Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №160/10084/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року Справа № 160/10084/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, та з урахуванням змін до предмета позову, які прийняті судом ухвалою від 04.06.2026, просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ), як законному представнику неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , частини грошового забезпечення зниклого безвісти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 13.02.2022 р. по 21.07.2023 р. відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року N 884 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх" з урахуванням рівномірного його розподілу між особами, які мали право на такі виплати у вказаний період, на підставі заяви ОСОБА_1 від 08.05.2023 р;

- визнати протиправним та скасувати рішення т.в.о. начальника штабу – заступника командира Військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) про відмову нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ), як законному представнику неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , частину грошового забезпечення зниклого безвісти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 13.02.2022 р. по 21.07.2023 р., оформлене листом від 24.11.2025 р. № 18340;

- визнати протиправним та скасувати Протокол № 62 засідання комісії військової частини НОМЕР_1 щодо розгляду нарахування та виплати грошового забезпечення та додаткових винагород сім`ям зниклих безвісти та захоплених в полон військовослужбовців в/ч НОМЕР_1 від 26.09.2025 р;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) ухвалити по заяві ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ), як законного представника неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рішення про нарахування ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) як законному представнику неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 грошового забезпечення зниклого безвісти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за період з 13.02.2022 р. по 21.07.2023 р., відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року N 884 "Про затвердження Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх" з урахуванням рівномірного його розподілу між особами, які мали право на такі виплати у вказаний період.

Позов мотивовано тим, що відповідачем протиправно відмовлено у виплаті позивачу, як законному представнику дитини зниклого безвісті ОСОБА_2 , грошового забезпечення. Позивач зазначає, що вона є матер`ю дитини ОСОБА_2 , та відповідно до п. 7 Порядку №884, має право на виплату грошового забезпечення на рівні із дружиною ОСОБА_2 . Також позивач вказала, що відмовляючи у виплаті, відповідач у рішенні порушив вимоги щодо вмотивованості рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки не розкрив всіх підстав для відмови.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 27.04.2026 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене провадження в адміністративній справі, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Витребував від Військової частини НОМЕР_1 у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії всіх матеріалів, що були підставою для відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті частини грошового забезпечення зниклого безвісти ОСОБА_3 за період з 13.02.2022 по 21.07.2023, у тому числі:

- копію витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 про зарахування військовослужбовця ОСОБА_3 до списків особового складу, а також його виключення зі списків особового складу;

- копії доказів, що підтверджують надання ОСОБА_3 статуту особи, зниклої безвісти;

- копію довідки про грошове забезпечення військовослужбовця ОСОБА_3 із зазначенням усіх видів виплат (окладу за посадою, військовим званням, надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій) за період з 13.02.2022 по 21.07.2023;

- інформацію про здійснені (або нездійснені) нарахування та виплати грошового забезпечення членам сім`ї військовослужбовця за період з 13.02.2022 по 21.07.2023, зокрема на користь неповнолітньої дитини — ОСОБА_2 ;

- належним чином засвідчену копію матеріалів службового розслідування (або витяг з них) за фактом зникнення безвісти військовослужбовця ОСОБА_3 .

Позивач надав додаткові пояснення, до яких додано докази по справі.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, просить відмовити у їх задоволенні. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що у разі зникнення безвісти військовослужбовця першочергове право на отримання грошового забезпечення має його дружина, і тільки в разі її відсутності - інші члени його сім`ї. також вказав, що відповідно до пункту 5 Порядку № 884 командир […] військової частини […] розглядає протягом 15 днів командир військової частини розглядає подані документи та приймає рішення щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення, про що повідомляється заявнику в письмовій формі При цьому, перелік підстав для відмови у виплаті грошового забезпечення членам сім`ї військовослужбовця, який, зник безвісти, наведений у пункті 5 Порядку № 844 є вичерпним.

Тому, на думку відповідача, ним дотримано всі приписи чинного законодавства під час розгляду заяви позивача від 08.05.2023.

Також відповідач у відзиві просив продовжити строк на його подання.

Позивач подав заяву про зміну предмета позову.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 05.06.2026 клопотання Військової частини НОМЕР_1 про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву у справі №160/10084/26 - задовольнити частково. визнати поважними причини пропуску строку для подання відзиву на позовну заяву, поновив Військовій частині НОМЕР_1 строк для подання відзиву на позовну заяву та прийняв його до розгляду. У задоволенні іншої частини клопотання - відмовив. Прийняв заяву про зміну предмета спору у справі № 160/10084/26 до розгляду. Витребував від Військової частини НОМЕР_1 у термін 10 днів з дня отримання цієї ухвали засвідчені належним чином копії всіх матеріалів, що були підставою для прийняття протоколу № 62 від 26.09.2025, а також докази ознайомлення ОСОБА_1 із протоколом та інформацією щодо способів її ознайомлення.

