Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №730/557/26 — Борзнянський районний суд Чернігівської області

Суд: Борзнянський районний суд Чернігівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 06 липня 2026 р.

Справа: №730/557/26

Суддя: Ріхтер В. В.

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01

Справа №730/557/26

Провадження № 2/730/504/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" липня 2026 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Ріхтера В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) 17.04.2026 звернувся до Борзнянського районного суду Чернігівської області (далі – суд) із зазначеним позовом до ОСОБА_2 (далі – відповідач, ОСОБА_2 ), обґрунтовуючи свої вимоги тим, що на підставі рішення Борзнянського районного суду Чернігівської області від 16.01.2025 він сплачує аліменти на користь колишньої дружини ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 (далі – ОСОБА_1 ) у розмірі 1 500,00 грн щомісяця , починаючи з 11.11.2024, і до закінчення сином навчання у Технічному університеті м. Кошиці, Словацька Республіка. Проте, 21.05.2025 ОСОБА_1 припинив навчання за власним бажанням, що підтверджується довідкою деканату факультету електроніки та інформатики Технічного університету м. Кошиці.

20.04.2026 позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив суд вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких виконавчих дій на доходи позивача; заборони арешту банківських рахунків позивача; допустити негайне виконання ухвали.

Згідно ухвали від 20.04.2026 суд постановив заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути заявнику, оскільки вона не відповідає вимогам закону.

У той же день суд постановив позовну заяву залишити без руху, оскільки її подано з порушеннями норм ст.ст. 175, 177 ЦПК України. Надано позивачу 5-ти денний строк для усунення недоліків. У той же день ухвалу було надіслано в електронний кабінет ОСОБА_1

22.04.2026 від позивача до суду надійшло клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліків на 5 днів.

23.04.2026 від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

27.04.2026 від позивача до суду надійшла заява про зміну предмету позову, в якій він просить суд припинити стягнення аліментів з нього на користь ОСОБА_2 на утримання сина; визнати виконаними в повній мірі його фінансові зобов`язання за рішенням Борзнянського районного суду Чернігівської області у справі № 730/1449/24; стягнути з відповідача на його користь витраті по сплаті судового збору.

Згідно ухвали від 05.05.2026 суд постановив відкрити провадження та справу призначити до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Позивач в судове засідання не викликався, оскільки розгляд справи проводиться без повідомлення сторін. Від позивача також не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідач був повідомлений належним чином про розгляд справи у суді відповідно до положень п. 1 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, проте у встановлений законом строк відзиву на позов не подав, із заявами до суду не звертався, а також не скористався своїм правом подання до суду заяви із запереченням проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у відповідності із ч. 5 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України, судове засідання не проводиться.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 8).

Згідно рішення від 16.01.2025 у справі № 730/1449/24 Борзнянський районний суд Чернігівської області ухвалив позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, задовольнити частково: стягувати зі ОСОБА_1 на ім`я ОСОБА_2 на навчання сина ОСОБА_1 аліменти в розмірі 1 500 грн щомісяця, починаючи з 11.11.2024, і до закінчення сином навчання в Технічному університеті у Кошице, Словацька Республіка, а у разі продовження навчання – не більше ніж до досягнення ОСОБА_3 23 років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9-10).

Відповідно до постанови про відкриття провадження від 02.09.2025 (ВП № 78985705) старшим державним виконавцем Оржицького відділу ДВС у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 730/1449/24 від 14.04.2025 про стягнення вказаних аліментів (а.с. 15-16).

Згідно ухвали про закінчення виконавчого провадження від 24.04.2026 (ВП № 78985705) старшим державним виконавцем Оржицького відділу ДВС у Лубенському районі Полтавської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції встановлено: 21.05.2025 дитина, на період навчання якої призначалися аліменти, закінчила навчальний заклад. Борг відсутній. Витрати виконавчого провадження стягнуто в повному обсязі. Переплата у сумі 950 грн повернута боржнику. Ураховуючи викладене, постановив виконавче провадження закінчити.

Частина друга статті 188 Сімейного кодексу України зазначає, що батьки можуть бути звільнені від обов`язку утримувати дитину тільки за рішенням суду.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. За приписами ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Вирішення даної цивільної справи та прийняття відповідного обґрунтованого по ній рішення неможливе без встановлення фактичних обставин, вибору норми права та висновку про права та обов`язки сторін. Всі ці складові могли бути з`ясовані лише в ході доказової діяльності, метою якої є, відповідно до ЦПК, всебічне і повне з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст. 81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обов`язок із доказування покладається також на осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ст.ст. 43, 49 ЦПК України). Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні (ст. 43 ЦПК України), так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Крім того, суд безпосередньо не повинен брати участі у зборі доказового матеріалу.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин суд вважає можливим задовольнити позовну заяву про припинення стягнення аліментів.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 1 331,20 грн.

Керуючись статями 11, 12, 13, 81, 247, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Припинити стягнення аліментів із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , на утримання сина ОСОБА_3 згідно виконавчого листа, виданого Борзнянським районним судом Чернігівської області 14.04.2025.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати аліментів на ім`я ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 згідно виконавчого листа, виданого Борзнянським районним судом Чернігівської області 14.04.2025, із 21.05.2025.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано, а у разі її подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ріхтер В.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua