справа 498/870/26 р.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.07.2026 року с-ще Велика Михайлівка

Суддя Великомихайлівського районного суду Одеської області Свіжа О.О., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №1 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянина України, непрацевлаштованого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до протоколу від 23.05.2026р. серії ЕПР1 № 673828 23 травня 2026 року о 20 годині 56 хвилин в с. Новопетрівка по по дорозі Т-16-15 Роздільнянського району Одеської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом «FADA» д.н.з. відсутній з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів. Огляд на стан сп`яніння проводився із згоди водія у встановленому законом порядку на місці зупинки під відеозапис на нагрудну бодікамеру за допомогою газоаналізатора «Драгер». Відповідно до результатів огляду №1147, водій знаходився у стані алкогольного сп`яніння, результат огляду позитивний та становить 1,73 ‰. Від огляду на стан алкогольного сп`яніння у медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п.2.9а ПДР.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак захисник подано клопотання про розгляд справи за відсутності захисника та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Захисником Шевченко Олександра Олеговича також подано суду клопотання про закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Зазначено, що ОСОБА_1 23 травня 2026 року о 20 годині 56 хвилин в с. Новопетрівка по по дорозі Т-16-15 Роздільнянського району Одеської області керував транспортним засобом «FADA», але при цьому він крутив педалі і велосипед рухався завдяки його силі, під час руху він електродвигун велосипеда не використовував, так як була розряджена акумуляторна батарея. Потім його зупинили працівники поліції, які запідозрили, що він перебуває в стані алкогольного сп`яніння та повідомили йому, що він ледь не створив дорожньо-транспортну пригоду. Наголошує , що підзахисний своєї вини категорично не визнає, просив закрити провадження у справі в зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, посилаючись, крім того, на заперечення, які викладені ним в письмовому клопотанні, що долучене до матеріалів справи.

Враховуючи пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши письмові матеріали та відеозапис, а також з`ясувавши всі обставини справи та надавши оцінку дослідженим доказам, суд дійшов наступного висновку.

У відповідності до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно з усталеною практикою, при розгляді адміністративних справ зазначених категорій і, зокрема ст. 130 КУпАП, суди мають враховувати положення правових норм, у яких визначено поняття «транспортні засоби», зокрема п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306, Закон України «Про автомобільний транспорт», Закон України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» тощо.

Однак, при цьому, норма ст. 130 КУпАП не розділяє транспортні засоби на механічні, немеханічні, електричні чи будь-які інші. Термін «транспортний засіб» означає сукупність усіх механічних і немеханічних засобів, які можуть бути використані для руху дорогами загального користування.Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, механічний транспортний засіб це транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.Розмежування поняття «механічний транспортний засіб» та «транспортний засіб» полягає у наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна. До механічних транспортних засобів можуть бути віднесені електровелосипеди та електромопеди з потужністю від 3 до 4 кВт.

Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів», електричний колісний транспортний засіб - дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Отже, фактично зміна полягає у тому, що електроскутери, електросамокати, гідроскутери та інша подібна техніка, оснащена двигунами, офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:

- легкий персональний електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;

- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Такі зміни були також викладені і в Законі України «Про автомобільний транспорт». Водночас, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 15 березня 2023 року у справі №127/5920/22, використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Так, з дослідженого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери поліцейського на DVD-R диску вбачається, що ОСОБА_1 дійсно їхав 23 травня 2026 року о 20 годині 56 хвилин в с. Новопетрівка по по дорозі Т-16-15 Роздільнянського району Одеської області, керував транспортним засобом «FADA», однак жодного фрагменту запису того, що останній використовував електровелосипед транспортний засіб «FADA» як механічний транспортний засіб, тобто рухався з використанням електродвигуна, а не приводив даний електровелосипед в рух за допомогою сили м`язів ніг на педалях, працівниками поліції не зафіксовано (на відеозаписі обмежена видимість водія, що ймовірно пов`язано з неправильним налаштуванням нагрудної камери поліцейського).

Також, як вбачається з вищевказаного відеозапису, ОСОБА_1 відразу після зупинки його працівниками поліції стверджував, що крутив педалі і завдяки цьому рухався на електровелосипеді. При цьому, ОСОБА_1 пояснював, що акумуляторна батарея розряджена, електродвигун не працює, на що поліцейські не відреагували і вказали на ознаки перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння.

Відповідно такі обставини беззаперечно виключають порушення ОСОБА_1 п. 2.9 Правил дорожнього руху та свідчать про те, що він не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно до ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративні правопорушення повинні бути вказані: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення адміністративного правопорушення, суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається у протоколі. Так, згідно п 2.13 ПДРУкраїни, транспортні засоби належать до таких категорій А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні засоби, які мають двигун з робочим об`ємом до 50 куб. см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

Пунктом 1.10 ПДРУкраїни визначено, що механічний транспортний засіб - транспортний засіб, що приводиться в рух з допомогою двигуна. Цей термін поширюється на трактори, самохідні машини і механізми, а також тролейбуси та транспортні засоби з електродвигуном потужністю понад 3 кВт.Мопед - двоколісний транспортний засіб, який має двигун з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю до 4 кВт.

З порівняння понять «транспортний засіб», «механічний транспортний засіб» та «мопед» вбачається, що мопед є різновидом механічного транспортного засобу, який є двоколісним, має двигун внутрішнього згорання з робочим об`ємом до 50 куб.см або електродвигун потужністю від 3 до 4 кВт. Отже, електроскутер, електровелосипед можливо прирівняти до мопеду лише за наявності у нього електродвигуна потужністю від 3 до 4 кВт. Отже пунктом 1.10 ПДРУкраїни наведено перелік термінів, що використовуються у цих Правилах, де розмежовано значення кожного із них. Так, на відміну від «механічного транспортного засобу», «транспортним засобом» є пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів. Таким чином,Правилами дорожнього рухуУкраїни розмежовані поняття «механічний транспортний засіб» та «транспортний засіб» та різниця між цими поняттями полягає у наявності двигуна внутрішнього згорання, а також потужності електродвигуна. Отже, транспортний засіб з електродвигуном вважається механічним за умови, що потужність двигуна більша ніж 3 кВт. У зворотному випадку транспортний засіб не буде вважатись механічним, однак все ж таки залишатиметься транспортним засобом. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №278/3362/15-к від 01.03.2018.

Так, у клопотанні захисник повністю заперечує вину ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, так як він не є суб`єктом вчинення вказаних правопорушень, оскільки транспортний засіб електровелосипед “FADA», яким він керував, не є механічним транспортним засобом і не підлягає державній реєстрації, адже має потужність двигуна менше ніж 4 кВт.

У матеріалах справи міститься товарний чек від 04.07.2024 року на придбання ТЗ модель “FADA Lido» , який за технічними характеристиками має потужність двигуна 350 ВТ, максимальну швидкість до 26 км/г, максимальне допустиме навантаження до 120 кг. Оскільки електровелосипед “FADA» - це транспортний засіб, який за своїми технічними характеристиками не можна прирівнювати до мопедів або інших механічних транспортних засобів, суд дійшов до висновку про те, що вимоги, які встановлені для водіїв механічних транспортних засобів, не можуть бути застосовані до ОСОБА_1 .

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.1ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За таких обставин, враховуючи даний конституційний принцип, відомості в протоколі про адміністративне правопорушення про те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП об`єктивно не підтверджуються.

Враховуючи те, що наданий відділенням поліції №1 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області протокол про адміністративне правопорушення від 23.05.2026р. серії ЕПР1 № 673828 не може слугувати як беззаперечний доказ вини особи, будь-яких інших належних та допустимих доказів, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у справі немає і в суді не здобуто, тому вину ОСОБА_1 недоведеною, а порушене відносно нього провадження в справі в силу п. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.

Керуючись ч. 1 ст. 130, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст. ст. 280, 283-285, 289, 294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях зазначеного складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Великомихайлівський районний суд Одеської області

Суддя Свіжа О. О.