Рішення від 30 червня 2026 р. у справі №340/6792/25 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/6792/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Науменка В.В.

при секретарі судового засідання Гловацькій М.О.,

за участі:

представника позивача – Чечуріна В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , позаштатної військово-лікарської комісії ДОЗ ХМР КНП "Міська поліклініка №3" Харківської міської ради про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просив суд визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо самочинного проведення 10.07.2024 року військово-лікарського дослідження ОСОБА_1 без його згоди і без його участі та скасувати Довідку ВЛК № 31 від 10.07.2024 року.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , проте у серпні 2025 року позивачу стало відомо про існування довідки позаштатної ВЛК №31 від 10.07.2024, якою позивача визнано придатним до військової служби. Позивач стверджує, що не приймав участі під час медичного обстеження, за наслідками якого була складена спірна довідка ВЛК. Зазначає, що раніше, у 2022 році при проходженні ВЛК він був визнаний обмежено придатним, оскільки має чисельні захворювання хребта (остеохондроз, тощо), коліна (оперативне втручання для лікування меніску), та хвороби з часом лише прогресують, що на думку позивача свідчить про безпідставність оспорюваної довідки ВЛК про його придатність до військової служби.

Ухвалою суду від 09.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи (а.с. 29).

На виконання розпорядження керівника апарату Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.12.2025 року (а.с. 54) проведено повторний автоматизований розподіл справ, серед яких №340/6792/25.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.12.2025, головуючим суддею по розгляду справи №340/6792/25 визначено суддю Науменка В.В. (а.с. 55).

23.12.2025 року суддею прийнято справу до свого провадження та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с. 56).

Ухвалою суду від 06.01.2026 задоволено клопотання позивача та вирішено подальший розгляд справи проводити у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі (а.с. 60-61).

Ухвалами суду від 21.01.2026 (а.с. 77), від 11.02.2026 (а.с. 99), від 05.03.2026 (а.с. 113-114) задоволено клопотання представника позивача та витребувано додаткові докази у справі.

Ухвалою суду від 05.05.2026 до участі у справі у якості співвідповідача залучено Позаштатну військово-лікарську комісію ДОЗ ХМР КНП «Міська поліклініка №3» Харківської міської ради (а.с. 169-170).

Ухвалою суду, занесеною до протоколу судового засідання 03.06.2026, у задоволенні клопотання представника позивача про призначення судово-медичної експертизи відмовлено.

До суду від військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив, відповідно змісту якого відповідач позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні (а.с.36-37). Зазначено, що у відповідності до п. 6.1 розділу ІІ Положення №402, тобто у межах наданих повноважень, відповідачем було направлено позивача, як підлеглого військовослужбовця, на медичний огляд до позаштатної ВЛК ДОЗ ХМР КНП «Міська поліклініка №3» ХМР, яка й проводила оспорюваний медичний огляд та надала відповідну довідку. Зазначено, що дії в/ч НОМЕР_1 відповідають вимогам чинного законодавства, а оспорюваний висновок ВЛК приймався іншим суб`єктом, а не в/ч НОМЕР_1 .

Від Позаштатної військово-лікарської комісії КНП «Міська поліклініка №3» ХМР до суду надійшов відзив, відповідно до змісту якого відповідачем позовні вимоги не визнано та зазначено, що позивача було направлено командиром військової частини для проходження медичного огляду з метою визначення ступеню придатності до військової служби. Зазначено, що позивач прибув на медичний огляд. Висловлював скарги на біль в поперековому відділі хребта, періодично закладеність носу. Був оглянутий лікарями ВЛК, також було проведено флюорографічне дослідження органів грудної клітини, електрокардіографічне дослідження серця, аналіз крові. Досліджено надану медичну документацію, зокрема виписки з медичної карти, виписка з КНП КРР «КЦРЛ», МРТ дослідження нижньо-грудного та поперекового відділів хребта за 2018, 2019, 2021 та 2022 роки. Після закінчення огляду особисто поставив підпис в п. 10 картки обстеження та медичного огляду про те, що інформація про стан його здоров`я надана ним у повному обсязі та про те, що він попереджений про надання неповної або недостовірної інформації. Після складення спірної довідки позивач особисто прибув та отримав її копію під особистий підпис.

За результатами ВЛК позивачу встановлено діагнози: остеохондроз поперекового відділу хребта, протрузії Th12-L1, кила L1, з незначним порушенням функції хребта. Цервіко-торано- любмалгія. Гіпертонічна хвороба І стадії, СН 0 ст., та на підставі ст. 64В, 23В, 39В гр. ІІ винесено рішення про придатність до військової служби.

Таким чином, відповідач наголосив на правомірності своїх дій та відповідних рішень, просив у задоволенні позову відмовити (а.с. 179-182).

Позивачем надано відповіді на відзиви, у якій вважає доводи відповідачів такими, що не спростовують позивних вимог, зазначає, що не приймав участі у медичному дослідженні, на підставі якого складено оспорювану довідку ВЛК, водночас наголошує на чисельних порушеннях під час проведення медичного огляду, зокрема – не проведення обстежень МРТ, КТ, рентгенографії, тощо, наполягає на необхідності задоволення позову (а.с. 48-49, 199-202).

Інших заяв по суті спри від сторін до суду не надходило.

В судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримано у повному обсязі та зазначено, що позивача протиправно визнано придатним до військової служби, оскільки він раніше визнавався обмежено придатним через наявність низки хронічних захворювань – хребта, коліна, тощо. Наголошує на наявності чисельних висновків медичних обстежень (МРТ, КТ тощо), консультативних висновків лікарів, карток амбулаторного та стаціонарного хворого, тощо, датованих 2018-2025 роками, сукупність яких, на думку представника позивача, свідчить про непридатність позивача до військової служби. Зазначає, що більшість діагнозів, які встановлювались позивачу у зазначених документах, можливо встановити або перевірити лише шляхом відповідних досліджень (МРТ, КТ, тощо), проте відповідачі такі дослідження під час проведення оспорюваного медичного огляду не проводили, що, на думку представника позивача, свідчить про протиправність оспорюваного висновку ВЛК. Також наголошував, що з метою встановлення дійсного стану здоров`я позивача необхідно призначити та провести судово-медичну експертизу. Одночасно з викладеним представник позивача неодноразово зазначав суду, що позивач взагалі не був присутнім під час проведення спірного медичного огляду та не проходив його, всі документи сфальсифіковані, а копії медичних документів, які позивачем нібито надавались під час такого огляду, на думку представника позивача було надано військовою частиною, у розпорядженні якої, за твердженням останнього, були такі копії. Просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі участі своїх представників у судових засіданнях не забезпечили.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у справі письмові матеріали, суд встановив наступне.

Відповідно до наданої позивачем копії тимчасового посвідчення військовозобов`язаного (а.с. 8) встановлено, що позивач з 15.01.2018 перебував на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 як військовозобов`язаний, військове звання – солдат, придатність до військової служби – обмежено придатний, гр. ІІ ст. 64В (наказ МО України 2008 №402).

Також суд з матеріалів справи встановив, що позивач у березні 2022 року був мобілізований до лав ЗСУ та у спірний проміжок часу проходив військову службу за мобілізацією у в/ч НОМЕР_1 , що сторонами не заперечується.

Відповідно до направлення на військово-лікарську комісію для визначення придатності до військової служби військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 від 09.07.2024 №406, позивача командиром в/ч НОМЕР_1 було направлено на проходження ВЛК (а.с. 125).

Згідно Картки обстеження та медичного огляду від 10.07.2024 (протокол №06 1/31), позивач пройшов медичне обстеження, був оглянутий лікарями: терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, ЛОР, дерматовенерологом, психіатром, стоматологом; позивачу були проведені загальний аналіз крові, флюорографія органів грудної клітини, ЕКГ.

Картка обстеження та медичного огляду від 10.07.2024 містить підписи позивача про те, що «Інформація щодо стану мого здоров`я надана мною в повному обсязі. Попереджений про надання неповної та недостовірної інформації» (а.с. 126, 126-зворот).

За наслідками проведеного медичного огляду Позаштатною військово-лікарською комісією комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка №3» Харківської міської ради складено довідку позаштатної військово-лікарської комісії №31 від 10.07.2024, відповідно до якої позивачу встановлено діагноз - остеохондроз поперекового відділу хребта, протрузії Th12 - L1, кила L1, з незначним порушенням функції хребта. Цервіко-торано- любмалгія. Гіпертонічна хвороба І стадії, СН 0 ст. Захворювання ТАК, пов`язані з проходженням військової служби. На підставі ст. 64В, 23В, 39В гр. ІІ Розкладу хвороб - Придатний до військової служби. Зазначена довідка містить особистий підпис, прізвище, ініціали позивача про його ознайомлення з постановою ВЛК, а також дату такого ознайомлення - 10.07.2024 (а.с. 128).