Позивачем також подано відповідь на відзив, згідно змісту якої, позивач не погоджується з доводами відзиву на позов, просить задовольнити позовні вимоги, зазначає, що наведені у відзиві відповідача аргументи не спростовують доводів позивача. також вказав, що відповідач під час прийняття акту індивідуальної дії № 62 від 26.09.2025, порушив вимоги, які висуваються до нього, щодо обґрунтованості та вмотивованості, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Відповідачем на виконання ухвали суду від 05.06.2026 надані докази.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно і неупереджено оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 .

Рішенням Широківського районного суду Дніпропетровської області у справі 2- 597/11 від 22.12.2011р. з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина - ОСОБА_2 .

У зв`язку із збройною агресією російської федерації ОСОБА_3 призваний на військову службу під час мобілізації.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.04.2023р. в справі № 183/842/23 оголошено старшого солдата ОСОБА_3 , старшого телефоніста-гранатометника відділення зв`язку взводу зв`язку танкового батальйону військової частини НОМЕР_1 , померлим від дня вірогідної смерті – ІНФОРМАЦІЯ_4 , поблизу населеного пункту Микільське Донецької області, під час артилерійського обстрілу, під час бойових дій із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони Батьківщини та територіальної цілісності, відсічі і стримування збройної агресії з боку ЗС РФ на території Донецької області.

Як вбачається з листа від 11.08.2023 за № 1/912 ВЧ НОМЕР_1 повідомила запитувачу наступну інформацію.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2022 №63 ОСОБА_3 зарахований до списків особового складу та на всі види забезпечення.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 23.03.2022 №86 знятий з грошового забезпечення з 25 березня 2022 року в зв`язку з самовільним залишенням частини.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.04.2022 № 98 увільнений із займаної посади та зарахований у розпорядження командира частини з 04.04.2022 у зв`язку з самовільним залишенням частини, якщо військовослужбовці відсутні більше десяти днів, до повернення військовослужбовців у військову частину.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 внесено зміни до наказу від 25.03.2022 року №86 в пункті 9 замінено текст на: старший солдат ОСОБА_3 знятий з грошового забезпечення з 13 березня 2022 року у зв`язку із відсутністю на військовій службі - до повернення військовослужбовця у військову частину або до дня набрання чинності рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми чи оголошення померлими.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 09.12.2022 №348 прийнято рішення виплачувати грошове забезпечення та додаткову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністра № 168 від 28 лютого 2022 року з розрахунку 100000грн на місяць близьким родичам безвісно відсутнього військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_3 , який знаходиться у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , з 13 березня 2022 року дружині ОСОБА_4 , 1988 р.н,. НОМЕР_5 на підставі заяви ОСОБА_4 вх.№1/0193 від 26.11.2022.

Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 06.07.2023 №187 призупинено виплату грошового забезпечення та додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністра № 168 від 28 лютого 2022 року з розрахунку 100000грн на місяць близьким родичам безвісно відсутнього військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_3 , який знаходиться у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , з 01 липня 2023 року, дружині ОСОБА_4 , 1988 р.н.. НОМЕР_5 на підставі свідоцтва про смерть серія НОМЕР_6 від 28.06.2023.

Згідно наказу командира військової частин НОМЕР_1 від 21.07.2023 №202 старший солдат ОСОБА_3 з 14 березня 2022 року виключений зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення, з грошового забезпечення знятий з 13 березня 2022 року, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 в результаті: безвісно відсутній.

За період з грудня 2022 по липень 2023 на користь ОСОБА_4 виплачено грошове забезпечення та додаткова винагорода.

08.05.2023 позивачем через ІНФОРМАЦІЯ_5 подано заяву до в/ч НОМЕР_1 , в якій просила видати наказ про призначення всіх щомісячних та одноразових виплат, що належать сину - ОСОБА_2 .

