Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів
Дата: 06 липня 2026 р.
Справа: №240/20038/26
Суддя: Лавренчук Ольга Володимирівна
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2026 року м. Житомир справа № 240/20038/26
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області до Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови від 11 травня 2026 року про стягнення виконавчого збору в сумі 34588,00 грн у виконавчому провадженні №80952603,
встановив:
Новогуйвинська селищна рада Житомирського району Житомирської області звернулась до суду з позовом до Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції, у якому просить: визнати протиправною та скасувати постанову від 11 травня 2026 року про стягнення виконавчого збору в сумі 34588,00 грн у виконавчому провадженні №80952603.
В обґрунтування позову вказує, що позивач вживав усіх можливих заходів для виконання зобов`язань, а затримки у прийнятті рішень мали виключно об`єктивний, форс-мажорний характер і не можуть розцінюватися як протиправна бездіяльність боржника. Окремо наголошує, що судовим рішенням у справі №240/9046/25 охоплюються земельні ділянки, які не відносяться до земель культури. Позивач зазначає, що така багатоепізодність та різноцільове призначення земельних ділянок об`єктивно вимагають значного проміжку часу для проведення землевпорядних робіт, збору вихідних даних, погоджень та фінансування процесу окремо щодо кожної категорії земель відповідно до вимог Земельного та Бюджетного кодексів України. Позивач фізично не має можливості виконати такий об`ємний комплекс дій одномоментно, проте виконує його безперервно та послідовно. У позові зазначається, що логічним кроком тривалого процесу виконання стало те, що 08 травня 2026 року (тобто до отримання селищною радою постанов про відкриття виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору та навіть до самого факту винесення головним державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження) між Новогуйвинською селищною радою та ФОП ОСОБА_1 було укладено Договір №176/12 на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель для 11 земельних ділянок, а про вказані обставини, реальний стан та об`єктивні часові межі процесу самостійного виконання судового рішення позивачем було офіційно повідомлено Відповідача листом-відповіддю від 15.05.2026 на вимогу виконавця від 12.05.2026 №52258. На переконання позивача, оскільки рішення суду виконується ним самостійно, послідовно та без застосування заходів примусу з боку державного виконавця винесення оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору є передчасним, каральним та таким, що суперечить висновкам Верховного Суду, які є обов`язковими для застосування в силу ч. 5 ст. 242 КАС України.
Позивач, звертаючись до суду зазначає також, що оскаржувана постанова про стягнення виконавчого збору була винесена Відповідачем одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження - 11.05.2026, тобто ще до того, як позивач взагалі дізнався про існування самого виконавчого провадження. Практика одночасного винесення постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про стягнення виконавчого збору фактично позбавила позивача будь-якої процесуальної можливості своєчасно надати державному виконавцю докази самостійного вжиття заходів із виконання рішення суду, які реально існували ще до моменту відкриття провадження. На переконання позивача, такий формальний підхід державного виконавця прямо порушує фундаментальні принципи адміністративного судочинства та виконавчого провадження
Суддя своєю ухвалою від 09 червня 2026 року прийняла позовну заяву до розгляду, відкрила спрощене позовне провадження, призначила судове засідання на 29.06.2026, зобов`язала відповідача надати до суду копії матеріалів виконавчого провадження №8095260.
Відзив на позовну заяву надійшов до суду 18.06.2026 та 22.06.2026. Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що 11.05.2026 державним виконавцем за виконавчим листом №240/9046/25 від 22.04.2026, виданим Житомирським окружним адміністративним судом, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Того ж дня винесено постанови про стягнення мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 300,00 грн та стягнення виконавчого збору в сумі 34588,00 гривень. Відповідач звертає увагу суду, що надання до Відділу проміжних документів, які за своєю суттю є тільки підготовкою до початку виконання не слід вважати «добровільним виконання», як про це наголошує позивач. Добровільним виконанням в даному випадку слід вважати подання до відділу правовстановлюючих документів на вказані вище земельні ділянки, однак в матеріалах виконавчого провадження вони відсутні, а тому в державного виконавця є всі підстави вважати, що станом на час відкриття виконавчого провадження рішення суду є не виконаним представник відповідача вказує, що статтею 27 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів), а тому твердження позивача щодо нібито передчасності винесення постанови про стягнення виконавчого збору є абсолютно безпідставним. Крім того, представник відповідача зазначає, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження та ефективним засобом стимулювання боржника до намагання виконати рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження. Стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця при відкритті виконавчого провадження. Просить відмовити у задоволенні позову.
До відзиву додано копії матеріалів виконавчого провадження.
Представник позивача прибула у судове засідання.
Представник відповідача до суду не прибув, причини неявки не повідомив.
Заслухавши пояснення представника позивача, а також зважаючи на відсутність перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, судом постановлено протокольну ухвалу про подальший розгляд справи в письмовому провадженні, в строки, передбачені ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.
Встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 року у справі № 240/9046/25, яке набрало законної сили 17.02.2026, ухвалено: задовольнити позов заступника керівника Житомирської окружної прокуратури в інтересах держави до Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії; зобов`язати Новогуйвинську селищну раду Житомирського району Житомирської області вчинити дії щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки закладів культури за адресами: вул. Шурупова, 1 с. Троянів Житомирського району Житомирської області; вул. Миру, 1-А с. Озерянка Житомирського району Житомирської області; вул. Миру, 1, с. Глибочок Житомирського району Житомирської області; вул. Злагоди, 4, с. Вертокиївка Житомирського району Житомирської області; вул. Партизанська, 1-А, с. Пряжів Житомирського району Житомирської області; вул. Рад, 23а, с. Іванківці Житомирського району Житомирської області; вул. Грушевського Михайла, 4-А, с. Гай Житомирського району Житомирської області; вул. Петровського, 114, с. Двірець Житомирського району Житомирської області; вул. Кооперативна, 20, с.Городище Житомирського району Житомирської області; вул. Грушевського Михайла, 4-А, с.Соснівка Житомирського району Житомирської області; вул. Терещенка Федора, 5а, с.Рудня-Городище Житомирського району Житомирської області; вул. Злагоди, 4д, с.Вертокиївка Житомирського району Житомирської області; вул. Миру, 3 с. Озерянка Житомирського району Житомирської області; вул. Уласа Самчука, 19, с. Рудня-Городище Житомирського району Житомирської області; вул. Шкільна 1, с.Головенка Житомирського району Житомирської області.
Виконавчий лист надіслано стягувачу 22.04.2026.
Житомирська окружна прокуратура звернулась до Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою від 06.05.2026 №51-84-3575ВИХ-26 про примусове виконання рішення суду у справі №240/9046/25.
Постановою головного державного виконавця Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 11.05.2026 відкрито виконавче провадження №80952603 (а.с. 93), якою постановлено:
1. Відкрити виконавче провадження з виконання виконавчого листа №240/9046/26, виданого 22.04.2026 Житомирським окружним адміністративним судом;
2. Боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів;
3. Стягнути з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 34588 грн.
Головним державним виконавцем Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції 11.05.2026 прийнято постанову про стягнення виконавчого збору (а.с. 95) у виконавчому провадженні №80952603, якою постановлено стягнути з боржника виконавчий збір у розмірі 34588,00 грн.
Новогуйвинська селищна рада Житомирського району Житомирської області, яка є боржником у виконавчому провадженні №80952603, надіслала до Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції лист від 18.05.2026 №05-20/955 у якому повідомила про стан виконання рішення суду у справі №240/9046/25 та зазначила наступне:
" .. селищною радою вживаються активні заходи щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки закладів культури. Зокрема, ще до ухвалення судом зазначеного рішення, а саме 18.11.2025 на 59-й сесії 8-го скликання Новогуйвинської селищної ради, було прийнято рішення №1749 та №1765, якими надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель під будинками культури та закладами освіти комунальної власності.
08 травня 2026 року, ще до отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, Новогуйвинською селищною радою було укладено Договір №176/12 з ФОП ОСОБА_1 на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель за цільовим призначенням 03.05, вид використання - для будівництва та обслуговування будівель закладів культурно- просвітницького обслуговування для 11 земельних ділянок.
Звертаємо увагу, що чотири земельні ділянки, зазначені в рішенні суду та постанові про відкриття виконавчого провадження, не належать до категорії земель із цільовим призначенням 03.05. ....
Окремо звертаємо увагу, що з моменту винесення рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 року у справ №240/9046/25 минуло чотири місяці. Враховуючи статус Новогуйвинсько селищної ради як бюджетної установи, цей період є об`єктивно необхідним для суворого дотримання процедур, передбачених Бюджетним кодексом України ті Законом України «Про публічні закупівлі». Зокрема, процес виконання рішення потребує часу для планування видатків, забезпечення бюджетних асигнувань пошуку виконавця та укладання відповідних договорів.
Новогуйвинська селищна рада здійснює виконання судового рішення в межах наявних фінансових можливостей та згідно з вимогами бюджетного законодавства. Оскільки витрати на розробку землевпорядної документації потребують цільового фінансування, відповідні кошти виділяються та освоюються почергово. Вжиті селищною радою заходи, а саме: прийняття на 59-й сесії 8-го скликання рішень №1749 та №1765 від 18.11.2025 року, а також укладання договору №176/12 від 08.05.2026 року, свідчать про безперервність процесу виконання та відсутність умисного зволікання, що підтверджує сумлінність дій боржника.
Додатково зазначаємо, що резолютивна частина рішення суду від 16.01.2026 року не встановлює конкретних часових обмежень чи граничних строків для завершення процедури оформлення правовстановлюючих документів. З огляду на складність процесу інвентаризації земель, що включає проведення геодезичних робіт, виготовлення технічної документації та її подальшу державну реєстрацію, Новогуйвинська селищна рада виконує судове рішення у розумні строки. Відсутність встановленого судом дедлайну, у сукупності з уже вжитими заходами, свідчить про належне виконання обов`язків боржника та відсутність підстав для застосування заходів примусового характеру чи стягнення виконавчого збору
Оскільки Новогуйвинська селищна рада розпочала виконання рішення суду добровільно та вжила реальних заходів ще до моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №80952603 від 11.05.2026 р., вважаємо нарахування виконавчого збору у розмірі 34588,00 грн безпідставним. ...."
