Вирок від 05 липня 2026 р. у справі №650/1833/23 — Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/1833/23

провадження № 1-кп/650/280/26

ВИРОК

іменем України

06 липня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

із секретарем - ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора - ОСОБА_3 ,

захисника - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка в спеціальному судовому провадженні кримінальне провадження № 22023230000000431 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Широке Скадовського району Херсонської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 111-1 КК України,

встановив:

Згідно із Конституцією України Україна є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією (далі - рф) 1997 року та іншими міжнародно-правовими актами, є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

У порушення вимог п. п. 1, 2 Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї від 05.12.1994, принципам Заключного акта Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01.08.1975 та вимогам ч. 4 ст. 2 Статуту ООН і Декларацій Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 09.12.1981 № 36/103, від 16.12.1970 № 2734 (ХХV), від 21.12.1965 № 2131 (ХХ), від 14.12.1974 № 3314 (ХХІХ) президент, а також інші невстановлені на цей час досудовим розслідуванням представники влади рф спланували, підготували і розв`язали агресивну війну та воєнний конфлікт проти України, а саме - віддали наказ на вторгнення підрозділів збройних сил рф (далі - зс рф) на територію України.

24 жовтня 1945 року набув чинності Статут Організації Об`єднаних Націй, підписаний 26 червня 1945 року, яким фактично створено Організацію Об`єднаних Націй (далі - ООН).

До складу ООН входять Україна, рф та ще 49 країн-засновниць, а також інші країни світу.

Відповідно до ч. 4 ст. 2 Статуту ООН усі члени вказаної організації утримуються в своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування як проти територіальної недоторканності або політичної незалежності будь-якої держави, так і будь-яким іншим чином, несумісним із цілями Об`єднаних Націй.

Декларацією Генеральної Асамблеї ООН № 36/103 від 09 грудня 1981 року про недопустимість інтервенції та втручання у внутрішні справи держав та резолюціями: № 2131 (XX) від 21 грудня 1965 року, що містить Декларацію про неприпустимість втручання у внутрішні справи держав та про захист їх незалежності та суверенітету; № 2625 (XXV) від 24 жовтня 1970 року, що містить Декларацію про принципи міжнародного права, що стосуються дружніх відносин і співробітництва між державами відповідно до Статуту ООН; № 2734 (XXV) від 16 грудня 1970 року, що містить Декларацію про зміцнення міжнародної безпеки; № 3314 (XXIX) від 14 грудня 1974 року, що містить визначення агресії, установлено, що жодна з держав не має права здійснювати інтервенцію чи втручання у будь-якій формі або з будь-якої причини у внутрішні та зовнішні справи інших держав. Цими ж міжнародними документами закріплено обов`язок держав: утримуватися від озброєної інтервенції, підривної діяльності, військової окупації, здійснення сприяння, заохочення чи підтримки сепаратистської діяльності; не допускати на власній території навчання, фінансування та вербовки найманців чи засилання таких найманців на територію іншої держави.

Крім того, у статтях 1-5 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 14 грудня 1974 року № 3314 (XXIX) (далі - Резолюція 3314), серед іншого визначено, що ознаками агресії є:

- застосування збройної сили державою проти суверенітету, територіальної недоторканності чи політичної незалежності іншої держави;

- застосування збройної сили державою в порушення Статуту ООН.

Будь-яке з наступних діянь, незалежно від оголошення війни, кваліфікується як акт агресії:

- вторгнення або напад збройних сил держави на територію іншої держави або будь-яка військова окупація, який би тимчасовий характер вона не мала, яка є результатом такого вторгнення або нападу, або будь-яка анексія із застосуванням сили території іншої держави або частини її;

- бомбардування збройними силами держави території іншої держави або застосування будь-якої зброї державою проти території іншої держави;

- блокада портів або берегів держави збройними силами іншої держави:

- напад збройними силами держави на сухопутні, морські або повітряні сили, або морські та повітряні флоти іншої держави;

- застосування збройних сил однієї держави, що знаходяться на території іншої держави за угодою з приймаючою державою, у порушення умов, передбачених в угоді, або будь-яке продовження їх перебування на такій території після припинення дії угоди;

- дія держави, яка дозволяє, щоб її територія, яку вона надала в розпорядження іншої держави, використовувалася цією іншою державою для здійснення акту агресії проти третьої держави;

- засилання державою або від імені держави збройних банд, груп, іррегулярних сил або найманців, які здійснюють акти застосування збройної сили проти іншої держави, які мають настільки серйозний характер, що це є рівносильним наведеним вище актам, або її значна участь у них.

Жодні міркування будь-якого характеру, чи то політичного, економічного, військового чи іншого характеру, не можуть слугувати виправданням агресії.

Крім того, принципи суверенної рівності, поваги прав, притаманних суверенітету, незастосування сили чи погрози силою, непорушності кордонів, територіальної цілісності держав, мирного врегулювання спорів та невтручання у внутрішні справи держав закріплені у Заключному акті Наради з безпеки та співробітництва в Європі від 01 серпня 1975 року, який визнається рф та Україною.

У преамбулі Декларації про державний суверенітет України від 16 липня 1990 року (далі - Декларація) вказано, що Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки проголошує державний суверенітет України як верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

Відповідно до розділу V Декларації територія України в існуючих кордонах є недоторканною і не може бути змінена та використана без її згоди.

24 серпня 1991 року Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної Республіки схвалено Акт проголошення незалежності України, яким урочисто проголошено незалежність України та створення самостійної української держави - України. Згідно з указаним документом територія України є неподільною та недоторканною.

Незалежність України визнали держави світу, серед яких і рф.

Статтями 1, 2 Конституції України визначено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною.

Згідно зі статтею 5 Конституції України носієм суверенітету та єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами.

Статтею 73 Конституції України визначено, що виключно всеукраїнським референдумом вирішується питання про зміну території України.

Відповідно до статей 132-134 Конституції України територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території.

22 лютого 2022 року президент рф направив до Ради Федерації звернення про використання збройних сил рф за межами рф, яке було задоволено.

24 лютого 2022 року приблизно о 5 годині Президент Російської Федерації оголосив про рішення розпочати повномасштабну військову агресію проти України.

У подальшому збройні сили рф, які діяли за наказом керівництва рф і зс рф, вторглись на територію Україну шляхом збройної агресії, з погрозою застосування зброї та її фактичним застосуванням, незаконно увійшли на територію Україну через державні кордони України в Херсонській, Миколаївській, Сумській, Чернігівській, інших областях та здійснила збройний напад на державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, військові частини, інші об`єкти, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, та здійснили окупацію частин вказаної території, чим змінили межі території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією при цьому нанесли ракетно-бомбові удари по військовим і цивільним об`єктам України, а також ввели на територію суверенної держави війська країни-агресора.

Таким чином, з 24.02.2022 дії рф проти України підпадають під всі пункти, передбачені ст. 3 Резолюції 3314, а тому такі дії слід кваліфікувати саме як акт агресії рф проти України.

