Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №755/5426/25 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/5426/25

Провадження №: 2-др/755/74/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(додаткове рішення)

"06" липня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді Катющенко В.П., розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 - Золоткової Галини Олександрівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Літвінчук Ігор Анатолійович про визнання недійсним договору дарування, -

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду міста Києва надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - Золоткової Г.О. , в якій остання просить суд: ухвалити додаткове рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, які складаються з витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000 грн.

Заява обґрунтована тим, що 03.06.2026 Дніпровський районний суд міста Києва ухвалив рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус КМНО Літвінчук Ігор Анатолійович, про визнання недійсним договору дарування, яким відмовив у задоволенні позовних вимог. У відповідності до Договору про надання правничої (правової) допомоги від 05.08.2025 № 38/2025 Адвокатському бюро «ГАЛИНИ ЗОЛОТКОВОЇ» за надані послуги з правової допомоги 02.09.2025 ОСОБА_1 сплачено 5 000 грн. Зазначає, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заява представника відповідача ОСОБА_1 - Золоткової Г.О. про ухвалення додаткового рішення передана головуючому судді Катющенко В.П. 12.06.2026 на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду.

12.06.2026 судом витребувані матеріали справи № 755/5426/25 з відділу цивільних справ Дніпровського районного суду міста Києва, які передані головуючому судді - 29.06.2026.

За змістом пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною третьою цієї ж статті визначено, що суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Таким чином, розглянувши подану заяву та вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

За правилом пункту 2 частини 2 статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.

У відповідності до частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У відзиві на позовну заяву відповідач у порядку пункту 8 частини 3 статті 178 ЦПК України, повідомив, що очікує, що його судові витрати у суді першої інстанції приблизно складатимуть 5 000 грн.

03.06.2026 у даній цивільній справі ухвалено рішення та в судовому засіданні проголошена його вступна та резолютивна частина.

10.06.2026 до суду від представника відповідача ОСОБА_1 - Золоткової Г.О. надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, яка була подана через систему «Електронний суд» 08.06.2026.

Таким чином, стороною відповідача ОСОБА_1 виконано вимоги частини 8 статті 141 ЦПК України щодо подання доказів на підтвердження розміру витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Вирішуючи заявлені відповідачем ОСОБА_1 вимоги щодо стягнення із позивачки судових витрат на оплату професійної правничої допомоги, судом встановлено наступне.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 03.06.2026 відмовлено в позові ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Літвінчук Ігор Анатолійович про визнання недійсним договору дарування.

05.08.2025 між ОСОБА_1 та АДВОКАТСЬКИМ БЮРО «ГАЛИНИ ЗОЛОТКОВОЇ», в особі керуючого бюро - адвоката Золоткової Галини Олександрівни, було укладено Договір № 38/2025 про надання правничої (правової) допомоги, за умовами якого КЛІЄНТ доручає, а АДВОКАТСЬКЕ БЮРО приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до п.2.1-2.1.1 Договору, АДВОКАТСЬКЕ БЮРО на підставі звернення КЛІЄНТА приймає на себе зобов`язання з надання наступної юридичної допомоги: представляє у встановленому порядку інтереси КЛІЄНТА з питань, що стосуються спору між Клієнтом та ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування квартири, та усіх інших питань, з цим пов`язаних.

Згідно п. 4.1 Договору, сторони погодили, що вартість правничих послуг КЛІЄНТОВІ, які надавали АДВОКАТСЬКЕ БЮРО, визначатиметься за домовленістю сторін, з урахуванням ступеню складності справи та обсягу роботи, яку необхідно провести в інтересах КЛІЄНТА.

04.06.2026 сторони за Договором про надання правничої (правової) допомоги від 05.08.2025 № 38/2025 про надання правничої (правової) допомоги АДВОКАТСЬКЕ БЮРО «ГАЛИНИ ЗОЛОТКОВОЇ», в особі керуючого бюро - адвоката Золоткової Галини Олександрівни, з однієї сторони, та ОСОБА_1 , склали Акт № 1 приймання-передавання наданих послуг на підтвердження того, що АДВОКАТСЬКЕ БЮРО станом на дату підписання цього акту надало КЛІЄНТОВІ послуги з правової допомоги з питань, що стосуються правовідносин, які виникли між КЛІЄНТОМ та ОСОБА_3 про визнання угоди дарування недійсною, а КЛІЄНТ прийняв ці послуги та оплатив їх у визначеній твердій сумі за супровід справи у суді першої інстанції (не залежно від обсягу послуг, які фактично будуть йому надані). Клієнт підтверджує, що він станом на 03.06.2026 отримав послуги належної якості, а саме: підготовка заяви про внесення даних про учасника (05.08.2025 - 1 год.); ознайомлення з матеріалами позовної заяви, надання усної консультації (15.08.2025 - 2 год.); підготовка відзиву на позовну заяву та надсилання її копії учасникам справи (26.08.2025 - 10 год.); підготовка клопотання про приєднання доказу до матеріалів справи (02.09.2025 - 1 год.); участь у підготовчому засіданні (10.12.2025 - 1 год.); участь у підготовчому засіданні (04.02.2026 - 1 год.); участь у підготовчому засіданні (14.04.2026 - 1 год.); участь у судовому засіданні (03.06.2026 - 1 год.).

ОСОБА_1 сплатив грошові кошти згідно Договору № 38/2025 про надання правничої (правової) допомоги у розмірі 5 000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1986809.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушення, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Не належить до інших видів правничої допомоги лобіювання, що здійснюється відповідно до Закону України «Про лобіювання» (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з частиною 2 статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 137 ЦПК України).

Крім того, відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина 8 статті 141 ЦПК України).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правничу допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У своїй постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунки таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

ВП ВС у постанові від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 дійшла висновку, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Судом встановлено, що представником відповідача ОСОБА_1 - Золотковою Г.О. до суду подано достатній обсяг доказів на підтвердження наданої професійної правничої допомоги, зокрема, договір про надання правничої (правової) допомоги, акт приймання-передавання наданих послуг, платіжну інструкцію, обсяг яких в повній мірі підтверджується матеріалами даної справи.

У відповідності до положень частини 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зважаючи на встановлене судом та викладені висновки вище, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог представника відповідача ОСОБА_1 - Золоткової Галини Олександрівни про стягнення з ОСОБА_3 витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 5 000 грн.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, ст.ст. 133, 137, 141, 258, 265, 270, 354 ЦК України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», суд -

У Х В А Л И В:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - Золоткової Галини Олександрівни про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: