Рішення від 06 липня 2026 р. у справі №490/1547/26 — Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/1547/26

н\п 2/490/2392/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08

e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua Код ЄДРПОУ 02892528

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Саламатіна О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

25.02.2026 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором-анкетою про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку та умови кредитування №96921647000 від 28.10.2020 року у розмірі 44382,67 грн.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 28.10.2020 року між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з Правилами) №96921647000 та відповідачу встановлений кредитний ліміт 22000,00 грн, строк дії ліміту кредитування до 05.11.2022. У подальшому кредитний ліміт був збільшений до 24000,00 грн та змінений термін кредитування до 05.11.2024 року. 28.10.2020 року між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 також було укладено додаткову угоду до Договору-анкети, відповідно до якої сторони домовилися, що в межах ліміту кредитування банк надає клієнту кредит у сумі 18971,00 грн.

Позивач зазначив, що 25.06.2024 між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Глобал Спліт» укладено Договір Факторингу №277, відповідно до умов якого право грошової вимоги за кредитним договором, укладеними між кредитором та ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Глобал Спліт». 04.07.2024 року АТ «Укрсиббанк» направив відповідачу повідомлення про відступлення прав йому вимоги за кредитним договором №96921647000 від 28.10.2020 року та 20.08.2024 року направлено на адресу відповідача вимогу про необхідність сплати заборгованості по кредиту протягом 30 календарних днів. Роз`яснено, що у разі невиконання цієї вимоги, ТОВ «Глобал Спліт» буде вимушено звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості. При цьому сума боргу буде збільшена до загальної суми заборгованості у розмірі 44382,67 грн.

У зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань станом на 20.02.2026 у позичальника утворилась загальна сума простроченої заборгованості за Договором №96921647000 від 28.10.2020 у розмірі 44382,67 грн, яка складається з: простроченої заборгованості за основним боргом - 21420,75 грн; простроченої заборгованості за відсотками - 22961,92 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2026 року головуючим суддею по даній справі визначено суддю Саламатіна О.В.

Ухвалою судді від 02.03.2026 року, після отримання інформації щодо зареєстрованого місця проживання відповідача, прийнято вищезазначену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Сторони в судове засідання не викликались відповідно до ч. 5 ст. 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України, проте в ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження від 02.03.2026 року відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідачу за адресою зареєстрованого місця проживання направлялась копія ухвали про відкриття провадження у справі. Вказані поштові відправлення повернулись на адресу суду 15.04.2026 року та 26.05.2026 року не врученими.

Відповідач, який повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, крім іншого, також і шляхом розміщення оголошення на веб-сайті Судової влади України та телефонограмою, не скористався своїм процесуальним правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Враховуючи рішення ЄСПЛ у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» (№12307/16), яким визначено, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

В той же час, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також, Рішенням Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

28.10.2020 року між ОСОБА_1 та АТ «Укрсиббанк» було підписано Договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з правилами) №96921647000.

Відповідно до п. 1.1. Договору Банк на підставі наданих клієнтом відповідно до вимог законодавства України документів відкриває клієнту та обслуговує на умовах тарифного плану «Картка з лімітом «Шопінг картка 55 gracе», розміщеного на сайті www.my.ukrsibbank.com та на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку, поточний рахунок, який обслуговується відповідно до цього договору-анкети та Правил (договірних умов) споживчого кредитування позичальників АТ «Укрсиббанк» з можливістю відкриття і розрахунково-касового касового обслуговування карткових (поточних) рахунків, опублікованих в газеті «Урядовий кур`єр» №105 від 09.06.2017 (з усіма змінами та доповненнями розміщених на сайті www.my.ukrsibbank.com. Поточний рахунок № НОМЕР_1 у національній валюті України.

Згідно з п. 2.1. Договору Банк встановлює ліміт кредитування у розмірі 22000,00 грн. Строк дії ліміту кредитування з дати укладення договору по 05.11.2022 року.

У п. 2.1.4 Договору викладені умови обслуговування ліміту кредитування: процентна ставка на суму кредитної заборгованості за операціями отримання готівки, 55% річних, процентна ставка на суму кредитної заборгованості за безготівковими операціями, 55% річних, пільговий період для погашення заборгованості до 56 днів.

У п. 2.2.3 Договору викладені основні умови кредитування: сума до розміру доступного ліміту; строк до 24 міс, процентна ставка 0,001% річних, комісія за управління кредитом до 5% річних, максимальна сума платежу за розрахунковий період 4584,00 грн, проценти за користування до 1 грн/міс, комісія за управління кредитом 2500,00 грн/міс, реальна річна процентна ставка по кредиту до 60%, загальна вартість кредиту до 110001,00 грн.