У зв`язку з цим, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан, який відповідно до чинного законодавства триває.

Законом України від 22.05.2022 № 2265-ІХ «Про заборону пропаганди російського нацистського тоталітарного режиму, збройної агресії Російської Федерації як держави-терориста проти України, символіки воєнного вторгнення російського нацистського тоталітарного режиму в Україну» російська федерація визнана державою - терористом (державою - агресором).

Відповідно до ст. 42 Положення про закони і звичаї війни на суходолі IV Конвенції про закони і звичаї війни на суходолі від 18 жовтня 1907 року, ратифікованої Україною 24.08.1991, територія визнається окупованою якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника. Окупація поширюється лише на ту територію, де така влада встановлена і здатна виконувати свої функції.

Відповідно до п. 7 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована російською федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування російської федерації та окупаційна адміністрація російської федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування російської федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації російської федерації.

У період з 24.02.2022 більшу частину території Херсонської області, у тому числі місто Скадовськ Скадовського району, захоплено військовослужбовцями збройних сил російської федерації і вона знаходиться під тимчасовою окупацією держави-агресора, що визначено Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.

З метою встановлення контролю на території тимчасово окупованого м. Скадовськ Херсонської області невстановлені представники російської федерації, не пізніше серпня 2022 року (більш точної дати досудовим слідством не встановлено) створили незаконний орган державної влади - так званий «Скадовский районный отдел Херсонской области Службы по делам гражданской обороны, чрезвычайных ситуаций» (мовою оригіналу - російською), який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, тобто в адміністративній будівлі Державної пожежно-рятувальної частини №16, 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС в Херсонській області.

Громадянин України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , достовірно знаючи про вищевказані обставини, які є загальновідомим фактом, проживаючи у м. Скадовськ Скадовського району Херсонської області, будучи радикально налаштованим до діючої легітимної влади в Україні та достеменно проінформованим та розуміючи факт окупації міста Скадовськ та Херсонської області збройними силами рф, усвідомлюючи, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною, будучи обізнаним про те, що Херсонська область є невід`ємною складовою частиною України, порядок утворення органів виконавчої влади регулюється виключно Конституцією України та законами України, не пізніше серпня 2022 року, більш точної дати органом досудового розслідування не встановлено, діючи умисно, з ідеологічних мотивів, а також з метою реалізації своїх кар`єрних амбіції, вирішив добровільно зайняти керівну посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, а саме у так званому «Скадовском районном отделе Херсонской области Службы по делам гражданской обороны, чрезвычайных ситуаций».

Так, ОСОБА_5 , реалізуючи прямий умисел, спрямований на добровільне зайняття посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, а саме у так званому «Скадовском районном отделе Херсонской области Службы по делам гражданской обороны, чрезвычайных ситуаций», перебуваючи у м. Скадовськ, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше серпня 2022 року, прийняв пропозицію невстановлених представників держави-агресора - рф та умисно, добровільно зайняв посаду начальника вищевказаного незаконного органу влади.

Виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції начальника так званого «Скадовского районного отдела Херсонской области Службы по делам гражданской обороны, чрезвычайных ситуаций», ОСОБА_5 , з серпня 2022 року до 09.08.2023 (до дати складання повідомлення про підозру) здійснював загальне керівництво незаконним органом влади, забезпечував його діяльність шляхом незаконного використання матеріально-технічної бази Державної пожежно-рятувальної частини №16, 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС в Херсонській області, а також проводив добір кадрів серед мешканців Скадовського району Херсонської області для призначення у очолюваний ним незаконний орган влади, забезпечував облік робочого часу та оплату праці підпорядкованих працівників.

На судовому засіданні прокурор підтримав обвинувачення, вказав про доведеність вини обвинуваченого зібраними в ході досудового розслідування доказами, які були досліджені судом у відкритому судовому засіданні, а також показаннями свідків, та просив суд призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі строком на десять років з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування, строком на п`ятнадцять років та з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна. Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою залишити без змін. Строк відбування покарання ОСОБА_5 обчислювати з моменту фактичного затримання. Арешт накладений ухвалою слідчого судді залишити в силі до виконання вироку в частині конфіскації майна.

На судовому засіданні захисник просив ухвалити у справі законний та обґрунтований вирок.

Обвинувачений на судове засідання не з`явився, досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, відповідно до ухвали слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 01 вересня 2023 року у справі № 490/8138/23 проведено у спеціальному порядку, а судовий розгляд справи здійснений у спеціальному судовому провадженні, за його відсутності, відповідно до ухвали Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 11 березня 2024 року, у зв`язку з чим суд констатує, що як стороною обвинувачення в ході здійснення спеціального досудового розслідування, так і судом в ході здійснення спеціального судового провадження (in absentia), були здійснені всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.

Так, участь захисника у даному кримінальному провадженні, залученого для здійснення захисту за призначенням, була забезпечена із самого початку кримінального переслідування обвинуваченого та здійснювалася до ухвалення вироку у справі. Захисник брав участь у кожній слідчій (розшуковій) дії, яка передбачала його обов`язкову участь, отримував усі процесуальні документи, що підлягали врученню обвинуваченому, брав участь у кожному судовому засіданні, в якому здійснювався розгляд справи по суті. Жодних зауважень, клопотань чи заперечень з цього приводу від захисника протягом здійснення кримінального провадження не надходило.

Впродовж усього судового розгляду справи інформація про відповідні процесуальні документи та повістки про виклик обвинуваченого до суду завчасно публікувалися у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 КПК України (газета «Урядовий кур`єр») та на офіційному веб-сайті суду, в порядку передбаченому абз. 6 частини третьої статті 323 КПК України, а також на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, у зв`язку з чим обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з їх змістом.

Після постановлення ухвали про спеціальне судове провадження та до ухвалення вироку у справі обвинувачений до суду не з`являвся та не був до нього доставлений, що свідчило про відсутність підстав для переходу суду до судового розгляду згідно із загальними правилами, передбаченими КПК України.

З матеріалів справи суд також встановив, що обвинувачений мав підстави усвідомлювати, що проти нього розпочато кримінальне провадження, він отримав чи мав би отримати оголошену підозру, відповідні виклики та пред`явлене обвинувачення, мав можливість бути обізнаним із усіма своїми правами, в тому числі, на захист та доступ до правосуддя. Відтак, держава Україна під контролем сторони захисту та суду використала всі можливості для того, щоб обвинувачений мав право під час судового провадження як мінімум на такі гарантії: а) бути терміново і докладно повідомленим мовою, яку він розуміє, про характер і підставу обвинувачення; б) мати достатній час і можливості для підготовки свого захисту, обрати захисника самостійно; в) бути судженим в його присутності і захищати себе особисто або за посередництвом обраного ним захисника, бути повідомленим про це право і мати призначеного йому захисника безплатно для нього. Така ситуація узгоджується із взятими на себе зобов`язаннями, яких повинна дотримуватися держава Україна з тим, щоб забезпечити реальне використання права, яке гарантується статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Вказані висновки ґрунтуються і на правовій позиції Європейського суду з прав людини (напр., справа «Колоцца проти Італії» від 12 лютого 1985 року, «Шомоді проти Італії» від 18 травня 2004 року та ін.), за якою суд при розгляді справи в порядку спеціального судового провадження зобов`язаний обґрунтувати чи були здійсненні всі можливі, передбачені законом заходи, щодо дотримання прав обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя.