Звертаючись до суду з позовом, позивач вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, постанову про стягнення виконавчого збору.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За приписами статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 1 статті 26 Закону №1404-VIII закріплено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Відповідно до частини п`ятої статті 26 Закону №1404-VIII, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
За приписами частини шостої статті 26 Закону №1404-VIII, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Частиною першою статті 27 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.
За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (частина третя статті 27 Закону №1404-VIII).
Відповідно до пункту 8 Розділу III. «Загальні умови та порядок здійснення виконавчого провадження» Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802), Стягнення виконавчого збору здійснюється у порядку, визначеному статтею 27 Закону.
Про стягнення з боржника виконавчого збору та його розмір державний виконавець зазначає у постанові про відкриття виконавчого провадження.
Виконавчий збір стягується з боржника на підставі постанови про стягнення виконавчого збору, у якій зазначаються розмір та порядок стягнення нарахованого виконавчого збору.
Постанову про стягнення виконавчого збору державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) та не пізніше наступного робочого дня після її винесення надсилає сторонам виконавчого провадження.
Відповідно до статті 42 Закону №1404-VIII, кошти виконавчого провадження складаються з: 1) виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 27 цього Закону, або основної винагороди приватного виконавця; 2) авансового внеску стягувача; 3) стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження.
Отже, норми Закону №1404-VІІІ передбачають, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією, яку здійснює державний виконавець у межах виконавчого провадження незалежно від здійснених дій щодо примусового виконання рішення, і є встановленою державою складовою процедури виконавчого провадження, що гарантує ефективне здійснення виконання рішення суду боржником за допомогою стимулювання боржника до намагання виконати виконавчий документ самостійно до відкриття виконавчого провадження у зв`язку із ймовірністю стягнення відповідної суми у випадку примусового виконання.
У постановах Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 640/7697/21 та від 26 червня 2020 року у справі № 360/3324/19, від 11 серпня 2022 року у справі №640/23271/21 висновується, що стягнення виконавчого збору є безумовною дією державного виконавця у межах виконавчого провадження та ефективним засобом стимулювання боржника до намагання виконати рішення суду самостійно до відкриття виконавчого провадження. При цьому стягнення виконавчого збору є не правом, а обов`язком державного виконавця.
Стягнення виконавчого збору (крім визначених законом випадків, коли виконавчий збір не стягується) пов`язується з початком примусового виконання. Примусове виконання рішення розпочинається з моменту прийняття державним виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження, тому одночасно з відкриттям виконавчого провадження державний виконавець повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору. При цьому, стягнення з боржника виконавчого збору в постанові про відкриття виконавчого провадження та винесення постанови про стягнення виконавчого збору одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця.
Невиконання боржником у встановлений строк рішення суду в добровільному порядку є підставою для примусового виконання такого рішення, що, в свою чергу, тягне за собою застосування специфічних санкцій майнового характеру, а саме стягнення виконавчого збору та інших витрат виконавчого провадження. При цьому Закон не ставить можливість застосування таких санкцій у залежність від фактичного вчинення державним виконавцем дій, спрямованих на примусове виконання рішення суду.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18.01.2019 у справі №826/19730/16, від 28.04.2020 у справі № 480/3452/19, від 16.09.2021 у справі №440/4629/21, від 11.08.2022 у справі № 640/23271/21, від 16.02.2023 у справі №160/1389/22.
З огляду на вказане правове регулювання, у відповідача не було іншого передбаченого Законом варіанту дій, як винесення оскаржуваної постанови про стягнення виконавчого збору.
При цьому, суд зауважує, що позивачем не оскаржується постанова відповідача про відкриття виконавчого провадження №80952603, а виконавчий лист, виданий у справі №240/9046/26 не підпадає під дію приписів ч. 5 ст. 27 Закону, яким визначено випадки, коли виконавчий збір не стягується.
Окрім того, враховуючи правове регулювання спірних правовідносин, суд не вбачає підстав для надання оцінки діям/бездіяльності чи рішенням Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області, вчиненим на виконання рішення суду, примусове виконання якого здійснюється в межах виконавчого провадження №80952603.
З огляду на викладене, ураховуючи встановлені у справі обставини та положення законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд уважає їх недоведеними, а позов таким, що не підлягає задоволенню.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оскільки позивачу у задоволенні позову відмовлено, судові витрати зі сплати судового збору відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Відмовити у задоволенні позову Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області (вул. Дружби народів, 5, с-ще Новогуйвинське, Житомирський район, Житомирська область, 12441, РНОКПП: 04348303) до Житомирського відділу державної виконавчої служби у Житомирському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Леха Качинського, 12А, м. Житомир, 10014, ЄДРПОУ: 34973387) про визнання протиправною та скасування постанови від 11 травня 2026 року про стягнення виконавчого збору в сумі 34588,00 грн у виконавчому провадженні №80952603.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Лавренчук
07.07.26
Оригінал: reyestr.court.gov.ua