Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: визначення митної вартості товару
Дата: 06 липня 2026 р.
Справа: №240/10467/25
Суддя: Черняхович Ірина Едуардівна
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2026 року м. Житомир справа № 240/10467/25
категорія 108020200
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігласс Україна" до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнігласс Україна" (далі - Товариство, позивач) звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської митниці (далі - Митниця, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від Товариство з обмеженою відповідальністю "Юнігласс Україна" (далі - Товариство, позивач) звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської митниці (далі - Митниця, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 20.12.2024 №UA101000/2024/000483/2 та від 24.12.2024 №UA101020/2024/000208/1.
Обґрунтовуючи позовну заяву, Товариство вказує, що визначення митним органом митної вартості товарів, які ввозились на митну територію України, по другорядному (резервному), а не по основному (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)), як було здійснено позивачем, методу суперечить вимогам Митного кодексу України (далі – МК України), оскільки декларантом надано всі необхідні документи для ідентифікації товарів, що ввозились, та підтвердження заявленої ним митної вартості останніх; до того ж, у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів митний орган належним чином не обґрунтував, яким чином існуючий взаємозв`язок між постачальником і Товариством вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду справу прийнято до провадження та постановлено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач в письмовому відзиві на позовну заяву проти доводів та вимог останньої заперечив, просив залишити її без задоволення. Вважає, що за результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів.
Товариство у відповіді на відзив та Митниця у запереченнях на відповідь на відзив надали пояснення аналогічні тим, що вже наводились, відповідно, у позовній заяві та відзиві на неї.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Так, 09.12.2024 між Товариством (як покупцем) та JSC "New Glass", Болгарія (як постачальник) укладений договір купівлі-продажу №S2024/001 UU на поставку скляного посуду в асортименті.
Номенклатура, кількість та ціна товару вказуються в додатках до договору, які є його невід`ємною частиною (пункт 1.2 договору).
Відповідно до пункту 2.1 договору ціна на товар, встановлена в додатку, визначається в Євро і включає витрати на пакування, завантаження та маркування. Товар поставляється на умовах FCA м.Новий Пазар, Болгарія (Інкотермс 2020). За змістом пункту 2.2 договору, якщо інший порядок оплати не вказаний у відповідному додатку до договору, то покупець зобов`язаний здійснити оплату за товар на умовах відтермінування сплати на 120 календарних днів з дати відвантаження.
Щодо спірного рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів № UA101000/2024/000483/2 вiд 20.12.2024 poкy.
Між сторонами було укладено Додаток № 1 від 09.12.2024 року до Контракту (далі - Додаток № 1). Відповідно до Додатку № 1 постачальник UNIGLASS HELLAS S.A. зобов`язався поставити покупцю ТОВ «ЮНІГЛАСС УКРАЇНА» скляний посуд в асортименті. Загальна вартість товару згідно з Додатком № 1 становила 3 317,76 Євро. Поставка була погоджена на умовах: EXW ELEFSINA, GREECE. З метою митного оформлення оцінюваного товару представник декларанта ТОВ «ЄВРО-БРОК» подав митну декларацію № 24UA101020044233U6 від 18 грудня 2024 poку. Водночас, Житомирська митниця за результатами подання ТОВ «ЮНІГЛАСС УКРАЇНА» всіх наявних підтверджуючих документів та проведених консультацій прийняла спірне рішення про коригування митної вартості товарів No UA101000/2024/000483/2 від 20.12.2024 року. Митна вартість оцінюваного товару була скоригована за резервним методом і збільшилася майже втричі порівняно з інвойсною митною вартістю товару. З метою випуску оцінюваного товару у вільний обіг, ТОВ «ЮНІГЛАСС УКРАЇНА» подало нову митну декларацію № 24UA101020044475U7 від 20.12.2024 року під фінансові гарантії. Сума фінансових гарантій (переплати) склала 34 204,17 грн.
Під час митного оформлення поставлених на виконання умов договору товарів уповноваженою особою позивача подано до митного органу митну декларацію 24UA101020044233U6 від 18.12.2024, в якій митну вартість товарів визначено за основним методом - за ціною договору (контракту).
З метою підтвердження задекларованої митної вартості товарів Митниці було надано наступні документи: контракт, додаток № 1, інвойс ТПА 0002029 від 10.12.2024 року, міжнародну транспортну накладну CMR A № 770759 від 10.12.2024, сертифікат руху EUR.1 А 1467733 від 10.12.2024, довідку про транспортні витрати експедитора ФОП ОСОБА_1 № 18.12.24-01 від 18.12.24, договір-доручення №А 0001 про транспортно-експедиторське обслуговування між ТОВ «ЮНІГЛАСС УКРАЇНА» та ФОП ОСОБА_1 від 03.04.2023, договір-доручення 2021/002 UU від 09 лютого 2021 року між ТОВ «ЮНІГЛАСС УКРАЇНА» та ТОВ «ЄВРО-БРОК» (щодо послуг декларування товару).
У зв`язку з тим, що ТОВ «ЮНІГЛАСС УКРАЇНА» зазначило у ДМВ про пов`язаність покупця й продавця оцінюваного товару, Житомирською митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості оцінюваного товар інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор» також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами перевірки Житомирська митниця встановила, що заявлена митна вартість оцінюваних товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів посуду столового, скляного. Таким чином, Житомирська митниця повідомила, що має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість оцінюваних товарів. У зв`язку з цим Митний орган надіслав вимогу надати додаткові документи. У відповідь на вимогу ТОВ «ЮНІГЛАСС УКАРАЇНА» через уповноважену особу надало документи зокрема:
1. Лист ТОВ «ЮНІГЛАСС УКРАЇНА» № 95/2024 від 19.12.2024 року з поясненнями щодо особливих умов поставки товару.
2. Експортна декларація країни відправлення 24GREX400600323674 від 10.12.2024.
3. Комерційна пропозиція постачальника UNIGLASS HELLAS S.A. від 25.11.2024.
4. Фото товару з підтвердження того, що рік виробництва товару - 2018.
5. Заявка № 06/12/24-03 на транспортування вантажу в міжнародному сполучення від 10.12.2024 року між ТОВ «ЮНІГЛАСС УКРАЇНА» та ФОП ОСОБА_1 за Договором- дорученням № А 0001 про транспортно-експедиторське обслуговування від 03.04.2023.
6. Виписка бухгалтерської документації за січень-грудень 2024 року по взаєморозрахункам з постачальником UNIGLASS HELLAS S.A.
7. Виписка з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України, а саме:
- податкова накладна № 226 від 13.04.2023 року, складена ТОВ «ЮНІГЛАСС УКРАЇНА» на покупця ПП «ГЕЛІОС-ВАН», серед товарів є ідентичний оцінюваному товар «СВІЧНИК SQUARE50,5ММ, код УКТ ЗЕД 7013990000» ;
- податкова накладна № 6 від 05.01.2024 року, складена ТОВ «ЮНІГЛАСС УКРАЇНА» на покупця ТОВ «НЬЮ ВІТА ГРУП», серед товарів є ідентичний оцінюваному товар «СКЛЯНИЙ СВІЧНИК ROUND 49MМ, код УКТ ЗЕД 7013990000» ;
- податкова накладна № 14 від 10.01.2024 року, складена ТОВ «ЮНІГЛАСС УКРАЇНА» на покупця ТОВ «ПРОМІС-ПЛЮС», серед товарів є ідентичний оцінюваному товар «СКЛЯНИЙ СВІЧНИК ROUND 49MM, код УКТ ЗЕД 7013990000» ;
- виписка з банківського рахунка з підтвердженням платежів від українських покупців за ідентичний та/або подібний (аналогічний) товар;
- довідка безпосереднього перевізника оцінюваного товару, ТОВ «ЄВРОСТОУН УКРАЇНА», якого залучив експедитор ФОП ОСОБА_1 , № 181224 від 18.12.2024 про транспортні витрати за межами митної території України та на митній території України;
- митна декларація № 24UA101020031910U8 від 09.09.2024, митна вартість Товару № 4 з якої взято за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару;
Проте, 20.12.2024 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA101000/2024/000483/2 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА101020/2024/007867.
Приймаючи вказане рішення, митний орган виходив з того, що за результатами порівняння заявленої митної вартості товарів з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення “Інспектор”, та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже завершено (у тому числі тих, у яких країною виробництва є Болгарія), встановлено, що заявлена митна вартість є нижчою за вартість ввезених на митну території України схожих товарів. При цьому, в рішенні Митниця зазначає про те, що покупець і продавець є пов`язаними особами (JSC "New Glass" є засновником Товариства), що, в свою чергу, могло вплинути на вартість імпортованих товарів у сторону її зменшення; крім того, декларантом не підтверджено належним чином вартість транспортних витрат, а подані ним з цього приводу документи містять розбіжності. Методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, а методи 2в і 2г - з огляду на відсутність основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом (2ґ) та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митній вартості схожих товарів: за МД № 24UA100340615722U9 від 16.03.2024.
В подальшому, товари було випущено у вільний обіг за митною декларацією 24UA101020044475U7 від 20.12.2024 зі сплатою фінансових гарантій відповідно до частини 7 статті 55 МК України в сумі 34204,17 грн.
Щодо спірного рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів № UA101020/2024/000208/1 вiд 24.12.2024 poкy.
Між сторонами було укладено Додаток № 2 від 11.12.2024 року до Контракту (далі - Додаток № 2). Відповідно до Додатку № 2 постачальник UNIGLASS HELLAS S.A. зобов`язався поставити покупцю ТОВ «ЮНІГЛАСС УКРАЇНА» скляний посуд в асортименті. Загальна вартість товару згідно з Додатком № 1 склала 7 980,12 Євро. Поставка була погоджена на умовах: EXW ELEFSINA, GREECE. З метою митного оформлення оцінюваного товару представник декларанта ТОВ «ЄВРО-БРОК» подав митну декларацію № 24UA101020044709U3 від 23 грудня 2024 року. Митна вартість оцінюваного товару була визначена за основним методом за інвойсною вартістю товару, що підтверджується ДМВ № UA101020/2024/044709 від 23 грудня 2024 року. В якості складових митної вартості оцінюваних товарів ТОВ «ЮНІГЛАСС УКРАЇНА» задекларувало: інвойсну вартість оцінюваних товарів, витрати на транспортування оцінюваних товарів.
Також під час митного оформлення за МД № 24UA101020044709U3 від 23 грудня 2024 року позивачем надано пакет документів, а саме:
1. Декларація митної вартості № UA101020/2024/044709 від 23.12.2024.
2. Контракт.
3. Додаток № 2.
4. Інвойс ТП А 0002031 від 17.12.2024.
5. Міжнародна транспортна накладна CMR A № 393027 від 17.12.2024.
6. Сертифікат руху EUR.1 A 1467753 від 17.12.2024.
7. Довідка про транспортні витрати експедитора ФОП ОСОБА_1 вiд 23.12.2024 № 23.12.24-02.
8. Договір доручення № А 0001 про транспортно-експедиторське обслуговування між ТОВ «ЮНІГЛАСС УКРАЇНА» ФОП ОСОБА_1 від 03.04 -2023.
9. Договір-доручення S2021/002 UU від 09 лютого 2021 року між «ЮНІГЛАСС УКРАЇНА» та ТОВ «ЄВРО-БРОК» (щодо послуг декларування товару).
Оскільки позивачем зазначено у ДМВ інформація щодо пов`язаності покупця й продавця оцінюваного товару, Житомирською митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості оцінюваного товар інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор» також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами перевірки Житомирська митниця встановила, що заявлена митна вартість оцінюваних товарів є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів посуду столового, скляного. Таким чином, Житомирська митниця повідомила, що має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість оцінюваних товарів. У зв`язку з цим Митний орган надіслав вимогу надати додаткові документи. У відповідь на вимогу ТОВ «ЮНІГЛАСС УКАРАЇНА» через уповноважену особу надало документи зокрема:
- лист ТОВ «ЮНІГЛАСС УКРАЇНА» № 99/2024 від 23.12.2024 з поясненнями щодо особливих умов поставки товару;
- експортна декларація країни відправлення 24GREX400600331035 від 17.12.2024;
- Комерційна пропозиція постачальника UNIGLASS HELLAS S.А. від 25.11.2024;
- заявка № 10/12/24-03 на транспортування вантажу в міжнародному сполучення від 17.12.2024 між ТОВ «ЮНІГЛАСС УКРАЇНА» та ФОП ОСОБА_2 за Договором- дорученням № A 0001 про транспортно-експедиторське обслуговування від 03.04.2023;
- виписка з бухгалтерської документації за січень-грудень 2024 року по взаєморозрахункам з постачальником UNIGLASS HELLAS S.A.;
- податкова накладна № 226 від 13.04.2023, складена ТОВ «ЮНІГЛАСС УКРАЇНА» на покупця ПП «ГЕЛІОС-ВАН», серед товарів є товар з кодами УКТ ЗЕД 7013990000 Ta 7013379900;
- податкова накладна № 6 від 05.01.2024, складена ТОВ «ЮНІГЛАС УКРАЇНА» на покупця ТОВ «НЬЮ ВІТА ГРУП», серед товарів є товар з кодами УКТ ЗЕД 7013990000 та 7013379900;
- податкова накладна № 14 від 10.01.2024, складена ТОВ «ЮНІГЛАСС УКРАЇНА» на покупця ТОВ «ПРОМІС-ПЛЮС», серед товарів є товар з кодами УКТ ЗЕД 7013990000 та 7013379900;
- виписка з банківського рахунка з підтвердженням платежів від українських покупців за ідентичний та/або подібний (аналогічний) товар;
- довідка безпосереднього перевізника оцінюваного товару, ФОП ОСОБА_3 , якого залучив експедитор ФОП ОСОБА_1 , № 25 від 23.12.2024 про транспортні витрати за межами митної території України та на митній території України;
- договір-доручення № В 0012 про транспортно-експедиторське обслуговування від 23.09.2024 між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 .
Проте, 24.12.2024 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA101000/2024/000208/1 та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА101020/2024/007887.
Приймаючи вказане рішення, митний орган виходив з того, що за результатами порівняння заявленої митної вартості товарів з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення “Інспектор”, та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже завершено (у тому числі тих, у яких країною виробництва є Болгарія), встановлено, що заявлена митна вартість є нижчою за вартість ввезених на митну території України схожих товарів. При цьому, в рішенні Митниця зазначає про те, що покупець і продавець є пов`язаними особами (JSC "New Glass" є засновником Товариства), що, в свою чергу, могло вплинути на вартість імпортованих товарів у сторону її зменшення; крім того, декларантом не підтверджено належним чином вартість транспортних витрат, а подані ним з цього приводу документи містять розбіжності. Методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, а методи 2в і 2г – з огляду на відсутність основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом (2ґ) та ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митній вартості схожих товарів: товар №1 - за МД №UA101090006785U2 від 18.06.2024, товар №2 - за МД №24UA100340615722U9 від 16.03.2024.
В подальшому, товари було випущено у вільний обіг за митною декларацією 24UA101020044893U7 від 24.12.2024 зі сплатою фінансових гарантій відповідно до частини 7 статті 55 МК України в сумі 381551,24 грн.
Не погоджуючись зі здійсненим Митницею коригуванням митної вартості імпортованих товарів, Товариство звернулось до суду з позовом у даній справі.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно ж до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктами 23 та 24 частини 1 статті 4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.
Як визначено у частині 1 статті 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом з`явлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи (частина 1 статті 257 МК України).
За змістом статей 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу (частини 1 та 2 статті 51 МК України).
Так, частинами 1 - 3 статті 57 (глава 9 розділу ІІІ) МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно із частинами 1 – 3 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини 10 цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1 статті 57 цього Кодексу.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ) (частина 1 статті 64 “Резервний метод” МК України).
Відповідно до частини 2 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
За змістом частин 1 – 3 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частини 5 та 6 статті 53 МК України).
Згідно із частинами 1 – 3 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
В той же час, частиною 6 зазначеної статті передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У відповідності до частин 1 та 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною 6 статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною 3 статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини 7 цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу на строк 90 днів з дня випуску товарів (частина 7 статті 55 МК України).
У разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу (частина 12 статті 264 МК України).
Отже, митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов`язаний перевірити складові її числового значення, правильність обрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України (у разі визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за першим методом).
Митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов`язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Отже, з огляду на законодавчо встановлену компетенцію митниці при перевірці митної вартості імпортованих товарів, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості, здійсненої декларантом.
Водночас, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності; у випадку ж коригування митним органом митної вартості товару рішення про таке коригування повинно містити мотиви його прийняття.
Під час розгляду справи судом встановлено, що декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товарів були надані документи, передбачені частиною 2 статті 53 МК України, й наведені у них відомості кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товари та їх ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), й не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
В той же час, відповідачем, на якого частиною 2 статті 77 КАС України покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність останніх, не надано доказів на спростування визначеної Товариством вартості товарів, а саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості схожих товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.
Судом безспірно встановлено, що підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № UA101000/2024/000483/1 від 20.12.2024 стали наступні обставини:
- ТОВ «ЮНІГЛАСС УКРАЇНА» та постачальник UNIGLASS HELLAS S.A. (Греція) є пов`язаними особами, що, в свою чергу, могло вплинути на вартість імпортованих товарів у сторону її зменшення;
- надана Заявка № 06/12/24-03 від 10.12.2024 року не може бути використана митним органом для підтвердження фактично понесених покупцем товарів витрат на їх транспортування, оскільки відомості про маршрут слідування різняться з тими, що зазначені у довідці про транспортні витрати №181224 від 18.12.2024 (видана перевізником ТОВ «ЄВРОСТОУН УКРАЇНА»). Адже у заявці № 06/12/24-03 від 10.12.2024 зазначений маршрут ATHENS(GREECE) Буча (Україна), а у довідці про транспортні витрати №181224 від 18.12.2024 - м. Афіни (Греція) до державного кордону України.
З приводу посилань Митниці в рішенні на те, що покупець і продавець є пов`язаними особами (JSC "New Glass" є засновником Товариства), що, в свою чергу, могло вплинути на вартість імпортованих товарів у сторону її зменшення, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 12 – 16 статті 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов`язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
За наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце. У разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів. Декларант має право відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв`язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Для цілей цього Кодексу особи вважаються пов`язаними між собою у випадках, зазначених у статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.
Як вказано в частині 4 статті 15 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, для цілей цієї Угоди особи вважаються пов`язаними між собою, тільки якщо: a) вони є службовцями або директорами підприємств один в одного; b) вони юридично визнані партнерами по бізнесу; c) вони є роботодавцем і працівником; d) будь-яка особа безпосередньо чи опосередковано володіє, контролює або утримує 5 чи більше відсотків випущених акцій, що дають право голосу, або акцій обох з них; e) один з них безпосередньо або опосередковано контролює іншого; f) обидва безпосередньо або опосередковано контролюються третьою особою; g) разом вони безпосередньо або опосередковано контролюють третю особу; h) вони є членами однієї й тієї самої сім`ї.
Особи, які пов`язані одна з одною в бізнесі таким чином, що одна з них є одноосібним агентом, одноосібним дистриб`ютором чи одноосібним концесіонером іншого, як би це не називалося, уважаються пов`язаними для цілей цієї Угоди, якщо вони підпадають під критерії пункту 4.
Отже, згідно положень МК України саме на митному органі лежить тягар доведення неправильності заявленої митної вартості, проте відповідачем не надано доказів в підтвердження впливу взаємозв`язку позивача і його контрагента на заявлену митну вартість імпортованих товарів, як і не обґрунтовано, що подібні товари продавались ним в Україну іншим покупцям за вищою ціною, натомість, як вже зазначалось, Товариством при митному оформленні подано Митниці всі наявні у нього документи, які підтверджували числові показники обраного ним методу визначення митної вартості товарів.
Щодо підтвердження витрат на транспортування оцінюваного товару.
Так, згідно із Заявкою № 06/12/24-03 від 10.12.2024 року на транспортування вантажу міжнародному сполучення від 10.12.2024 року між ТОВ «ЮНІГЛАСС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 за Договором- дорученням № A 0001 про транспортно-експедиторське обслуговування від 03.04.2023 року, сторони домовилися про перевезення по маршруту ATHENS (GREECE) - Буча (Україна) транспортним засобом AI27930X/A197 53XF. Згідно з міжнародною транспортною накладною (яка є основним документом по перевезенню вантажу автомобільним транспортом в міжнародному сполученні) місцем розвантаження товару є Буча, Україна. Відповідно до Довідки про транспортні витрати експедитора ФОП ОСОБА_1 № 18.12.24-01 від 18.12.2024 року CMR A № 770759 від 10.12.2024 року маршрутом слідування транспортного засобу було: Афіни (Греція) - м/п Порубне (Україна), м/п слідування транспортного засобу було: Афіни (1 реція) - INI/II Аналогічно відповідно до Довідки безпосереднього перевізника оцінюваного товару, «ЄВРОСТОУН УКРАЇНА», № 181224 від 18.12.2024 року маршрутом слідування 137- транспортного засобу було: Афіни (Греція) – м/п Порубне (Україна), м/п Порубне, - (Україна) - місце вивантаження, тобто Буча (Україна). Такий поділ маршруту слідування транспортного засобу з оцінюваним товаром на «поза митною територією України» та «на митній території України» зумовлений тим, що згідно з п.5 ч.10 ст.58 МК України витрати на транспортування оцінюваного товару включаються у митну вартість цього товару лише в частині, яка стосується транспортування до місця ввезення на митну територію України.
Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 53 МК України документами, що підтверджують митну вартість, є зокрема транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
До митної декларації представник позивача додав копію CMR, яка містить інформацію про інвойс, за яким перевозиться товар, а також про державний номер транспортного засобу, що здійснює перевезення.
Суд звертає увагу, що довідка також містить відомості про CMR, державний номер транспортного засобу та назву перевізника, а відтак довідку про транспортні витрати можна співставити з конкретним перевезенням та митною декларацією. Довідка містить інформацію про вартість перевезення до митної території України, вартість перевезення на митній території України, а також вартість експедиторських послуг, місцем надання яких згідно з підпунктом (ж) пункту 186.3 статті 186 Податкового кодексу України є місце реєстрації отримувача послуг (оскільки Товариство зареєстроване на території України, то експедиторські послуги по всьому маршруту перевезення вважаються наданими на території України).
У постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14 Верховний Суд виклав правову позицію, згідно з якою якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими належними доказами.
Відтак, дослідивши вищеперелічені документи, суд вважає, що позивач надав митному органові достатню кількість доказів, які підтверджували задекларовані витрати на транспортування. При цьому останні не містили розбіжностей та мали всі необхідні реквізити для ідентифікації поставлених товарів.
Що стосується рішення про коригування митної вартості товару № UA101020/2024/000208/1 від 24.12.2024, то в ньому зазначені наступні обставини:
- ТОВ «ЮНІГЛАСС УКРАЇНА» та постачальник UNIGLASS HELLAS S.A. (Греція) є пов`язаними особами, що, в свою чергу, могло вплинути на вартість імпортованих товарів у сторону її зменшення;
- підтвердження витрат на транспортування декларантом надана Заявка № 10/12/24-03 від 17.12.2024, яка не може бути використана митним органом для підтвердження фактично понесених покупцем товарів витрат на їх транспортування, оскільки відомості про кількість місць різняться з тими, що зазначені У CMR № 393027 вiд 17.12.2024.
Аналогічно до спірного рішення про коригування митної вартості товарів №UA101000/2024/000483/2 від 20.12.2024 року, у оскаржуваному рішенні про коригування - митної вартості товарів № UA101020/2024/000208/1 від 24.12.2024 року Житомирська митниця не обґрунтувала, яким чином пов`язаність покупця та постачальника вплинула на визначення митної вартості товару. Згідно положень МК України саме на митному органі лежить тягар доведення неправильності заявленої митної вартості, проте відповідачем не надано доказів в підтвердження впливу взаємозв`язку позивача і його контрагента на заявлену митну вартість імпортованих товарів, як і не обґрунтовано, що подібні товари продавались ним в Україну іншим покупцям за вищою ціною, натомість, як вже зазначалось, Товариством при митному оформленні подано Митниці всі наявні у нього документи, які підтверджували числові показники обраного ним методу визначення митної вартості товарів.
Щодо доводів контролюючого органу про те , що для підтвердження витрат на транспортування декларантом надана Заявка 10/12/24-03 від 17.12.2024, яка не може бути використана митним органом для підтвердження фактично понесених покупцем товарів витрат на їх транспортування, відомості про кількість місць різняться з тими, що зазначені у CMR № оскільки відомості про кількість місць різняться з тими, що зазначені у CMR № 393027 від 17.12.202, суд зазначає наступне.
Відповідно до Заявки № 10/12/24-03 на транспортування вантажу в міжнародному сполученні від 17.12.2024 року між ТОВ «ЮНІГЛАСС УКРАЇНА» та ФОП ОСОБА_1 було домовлено, що буде повне завантаження транспортного засобу DAF ВХ3307EX/ НОМЕР_1 , а саме завантажено 33 палето-місця. У міжнародній транспортній накладній СMR A № 393027 від 17.12.2024 рок зазначено, що перевозилося 53 палети, а не 53 палето-місця. Враховуючи можливості перевезення в кожному палето-місці по 2 палети у висоту, 53 палети може бути розміщено в межах 33 палето-місць. Відтак, висновок Житомирської митниці про суперечність інформації у заявці та в CMR є безпідставним та необґрунтованим.
Разом з тим, слід також відмітити, що Митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів не наведено підстав і мотивів для застосування саме резервного методу коригування, як і не доведено подібності товарів і умов їх поставки, які були предметом декларування в обраних ним для повіряння митних деклараціях.
З приводу відшкодування позивачеві витрат на професійну правничу допомогу слід вказати наступне.
В позовній заяві Товариством заявлено про попередній розмір судових витрат в розмірі 35000,00 грн. Разом з тим, відповідач подав клопотання, в якому вказує, що дана справа не є справою значної складності, у зв`язку із чим заявлений до відшкодування розмір витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції є необґрунтованим, неспівмірним та, як наслідок, підлягає зменшенню.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина 1 статті 132 КАС України).
Згідно з частиною 3 статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати (зокрема, витрати на професійну правничу допомогу) підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
За змістом частини 2 статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 КАС України).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4 статті 134 КАС України).
Згідно з частиною 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (частина 9 статті 139 КАС України).
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” від 05.07.2012 №5076-VI (далі – Закон України №5076-VI).
Статтею 30 Закону України №5076-VI передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Проте, матеріали справи не містять доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 139 КАС України. Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250-251, 295 КАС України, суд
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігласс Україна" вул.Яблунська, 84, м. Буча, Київська область, 08294; код ЄДРПОУ 43536537) до Житомирської митниці (вул. Перемоги, 25, м. Житомир, 10003; код ЄДРПОУ 44005610) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів від 20.12.2024 №UA101000/2024/000483/2.
Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці про коригування митної вартості товарів від 24.12.2024 №UA101020/2024/000208/1.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнігласс Україна" понесені ним судові витрати в сумі 7001,02 грн за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.Е.Черняхович
07.07.26
Оригінал: reyestr.court.gov.ua