Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №140/8069/25 — Волинський окружний адміністративний суд

Суд: Волинський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них

Дата: 05 липня 2026 р.

Справа: №140/8069/25

Суддя: Дмитрук Валентин Васильович

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2026 року ЛуцькСправа № 140/8069/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬБУД-КАМ» до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВОЛИНЬБУД-КАМ» (далі – ТОВ «ВОЛИНЬБУД-КАМ», позивач) звернулося до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - Відділ Укртрансбезпеки у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови від 19.05.2025 №003155 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час рейдової перевірки 11.03.2025 водій позивача, ОСОБА_1 , який здійснював перевезення вантажу автомобілем марки Volvo, надав всі необхідні документи, проте, в результаті такої перевірки було складено акт проведення перевірки щодо порушення статті 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”. Позивач вказує, що постанова датована 19.05.2025, в той час як подія, яка мала місце відбулася 11.03.2025. Також, у вказаному відповідачем акті вказано неналежного відповідача, а саме перевізника.

На підтвердження правомірності своїх дій позивач посилається на статті 6, 48, 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а також на відповідні положення Порядку №1567. На підставі вищезазначеного просить визнати протиправною та скасувати оскаржувану постанову.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

У відзиві на позовну заяву від 05.08.2025 представник відповідача позовні вимоги заперечила та зазначила, що перевірка була проведена у межах повноважень відповідно до направлення та тижневого графіка перевірок. За результатами перевірки було встановлено, що ТЗ Вольво, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перевозився вантаж за відсутності у водія на момент перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа. Саме це стало підставою для складання відповідного акту та винесення постанови про накладення штрафу.

Відповідач посилається на пункт 15 Порядку №1567, статті 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, Інструкцію №385, Положення №340, а також на правову позицію Верховного Суду, згідно з якою перелік документів, передбачений статтею 48 цього Закону, не є вичерпним. До таких документів, відповідно до вказаних норм, відносяться також роздруківки даних тахографа або бланки підтвердження діяльності, які у даному випадку були відсутні.

З врахуванням наведеного просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

07.08.2025 на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача просить задовольнити позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві.

Від представника відповідача 11.08.2025 надійшло заперечення, в якому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що під час перевірки будь-які документи щодо користування позивачем транспортним засобом були відсутні, тому відповідно, акт №085806 не може містити дані про автомобільного перевізника ТОВ «ВОЛИНЬБУД-КАМ». Проте, при повторному розгляді справи встановлено автомобільного перевізника ТОВ «ВОЛИНЬБУД-КАМ», до якого й винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 01.06.2026 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.05.2026, яким головуючим суддею для розгляду адміністративної справи №140/8069/25 було визначено суддю Дмитрука В.В., справу прийнято до провадження.

Дослідивши письмові пояснення, викладені учасниками справи у заявах по суті справи, а також письмові докази, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області 11.03.2025 на підставі направлення на проведення перевірки від 10.03.2025 №НР004062 проведено рейдову перевірку дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт, за результатами якої складено акт №АР085806.

Актом перевірки встановлено, що у водія транспортного засобу марки Volvo, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 під час здійснення вантажного перевезення згідно з ТТН №8 від 11.03.2025 відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа, чим порушено Наказ МТЗУ №385 від 24.06.2010, ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

Відповідачем позивачу 30.04.2025 рекомендованим листом направлено повідомлення про те, що розгляд справи відбудеться 19.05.2025 за адресою: м. Луцьк, вул. Підгаєцька, 3, поверх 4.

19.05.2025 в.о начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Волинській області, за результатами розгляду справи винесено постанову № 003155, якою до перевізника ТОВ «ВОЛИНЬБУД-КАМ», за відсутність документів, перелік яких визначений ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт”, а саме: протоколу перевірки та адаптації тахографа, відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт”, застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17 000 грн.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами та спірному рішенню, суд враховує такі нормативно-правові акти.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 7 статті 6 Закону України від 05.04.2001 №2344-ІII “Про автомобільний транспорт” (далі – Закон №2344-ІII) Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює: державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.

Згідно з абзацом першим пункту 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

За змістом частини дванадцятої статті 6 Закону №2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Як установлено частиною чотирнадцятою статті 6 Закону №2344-III, державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №2344-ІII, рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт; автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями.

Процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567).

Згідно з пунктом 12 Порядку №1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Відповідно до пункту 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно, зокрема: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм режиму праці та відпочинку; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Як установлено пунктами 20, 21 Порядку №1567, виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Пунктами 25 - 27 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається в територіальному органі Укртрансбезпеки за місцезнаходженням автомобільного перевізника або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи автомобільного перевізника) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності). У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Статтею 48 Закону №2344-ІII визначено перелік документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

Згідно з частинами першою та другою статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Абзацом третім частини першої статті 60 Закону №2344-III передбачена відповідальність автомобільних перевізників за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд зазначає, що вжите в частині другій статті 48 Закону №2344-III словосполучення «інші документи, передбачені законодавством» означає, що перелік документів згідно з вказаною нормою не є вичерпним.

Така конструкція норми зумовлена обов`язками, які Закон №2344-III покладає на автомобільного перевізника.

Зокрема, статтею 34 Закону №2344-III визначено, що автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати безпеку дорожнього руху.

Так, 07.09.2005 Верховною Радою України прийнято Закон України № 2819-ІV «Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)» (норми якого набрали чинності з 11.10.2005 (далі Закон № 2819-ІV)), згідно з яким Україна приєдналася до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), укладеної 01.07.1970 в м. Женева.

На виконання вимог Закону № 2819-ІV було прийнято низку нормативно-правових актів, зокрема, 11.07.2007 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 914 «Про виконання Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР)», якою, зокрема, Міністерство транспорту і зв`язку визначено органом, що забезпечує надання інформації з питань обладнання транспортних засобів, які призначаються для міжнародних автомобільних перевезень (далі - транспортні засоби), контрольними приладами (тахографами) реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв. Також, разом з іншими суб`єктами владних повноважень указане Міністерство було зобов`язане визначити вимоги, яким повинні відповідати ці прилади, а також порядок їх використання, а також розробити і подати у двомісячний строк Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо обладнання транспортних засобів такими приладами.

Надалі Міністерством транспорту та зв`язку наказом №385 від 24.06.2010, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за № 946/18241, було затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України (далі Інструкція №385), а наказом від 07.06.2010 № 340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за №811/18106, - Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі Положення № 340).

За правилами пункту 1.3 розділу І Інструкції №385 її положення поширюються на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

За визначенням, наведеним у пункті 1.4 розділу І Інструкції № 385, картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі; перевізники - це суб`єкти господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажівавтомобільним транспортом.

Відповідно до пункту 3.3 розділу ІІІ Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;

використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;

має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Згідно із пунктом 3.5 розділу ІІІ Інструкції № 385 перевізники:

забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий);

зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії;

аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Пунктами 1.1, 1.2 розділу І Положення № 340 передбачено, що це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку. Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами (пункт 6.1 розділу VI Положення №340).

За приписами пункту 7.1 розділу VIІ Положення №340 органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.

Пунктом 4 наказу Міністерства транспорту та зв`язку від 07.06.2010 № 40 передбачено, що пункт 6.1. Положення № 340 (щодо обладнання вантажних автомобілів тахографами) набирає чинності з 01.06.2015.

Отже, з 01.06.2015 набула чинності вимога щодо наявності тахографа у транспортному засобі при виконанні внутрішніх перевезень вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 тонн до 12 тонн. У разі відсутності такого пристрою, водій повинен мати індивідуальну контрольну книжку водія.

Аналогічний підхід щодо застосування наведених норм Інструкції № 385 та Положення № 340 викладено у постанові Верховного Суду від 31.10.2023 у справі № 440/17062/21, від 14.12.2023 у справі №340/5660/22.

Також у постанові від 11.02.2020 у справі № 820/4624/17 Верховний Суд зауважував на тому, що положеннями статті 48 Закону № 2344-III визначено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, зокрема протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, які передбачені Інструкцією № 385 та Положенням № 340.

Під час зазначеної перевірки було виявлено, що ТЗ Вольво, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перевозився вантаж за відсутності у водія на момент перевірки протоколу перевірки та адаптації тахографа.

