Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №583/6319/24 — Сумський апеляційний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м.Суми

Справа №583/6319/24

Номер провадження 22-ц/816/289/26

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Черних О. М. , Худика А. М.

за участю секретаря судового засідання - Овчаренко М.В.,

учасники справи:

скаржник ОСОБА_1

державний виконавець Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління юстиції Матосова Ірина Юріївна

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління юстиції

на ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03 квітня 2025 року постановлену у м. Охтирка, в складі судді Семенової О. С.,

у с т а н о в и в :

У грудні 2024 року скаржник ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії/бездіяльність державного виконавця Матосової І. Ю. Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління юстиції.

Вимоги мотивував тим, що на примусовому виконанні вказаного відділу перебуває судовий наказ Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22 червня 2020 року, яким стягнуто з нього аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку / доходу/, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи стягнення з 19 червня 2020 року, та до досягнення дітьми віку повноліття.

За цим судовим наказом було відкрито виконавче провадження № 63174660.

17 жовтня 2024 року на його електронну пошту надійшов розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 17 жовтня 2024 року за вихідним № 168460, відповідно до якого заборгованість по сплаті аліментів станом на 01 жовтня 2024 року становила 6900, 25 грн. 18 жовтня 2024 року постановою державного виконавця Зарічного ВДВС Дудченко Д.А. виконавче провадження № 63174660 передано до Охтирського ВДВС, станом на 17 жовтня 2024 року заборгованість зі сплати аліментів становила 7434, 17 грн. 24 жовтня 2024 року вказане виконавче провадження прийнято на виконання Охтирським ВДВС.

30 листопада 2024 року він через Урядово-контактний центр звернувся для отримання розрахунку заборгованості станом на 01 грудня 2024 року. 06 грудня 2024 року отримав розрахунок за вихідним № 87396, в якому аліменти вказані за період з 18 жовтня 2024 року до листопада 2024 року та державним виконавцем здійснена надмірно перераховані кошти стягувачці в сумі 393, 12 грн.

06 грудня 2024 року він через Урядово-контактний центр подав скаргу про надання неповної інформації. 12 грудня 2024 року отримав розрахунок за вихідним № 89038, в якому теж були відсутні періоди зі сплати аліментів, державним виконавцем здійснена надмірно перераховані кошти стягувачці в сумі 393, 09 грн.

12 грудня 2024 року він через Урядово-контактний центр подав скаргу про надання неповної інформації за його зверненнями від 30 листопада 2024 року та 06 грудня 2024 року.

16 грудня 2024 року він отримав розрахунок за вихідним № 89806, в якому знову були відсутні періоди зі сплати аліментів, державним виконавцем здійснена надмірно та безпідставно перераховані кошти стягувачці в сумі 7803, 14 грн.

17 грудня 2024 року він отримав розрахунок за вихідним № 90115, в якому безпідставно змінено нарахування державного виконавця Зарічного ВДВС Сумської області заборгованості по аліментам у вересні 2024 року з 699,25 грн на 9566,15 грн, державним виконавцем здійснена надмірно та безпідставно перераховані кошти стягувачці в сумі 1022, 48 грн.

17 грудня 2024 року він через Урядово-контактний центр подав звернення про повернення надмірно стягнутих коштів на його рахунок, надав відповідні реквізити, кошти не отримав. Крім цього він не отримав актуальний та належним чином оформлений розрахунок заборгованості.

Тому звернувся до суду для відновлення його порушених прав, які полягали у наступному:

1/ відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця. Державним виконавцем не надано щомісячного розрахунку заборгованості, а також самочинно змінив нарахування державного виконавця Зарічного ВДВС за розрахунком заборгованості від 17 жовтня 2024 року за вихідним № 168460, який ним не оспорювався, надмірна сума сплачених аліментів змінилася з 393, 12 грн на 7803, 14 грн.

2/ відповідно до ч. 4 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», п. 2 Розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження державним виконавцем з моменту відкриття виконавчого провадження ВП № 63174660 та в подальшому прийняття на виконання Охтирським ВДВС Сумської області жодного разу не проводилося щомісячного обчислення заборгованості зі сплати аліментів, не виготовлявся шаблон обчислення заборгованості зі сплати аліментів та в АСВП сканована копія вказаного обчислення. Така бездіяльність державного виконавця призвела до безпідставного та надмірного перерахування аліментів стягувачці, відсутність щомісячної інформації в нього як боржника про розмір обов`язкового платежу, з яким можливо ознайомитись в АСВП.

3/ з урахуванням викладених обставин виконавець зобов`язаний щомісяця робити обчислення заборгованості зі сплати аліментів / вираховувати щомісячний борг/, вносити вказану інформацію в АСВП та вже після обчислення щомісячного боргу задовольняти вимогу стягувача у розмірі, визначеному виконавчим документом. Проте, державний виконавець здійснив перерахування коштів стягувачці аліментів авансом, що заборонено діючим законодавством, тобто без будь-яких обчислень перераховує стягувану всю суму коштів, які перебувають на депозитному рахунку відділу, не проводячи обчислення боргу по аліментам, не перевіряючи наявність такого боргу.

Просив скасувати розрахунки заборгованості по аліментам від 06 грудня 2024 року вихідний № 87396, від 12 грудня 2024 року вихідний № 89038, від 16 грудня 2024 року вихідний № 89806, від 17 грудня 2024 року вихідний № 90115; зобов`язати державного виконавця, на примусовому виконанні якого перебуває виконавче провадження № 63174660, провести розрахунок заборгованості зі сплати аліментів та щомісяця обчислювати та вносити відповідну скановану копію до АСВП.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03 квітня 2025 року визнано неправомірними дії старшого державного виконавця Охтирського ВДВС в Охтирському районі Сумської області СМУ МЮ Матосової І. Ю. по складанню розрахунків заборгованості зі сплати аліментів від 12 грудня 2024 року за вихідним № 89038, від 16 грудня 2024 року за вихідним № 89806, від 17 грудня 2024 року за вихідним № 90115 в межах виконавчого провадження № 63174660 за судовим наказом Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22 червня 2020 року про стягнення із ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку / доходу/, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи стягнення з 19 червня 2020 року, та до досягнення дітьми віку повноліття.

Визнано незаконним та скасовано розрахунки заборгованості зі сплати аліментів від 12 грудня 2024 року за вихідним № 89038, від 16 грудня 2024 року за вихідним № 89806, від 17 грудня 2024 року за вихідним № 90115 в межах виконавчого провадження № 63174660 за судовим наказом Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22 червня 2020 року про стягнення із ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку / доходу/, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи стягнення з 19 червня 2020 року, та до досягнення дітьми віку повноліття.

Зобов`язано державного виконавця Охтирського ВДВС в Охтирському районі Сумської області СМУ МЮ, на примусовому виконанні якого перебуває виконавче провадження № 63174660, провести розрахунок заборгованості зі сплати аліментів та щомісяця обчислювати та вносити відповідну скановану копію до АСВП.

Відмовлено в задоволенні іншої частини скарги.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Охтирський відділ ДВС звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість, невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нове рішення, яким у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі за безпідставністю.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що діючим законодавством не передбачений порядок скасування розрахунків, а згідно п. 3 ст. 195 СК України розмір аліментів обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору – судом.

Звертає увагу на те, що під час розгляду справи судом не взято до уваги розрахунок наданий через систему електронний суд 27.03.2025, не надано йому правову оцінку.

Також зазначає, що боржник не виконує рішення суду в частині щомісячної сплати аліментів, в результаті чого виникає заборгованість.

На день постановлення рішення порушені права боржника були відновлені.

У відзиві на апеляційну скаргу, скаржник ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції повністю та всебічно дослідив матеріали виконавчого провадження та ухвалив обґрунтоване судове рішення, а тому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що Охтирський відділ ДВС оскаржує ухвалу суду першої інстанції лише в частині задоволених вимог, у зв`язку з чим апеляційний суд в іншій частині ухвалу суду не переглядає.

ОСОБА_1 , його представник ОСОБА_5 , стягувач ОСОБА_2 повідомлені про час і місце розгляду справи, але в судове засідання не з`явилися. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без даних сторін, оскільки явка до апеляційного суду є необов`язковою, їх позиція є чіткою і зрозумілою.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника виконавчої служби ОСОБА_6 , дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

У відповідності до частин 1-5 статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам ухвала суду першої інстанції відповідає в повній мірі.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 17 жовтня 2024 року за вихідним №168460 Зарічного ВДВС м. Суми по судовому наказу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22 червня 2020 року про стягнення із ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку / доходу/, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи стягнення з 19 червня 2020 року, та до досягнення дітьми віку повноліття, станом на 15 жовтня 2024 року заборгованість складала 7159, 83 грн (а.с. 20-21).

На звернення ОСОБА_1 на Урядову «Гарячу лінію» надати розрахунок заборгованості станом на 01 грудня 2024 року (а.с. 9-10), надійшов розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 06 грудня 2024 року за вихідним № 87395 Охтирського відділу ДВС Сумської області (державний виконавець І. Матосова), із якого слідує, що станом на 17 жовтня 2024 року заборгованість складала 7434,17 грн, за період з 18 жовтня 2024 року до листопада 2024 року (включно), сукупний розмір заборгованості – 393,12 грн, станом на 01 грудня 2024 року заборгованість відсутня ( а.с. 19).

На звернення ОСОБА_1 на Урядову «Гарячу лінію» надати розрахунок заборгованості за весь період з моменту відкриття виконавчого провадження до моменту розгляду звернення (а.с. 7-8), 12 грудня 2024 року надійшов розрахунок заборгованість зі сплати аліментів за вихідним № 89038 Охтирського відділу ДВС Сумської області / державний виконавець І. Матосова/ за період з 19 червня 2020 року до 01 листопада 2024 року (включно), сукупний розмір заборгованості - 393,09 грн, станом на 01 грудня 2024 року заборгованість відсутня / а.с. 17-18/.

На звернення ОСОБА_1 на Урядову «Гарячу лінію» надати розрахунок заборгованості за весь період /а.с. 5-6/, 16 грудня 2024 року надійшов розрахунок заборгованість зі сплати аліментів за вихідним № 89806 Охтирського відділу ДВС Сумської області / державний виконавець І. Матосова/ за період з 02 жовтня 2020 року до 15 грудня 2024 року, сукупний розмір заборгованості 7803,14 грн, станом на 01 грудня 2024 року заборгованість відсутня / а.с. 15-16/.

17 грудня 2024 року надійшов розрахунок заборгованість зі сплати аліментів за вихідним № 90115 Охтирського відділу ДВС Сумської області ( державний виконавець І. Матосова) за період з 02 жовтня 2020 року до 15 грудня 2024 року, сукупний розмір заборгованості за – 1022,08 грн, станом на 01 грудня 2024 року заборгованість відсутня (а.с. 13-14).

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 28 січня 2025 року було частково задоволено клопотання представника стягувачки про витребування від державного виконавця в межах поданої скарги актуальний розрахунок заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_1 з 19 червня 2020 року до 31 грудня 2024 року, в частині витребування розрахунку заборгованості за період з 15 жовтня 2024 року до 31 січня 2025 року включно, з урахуванням сплачених платежів за жовтень, листопад, грудень 2024 року, виходячи з того, що ОСОБА_1 розрахунок Зарічного ВДВС у м. Суми не оспорювався (а.с. 68).

На виконання вказаної ухвали суду 03 лютого 2024 року суду наданий розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 03 лютого 2025 року вихідний № 5385, з якого слідує, що станом на 01 жовтня 2024 року сукупний розмір заборгованості складав 9566, 20 грн, заборгованість зі сплати аліментів станом на 31 січня 2025 року складає 5425,06 грн (а.с. 73-74).

Представник скаржника в судовому засіданні не погодився з цим розрахунком, оскільки він суперечить розрахунку Зарічного ВДВС м. Суми, в якому станом на 01 жовтня 2024 року заборгованість була вказана 6900,25 грн, а в розрахунку Охтирського ВДВС на цю дату заборгованість 9566,20 грн. Вважає, що всі розрахунки мають різні суми нарахувань, а тому підлягають скасуванню.

13 березня 2025 року скаржник ОСОБА_1 подав клопотання про долучення доказів, в якому вказав, що в розрахунку від 17 лютого 2025 року за листопад 2023 року виконавцем не враховано оплата аліментів ним самостійно та відрахувань з його заробітку. На підтвердження цього факту надав платіжну інструкцію № 0.0.3281685601.1 від 01 листопада 2023 року на суму 1098,00 грн; звіт про здійснення відрахування та виплати /АСВП № п/п 56 від 01 грудня 2023 року на суму 299,00 грн; звіт про здійснення відрахування та виплати / АСВП № п/п 55 від 01 грудня 2023/ на суму 2561,37 грн; платіжна інструкція № 0.0.3335712810.1 від 01 грудня 2023 року на суму 459,66 грн; звіт про здійснення відрахування та виплати /АСВП № п/п53 від 01 грудня 2023 року на суму 3105,23 грн. Тому поданий до суду розрахунок від 17 лютого 2025 року не відновлює його порушені права, а навпаки змушує повторно оплатити борг по аліментах за листопад 2023 року (а.с. 131-137, 142).

27 березня 2024 року державний виконавець Матосова І.Ю. подала додаткові пояснення у справі, в яких вказала, що заборгованість станом на 17 жовтня 2024 року згідно з розрахунком, складеним державним виконавцем Зарічного відділу ДВС у м. Суми, складала 7434, 17 грн. Цей розрахунок ОСОБА_1 не оскаржувався. За заявою боржника від 06 грудня 2024 року було надіслано розрахунок за період з 18 жовтня 2024 року до 30 листопада 2024 року включно, оскільки попередній розрахунок Зарічного ВДВС від 17 жовтня 2024 року ним не оспорювався. Однак боржник звернувся з заявою надати розрахунок з моменту відкриття виконавчого провадження. В результаті здійснення розрахунку за період з 02 жовтня 2020 року було виявлено описку у нарахуванні за листопад 2023 року в сумі 440, 74 грн, що менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, що суперечить судовому рішенню, вимогам ст.71 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 182 СК України. Тому в листопаді 2023 року для відновлення порушених прав дитини змінено розмір нарахування аліментів із 440, 74 грн на 2833,00 грн. Державним виконавцем внесено зміни до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, враховуючи дохід та сплату аліментів у листопаді та грудні 2023 року, оскільки у розрахунку Зарічного ВДВС м. Суми теж не в повній мірі вказано розмір доходу боржника у листопаді 2023 року та суму сплачених аліментів в листопаді та грудні 2023 року. Вважає, що скаржник виходить за межі своїх вимог, постійно змінюючи підстави для скасування розрахунків (а.с. 151-157).

Задовольняючи частково скаргу, суд першої інстанції дійшов висновку, що факт порушення прав скаржника встановлено, а тому вважав, що розрахунки заборгованості по сплаті аліментів за вказані ним періоди слід скасувати та зобов`язати державного виконавця провести актуальний розрахунок заборгованості по сплаті аліментів ОСОБА_1 , з урахуванням всіх недоліків, встановлених у судовому засіданні. Окрім того, з врахуванням вимог ч. 1 ст. 71 Закону України «Про виконавче провадження», суд вважав що вимоги ОСОБА_1 щомісяця обчислювати та вносити скановану копію розрахунку зі сплати аліментів до АСВП , є такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ч. ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає, з огляду на наступне.

Стаття 129 Конституції України визначає, що обов`язковість судового рішення належить до основних засад судочинства.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно зі статтею 449 ЦПК України, скаргу на рішення, дії чи бездіяльність приватного виконавця може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Частинами другою та третьою статті 451 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За змістом частини першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Частино першою та другою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний, зокрема здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі Конвенція).

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Порядок стягнення аліментів визначається законом. Визначення суми заборгованості зі сплати аліментів, присуджених як частки від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому СК України (частини перша і третя статті 71 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до ч.1 ст.73 Закону №1404-VIII Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.

Щодо методики обчислення розміру заборгованості слід зазначити, що відповідно до пункту 4 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/2, державний або приватний виконавець зобов`язаний щомісячно здійснювати розрахунок заборгованості за аліментами та у передбачених законом випадках повідомляти про нього сторони виконавчого провадження.

Розрахунок заборгованості обчислюється в автоматизованій системі виконавчого провадження на підставі відомостей, отриманих із звітів про здійснені відрахування та виплати, квитанцій (або їх копій) про перерахування аліментів, наданих стягувачем чи боржником, заяв та (або) розписок стягувача, інформації про середню заробітну плату працівника для цієї місцевості, інших документів, що відображають отримання боржником доходу або сплату ним аліментів.

Форму розрахунку заборгованості зі сплати аліментів визначено в пункті 4 розділу XVI додатку 15 до Інструкції з організації примусового виконання рішень.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Матеріали у цій справі свідчать про те, що на примусовому виконанні Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління юстиції перебуває судовий наказ Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 22 червня 2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частки всіх видів його заробітку (доходу), але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, починаючи стягнення з 19 червня 2020 року, та до досягнення дітьми віку повноліття.

На свої періодичні звернення на Урядову «Гарячу лінію» ОСОБА_1 отримував розрахунки заборгованості зі сплати аліментів від 12 грудня 2024 року вихідний № 89038, від 16 грудня 2024 року вихідний № 89806, від 17 грудня 2024 року вихідний № 90115.

З врахуванням того, що всі розрахунки мали суперечності в частині розміру заборгованості по сплаті аліментів, переплачених боржником коштів, періодів стягнення аліментів, та в ході судового розгляду справи відновити порушені права скаржника не вдалося, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності розрахунки заборгованості по сплаті аліментів від 12 грудня 2024 року, 26 грудня 2024 року, 17 грудня 2024 року скасувати та зобов`язати державного виконавця провести актуальний розрахунок заборгованості по сплаті аліментів з урахуванням всіх недоліків, встановлених в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги про те, що боржник не виконує рішення суду в частині щомісячної сплати аліментів, в результаті чого виникає заборгованість та те, що існує інший розрахунок, наданий через систему електронний суд, не спростовують вищенаведене та не дають підстав для зміни чи скасування судового рішення.

Зі змісту апеляційної скарги вбачається, що виконавча служба під час розгляду справи вживала заходи на відновлення порушених прав ОСОБА_1 , як боржника у виконавчому провадженні. Тому з огляду на зазначене посилання апелянта на незаконність ухвали суду є безпідставне.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, ухвала суду постановлена з додержанням норм процесуального права, і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Охтирського відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління юстиції залишити без задоволення.

Ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 03 квітня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 липня 2026 року.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: О. М. Черних

А. М. Худик