Рішення від 01 липня 2026 р. у справі №587/1917/26 — Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 587/1917/26

Провадження № 2/950/998/26

ЛЕБЕДИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 року м. Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді – Косолапа В.М.,

за участю секретаря судового засідання – Ткаченко Я.О.,

позивача – ОСОБА_1 ,

відповідача – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження, в залі судових засідань в м. Лебедин цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 у якому просить зменшити розмір аліментів, встановлений судовим наказом Сумського районного суду Сумської області від 13.05.2026, встановити аліменти у меншому розмірі з урахуванням його матеріального становища та проходження військової служби.

Позов обґрунтовано тим, що наразі позивач проходить військову службу у зв`язку із чим його матеріальне становище є складним, а значна частина доходу складається з додаткових та бойових виплат, які мають нестабільний та тимчасовий характер. Також він добровільно надавав допомогу дітям, регулярно переказуючи їм грошові кошти.

Ухвалою від 10.06.2026 судом відкрито провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав. Зазначив, що у зв`язку з проходженням військової служби йому необхідно проходити лікування. Значна частина його грошового забезпечення іде на такі витрати. При цьому він регулярно та добровільно перераховує дітям грошові кошти.

ОСОБА_2 відзиву на позов не подала. У судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, зазначила, що діти повністю перебувають на її утриманні, вона їх одягає, годує, забезпечує дозвілля. Відповідач лише періодично проводить час з дітьми. Великих матеріальних витрат коштує підготовка дітей до школи.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

13.05.2026 Сумським районним судом Сумської області видано наказ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину щомісяця, починаючи стягнення з 03.04.2026 і до досягнення найстаршою дитиною повноліття (а.с. 34).

Згідно з копією довідки ВЧ НОМЕР_1 від 25.08.2025 № 2-1-д-2354 ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації (а.с. 36).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про охорону дитинства» всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров`я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи, визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 Сімейного кодексу України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Частина 3 зазначеної статті передбачає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Положеннями ст. 192 Сімейного кодексу України передбачено що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

При цьому ст. 192 Сімейного кодексу України визначає перелік підстав зміни розміру аліментів, до яких відноситься: 1. зміна матеріального або сімейного стану; 2. погіршення або поліпшення здоров`я (платника аліментів або їх одержувача); 3. інші випадки, передбачені цим Кодексом.

ОСОБА_1 звертав увагу суду на ту обставину, що наразі він проходить військову службу та потребує постійного лікування та обстеження, що призводить до матеріальних витрат (а.с. 22-27, 31-33).

У постанові від 21.07.2021 по справі № 691/926/20 Верховний Суд зазначив, що ст. 192 Сімейного кодексу України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

В межах даної справи судом встановлено, що наразі змінився стан здоров`я позивача, а саме з огляду на проходження військової служби він періодично перебуває на лікуванні, в тому числі стаціонарному, на підтвердження чого надав відповідні виписки. Такі обставини можуть бути підставами зміни розміру аліментів.

У той же час, судом не було встановлено матеріального стану позивача, в тому числі розміру його доходу та розміру витрат на лікування для їх співставлення з метою вирішення питання чи змінився такий стан у бік погіршення чи ні.

Враховуючи викладене вище, суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів – задовольнити частково.

Зменшити розмір аліментів, які стягуються на підставі судового наказу, виданого Сумським районним судом Сумської області 13.05.2026 у справі № 591/3745/26.

Стягувати з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 30 % усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, щомісяця до досягнення дитиною повноліття, починаючи стягнення з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 07.07.2026.

Суддя Вадим КОСОЛАП