Суд вважає, що наявні у справі документи свідчать про відмову обвинуваченого, який повинен знати про розпочате кримінальне провадження, від здійснення свого права предстати перед українським судом за діяння вчинені на території суверенної України, юрисдикцію якої над собою не визнає, та захищати себе безпосередньо в такому суді, а так само свідчать про його наміри ухилитися від зустрічі з правосуддям держави Україна. Ухилення обвинуваченого від правосуддя суд оцінює як реалізацію останнім його невід`ємного права на свободу від самозвинувачення чи самовикриття (п/п. «g» пункту 3 статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, статті 63 Конституції України), як одну з ключових гарантій презумпції невинуватості.

Зважаючи на специфіку спеціального судового провадження (частина третя статті 323 КПК України), суд, зберігаючи неупередженість та безсторонність, надає особливого значення охороні прав та законних інтересів обвинуваченого як учасника кримінального провадження, яке відбувається за його відсутності, забезпеченню повного та неупередженого судового розгляду з тим, щоб до обвинуваченого була застосована належна правова процедура в контексті приписів статті 2 КПК України з дотриманням всіх загальних засад кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених виключно законом. Ці особливості вимагають від суду прискіпливої оцінки кожного поданого доказу обвинувачення, відтак поріг вимогливості до доказування у даному випадку має бути підвищений.

Отже, зважаючи на виконання судом усіх передбачених наведеними положеннями кримінального процесуального законодавства вимог щодо проведення спеціального судового провадження, кримінальне провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, а обставини причетності останнього до інкримінованого йому кримінального правопорушення, перевірені у відкритому судовому засіданні, із дотриманням засад кримінального провадження та за активної участі захисника.

Вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується такими наданими стороною обвинувачення та безпосередньо дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами.

Відповідно до протоколу негласного зняття інформації з електронної інформаційної системи від 30 грудня 2022 року у період з 01 грудня 2022 року по 05 грудня 2022 року проведено негласне зняття інформації з електронної інформаційної системи, а саме облікового запису в месенджері «Telegram», закріпленого за номером мобільного телефону НОМЕР_1 , яким користувався ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Під час проведення НСРД встановлено, що за вказаним номером мобільного телефону у месенджері «Telegram» використовувався обліковий запис під іменем « ОСОБА_6 ».

У ході огляду вказаного облікового запису зафіксовано наявність листування, у якому обліковий запис « ОСОБА_6 » отримував, пересилав та обговорював документи, пов`язані з особовим складом пожежно-рятувального підрозділу Скадовського районного відділу служби ГУ ГСЧС, підбором кандидатів на службу, оформленням їхніх особистих документів, а також питаннями матеріальної допомоги та забезпечення підрозділів.

Зокрема, у листуванні з абонентом « ОСОБА_7 » зафіксовано пересилання документа, який містить список особового складу пожежно-рятувального підрозділу Скадовського районного відділу служби ГУ ГСЧС на отримання матеріальної допомоги. У документі наведено таблицю з прізвищами, іменами та по батькові осіб, а також їхніми посадами, серед яких зазначені начальник частини, командири відділення, диспетчери, водії та пожежні. Нижче таблиці міститься запис «Начальник части», підпис та напис « ОСОБА_8 ».

Крім того, у листуванні з абонентом « ОСОБА_9 » зафіксовано, що цьому абоненту надсилалися документи, які стосувалися штатного розпису та посад пожежників. На одному із зображень міститься документ із написом «СКАДОВСКИЙ Районный отдел СЛУЖБЫ», у якому навпроти рядка «начальник районного отдела» міститься рукописний запис «м-р ОСОБА_5».

У подальшому в листуванні з абонентом « ОСОБА_9 » останній написав повідомлення «Ваш штат райотдела» та надав вказівки щодо попереднього підбору кадрів, зазначивши, що пожежні бажано мають бути віком до 35 років, максимум до 40 років, без судимості, наркозалежності, лояльні до влади, а також що перевага надається особам, які служили в армії, при цьому головне, щоб вони не вчиняли злочинів та не вбивали мирних громадян на Донбасі. На це обліковий запис « ОСОБА_6 » надав відповідь: «Вас понял, спасибо».

Також у цьому листуванні зафіксовано, що 13 серпня обліковий запис « ОСОБА_6 » написав повідомлення: «Добрый вечер. Возможно ли тех кандидатов, которых я скинул документы, привлекать по одному в караулы для обучения?», після чого переслав документи з позначкою «Пересланные сообщения От ОСОБА_10 ». Серед таких документів зафіксовано копії документів на ім`я ОСОБА_10 , зокрема документи про освіту, паспортні документи, посвідчення, картку платника податків, трудову книжку, військовий квиток, резюме, а також заяву, адресовану начальнику служби у справах ГО, НС і ліквідації наслідків стихійних лих по Херсонській області.

Крім того, обліковий запис « ОСОБА_6 » у листуванні з абонентом « ОСОБА_9 » пересилав документи щодо інших осіб, зокрема ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та інших осіб, серед яких були заяви, резюме, копії паспортів, дипломів, трудових книжок, карток платників податків та інших особистих документів. У частині листування щодо цих документів обліковий запис « ОСОБА_6 » використовував повідомлення «Пожарный», що вказує на їх зв`язок із підбором осіб до пожежного підрозділу.

Також у листуванні з абонентом « ОСОБА_9 » зафіксовано повідомлення облікового запису « ОСОБА_6 » про те, що наступного дня на підконтрольну територію України виїжджають 11 осіб, а в частині залишається 9 співробітників: начальник частини ОСОБА_15 , 5 водіїв та 3 пожежних. Надалі обліковий запис « ОСОБА_6 » повідомив, що скинув документи на чотирьох кандидатів, а також що з полковником зідзвонилися та ночівлю їм знайшов.

У подальшому в листуванні зафіксовано обговорення питань щодо осіб, які проходили курси, залучення бійців, навчання особового складу, а також прохання абонента «@до «ОСОБА_5» скинути список на 15 осіб для отримання матеріальної допомоги. У відповідь обліковий запис « ОСОБА_6 » погодився та надіслав фото документа з переліком прізвищ.

Крім того, у протоколі зафіксовано наявність у месенджері групи «МТО ПСЧ група», учасники якої обговорювали питання матеріально-технічного забезпечення пожежно-рятувальних частин, зокрема фотографування будівель та об`єктів ПСЧ, наявність техніки, пального, форменого одягу, особового складу та іншого майна. У зазначеній групі наявні повідомлення, пов`язані з 7 ГПСЧ Скадовськ, у тому числі щодо пожежної частини за адресою АДРЕСА_2, будівель, гаражів, складу, навісів, техніки, пального та особового складу.

У протоколі також зафіксовано документи, пов`язані з 7 ПСЧ Скадовськ, зокрема рапорт на бланку із символікою, схожою на двоголового орла, та написом «Военно-гражданская администрация Херсонской области», підписаний як «Заместитель начальника Скадовского РО, начальник ГПСЧ 7 ОСОБА_15 », а також відомість про ознайомлення з наказом, у якій зазначено працівників пожежно-рятувальної частини № 7 Скадовського РО.

Відповідно до протоколу огляду від 11 серпня 2023 року проведено огляд службового кабінету за адресою: м. Херсон, вул. Молодіжна, 6. Під час огляду виявлено документи, які стосуються діяльності створеної на тимчасово окупованій території Херсонської області структури під назвою «Служба по делам гражданской обороны, чрезвычайным ситуациям и ликвидации последствий стихийных бедствий по Херсонской области».

Під час огляду виявлено документ «Штатная расстановка МЧС Херсонской обл.» з датою звіту 19 вересня 2022 року, у якому зазначено організацію «МЧС Херсонской обл.» та наведено перелік працівників «Главного Управления Херсонской обл. Службы по делам ГО, ЧС, ликвидации последствий стихийных бедствий по Херсонской области». У документі містяться відомості про структурні підрозділи, посади, прізвища, імена та по батькові працівників, їх спеціальні звання, дати народження та номери мобільних телефонів.

Крім того, виявлено документ «Штатно-должностное расписание Службы по делам ГО, ЧС и ликвидации последствий стихийных бедствий по Херсонской области», у якому наведено перелік посад зазначеної служби, посадові оклади, спеціальні звання, надбавки за вислугу років, премії та інші складові грошового забезпечення.

Також під час огляду виявлено «Справку о результатах деятельности оперативной группы МЧС России на территории Херсонской области в период с 22.08.2022 по 26.08.2022». У зазначеній довідці йдеться про передачу пожежної та спеціальної техніки, будівель пожежних депо, господарських споруд, складів та іншого майна для перереєстрації права оперативного управління за «Службой ГОЧС», про підбір адміністративної будівлі для розміщення служби у місті Херсоні, а також про виїзди особового складу оперативної групи МЧС росії до пожежно-рятувальних підрозділів Херсонської області.

У цій же довідці зазначено, що з 01 серпня 2022 року на службу прийнято 217 осіб, з них до апарату управління - 35 осіб, водіїв - 29, пожежних - 132, диспетчерів - 21. Також у документі вказано, що у пунктах дислокації пожежно-рятувальних підрозділів встановлено державну символіку російської федерації, а оперативною групою МЧС росії надавалася технічна допомога підрозділам зс рф у збиранні наплавного мосту через р. Дніпро.

Під час огляду виявлено наказ «Военно-гражданской администрации Херсонской области. Служба по делам гражданской обороны, чрезвычайным ситуациям и ликвидации последствий стихийных бедствий по Херсонской области» від 30 червня 2022 року № 14 «По личному составу». Зі змісту наказу встановлено, що у зв`язку з виконанням завдань, безпосередньо пов`язаних із ризиком для життя і здоров`я, працівникам зазначеної служби призначено щомісячну додаткову виплату у розмірі 100 відсотків окладу за займаною посадою за фактично відпрацьований час. У переліку осіб, яким призначено таку виплату, зокрема зазначено «начальнику Скадовского районного отдела ОСОБА_8 ».

Крім того, під час огляду виявлено наказ цієї ж служби від 23 червня 2022 року № 1 л/с «По личному составу», яким окремих осіб призначено на посади в апараті управління служби, встановлено їм посадові оклади, щомісячні грошові премії та присвоєно спеціальні звання внутрішньої служби. Зазначений наказ підписаний начальником служби у справах цивільної оборони, надзвичайних ситуацій та ліквідації наслідків стихійних лих по Херсонській області ОСОБА_16 .

Також виявлено проєкт наказу «Военно-гражданская администрация Херсонской области. Служба по делам гражданской обороны, чрезвычайным ситуациям и ликвидации последствий стихийных бедствий» про затвердження складу комісії з інвентаризації документів тривалого і постійного зберігання архівного приміщення у секторі організації планування та документального забезпечення. У додатку до наказу наведено склад відповідної комісії із зазначенням посадових осіб цієї служби.

Відповідно до протоколу огляду від 19 квітня 2023 року проведено огляд додатку до протоколу огляду від 24 лютого 2023 року, а саме системного блоку комп`ютера з інвентарним номером «101481408» у металевому корпусі чорного та сірого кольорів.

Під час огляду носіїв інформації, що містилися у вказаному системному блоці комп`ютера, виявлено електронні папки та файли, які за своїм змістом становлять проєкти організаційно-розпорядчих документів, матеріали кадрового забезпечення та обліку особового складу, документи щодо призначення, переміщення, преміювання та звільнення працівників, відомості про структуру, штатну чисельність, контактні та персональні дані співробітників, службові записки, довідки, розпорядження, фінансові та розрахункові документи, списки особового складу, відомості щодо проходження служби, навчання та інші документи, пов`язані з діяльністю так званої «Службы по делам гражданской обороны, чрезвычайным ситуациям и ликвидации последствий стихийных бедствий по Херсонской области».

Крім того, серед виявлених електронних матеріалів містилися документи у вигляді проєктів наказів по особовому складу, що стосуються призначення працівників на посади, встановлення посадових окладів, присвоєння спеціальних звань, визначення розміру щомісячних премій, організації комплектування підрозділів, а також інші документи кадрового характеру зазначеної структури.

Окремо під час огляду виявлено копію наказу «Военно-гражданской администрации Херсонской области. Служба по делам гражданской обороны, чрезвычайным ситуациям и ликвидаций последствий стихийных бедствий по Херсонской области» від 01 липня 2022 року № 4 л/с «По личному составу».

Зі змісту зазначеного наказу встановлено, що пунктом 1.59 наказано призначити з 01 липня 2022 року ОСОБА_5 на посаду начальника районного відділу у Скадовський районний відділ, установивши посадовий оклад у розмірі 22 346,00 руб., оклад за звання майор у сумі 12 849,00 руб., а також щомісячну грошову премію у розмірі 100 відсотків посадового окладу. Підставою для призначення у наказі зазначено особисту заяву ОСОБА_8 від 01 липня 2022 року.

Також серед виявлених електронних матеріалів містилися документи, що відображають штатну структуру так званої «МЧС Херсонской обл.» / «Службы по делам ГО, ЧС и ликвидации последствий стихийных бедствий по Херсонской области», її підрозділи, посади, розміри посадових окладів, спеціальні звання, премії та інші виплати працівникам.

Відповідно до протоколу огляду від 09 березня 2023 року проведено огляд інтернет-ресурсу за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме публікації телеграм-каналу « ІНФОРМАЦІЯ_4 ».

Під час огляду встановлено, що за вказаним посиланням відкривається публікація, опублікована 26 серпня 2022 року о 09 годині 53 хвилини. У текстовій частині публікації повідомляється, що 25 серпня 2022 року глава ВГА Скадовської ТГ ОСОБА_17 зустрілася з колективом МЧС Херсонської області міста Скадовська.

У публікації зазначено, що ОСОБА_18 відповіла на питання колективу та розповіла про подальші плани роботи і співпраці. Також наведено її висловлювання про те, що мужність і самовідданість цієї служби допомагають рятувати тих, хто потрапив у біду або став жертвою стихійного лиха чи надзвичайної ситуації.

Крім того, під час огляду встановлено, що до зазначеної публікації прикріплено фотозображення, на якому зафіксовано зустріч у службовому приміщенні. На фотозображенні міститься напис російською мовою «В будущее - вместе с россией!», зображення прапора російської федерації, а також особи, які присутні на зустрічі.

На одному з прикріплених до публікації фотозображень зафіксовано особу чоловічої статі, яка зовні схожа на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до протоколу огляду від 06 червня 2023 року проведено огляд інтернет-ресурсу за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме публікації телеграм-каналу « ОСОБА_19 ».

Під час огляду встановлено, що за вказаним посиланням відкривається публікація, опублікована 06 червня 2023 року о 17 годині 36 хвилин. У текстовій частині публікації йдеться про складну ситуацію в Олешках , затоплення міста, евакуацію людей із затоплених територій, направлення вантажівок підвищеної прохідності, доставлення з Криму рятувальних плавзасобів МЧС, а також про підготовку місць для розміщення евакуйованих осіб.

У публікації також зазначено, що на місці обговорено ситуацію з начальником МЧС області ОСОБА_21 , який координує рятувальну операцію.

Крім того, під час огляду встановлено, що до зазначеної публікації прикріплено фотозображення. На вказаному фото зафіксовано групу осіб біля транспортного засобу з емблемою «МЧС России». Залучений до огляду свідок ОСОБА_22 на цьому фотозображенні впізнав ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зображений другим праворуч, одягнений у чорні брюки та футболку, у руці тримає мобільний телефон.

Також свідок ОСОБА_22 на зазначеному фотозображенні впізнав ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який знаходиться крайній праворуч, одягнений у чорні брюки та футболку з написом «DG000084», на голові має окуляри, на руці - татуювання.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 06 грудня 2022 року, разом із довідкою до фототаблиці № 1, фототаблицею № 1, а також відеозаписом проведення зазначеної слідчої дії, встановлено, що свідок ОСОБА_23 під час проведення вказаної слідчої дії впізнав ОСОБА_5 як особу, яка станом на день проведення зазначеної слідчої дії займала посаду начальника пожежної частини міста Скадовська.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 10 листопада 2022 року, разом із довідкою до фототаблиці № 1, фототаблицею № 1, а також відеозаписом проведення зазначеної слідчої дії, встановлено, що свідок ОСОБА_24 під час проведення вказаної слідчої дії впізнав ОСОБА_5 як особу, яка зайняла посаду начальника пожежної частини міста Скадовська.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 24 квітня 2023 року, разом із довідкою до фототаблиці № 1, фототаблицею № 1, а також відеозаписом проведення зазначеної слідчої дії, встановлено, що свідок ОСОБА_25 під час проведення вказаної слідчої дії впізнав ОСОБА_5 як особу, яка зайняла посаду начальника пожежної частини міста Скадовська.

Відповідно до протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімком від 02 травня 2023 року, разом із довідкою до фототаблиці № 1, фототаблицею № 1, а також відеозаписом проведення зазначеної слідчої дії, встановлено, що свідок ОСОБА_26 під час проведення вказаної слідчої дії впізнав ОСОБА_5 як особу, яка зайняла посаду начальника пожежної частини міста Скадовська.

Під час дослідження інших вказаних доказів жодна із сторін не заявила про недотримання норм чинного кримінального процесуального законодавства при їх отриманні на стадії досудового розслідування, про їх недопустимість чи неналежність.

Крім того, в судовому засіданні були допитані свідки, зі змісту показань яких вбачається причетність обвинуваченого до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення.

Так, на судовому засіданні свідок ОСОБА_25 суду пояснив, що до 24 лютого 2022 року проживав у місті Скадовську та працював начальником Скадовської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України».

Наприкінці березня 2022 року до морського порту міста Скадовська прибули військовослужбовці російської федерації, зокрема представники росгвардії, на військових автомобілях із символікою у вигляді літери «Z». Вони заходили до порту, їхнім командиром був підполковник росгвардії на ім`я ОСОБА_27 , з яким у подальшому був найбільш стабільний контакт. Також у місті були встановлені блокпости, на яких перебували озброєні військові у формі та балаклавах із шевронами із прапорами російської федерації.

ОСОБА_5 знав давно, оскільки вони були земляками та обидва походили із села Широке. До окупації ОСОБА_5 працював у міліції, зокрема дільничним інспектором, у подальшому працював у райвідділі та вийшов на пенсію. ОСОБА_15 знав візуально, оскільки до окупації, коли свідок був керівником філії, підрозділи МНС періодично проводили перевірки на території порту.

Після окупації ОСОБА_5 зайняв посаду начальника підрозділу МЧС у місті Скадовську приблизно влітку 2022 року, у липні або серпні. ОСОБА_5 особисто повідомляв, що його призначили начальником МЧС, а також цікавився, чи може свідок порадити молодих хлопців з односельців для роботи водіями або пожежними. У зв`язку з цим йому були названі, зокрема, ОСОБА_28 та ОСОБА_29 , які згодом пішли працювати водіями у цій службі.

ОСОБА_5 свідок бачив у місті у формі МЧС росії. Після зайняття посади ОСОБА_5 поводив себе як начальник, пишався своїм становищем. Його робоче місце знаходилося у будівлі МЧС у місті Скадовську, яка і до окупації використовувалася відповідною службою.

ОСОБА_5 зайняв посаду добровільно. На це вказували відсутність будь-яких ознак примусу, його попередні проросійські погляди, тісне спілкування з ОСОБА_30 , а також те, що дружина ОСОБА_5 також пішла співпрацювати з російською федерацією та займала керівну посаду у сфері освіти.

ОСОБА_5 здійснював підбір кадрів до МЧС, а фактичне виконання значної частини повсякденної роботи забезпечував ОСОБА_15 , оскільки до окупації він тривалий час працював у цій сфері. Працівникам МЧС виплачувалася заробітна плата, видавалася форма та інше забезпечення. ОСОБА_5 особисто повідомляв, що поки немає банків, заробітну плату будуть видавати готівкою, а також видавати російську форму.

Працівники МЧС, які пішли працювати після окупації, використовували техніку та автомобілі, їздили містом, вивантажували гуманітарну допомогу на складах, а також отримували заробітну плату. ОСОБА_5 і ОСОБА_15 також видавали працівникам грошові кошти або іншу допомогу.