08.05.2023 ІНФОРМАЦІЯ_5 перенаправлено командиру військової частини НОМЕР_1 заяву ОСОБА_1 матері неповнолітньої дитини - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 сина старшого солдата ОСОБА_3 , який зник безвісти 13 березня 2022 року та додані до неї документи: копія паспорту та ІНН матері -на 2 арк; копія свідоцтва про народження та витяг на 3 арк; довідка з місця пеєстрації дитини- на 1 арк; копія сповіщення - на 1 арк; виконавчий лист (завірена копія)-на 1 арк; довідка - розрахунок заборгованості на 1 арк; реквізити банку.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.04.2024 позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє від імені та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_1 , за участю третьої особи – ОСОБА_4 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії – задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не розгляді заяви ОСОБА_1 від 08.05.2023 про виплату грошового забезпечення військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.05.2023 про виплату грошового забезпечення військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та прийняти обґрунтоване рішення.

Протоколом засідання комісії Військової частини НОМЕР_1 щодо розгляду нарахування та виплати грошового забезпечення та додаткових винагород сім`ям зниклих безвісті та захоплених в полон військовослужбовців В/ч НОМЕР_7 від 26.09.2025 року від 26.09.2025, комісія відмовила у задоволенні заяви ОСОБА_1 , яка діяла в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки військовослужбовець має дружину ОСОБА_4 , яка має першочергове право на виплату грошових коштів.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 29.09.2025 №278 відмовлено виплачувати грошове забезпечення та додаткову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністра № 168 від 28 лютого 2022 року з розрахунку 100000 грн на місяць близьким родичам безвісно відсутніх чи захоплених в полон військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 :

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа №160/3595/24 від 05.04.2024 року та на запит Національної поліції України Головного управління національної поліції в Луганській області від 24.07.2025 року №38783/111//18-2025 було розглянуто заяву та прийнято рішення відмовити у виплаті грошового забезпечення та додаткової винагороди, належні військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 старшому солдату ОСОБА_5 , ОСОБА_6 - законному представнику спільної з військовослужбовцем неповнолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за період з моменту зникнення безвісти 13.03.2022 року до визнання його загиблим ІНФОРМАЦІЯ_6 , оскільки військовослужбовець має дружину ОСОБА_8 , яка має першочергове право на виплату грошових коштів. Підстава: протокол засідання комісії військової частини НОМЕР_1 щодо розгляду нарахування та виплати грошового забезпечення та додаткових винагород сім`ям зниклих безвісти та захоплених в полон військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 від 26.09.2025 № 62.

У відповідь (від 24.11.2025 №18340) на адвокатський запит адвоката позивача, Військова частини НОМЕР_1 повідомила позивача про те, що вiйськовою частиною НОМЕР_1 були здійсненi вci належнi виплати рiдним загиблого старшого солдата ОСОБА_9 в межах норм дiючого законодавства. Попереднє рiшення не може розглянуто повторно, так як це буде: по-перше суперечити нормам дiючого законодавства, по-друге, здійснено повний розрахунок з загиблим військовослужбовцем.

Вважаючи відмову відповідача у формі протоколі від 26.09.2025 протиправною, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлення єдиної системи їх соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливих умов для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулювання відносини у цій галузі здійснює Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (надалі за текстом - Закон №2011-XII, в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Стаття 1 Закону №2011-XII визначає, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно із статтею 9 Закону №2011-XII (у редакції, станом на 07.11.2023) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців (ч.1).

До складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення (ч.2).

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону(ч.3).

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України (ч.4).

За військовослужбовцями, які тимчасово проходять військову службу за межами України, зберігається виплата грошового забезпечення в національній валюті та виплачується винагорода в іноземній валюті за нормами і в порядку, що визначаються Кабінетом Міністрів України (ч.5).

За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім`ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців:

дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.

У разі індексації грошового забезпечення, в тому числі додаткового та інших видів грошового забезпечення, військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів грошове забезпечення членам сімей військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, виплачується з урахуванням такої індексації - з дня прийняття рішення про проведення такої індексації. Порядок та умови перерахунку розміру грошового забезпечення, в тому числі додаткового та інших видів грошового забезпечення, військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів встановлюються Кабінетом Міністрів України (ч.6).

Військовослужбовцям Сил спеціальних операцій Збройних Сил України встановлюється спеціальна надбавка, що входить до щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (ч.8).

Законом України №3995-IX від 08.10.2024 (набрав чинності 20.01.2025) внесено зміни до п.6 ст.9 Закону №2011-XII та викладено наступним чином: "6. За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігається виплата грошового забезпечення.

Військовослужбовець має право скласти у письмовій довільній формі особисте розпорядження на випадок захоплення його в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти про виплату належного йому грошового забезпечення особі (особам) за його вибором, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках (далі - особисте розпорядження на випадок полону).

Порядок підтвердження справжності підпису військовослужбовця на особистому розпорядженні на випадок полону, оформлення та зберігання такого розпорядження та його скасування здійснюються у порядку, передбаченому пунктом 4 статті 16 цього Закону.

У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені). Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.

У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці четвертому цього пункту, грошове забезпечення виплачується повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законним представником яких є військовослужбовець. Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 20 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.

Виплата грошового забезпечення особі (особам), визначеній (визначеним) в особистому розпорядженні на випадок полону, та особам, передбаченим цим пунктом, здійснюється до повного з`ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців у нейтральних державах або зникнення безвісти, їх звільнення з полону або визнання судом безвісно відсутніми чи оголошення судом померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини.

Грошове забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, підлягає індексації відповідно до закону. Порядок та умови перерахунку розміру грошового забезпечення таких військовослужбовців встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзацах четвертому - п`ятому цього пункту, належні та не виплачені військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками, а також інтернованим у нейтральних державах або зниклим безвісти, суми грошового забезпечення після оголошення їх судом померлими включаються до складу спадщини.

Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.

За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігаються передбачені законом інші види забезпечення"."

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 №260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197 (надалі за текстом - Порядок №260).

У пункті 2 розділу ХХХ Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті) або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, оголошення померлим, виплачується зазначеним в пункті 1 цього розділу членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - спадкоємцям за їх зверненням на підставі наказу командира військової частини про виплату.

Грошове забезпечення зазначеним особам виплачується, якщо звернення за одержанням надійшло до закінчення трьох років із дня смерті (загибелі) військовослужбовця або з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім, оголошення померлим.

У пункті 3 розділу ХХХ Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно), а також інтернованим в нейтральних державах або безвісно відсутнім, виплачується відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884, військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець.

Так, Порядком №884 визначається механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім`ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв`язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх.

У цьому Порядку під терміном "безвісно відсутній військовослужбовець" слід розуміти зниклого безвісти під час захисту Вітчизни військовослужбовця, щодо якого понад 15 днів відсутні відомості про місце його перебування, крім відомостей про самовільне залишення військової частини або місця служби (пункт 2 Порядку №884).

Згідно із пунктами 3, 4 Порядку №884 за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, членам сімей військовослужбовців за їх заявою на ім`я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).

Під час розгляду справи № 160/3595/24 Дніпропетровським окружним адміністративним судом встановлено, що 08.05.2023 позивачка звернулась до Військової частини НОМЕР_7 із заявою про виплату грошового забезпечення батька свого неповнолітнього сина – військовослужбовця ОСОБА_3 .

Військовою частиною НОМЕР_1 вчасно ця заява не розглянута.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №160/3595/24 від 05.04.2024 року (яке набрало чинності 06.05.2024) Військову частину НОМЕР_1 зобов`язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.05.2023.

26.09.2025 на засіданні комісії Військовою частиною НОМЕР_1 розглянута заява позивачки, у її задоволенні – відмовлено.

Необхідно зауважити, що Порядок №884 протягом 2023-2025 років зазнав змін, зокрема і пункт 7.

Відповідно до п.7 Порядку №884 (в редакції станом на 08.05.2023- дату подання позивачкою заяви) виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.

У разі письмової відмови однієї з осіб від виплати грошового забезпечення її частка рівномірно розподіляється між іншими особами, які мають право на його одержання.

Разом з тим, станом на 26.09.2025 (дата розгляду відповідачем заяви позивача на комісії) Порядок №884 викладений у в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2025 № 449, пункт 6 якої визначає, що виплата грошового забезпечення здійснюється:

особам, визначеним в особистому розпорядженні на випадок полону, відповідно до зазначеного розміру частки у відсотках після здійснення встановлених законом відрахувань. У разі відсутності в особистому розпорядженні на випадок полону стовідсоткового розподілу грошового забезпечення нерозподілена частка грошового забезпечення зберігається за військовослужбовцями;

у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону - рівними частками в загальній сумі 50 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань) - дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовців аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови, що ці права не були поновлені);

у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці третьому цього пункту, - рівними частками, в загальній сумі 20 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань), - повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законними представниками яких є військовослужбовці.

У разі неподання визначеними особами заяв про виплату належне не виплачене грошове забезпечення визначеним особам та військовослужбовцям:

виплачується військовослужбовцям з дня звільнення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах;

включається до складу спадщини з дати складення актового запису про смерть.

Міноборони, зокрема територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міноборони, Головний орган військового управління Національної гвардії, Адміністрація Держприкордонслужби, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв`язку, Адміністрація Держспецтрансслужби мають право отримувати з державних реєстрів інформацію про осіб, які мають право на отримання грошового забезпечення, шляхом доступу до таких реєстрів та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, встановленому законодавством.

Отже, пункт 6 Порядку №884 в редакції станом на час розгляду заяви позивачки (26.09.2025) вже не визначає коло осіб та черговість виплати грошового забезпечення членам сім`ї військовослужбовців, які зникли безвісті.

Відповідні норми передбачені Розділом ХХХ Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260, згідно якого, у разі смерті (загибелі) військовослужбовця належне, але не отримане ним до дня смерті (загибелі) грошове забезпечення (у тому числі за весь місяць, у якому військовослужбовець помер (загинув)) виплачується військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець, дружині (чоловіку), а в разі якщо її (його) немає, - повнолітнім дітям, які проживали разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі та не мають дітей.

У разі відсутності зазначених осіб належні суми грошового забезпечення виплачуються іншим спадкоємцям відповідно до чинного законодавства України.

Грошове забезпечення, в тому числі одноразові додаткові види грошового забезпечення, право на які у військовослужбовця виникло включно до дня його загибелі (смерті) або до дня визнання його судом безвісно відсутнім, оголошення померлим, виплачується зазначеним в пункті 1 цього розділу членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - спадкоємцям за їх зверненням на підставі наказу командира військової частини про виплату.

Грошове забезпечення зазначеним особам виплачується, якщо звернення за одержанням надійшло до закінчення трьох років із дня смерті (загибелі) військовослужбовця або з дня набрання законної сили рішенням суду про визнання військовослужбовця безвісно відсутнім, оголошення померлим.

Компенсація за невикористані дні відпусток членам сімей військовослужбовців, у разі їх загибелі (смерті), виплачується відповідно до Порядку виплати грошової компенсації за невикористані дні відпусток членам сімей військовослужбовців та поліцейських у разі їх загибелі (смерті), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2024 року № 37.

Грошове забезпечення військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно), а також інтернованим в нейтральних державах або безвісно відсутнім, виплачується відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім`ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року № 884, військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець.

Однак, враховуючи, що відповідачем вчинено бездіяльність щодо нерозгляду заяви позивачки від 08.05.2023, що підтверджено рішення суду у справі №160/3595/24, така заява повинна була розглянута відповідачем за нормами Порядку №884 (в редакції від 30.11.2026), яка передбачала коло осіб та черговість виплати грошового забезпечення членам сім`ї військовослужбовців, які зникли безвісті.

Так, ще раз необхідно зазначити, що пунктом 7 Порядку №884 у редакції від 30.11.2026, виплата грошового забезпечення здійснюється таким членам сімей військовослужбовців: дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей.

У разі письмової відмови однієї з осіб від виплати грошового забезпечення її частка рівномірно розподіляється між іншими особами, які мають право на його одержання.

Отже, у пункті 7 Порядку №884 чітко передбачено, що першочергове право на виплату грошового забезпечення має дружина військовослужбовця, і тільки в разі її відсутності - повнолітні діти, які проживають разом з нею (ним), або законні представники (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (інвалідів з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців та батьки. Словосполучення «а також» стосується інших членів сім`ї та осіб, які перебувають на його утриманні, тобто у разі відсутності дружини (чоловіка) військовослужбовця, а не разом з нею (ним).

Отже, позивачка, як законний представник неповнолітньої дитини зніклого безвісті військовослужбовця ОСОБА_3 , не має право на отримання грошового забезпечення, оскільки таке виплачено його дружині.

Тому, суд вважає законною та обгрунтованою відмову відповідача у виплаті позивачці грошового забезпечення зніклого безвісті військовослужбовця ОСОБА_3 .

Що ж до обставин заборгованості ОСОБА_3 з аліментів перед неповнолітньою дитиною ОСОБА_2 , суд вважає, що їх встановлення не входить до меж заявленого позову.

За приписами статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Розподіл судового збору здійснити у відповідності до ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 2, 5, 9, 241-246, 255, 257, 295, 297 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 06.07.2026 року.

Суддя Н.Є. Калугіна