Матеріали справи не містять відомостей щодо оскарження довідки позаштатної ВЛК до ВЛК регіону чи ЦВЛК; представник позивача в судовому засіданні підтвердив, що така довідка не оскаржувалась до ВЛК вищого рівня.

Водночас, не погоджуючись з довідкою ВЛК, позивач ініціював розгляд даної справи в адміністративному суді.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України. Громадяни проходять військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.

На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також засади проходження в Україні військової служби передбачені Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №232-XII (далі по тексту - Закон №2232-ХІІ).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2232-ХІІ, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно із частини 2 статті 1 Закону №2232-ХІІ, військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі по тексту - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Частиною 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що військовий обов`язок включає підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За змістом частини 5 статті 1 Закону №2232-ХІІ, від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Відповідно до частини 9 статті 1 Закону №2232-ХІІ, щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час.

Частиною 2 статті 2 Закону №2232-ХІІ визначено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України.

Порядок проходження медичного огляду затверджується Міністерством оборони України та центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями.

Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджене Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 1.2 розділу І Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Пунктом 2.1 розділу І Положення № 402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Відповідно до пункту 2.2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом.

До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.

Згідно із положеннями підпункту 2.5.1 пункту 2.5 розділу І Положення № 402, до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК ТЦК та СП; ВЛК розвідувального органу Міністерства оборони України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Згідно із положеннями підпункту 2.5.1 пункту 2.5 розділу І Положення № 402, до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

ЦВЛК має право розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України (абз. 15 п.п. 2.3.4 п. 2.3 розділу I Положення № 402).

Відповідно до пункту 2.4.4 пункту 2.4 розділу І Положення № 402 на ВЛК регіону покладаються обов`язки, зокрема, з організації військово-лікарської експертизи, керівництва підпорядкованими ВЛК, контролю за їхньою роботою та надання їм методичної і практичної допомоги в зоні відповідальності; розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи.

ВЛК регіону має право приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК (абз. 5 п.п. 2.4.5 п. 2.4 розділу I Положення № 402).

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (п. 2.4.10 розділу І Положення № 402).

За змістом підпунктів 3.3 глави 3 розділу ІІ Положення №402, скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Штатні ВЛК перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій, а також наявних медичних записів та висновків у відповідних реєстрах електронної системи охорони здоров`я.

Відповідно до п.п. 3.4 глави 3 розділу ІІ Положення №402, у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Таке рішення є обов`язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.

З аналізу наведених вище норм Положення № 402 слідує, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються штатні та позаштатні військово-лікарські комісії, які проводять медичний огляд осіб, передбачених п. 1.1 розділу І Положення № 402, зокрема, з метою визначення ступеня придатності до військової служби, а також осіб, раніше визнаних непридатними до військової служби, за результатами якого приймають постанови, що оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання ВЛК.

Положення № 402 не передбачає право особи, що проходила медичний огляд, оскаржувати постанови позаштатних ВЛК у судовому порядку. В той же час, у разі непогодження із постановами позаштатних ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із скаргою на дії чи рішення ВЛК. Водночас ВЛК регіону мають право скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд.

Таким чином, оскарженню у судовому порядку підлягають тільки постанови ВЛК регіонів та постанови ЦВЛК.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що Позаштатною військово-лікарською комісією КНП «Міська поліклініка №3» ХМР здійснено медичний огляд позивача, за результатами якого прийнято постанову у формі довідки №31 від 10.07.2024 про придатність позивача до військової служби.

Судом встановлено, що позивач зі скаргою на протиправність дій/бездіяльності членів зазначеної позаштатної військово-лікарської комісії при проведенні медичного огляду, а також скаргою на постанову, оформлену довідкою військово-лікарської комісії №31 від 10.07.2024 ані до ВЛК регіону, ані до ЦВЛК, з проханням провести повторний медичний огляд із дотриманням вимог Положення № 402, не звертався, тобто позивач не скористався своїм правом на проведення повторного медичного огляду з метою визначення придатності його до військової служби.

Беручи до уваги, що перевірка рішень позаштатних ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням №402, при проведенні медичного огляду особи, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби, ВЛК регіону чи ЦВЛК не приймали, суд дійшов висновку про недотримання позивачем вимог Положення №402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, тобто позивач не скористався своїм правом на проведення повторного медичного огляду з метою визначення придатності його до військової служби.

При цьому суд звертає увагу, що усі мотиви позову щодо протиправності оскаржуваної довідки, якою позивача визнано придатним до військової служби, фактично зводяться до незгоди із висновками лікарів, які здійснювали огляд позивача, адже, як зазначає позивач, під час медичного огляду не було належним чином надано оцінку стану його здоров`я.

Разом із тим, суд зауважує, що Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16 зазначив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Суд також зазначає, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі №810/5009/18.

Суд також звертає увагу, що проведення судово-медичної експертизи «з метою встановлення дійсного стану здоров`я позивача» також не впливає на вирішення спору по суті, оскільки поняття «стан здоров`я особи» не є тотожним поняттю «придатність до військової служби», встановлення якого, як вже зазначалось, віднесено законодавцем до виключної компетенції ВЛК.

Суд також критично ставиться до доводів позивача та його представника про те, що позивач взагалі не проходив медичний огляд 09-10 липня 2024 року, оскільки такі доводи не підтверджуються жодним належним та допустимим доказом та навпаки спростовуються копіями наявних у матеріалах справи документів – карткою обстеження та медичного огляду, яка, серед іншого, містить власноручні підписи позивача (а.с. 187), копією оскаржуваної довідки ВЛК від 10.07.2024 №31, яка серед іншого містить власноручний підпис позивача та виконані ним особисто написи у виді зазначення прізвища та ініціалів, дати ознайомлення з документом – 10.07.2024 (а.с. 188), іншими матеріалами справи.

Твердження представника позивача щодо фальсифікації таких документів та виконання спірних підписів та написів «іншою особою» суд до уваги не приймає, оскільки такі доводи також не підтверджені жодними доказами.

Суд звертає увагу, що доводи позивача та його представника щодо проведення спірного ВЛК без участі позивача суперечать їх же доводам про неврахування членами ВЛК тих чи інших медичних документів про стан здоров`я позивача, поверховість проведеного медичного огляду, не проведення дослідження МРТ, КТ, тощо.

Отже, оскільки під час судового розгляду справи судом не встановлено порушень дотримання процедури прийняття оскаржуваного висновку ВЛК, а надання оцінки професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб виходить за межі компетенції адміністративного суду, підстав для визнання спірної довідки ВЛК від 10.07.2024 №31 протиправною та її скасування суд не знаходить.

Що стосується доводів позову щодо протиправності дій військової частини НОМЕР_1 , суд зазначає наступне.

04 травня 2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» № 3621-ІХ від 21.03.2024 (далі Закон № 3621-ІХ), який скасував статус «обмежено придатний до військової служби», та установив, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби.

Зазначене зобов`язувало позивача пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби, який був покладений пунктом 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України №3621-ІХ від 21 березня 2024 року, на громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом.

Пунктом 6.1 розділу ІІ Положення №402 визначено, що направлення на медичний огляд військовослужбовців проводиться: прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, штатних ВЛК, керівниками ТЦК та СП, начальниками (керівниками) закладів охорони здоров`я за місцем лікування, органів військового управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, органами прокуратури, слідчим, судом у порядку та з метою, визначеними цим Положенням.

В матеріалах справи міститься копія направлення позивача на військово-лікарську комісію для визначення придатності до військової служби №406 від 09.07.2024, яка підписана командиром військової частини НОМЕР_1 (а.с. 186).

Отже, суд дійшов висновку, що позивача було направлено для проходження ВЛК на підставі вимог закону, уповноваженим на це суб`єктом.

Суд також наголошує, що ані позовна заява, ані будь-які інші матеріали справи, включно з поясненнями представника позивача, наданими у судових засіданнях, не конкретизують, у чому саме полягає протиправність, на думку позивача, дій військової частини НОМЕР_1 та/або її службових осіб у контексті спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У разі надання відповідачем доводів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про правомірність його рішень, дій чи бездіяльності, позивач має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої статті 77 КАС України.

З огляду на викладене, позивач, всупереч вимогам статті 77 КАС України, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

У зв`язку з відмовою у позові судові витрати, понесені позивачем, відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Судові витрати залишити фактично понесеними.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 07 липня 2026 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду В.В. НАУМЕНКО