Після окупації російською владою збиралися документи у працівників, зокрема документи для оформлення російських паспортів. ОСОБА_5 разом із представниками окупаційної влади організовував ці процеси, а працівникам пояснювали, що для подальшої роботи потрібно отримати російські паспорти.

Під час перебування в окупації ОСОБА_5 неодноразово бачили у місті Скадовську, зокрема біля міської ради, а також у контакті з представниками військових рф та ФСБ. Характер їхнього спілкування був недоброзичливим щодо української сторони та не був випадковим.

Свідок ОСОБА_23 пояснив, що до виїзду з окупованої території проживав у Скадовську Херсонської області та працював у Державній пожежно-рятувальній частині. До міста Скадовська військовослужбовці російської федерації зайшли приблизно 03-04 березня 2022 року. На території міста перебували військовослужбовці російської гвардії, представники ФСБ та підрозділи військових частин тимчасово окупованого Криму.

Після окупації Скадовського району підрозділ, у якому він працював, протягом перших двох-трьох місяців функціонував у штатному режимі. Надалі окупаційна влада почала пропонувати працівникам співпрацю та перехід на сторону рф, у зв`язку з чим через небажання співпрацювати підрозділ був змушений залишити Скадовський район.

ОСОБА_5 знав приблизно сім років, оскільки останній співпрацював із підрозділами ДСНС у питаннях забезпечення їх діяльності. Раніше ОСОБА_5 працював у правоохоронних органах, зокрема у ДАІ. Станом на 13 серпня 2022 року ОСОБА_5 планував зайняти посаду начальника пожежної частини міста Скадовська.

ОСОБА_5 13 серпня 2022 року приїхав до пожежної частини за адресою: АДРЕСА_2 , де зустрівся з особовим складом, який залишався у місті Скадовську. Під час зустрічі він повідомив, що здійснює набір співробітників для продовження служби в пожежній частині при окупаційній владі.

ОСОБА_5 підтримував спілкування з представниками окупаційної влади, зокрема з ОСОБА_30 , який був депутатом Скадовської міської ради та в перші дні окупації надавав сприяння й інформацію представникам окупаційних військ рф. Також свідку було відомо, що ОСОБА_15 , колишній начальник пожежної частини міста Скадовська, на той час працював у пожежній частині.

На судовому засіданні свідок ОСОБА_24 суду пояснив, що до окупації проживав у місті Скадовську та працював пожежником-рятувальником у 16 державній пожежно-рятувальній частині 5 державного пожежно-рятувального загону. Після окупації міста Скадовська російськими військовими він продовжував виконувати свої посадові обов`язки приблизно до серпня 2022 року, після чого виїхав на підконтрольну Україні територію через небезпеку для життя, прильоти та обстріли.

Після зайняття міста Скадовська військовослужбовці рф прибували до пожежної частини, спілкувалися з керівництвом, а працівникам доводили інформацію про необхідність виїжджати на окремі об`єкти з дозволу російських військових. До серпня 2022 року працівники частини продовжували працювати у формі з українською символікою, однак після випадку із затриманням одного зі співробітників через шеврони працівникам повідомили, що можуть виникнути проблеми у разі носіння такої символіки.

ОСОБА_5 знав як місцевого мешканця, колишнього працівника поліції, який проживав поруч із пожежною частиною. До окупації спілкування з ним було побутовим: привітатися, відкрити ворота, запитати про справи. На початку війни ОСОБА_5 вже не працював у правоохоронних органах.

Після окупації ОСОБА_5 почав з`являтися біля пожежної частини, заходив до адміністративної будівлі, спілкувався з працівниками та з ОСОБА_15 . Надалі стало відомо, що ОСОБА_5 очолив один із підрозділів у місті Скадовську, приблизно наприкінці серпня або у вересні 2022 року. Він пропонував місцевим жителям та колишнім працівникам залишатися працювати, отримувати грошові кошти, тобто фактично працювати вже у структурі, підконтрольній російській владі.

ОСОБА_15 залишився на своєму місці та продовжував виконувати обов`язки заступника. Після того як ОСОБА_5 став керівником, зі слів працівників, які залишилися у місті, його бачили на службовій машині, він їздив містом і розвантажував гуманітарну допомогу. Працівники, які залишилися працювати, надалі працювали за російськими стандартами, на техніці, яка раніше використовувалася українською службою, та отримували відповідні виплати.

ОСОБА_5 закликав людей працювати вже на російську владу. Мотивом цього могли бути грошові кошти, бажання зайняти керівну посаду або особисті амбіції. Після виїзду з окупованої території свідок продовжив службу у місті Черкаси.

На судовому засіданні свідок ОСОБА_31 суду пояснив, що до окупації міста Скадовська займав посаду заступника начальника 5 державного пожежно-рятувального загону ГУ ДСНС України в Херсонській області. Після початку повномасштабного вторгнення продовжував виконувати свої посадові обов`язки приблизно до серпня 2022 року, виїжджав на пожежі та інші надзвичайні ситуації.

Російські військові зайшли до міста Скадовська приблизно 09 березня 2022 року. До пожежної частини приїздили представники російських окупаційних військ, однак вони не представлялися та нічого не пояснювали. Працівникам частини доводили інформацію про необхідність виїзду на окремі об`єкти з дозволу російських військових, оскільки після окупації міста інші українські силові структури фактично не залишилися.

До окупації керівником підрозділу був ОСОБА_32 , який залишився на посаді та працював приблизно до початку серпня 2022 року. Після цього керівником відповідного підрозділу у місті Скадовську став ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 до цього знав як місцевого мешканця, колишнього працівника поліції, який проживав поруч із пожежною частиною. Під час окупації ОСОБА_5 прийшов до пожежної частини, зібрав особовий склад та повідомив, що його призначено керівником пожежної частини міста Скадовська. Він запропонував працівникам залишатися працювати, писати заяви, працювати на благо Скадовського району, а також повідомляв про заробітну плату, техніку та інші питання організації роботи.

ОСОБА_5 прийшов до частини як новий керівник від російської окупаційної влади. Його супроводжували представники російських військ або інші особи. Це відбулося незадовго до виїзду свідка з окупованої території, приблизно 10-11 серпня 2022 року.

Після пропозиції ОСОБА_5 особовий склад зібрався, однак працівники відмовилися залишатися на окупованій території та продовжувати виконувати обов`язки в умовах окупації. Частина працівників повідомляла про небажання працювати на окупаційну пожежну частину.

Свідок ОСОБА_22 у судовому засіданні пояснив, що до початку повномасштабного вторгнення проходив службу у 16 ДПРЧ м. Скадовська. Про початок збройної агресії Російської Федерації дізнався 24 лютого 2022 року під час несення служби після повідомлення диспетчера. З окупованої території виїхав 18-19 квітня 2022 року.

Свідок знав ОСОБА_15 як начальника 16 ДПРЧ ще з 2017 року, а ОСОБА_5 до війни знав лише візуально, оскільки той часто перебував на території пожежної частини та ставив там свій автомобіль.