Таким чином, актом перевірки №АР085806 від 11.03.2025 зафіксовано, що під час перевезення вантажів перевізник не забезпечив водія протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

Стосовно доводів позивача про розгляд справи 19.05.2025 та винесення оскаржуваної постанови без його участі суд зазначає таке.

Так, питання щодо реалізації Укртрансбезпекою пункту 26 Порядку № 1567 вже було предметом дослідження Верховним Судом.

Зокрема, у постанові від 07.12.2023 у справі № 620/18215/21 Верховний Суд, аналізуючи положення пунктів 25, 26, 27 Порядку № 1567 вказав, що системний аналіз зазначених законодавчих вимог свідчить про те, що повноваження Укртрансбезпеки на розгляд по суті справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт має здійснюватися на основі суворого додержання законності, а застосування адміністративних санкцій - у точній відповідності з законом. Це означає обов`язок Укртрансбезпеки вчинити усі необхідні дії для забезпечення розгляду справи про порушення у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання, яка є основним джерелом доказової інформації для визначення дійсної відповідальної особи - автомобільного перевізника, а також здійснити усі необхідні дії для повного і всебічного розгляду існуючих доказів, які стосуються перевірки, з метою належного здійснення відповідної адміністративної процедури.

У постановах від 14.12.2023 у справі № 280/1426/20, від 21.12.2023 у справі № 560/11763/22, від 06.06.2024 у справі № 340/1617/22, від 10.04.2025 у справі №380/211/23 Верховний Суд виснував, що Порядком № 1567 установлено обов`язок органу державного контролю повідомити суб`єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення транспортного законодавства.

З матеріалів справи видно, що повідомлення про розгляд матеріалів справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт від 30.04.2025, яке відбудеться 19.05.2025, надіслане позивачу рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином виконав вимоги Порядку №1567 та повідомив позивача про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Крім того, суд звертає увагу, що положеннями Порядку №1567 не установлено обов`язкової присутності суб`єкта господарювання під час розгляду справи про порушення автомобільного законодавства. Неявка суб`єкта господарювання не є перешкодою для розгляду такої справи та прийняття органом державного контролю постанови про накладення адміністративно-господарського штрафу.

Крім того, під час перевірки та розгляду справи на основі наявних документів було встановлено та відповідно винесено Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ140983 від 07.04.2025 до ТОВ «ДОФ АРБО». При цьому, скориставшись правом на оскарження постанови до Укртрансбезпеки, передбаченим п. 32 Порядку №1567, ТОВ «ДОФ Арбо» подало до Укртрансбезпеки докази передачі перевіреного ТЗ в оренду ТОВ «Волиньбуд-Кам».

Відповідно до пункту 34 Порядку №1567, під час розгляду скарги на постанову перевіряється законність і обґрунтованість її винесення та у десятиденний строк після надходження скарги приймається одне з таких рішень: постанова залишається без зміни, а скарга без задоволення; постанова скасовується і матеріали подаються на повторний розгляд; змінюється розмір стягнення в межах, передбачених Законом, проте не в бік збільшення.

Службовою запискою від 30.04.2025 №17250/3.3/18-25 Відділ Укртрансбезпеки у Волинській області повідомлено про скасування Постанови №ПШ140983 від 07.04.2025 та направлено матеріали на повторний розгляд до Відділу. Аналогічне зазначено у наказі Укртрансбезпеки від 02.05.2025 №727.

Водночас, на момент перевірки договір оренди №3-ВБК транспортного засобу від 03.03.2025 був відсутній, що не заперечується позивачем. З огляду на зазначене, Акт перевірки №085806 містить інформацію виключно про ТОВ «Доф Арбо», що не впливає на факт самого правопорушення та не може бути єдиною та беззаперечною підставою для скасування спірної постанови, адже всі інші документи беззаперечно вказують, що на момент проведення перевірки та відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до даного транспортного засобу.

Отже, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 19.05.2025 №003155 винесена за наявності фактичних та правових підстав, є правомірною та такою, що прийнята відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України, доводи позивача про безпідставність застосування до нього адміністративно-господарського штрафу не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування вказаної постанови необхідно відмовити.

Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Дмитрук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua