Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №747/67/26 — Талалаївський районний суд Чернігівської області

Справа № 747/67/26

Провадження№ 3/747/42/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2026 року селище Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Тіщенко Л.В.

секретаря Зірки В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в селищі Талалаївка матеріали, що надійшли з Прилуцького РВП ГУНП України в Чернігівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст 130 КУпАП-

ВСТАНОВИВ:

09 лютого 2026 року в 0 год 17 хв в с Липове на вул Центральна, 1 водій ОСОБА_1 керував автомобілем DAEWOO LANOS, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Drager Alkotest 6810. Відповідно до тесту № 44, проведеному 09.02.2026 в 0 год 29 хв результат позитивний – 1, 40 проміле. Від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі водій відмовився, чим порушив п 2.9 а ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст 130 КУпАП.

У судових засіданнях по справі ОСОБА_1 та його захисник Вдовиченко Б.В. винність ОСОБА_1 не визнали, оскільки матеріалами справи не підтверджується факт того, що він керував транспортним засобом 09 лютого 2026 року, тобто він не був водієм, а транспортний засіб не зупинявся працівниками поліції. Керував автомобілем його знайомий, який саме вийшов справити природні потреби, а ОСОБА_1 просто пересів на водійське місце, так як на той час на вулиці був сильний мороз, в автомобілі було холодно, а пічка була стояла на передньому сидінні.

Також на думку сторони захисту у даному випадку наявна провокація з боку працівників поліції, оскільки після проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, ОСОБА_1 повідомив, що не погоджується з результатами огляду, і хотів їхати в медичний заклад у м Прилуки, але йому задавали питання, наштовхуючи на те, що тільки втратимо час, тому складаємо на місці протокол. Крім того, ОСОБА_1 не роз`яснювались його права, передбачені ст 266 КУпАП, у тому числі право на захист та право не свідчити проти себе. Свідок ОСОБА_2 , повідомив, що 09 лютого 2026 року після роботи його товариші поїхали помитись, там випили спиртного, а оскільки він взагалі не вживає алкоголь, то його запросили водієм. ОСОБА_1 разом із ще одним товаришем сиділи на задньому сидінні, на передньому сидінні стояла пічка. По дорозі назад він вийшов справити природні потреби, а до автомобіля під`їхали працівники поліції. Він не вийшов до автомобіля, тому що в нього були раніше конфлікти з поліцейськими, крім того, він остерігався ТЦК, тому пішов пішки до того мімся, де вони проживали в с Липове. ОСОБА_1 пересів на водійське сидіння, можливо хотів погрітися.

Суд, заслухав пояснення ОСОБА_1 , його захисника, свідка, повно та всебічно дослідив матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. За ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до п.2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч.1 ст 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 судом встановлено наступні фактичні обставини:

- з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 586557 від 09.02.2026 року, складеного інспектором СПД № 1 ВП №1 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Скляром П.В., вбачається, що 09 лютого 2026 року в 0 год 17 хв в с Липове на вул Центральна, 1 водій ОСОБА_1 керував автомобілем DAEWOO LANOS, д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився зі згоди водія у встановленому законом порядку із застосуванням приладу Drager Alkotest 6810. Відповідно до тесту № 44, проведеному 09.02.2026 в 0 год 29 хв результат позитивний – 1, 40 проміле. Від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі водій відмовився. Проводилась безперервна відеофіксація, чим порушив п 2.9 а ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст 130 КУпАП. (а.с.2)

- згідно роздруківки приладу Drager Alkotest 6810, тест № 44, проведеному 09.02.2026 в 0 год 29 хв результат – 1, 40 проміле. (а.с.2)

- згідно копії свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 31.10.2025 року, газоаналізатор для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі Alkotest 6810, відповідає вимогам ДСТУ. Свідоцтво чинне до 31 жовтня 2026 року. (а.с.3)