Після початку окупації, приблизно 4 квітня 2022 року, ОСОБА_15 повідомив особовому складу, що не збирається залишати Скадовськ, буде працювати за будь-якої влади та залишиться начальником пожежної частини. Свідок сприйняв такі дії як добровільне рішення ОСОБА_15 залишитися працювати в умовах окупації.

Після окупації ОСОБА_5 представився начальником пожежної частини та фактично очолив її. Про це він дізнався як зі слів інших працівників, так і з особистих спостережень, оскільки бачив, як ОСОБА_5 щоденно перебував на території частини разом із російськими військовослужбовцями, показував їм службові приміщення та визначав місця для розміщення.

Російських військових він впізнавав за форменим одягом, білими пов`язками, шевронами із символом «Z» та російськими прапорами.

ОСОБА_15 , так і ОСОБА_5 добровільно погодилися обійняти керівні посади під час окупації, хоча мали реальну можливість виїхати на підконтрольну Україні територію, як це зробила більшість особового складу пожежної частини.

ОСОБА_15 пропонував особовому складу 16 ДПРЧ брати участь у розвантаженні гуманітарної допомоги, яку доставляли російські окупаційні сили, однак більшість працівників відмовилася від виконання таких робіт. Після цього ОСОБА_15 разом із ОСОБА_5 поїхали виконувати такі роботи самостійно.

На початку квітня 2022 року він особисто бачив, як ОСОБА_15 передав російським військовим службову документацію з персональними даними працівників 16 ДПРЧ, зокрема журнали, які містили відомості про місце реєстрації, місце проживання, склад сім`ї та інші анкетні дані особового складу.

Також свідок пояснив, що був очевидцем вивезення російськими військовими двох службових комп`ютерів із території пожежної частини. На цих комп`ютерах містилися службові документи, накази, розпорядження та персональні дані працівників.

ОСОБА_15 збирав особовий склад та ставив перед працівниками питання про подальшу службу, повідомляючи, що вони можуть або виїхати, або залишитися працювати в пожежній частині під час окупації. При цьому свідок зазначив, що більшість працівників відмовилася від подальшої роботи.

Також свідок пояснив, що до початку війни ОСОБА_5 був пенсіонером поліції, а після окупації став начальником 16 ДПРЧ у м. Скадовську, тоді як ОСОБА_15 став його заступником. За словами свідка, вони співпрацювали з представниками Російської Федерації та виконували керівні функції в пожежній частині під час окупації.

Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду сторонами, які були вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, визначений КПК України, враховуючи, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість у ході розгляду даного кримінального провадження створив їм необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків, надано не було.

Таким чином, суд безсторонньо та неупереджено оцінивши надані стороною обвинувачення та стороною захисту докази, які є належними та допустимими, дійшов висновку, що підтверджені ними обставини виключають будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований обвинуваченому злочин було вчинено і останній є винним у його вчиненні. Стороною обвинувачення, на переконання суду, поза розумним сумнівом доведено кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації вказаного діяння.

Наявність у діях обвинуваченого ОСОБА_5 прямого умислу на вчинення інкримінованого кримінального правопорушення та добровільний характер зайняття ним посади в незаконно створеному органі окупаційної адміністрації рф суд установив на підставі сукупності досліджених у судовому засіданні доказів, які узгоджуються між собою, взаємно доповнюють один одного та виключають інше розумне пояснення його поведінки, крім свідомої і добровільної участі у функціонуванні окупаційного органу.

Суд виходить із того, що добровільність зайняття посади у незаконному органі влади означає свідоме прийняття особою відповідної пропозиції або самостійне ініціювання такого зайняття за відсутності фізичного чи психічного примусу, який би позбавляв особу реальної можливості діяти інакше. Сам лише факт перебування населеного пункту під окупацією не свідчить про примусовий характер поведінки особи, якщо з досліджених доказів вбачається, що така особа не лише формально погодилася на зайняття посади, а й фактично виконувала функції представника окупаційної адміністрації.

У цьому кримінальному провадженні суд не встановив обставин, які б свідчили про те, що ОСОБА_5 зайняв посаду під впливом погроз, фізичного насильства, примусу, крайньої необхідності чи інших обставин, які виключали б добровільність його поведінки. Навпаки, сукупність досліджених доказів підтверджує, що його дії мали активний, послідовний і цілеспрямований характер.

Так, показання свідків ОСОБА_25 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_31 у сукупності підтверджують, що ОСОБА_5 після окупації міста Скадовська не був випадково або формально пов`язаний із діяльністю пожежного підрозділу, а фактично сприймався працівниками та місцевими жителями як особа, яка очолила відповідну структуру в системі окупаційної влади.

Свідки незалежно один від одного вказали, що після зайняття міста Скадовська військовими рф український пожежно-рятувальний підрозділ певний час продовжував роботу, однак згодом перед працівниками фактично постало питання щодо подальшої роботи вже в умовах окупації. Частина працівників відмовилася залишатися на окупованій території та виїхала, що свідчить про наявність реальної альтернативи поведінки і спростовує версію про безумовну неможливість відмовитися від співпраці.

Показання свідків ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_31 узгоджуються між собою в тій частині, що ОСОБА_5 з`явився у пожежній частині вже як особа, яка претендувала або була представлена на керівну посаду. Він спілкувався з особовим складом, повідомляв про своє призначення, пропонував працівникам залишатися працювати, писати заяви, обговорював питання заробітної плати, техніки, форми та подальшого функціонування підрозділу. Такі дії за своїм змістом не є пасивною поведінкою особи, яка опинилася в умовах окупації, а становлять активне виконання організаційно-розпорядчих функцій.

Окремо показання свідка ОСОБА_25 підтверджують, що ОСОБА_5 не обмежувався внутрішнім спілкуванням у пожежній частині, а фактично здійснював підбір кадрів, звертався до місцевих жителів із питанням щодо можливого залучення осіб до роботи водіями та пожежними. Це узгоджується з показаннями інших свідків про те, що ОСОБА_5 пропонував працівникам залишатися на службі та забезпечував комплектування підрозділу.

Суттєвим для оцінки добровільності є те, що жоден із допитаних свідків не повідомив про застосування до ОСОБА_5 фізичного насильства, погроз або іншого примусу, який би позбавляв його можливості діяти інакше. Навпаки, свідки описали його поведінку як відкриту, активну та послідовну. ОСОБА_5 сам представлявся або сприймався як керівник, контактував із працівниками, вирішував кадрові питання та організовував роботу підрозділу.

Отже, наведені показання свідків у своїй сукупності підтверджують не лише факт зайняття ОСОБА_5 посади, а й добровільний та усвідомлений характер такої поведінки, оскільки він фактично включився у діяльність створеного окупаційною владою органу, виконував управлінські функції та вживав дії, спрямовані на забезпечення його подальшого функціонування.