Вказаний договір підписаний ОСОБА_1 власноручно.

Відповідно ч. 3 Паспорту споживчого кредиту, строк кредитування до 24 місяців з дати встановлення ліміту (з можливістю подальшої пролонгації).

26.06.2024 між АТ «Укрсиббанк» (клієнт) та ТОВ «Глобал Спліт» (фактор) укладено договір факторингу №277 відповідно до умов якого клієнт відступає фактору, а фактор зобов`язується прийняти права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах визначених цим договором. Відповідно до п. 2.2 права вимоги які клієнт відступає Фактору за цим договором , передаються відповідно до реєстру боржників, який підписується сторонами у паперовому вигляді.

Згідно з п. 3.1.-3.4. договору факторингу сума фінансування становить 1867636,83 грн. Фактор зобов`язується сплатити клієнту суму фінансування одним платежем не пізніше дати підписання сторонами цього договору.

Пунктом 4.1. вказаного вище договору визначено, що право власності на права вимоги вважаються такими, що перейшло від клієнта фактору, та право вимагати від боржників виконання всіх зобов`язань в межах відступлення прав вимог у фактора виникає у моменту підписання акту приймання-передачі права вимоги (Додаток №2 до цього Договору).

25.06.2024 року АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Глобал Спліт» підписали акт приймання-передачі права вимоги.

10.07.2024 року АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «Глобал Спліт» уклали додаткову угоду №1 до договору факторингу №277 від 25.06.2024, згідно з якою АТ «Укрсиббанк» підтверджує, що на виконання п. 4.3 Договору здійснив розсилку інформаційних повідомлень через операторів мобільного зв`язку у вигляді SMS боржникам.

26.09.2024 АТ «Укрсиббанк» та ТОВ уклали додаткову угоду №2 до договору факторингу №277 від 25.06.2024, згідно з якою АТ «Укрсиббанк» підтверджує, що на виконання п. 4.3 Договору здійснив розсилку інформаційних повідомлень через операторів мобільного зв`язку у вигляді SMS боржникам, у тому числі ОСОБА_1 .

Згідно з Реєстром Боржників від 25.06.2024 до договору факторингу №277 від 25.06.2024 року, ТОВ «Глобал Спліт» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №96921647000, на суму 44382,67 грн.

АТ «Укрсиббанк» було направлено відповідачу повідомлення про відступлення прав вимог №40660 від 04.07.2024 року.

Як убачається зі змісту розрахунку заборгованості відповідача, складеної ТОВ «Глобал Спліт», заборгованість за Кредитним договором №96921647000 від 28.10.2020 року станом на 20.02.2026 року становить 44382,67 грн, з яких: 21420,75 грн - прострочена заборгованість за основною сумою боргу; 22961,92 грн - прострочена заборгованість за відсотками.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частинами 1 та 2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

За змістом вимог ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається в письмовій формі, а відповідно частини 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний стороною (сторонами).

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитодавця у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено законом чи договором.

За змістом статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Враховуючи вище викладене, суд доходить висновку щодо підтвердження факту укладення кредитного договору саме на тих умовах що викладені у договорі, оскільки відповідачем власноручно підписано договір-анкету від 28.10.2020 року, та факту переходу права вимоги за вказаним договором від первісного кредитора до позивача, що свідчить про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача наявної заборгованості.

При цьому, суд не погоджується з розрахунком суми заборгованості за відсотками та доводами позивача про правомірність нарахування ним відсотків понад строк дії кредитного договору, зважаючи на таке.

Згідно з ст.ст. 610, 611, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною першою статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Аналіз указаних норм права свідчить про те, що при укладенні договору сторони можуть визначити строк його дії, тобто час, протягом якого вони мають здійснити свої права та виконати свої обов`язки відповідно до цього договору.

Щодо кредитного договору, то сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 (справа №444/9519/12) та від 31.10.2018 (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.

У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду, уточняючи свій правовий висновок, який викладений у постанові від 18.01.2022 (справа 910/17048/17), щодо нарахування процентів до дня фактичного повернення кредиту відповідно до умов кредитного договору, незалежно від закінчення строку дії кредитних договорів, вказала на те, що можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»).

Відповідно до п. 2.1.1 договору-анкети №96921647000 від 28.10.2020 року визначено що строк кредитного договору до 05.11.2022 року.

Відповідно до п. 2.14 договору визначено що договір укладається на невизначений строк.

Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» у ч. 1 ст. 12 визначено перелік умов які повинен містити договір зокрема повинна міститься обов`язкова інформація про порядок повернення кредиту, графік платежів, кількість, розмір та періодичність внесення платежів тощо. Це фактично вимагає визначення строку користування кредитом і строків платежів, що є частиною суттєвих умов договору.

Суд зазначає що відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Відповідно до ч. 7 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» - зміна умов договору про споживчий кредит можлива тільки за згодою сторін. Умова договору про споживчий кредит про можливість внесення до договору змін в односторонньому порядку є нікчемною. У договорі про споживчий кредит забороняється встановлювати умову про продовження в односторонньому порядку строку користування кредитом. Продовження строку користування кредитом здійснюється виключно шляхом укладення додаткового договору за домовленістю сторін.

Положення абзацу другого цієї частини не поширюються на продовження строку користування кредитом за договором про споживчий кредит у формі кредитування банківського рахунку або кредитної лінії, яка надається банком. Договір про споживчий кредит у формі кредитування банківського рахунку або кредитної лінії, яка надається банком, у разі наявності умови про можливість продовження строку користування кредитом, повинен передбачати право споживача на безоплатну відмову від продовження строку користування кредитом за таким договором. Банк зобов`язаний повідомити споживача про продовження строку користування кредитом відповідно до вимог цієї частини не пізніше 30 календарних днів до дати такого продовження. Банк зобов`язаний повідомити споживача про продовження строку користування кредитом згідно з вимогами, встановленими Національним банком України.

У матеріалах справи відсутні докази того, що банк належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення боржника про продовження строку кредитування.

Згідно з частиною другою статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже відповідно до вказаних норм п. 2.14 договору є нікчемним оскільки суперечить як іншим умовам вказаного договору, зокрема п. 2.1.1 де чітко визначено строк кредитування та суперечить Закону України «Про споживче кредитування» який встановлює обов`язок для кредитора визначити строк користування кредитом і строк здійснення платежів, що є частиною суттєвих умов договору.

Ураховуючи викладене, суд не погоджується з доводами позивача щодо правомірності нарахування процентів понад встановлений строк кредитного договору.

Стягнення відсотків у період після закінчення строку дії кредитування 05.11.2022 року суд вважає безпідставним.

З виписок про рух коштів по рахунку картки з лімітом за розрахункові періоди з 11.10.2020 по 10.01.2024 вбачається, що поза строком кредитування банком нараховано 14955,82 грн стандартних процентів.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що кошти, які були неправомірно нараховані відповідачу, як відсотки за користування кредитом після закінчення строку дії договору (після 05.11.2022 року), мають бути вирахувані з суми заборгованості за відсотками, а тому робить власний розрахунок, за яким заборгованість за простроченою заборгованістю за відсотками становить 8006,10 грн (22961,92 грн - 14955,82 грн).

Суд зважає на те, що відповідачем не надано альтернативного розрахунку заборгованості за кредитним договором, а також даних, що свідчать про погашення заборгованості та про причини несвоєчасного погашення заборгованості за кредитним договором у добровільному порядку. Крім того, суду не надано беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, відповідно до статті 617 ЦК України.

З огляду на наведене вище, загальна сума заборгованості за кредитним договором №96921647000 від 28.10.2020 року, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 29426,85 гривень (21420,75 грн - прострочена заборгованість за основним боргом, 8006,10 грн - прострочена заборгованість за відсотками).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частино 2 статті 77 ЦПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене те, що відповідач в добровільному порядку не виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, на даний час заборгованість у розмірі 29426,85 грн не погашена, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачв на користь позивача (згідно розміру задоволених вимог) також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме 1765,17 грн судового збору, сплата якого підтверджується платіжною інструкцією №202 від 23.02.2026 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 11, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265, 279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» (код ЄДРПОУ: 41904846, адреса: 01135, м. Київ, вул. Казарменна, буд. 4Г) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» заборгованість за договором-анкетою про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку та умови кредитування №96921647000 від 28.10.2020 року у розмірі 29426 (двадцять дев`ять тисяч чотириста двадцять шість) гривень 85 копійок, з яких: 21420,75 грн - прострочена заборгованість за основним боргом, 8006,10 грн - прострочена заборгованість за відсотками.

В іншій частині позову, відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» суму судового збору в розмірі 1765 (одна тисяча сімсот шістдесят п`ять) гривень 17 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Саламатін