Рішення від 05 липня 2026 р. у справі №490/1068/24 — Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/1068/24

н\п 2/490/117/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Шолох Л.М.,

при секретарі Шведюк Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про припинення права власності, зміну часток співвласників, визнання права власності у порядку спадкування, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Центрального районного суду м. Миколаєва із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 в якому просили:

у зв`язку із виділом в натурі співвласником ОСОБА_7 частки у спільній власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в окреме майно – житловий будинок АДРЕСА_2 , припинити право спільної часткової власності ОСОБА_7 на житловий будинок АДРЕСА_1 ;

визначити в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності за ОСОБА_1 на 2/16 частин у праві власності, за ОСОБА_2 на 2/16 частин у праві спільної часткової власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 .

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 16 лютого 2024 року позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 грудня 2024 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 липня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

У судове засідання сторони не з`явилися, від позивачів надійшли заяви з проханням справу розглядати без їх участі. За такого, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, які не з`явилися.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено таке.

З листа КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 09 червня 2021 року слідує, що співвласниками житлового будинку по АДРЕСА_1 є: ОСОБА_8 – 2/16; ОСОБА_3 – 1/16; ОСОБА_6 – ; ОСОБА_9 – 1/16. Також зазначено, ОСОБА_7 (спадкоємець ОСОБА_10 ) частка у праві (спільної часткової власності) –його частку вилучено у нову адресу АДРЕСА_3 згідно рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1170 від 25 листопада 2020 року.

Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 25 листопада 2020 року № 1170 частина житлового будинку з гоподарськими будівлями і спорудами по АДРЕСА_4 заг. площ. 732,, № 5 част. № 6), яка належить ОСОБА_11 надано нову адресу АДРЕСА_3 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно: ОСОБА_5 є власником житлового будинку АДРЕСА_5 . Підстава договір купівлі- продажу від 18 грудня 2020 року; ОСОБА_7 є власником житлового будинку по АДРЕСА_6 .

Листом від 24 квітня 2026 року КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» повідомлено про те, що станом на 28 грудня 2012 року співвласниками житлового будинку по АДРЕСА_6 є: ОСОБА_8 2/16 та 1/16; ОСОБА_3 – 1/16; ОСОБА_6 – 1/4; ОСОБА_7 – .

Із наявних у справі доказів слідує, що ОСОБА_8 за життя був власником 2/16 частин у праві спільної часткової власності на житловий будинок по АДРЕСА_7 .

ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Із заявами про прийняття спадщини після його смерті до нотаріуса звернулися діти померлого ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , за заявами яких приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Сіряковою О.В. заведено спадкову справу № 02/2021.

Постанови приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Сірякової О.В. від 14 липня 2023 року позивачам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки після виділу частки ОСОБА_7 не можливо визначити розмір частки ОСОБА_8 .

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Стаття 1217 Цивільного кодексу України вказує на те, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (стаття 1258 Цивільного кодексу України).

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах – уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_8 є батьком позивачів у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які в свою чергу є спадкоємцями першої черги після його смерті. Позивачі звернулися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини, однак отримали відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Оскільки позивачі є спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_1 , яким відмовлено нотаріусом у видачі свідоцтва про право власності у порядку спадкування, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та про необхідність їх часткового задоволення. Відтак 2/16 частин у праві власності на спірне домоволодіння, яке належало ОСОБА_8 за життя мають бути успадковані позивачами у рівних частинах, по 1/16 частині у праві власності на спірне домоволодіння. Підстав для визнання права власності на 2/16 за кожним позивачем, як про це просять позивачі, суд не вбачає.

Щодо позовних вимог про припинення спільної часткової власності ОСОБА_7 то суд зазначає таке.

Відповідно до приписів статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Частина друга статті 12 ЦПК України визначає, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Частина третя статті 12 ЦПК України наголошує, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Відповідно до норм Цивільного процесуального кодексу України право визначення хто буде відповідати за позовом відповідно до приписів ЦПК України належить позивачу. Однак, суд зобов`язаний встановити чи подано відповідний позов до належного відповідача.

Відповідно до частин першої та другої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Належним відповідачем є особа, яка є суб`єктом матеріального правовідношення, тобто особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, захистивши порушене право чи інтерес позивача (пункт 8.10 Постанови Велика Палата Верховного Суду від 05 липня 2023 року, справа № 910/15792/20).

Виходячи зі змісту позовних вимог про припинення права спільної часткової власності ОСОБА_7 , що саме ця особа або її спадкоємці (у справі наявне посилання на те, що спадкоємцем цієї особи є ОСОБА_10 ) має бути належним відповідачем у справі.

Позивач, користуючись своїм безумовним правом, визначив відповідачами у справі ОСОБА_3 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . При цьому матеріали справи не містять будь-яких доказів на підтвердження того, що саме ці особи є належним відповідачем.

Відтак, суд дійшов висновку, що позивачем визначено неналежний склад відповідачів в частині позовних вимог про припинення права спільної часткової власності ОСОБА_7 . Виходячи із приписів ЦПК України суд позбавлений права самостійно визначити склад відповідачів у поданому позові.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову в частині означених позовних вимог не вирішуючи їх по суті.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір сплачено під час подачі позову до суду.

Керуючись статтями 5, 12, 13, 79-84, 141, 259-265, 273 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності у порядку спдакування за законом після смерті батька ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/16 частину у праві власності на домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_7 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності у порядку спдакування за законом після смерті батька ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/16 частину у праві власності на домоволодіння з господарськими будівлями та спорудами за адресою АДРЕСА_7 .

В іншій частині позову – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Суддя Л.М. Шолох