Таким чином, розглянувши кримінальне провадження у межах, передбачених частиною першою статті 337 КПК України, дослідивши безпосередньо в судовому засіданні наведені вище письмові докази у їх сукупності, надавши їм правову оцінку відповідно до вимог статті 94 КПК України, виходячи із загальних засад кримінального судочинства, взявши до уваги показання свідків, які були допитані безпосередньо під час судового засідання, які є послідовними, узгодженими між собою та іншими обставинами, підтвердженими письмовими доказами, які, на думку суду, є належними та допустимими, не викликають сумнівів у їх достовірності, за відсутності підстав ставити їх під сумнів, у зв`язку з чим їх слід покласти в основу обвинувального вироку, суд дійшов висновку, що на момент вчинення злочину територія міста Скадовськ Скадовського району Херсонської області була тимчасово окупованою, на ній функціонував незаконний орган влади, створений окупаційною адміністрацією держави-агресора, а саме так званий «Скадовский районный отдел Херсонской области Службы по делам гражданской обороны, чрезвычайных ситуаций», а обвинувачений ОСОБА_5 , будучи громадянином України та безсумнівно обізнаним про вказані обставини, добровільно вчинив вказані дії, які суд кваліфікує за частиною п`ятою статті 111-1 КК України, як колабораційна діяльність, а саме - добровільне зайняття громадянином України посади, пов`язаної з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, у незаконних органах влади, створених на тимчасово окупованій території.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання суд дійшов таких висновків.

Положеннями частин першої, другої статті 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Відповідно до частини другої статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Пунктом 3 частини першої статті 65 КК України передбачено, що суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до положень частини п`ятої статті 12 КК України та санкції частини п`ятої статті 111-1 КК України встановлено, що інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення є тяжким злочином проти основ національної безпеки України, яке передбачає відповідальність у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п`ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.

Отже, при визначенні обвинуваченому виду та розміру покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характер діяння, форму й ступінь вини, мотиви вчинення кримінального правопорушення, наслідки його вчинення, інші обставини, які впливають на покарання, а також дані про особу винного, який раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра та у лікаря нарколога не перебуває, на момент окупації проживав в населеному пункті в якому і вчинив дії щодо участі в діяльності незаконно створеного органу влади - т.зв. «Скадовского районного отдела Херсонской области Службы по делам гражданской обороны, чрезвычайных ситуаций», характеризується за місцем проживання посередньо, не притягувався до кримінальної відповідальності.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до статті 66 КК України, суд не встановив.

До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 відповідно до статті 67 КК України, суд відносить вчинення злочину з використанням умов воєнного стану.

Зважаючи на те, що обвинувачений, як громадянин України, вчинив тяжкий злочин проти основ національної безпеки України в період встановленого в Україні воєнного стану, який у зв`язку з цим становить підвищену суспільну небезпеку, наслідки якого виявились, зокрема, у сприянні своїми діями державі-агресору в установленні та діяльності окупаційної адміністрації на тимчасово окупованій території Скадовського району Херсонської області, що порушило незалежність, суверенітет, територіальну цілісність та конституційний лад України, а також враховуючи вчинення обвинуваченим вказаного злочину із корисливих мотивів, про що свідчить відсутність обставин, які б підтверджували перебування його у тяжкому матеріальному стані, інші обставини, які б об`єктивно давали б підстави для відповідних висновків, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, з урахуванням його переховування від суду, можливо досягти шляхом призначення йому основного покарання у виді позбавлення волі на максимальний строк - десять років, та додаткового покарання, у виді конфіскації всього майна, яке є його власністю, а також враховуючи, положення частини першої статті 55 КК України, висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду висловлені в постанові від 02 лютого 2022 року у справі № 344/16025/18, правові позиції наведені в пункті 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», правовий висновок Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду щодо застосування статті 55 КК України, викладений у постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 404/2081/22, обов`язкового додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування строком на п`ятнадцять років, що за характером і обсягом повноважень є аналогічними тим, з якими було пов`язане вчинене кримінальне правопорушення.

Призначення обвинуваченому мінімального покарання суд вважає необґрунтованим та таким, що не узгоджується з вимогами статей 50 та 65 КК України.

Інкриміноване ОСОБА_5 кримінальне правопорушення є тяжким злочином проти основ національної безпеки України, вчиненим на тимчасово окупованій території. Характер діяння, його спрямованість на забезпечення функціонування незаконно створеного органу влади та фактичне сприяння державі-агресору зумовлюють підвищену суспільну небезпеку вчиненого.

Крім того, обвинувачений ухиляється від правосуддя, до суду не з`являється, участі у розгляді справи не бере, що свідчить про відсутність у нього наміру виконувати покладені законом обов`язки та про необхідність призначення покарання, достатнього для досягнення його мети, зокрема загальної та спеціальної превенції.

Обставин, які б пом`якшували покарання, судом не встановлено, натомість з урахуванням ступеня тяжкості злочину, форми вини, мотивів та обстановки його вчинення, суд дійшов висновку, що призначення мінімального покарання не відповідало б засадам справедливості та не забезпечило б досягнення мети покарання, визначеної статтею 50 КК України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 01 вересня 2023 року у справі № 490/8138/23 стосовно обвинуваченого, за його відсутності, було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, без зазначення строку дії такої ухвали.

Зважаючи на обставини справи, призначене обвинуваченому покарання, яке пов`язане з позбавленням волі, а також відсутність останнього на проголошенні вироку, суд вважає за необхідне продовжити застосований запобіжний захід до набрання вироком законної сили, з метою забезпечення його виконання.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Речові докази відсутні. Арешт накладений на майно обвинуваченого, яке належить йому на праві приватної власності слід залишити в силі до виконання вироку в частині конфіскації майна. Судові витрати відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 373, 374 КПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною п`ятою статті 111-1 КК України, та призначити йому покарання у виді десяти років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування строком на п`ятнадцять років та з конфіскацією усього належного йому на праві приватної власності майна.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою застосований стосовно ОСОБА_5 - залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк відбування покарання у виді позбавлення волі обвинуваченому ОСОБА_5 обчислювати з моменту його фактичного затримання на виконання цього вироку.

Строк відбування покарання у виді позбавлення права обіймати посади в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування обчислювати з моменту відбуття основного покарання.

Арешт накладений відповідно до ухвали слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 31 серпня 2023 року на майно обвинуваченого ОСОБА_5 , яке належить йому на праві приватної власності, а саме: квартиру загальною площею 36,2 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_3 ; земельну ділянку площею 2,27 га, розташовану за адресою: Херсонська область, Скадовський район, с/рада Широківська, кадастровий номер 6524785000:04:001:0357; автомобіль LADA VESTA CROSS 1596, № кузова НОМЕР_2 , державний номерний знак НОМЕР_3 ; автомобіль ВАЗ21093420, № кузова НОМЕР_4 , державний номерний знак НОМЕР_5 ; причеп легковий УВН 810080 № шасі НОМЕР_6 , державний номерний знак НОМЕР_7 - залишити до виконання вироку в частині конфіскації майна.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та захиснику, а інформацію про ухвалений вирок опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями частини третьої статті 323 і статті 297-5 КПК України та на офіційному веб-сайті суду.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Копія вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: ________________ ОСОБА_1