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеним посадовою особою Прилуцького РВП, встановлено, що огляд проведений у зв`язку з виявленими ознаками - запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Огляд проведений за допомогою приладу Drager Alkotest 6810, тест № 44. Результати огляду – проба позитивна 1, 40. В графі «З результатами згоден» наявний підпис ОСОБА_1 (а.с.4)

- 09.02.2026 в 00 год 31 хв посадовою особою - інспектором з РПП СПД № 1 ВП № 1 Прилуцького РВП ГУНП в Чернігівській області Скляром П.В. виписано направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Зазначене направлення виписано до КНП «Прилуцька МЛ» на ім`я водія ОСОБА_1 , оскільки в результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп`яніння – запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя (а.с.5)

- згідно розписки ОСОБА_1 від 09.02.2026 року він ознайомлений з вимогами ст 266 КУпАП та зобов`язується транспортним засобом не керувати (а.с.65)

З оглянутого в судовому засіданні відеозапису з відеореєстратора патрульного автомобіля вбачається, що патрульний автомобіль з проблисковими маячками 09.02.2026 в 00 год 17 хв під`їжджає до автомобіля, на якому ввімкнений правий поворот. Автомобіль стоїть на узбіччі, на якому багато снігу. Працівники поліції підходять до автомобіля з боку водійського місця. Суд вважає за необхідне зазначити, що в лютому 2026 року в нічні години температура повітря була до -22 градусів.

З оглянутого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної відеокамери поліцейського вбачається, що 09.02.2026 в 00 год 19 хв працівник поліції підходить до автомобіля з ввімкненим двигуном, і повідомляє, що водій рухається в комендантську годину та запитує, звідки їдуть. Водій повідомляє, що їдуть з Житомира і він більше 6 годин за кермом. (00:20 год) Після цього водій довго шукає документи, говорить нерозбірливо. На відеозаписі зафіксовано, що за кермом перебуває ОСОБА_1 , в 00:21 год із заднього сидіння виходить пасажир. Жодної інформації від водія про те, що він не керував транспортним засобом, що водій вийшов по потребі, а він пересів на водійське сидіння, від ОСОБА_1 не надходило та на відеозаписі не зафіксовано, він довгий час шукав документи. Під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 нерозбірливо розмовляв, мав хитку ходу, весь час тримався за автомобіль, коли виходив. В 00:27 год працівник поліції озвучує водію ознаки алкогольного сп`яніння та пропонує пройти тест на місці зупинки, водій погоджується. В 00:28 год працівники поліції складають прилад, ОСОБА_1 продуває і в 00:30 год на відео зафіксовано результат 1, 40 проміле. Працівники поліції повідомляють, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп`яніння. В 00:31 год працівник поліції після того, як ОСОБА_1 повідомив, що пив алкоголь, запитує, чи погоджується той з приладом і пропонує йому проїхати в лікарню в Прилуки. ОСОБА_1 в свою чергу пропонує працівникам поліції вирішити все без складання протоколу. В 00:32 год ОСОБА_1 погоджується їхати в Прилуки, вимикає двигун автомобіля, але не може знайти документ, що посвідчує особу, та говорить, що можливо документ знаходиться по місцю його тимчасового проживання в с Липове в конторі і потрібно їхати туди (00:33 год) В 00:35 год ОСОБА_1 в патрульному автомобілі їде до місця свого проживання, оскільки, як озвучено поліцейським, в Прилуки в лікарню необхідний паспорт. Коли ОСОБА_1 взяв свої документи, і всі вийшли з приміщення контори, щоб їхати в Прилуки в лікарню, в 00:40 год ОСОБА_1 запитує працівників поліції, як можна вирішити це питання, не хоче сідати в патрульний автомобіль, неодноразово пропонує неправомірну вигоду поліцейським, та що в 9 годин ранку він вирішить це питання. Йому повідомляється, що або ж протокол складається на місці, або всі їдуть в Прилуки, на що ОСОБА_1 знову неодноразово пропонує вирішити, запитує ціну питання. (00:40 год – 00:44 год), йому повідомляється, що пропозиція неправомірної вигоди є кримінально караною. В цей час поліцейський автомобіль рухається в м Прилуки. В 00:44 год ОСОБА_1 погоджується на те, щоб протокол складали на місці зупинки, та повідомляє, що пив алкоголь. Працівники поліції починають складати відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст 130 КУпАП, під час складання ОСОБА_1 протоколу Костеля також Неодноразово пропонує вирішити це питання.

Аналізуючи встановлені в ході розгляду справи обставини, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року. За змістом цих нормативних документів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Як встановлено в ході судового розгляду, працівниками поліції внаслідок виявлення у водія транспортного засобу DAEWOO LANOS, д.н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_1 передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак алкогольного сп`яніння було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі.

Суд вважає за необхідне зазначити, що в ході спілкування з працівниками поліції ОСОБА_1 не повідомив, що не він керував транспортним засобом, а хтось інший, навпаки, відчуваючи свою винність у скоєному, неодноразово пропонував працівникам поліції вирішити це питання. Тому посилання ОСОБА_1 та його захисника на те, що він не керував транспортним засобом, тому не є водієм і суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст 130 КУпАП, спростовується дослідженими матеріалами справи, та на думку суду є стратегією захисту з метою уникнення відповідальності за скоєне адміністративне правопорушення.

Пройшовши на місці зупинки огляд на стан алкогольного сп`яніння з результатом 1, 40 проміле, що значно перевищує встановлений показник в 0,2 проміле, водій ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 а ПДР та вчинив передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення. Ознаки алкогольного сп`яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння, поліцейськими викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та в доданих до нього матеріалах, зафіксовані на долученому до протоколу відеозаписі.

Частиною 6 ст. 266 КУпАП передбачено направлення особи для проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Пунктом 6 Порядку від 17.12.2008 №1103 передбачено, що водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я. Але в ході розгляду справи встановлено, що працівниками поліції вчинені всі необхідні дії для доставлення ОСОБА_1 до медичного закладу, але вже по дорозі він погоджується з результатом огляду на місці зупинки, тому необхідність його доставлення до закладу охорони здоров`я відпала і був складений протокол за ч. 1 ст 130 КУпАП. Жодної провокації, як про це зазначає захисник, з боку працівників поліції в ході розгляду справи не встановлено, навпаки, встановлена неодноразова пропозиція неправомірної вигоди працівникам поліції з боку ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У виконання вищевказаних вимог КУпАП до матеріалів справи додані відеозаписи з нагрудної камери поліцейських та відеореєстратора патрульного автомобіля щодо обставин, за якими складено адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України № 1026 від 18.12.2018, портативний відеореєстратор - пристрій, призначений для запису, зберігання та відтворення відеоінформації, технічні характеристики та особливості конструкції якого дають змогу закріпити його на форменому одязі поліцейського. В даному випадку, до матеріалів адміністративного провадження приєднано відеозапис, який стосується безпосередньо керування ОСОБА_1 транспортним засобом, оскільки на відеозаписі не зафіксовано те, що він повідомляв працівників поліції про те, що не керував автомобілем, навпаки, зазначив, що більше 6 годин за кермом та їде з Житомира. Крім того, з моменту початку відеозапису жодна особа, по версії сторони захисту, з автомобіля не виходила, та не зафіксовано, як ОСОБА_1 пересідав на водійське сидіння з метою погрітись, що з врахуванням погодних умов того часу – морозу понад -20 – може підтвердити факт, що саме ОСОБА_1 і керував транспортним засобом та зупинився, побачивши позаду проблискові маячки патрульного автомобіля, оскільки був ввімкнений правий поворот. Будь-якої іншої особи, яка могла керувати транспортним засобом і яка перед цим покинула його, на відеозаписі не зафіксовано і весь час відеозапису дана особа не з`явилась. Оглянутий відеозапис дає можливість встановити його узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому суд приймає його як належний та допустимий доказ у справі, оскільки він підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння з результатом 1,40 проміле. Об`єму наявних відеозаписів достатньо для перевірки встановлених судом обставин.

Долучений до матеріалів справи відеозапис надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівниками поліції за допомогою наявних у них технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення і жодних сумнівів своєї достовірності у суду не викликає.

Крім того, відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Разом з тим, відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису. Тому долучений до протоколу відеозапис відповідає зазначеним вимогам та положенням ст 251 КУпАП, і тому береться судом до уваги як належний і допустимий доказ при розгляді справи.

Таким чином, в ході розгляду справи встановлено, що протокол відносно ОСОБА_1 відповідає вимогам ст.ст. 254-256 КУпАП, складений уповноваженою особою, належним чином зазначено суть адміністративного правопорушення, відомості про особу яка притягається до адміністративної відповідальності, інші відомості необхідні для вирішення справи. Як встановлено в ході судового розгляду ні водій ОСОБА_1 ні його захисник не оскаржували дії співробітників патрульної поліції, тобто не звертались до суду із позовом в порядку, визначеному КАС України, а також не звертався зі скаргою на дії працівників поліції до керівництва, хоча мали для цього достатньо часу.

Слід зауважити, що ОСОБА_1 , будучи водієм та маючи відповідне посвідчення водія, обізнаний з Правилами дорожнього руху України, зокрема п. 2.9 а, яким визначена заборона водію керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. У своїй постанові Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2007 у справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 , реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. При цьому суд також звертає увагу на те, що адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП, відноситься до тих правопорушень, яке за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та є небезпечним як для самого правопорушника так і для інших учасників дорожнього руху.

За встановлених фактичних обставин справи беззаперечно встановлено, що водій ОСОБА_1 дійсно порушив п. 2.9 а ПДР України і в його діях вбачаються ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за якою до адміністративної відповідальності притягуються особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Винність ОСОБА_1 в порушенні Правил дорожнього руху повністю доведена та підтверджується дослідженими матеріалами справи. Його доводи про те, що того дня він не керував транспортним засобом, спростовується наявними в матеріалах справи відеозаписами, які є достатнім для встановлення фактичних обставин події та прийняття законного, аргументованого рішення у цій справі. Невизнання ним своєї вини суд визнає як спосіб захисту від вчиненого правопорушення та уникнення відповідальності за вчинене та від накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи положення ст. 251 КУпАП, матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 містять достатньо фактичних даних, які свідчать про обґрунтованість його винності у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і були в повному обсязі досліджені під час розгляду справи, а тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення.

При обранні адміністративного стягнення суд дотримується також приписів ст. 23 КУпАП України, якою передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як правопорушником, так і іншими особами. Об`єктивно з`ясувавши обставини справи, повно та всебічного дослідивши надані суду докази, особу ОСОБА_1 , який при керуванні джерелом підвищеної небезпеки керував ним в стані алкогольного сп`яніння, суд вважає за необхідне накласти стягнення ОСОБА_1 за скоєне правопорушення і визначити його необхідним та достатнім для досягнення ст. 23 КУпАП мети, зокрема виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, і приходить до висновку про накладення адміністративного стягнення в межах санкції статті, за якою кваліфіковано правопорушення.

Крім того, відповідно до положень статті 40-1 КУпАП, пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір на користь держави в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 665 грн 60 коп.

Керуючись ст. 268, 283, 284, 307, 308, 130 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави 665 грн 60 коп. судового збору.

Роз`яснити положення ст. 307, 308 КУпАП, відповідно до яких штраф має бути сплачений не пізніше як через 15 днів з дня отримання постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови – не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу ДВС за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові.

На постанову може бути подана апеляція в Чернігівський апеляційний суд протягом десяти днів з дня винесення.

Суддя: Л.В.Тіщенко