Постанова від 11 червня 2026 р. у справі №953/3707/24 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 953/3707/24 Головуючий суддя І інстанції Бородіна Н. М.

Провадження № 33/818/9/26 Суддя доповідач Шабельніков С.К.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2026 року м. Харків

Суддя Харківського апеляційного суду Шабельніков С.К., при секретарі Вакула Н.С., за участю особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Манька О.М., а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та його захисника – адвоката Лісіна В.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Манька О.М., на постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 03 червня 2024 року, стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 кожного за ст. 124 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець м. Харкова,

- визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення, у виді штрафу у розмірі 850 грн.

Також з ОСОБА_1 стягнуто судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.

Крім того цією постановою

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканеця м. Харкова,

- визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення, у виді штрафу у розмірі 850 грн.

Також з ОСОБА_2 стягнуто судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.

Постановою встановлено, що 16.04.2024 року о 06:40 год. в м. Харкові по вул. Чернишевській, біля буд 73, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 21114, р.н. НОМЕР_1 , не був уважним перед поворотом праворуч, завчасно не зайняв відповідне крайнє положення. Внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Шевролет, р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальну шкоду. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2.3Б,10.4 ПДР України.

Крім того, 16.04.2024 року о 06:40 год. в м. Харкові по вул. Чернишевській, біля буд. 73, водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Шевролет, р.н. НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21114, р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який рухався попереду. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, завдано матеріальну шкоду. Своїми діями ОСОБА_2 порушив п.п. 12.1, 13.1 ПДР України.

В своїй апеляційній скарзі захисник Манько О.М. просив судову постанову скасувати в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та закрити провадження у справі стосовно нього у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що судом першої інстанції порушено принцип всебічності, повноти та об`єктивності з`ясування обставин справи. Вказував, що в діях ОСОБА_1 не міститься порушень п.п. 2.3Б, 104 ПДР України, оскільки в матеріалах цієї справи відсутні докази його винуватості. Вказував на те, що причиною ДТП стали дії водія ОСОБА_2 , який порушив вимоги ПДР України та допустив зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_1 , який рухався попереду автомобіля під керуванням ОСОБА_2 . Зокрема вказував на те, що водій ОСОБА_2 допустив перевищення допустимої швидкості руху, що призвело до зіткнення автомобілів, оскільки гальмівний шлях був 30 метрів.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши доводи ОСОБА_1 та його захисника Манька О.М., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, а також пояснення ОСОБА_2 та його захисника Лісіна В.Є., які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги захисника Манька О.М., апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч.7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Враховуючи, що з апеляційною скаргою звернувся лише захисник Манько О.М. в інтересах ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції переглядає цю постанову лише в цій частині.

Згідно вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні.

Як вбачається з матеріалів цієї справи, суд не дотримався всіх вказаних вимог закону.

Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апеляційним судом встановлено об`єктивні відомості, які спростовують висновки суду першої інстанції щодо винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП.

Належить врахувати, що під час апеляційного розгляду, в межах цієї справи судом апеляційної інстанції були задоволені клопотання апелянта та призначались судово-автотехнічна експертиза, а також повторна судово-автотехнічна експертиза, які були проведені та до суду апеляційної інстанції надані відповідні висновки експертів.

Однак, 11 червня 2026 року до канцелярії Харківського апеляційного суду від захисника ОСОБА_3 надійшла заява, в якій він просив, в тому числі, долучити до матеріалів справи відеозапис події ДТП з камери зовнішнього відеоспостереження, розташованого на офісній будівлі по вул. Каразіна 10 у м. Харкові.

Цей відеозапис не був предметом розгляду суду першої інстанції, а також не надавався експертам під час призначення експертних досліджень, оскільки, як вбачається з цієї заяви, цей відеозапису не перебував у володінні ОСОБА_2 .

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису.

Вочевидь вбачається, що висновки експертів робились за наданими поясненнями учасників дорожньо-транспортної пригоди, які є суб`єктивними та значно відрізняються один від одного.

Суд апеляційної інстанції не ставить під сумнів висновки експертів, однак ці висновки не є визначальними та повинні враховуватись судом у сукупності з іншими доказами у справі.

Натомість відомості відеозапису об`єктивно відображають обставини ДТП між транспортними засобами та є більш інформативними для встановлення винуватості або невинуватості учасників дорожньо-транспортної пригоди, оскільки з цих відомостей, поза розумним сумнівом, вбачається напрямки руху транспортних засобів, їх розташування на проїжджій частині, динаміка руху та безпосередньо момент зіткнення автомобілів.

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції було оглянуто цей відеозапис, з якого вбачається, що відеокамера, яка здійснювала цей відеозапис розташована на зовнішній стіні будинку по вул. Каразіна у м. Харкові та здійснювала запис події ДТП, яка відбулась на перехресті вулиць Чернишевського та вул. Каразіна у м. Харкові між автомобілями під керуванням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

З відомостей фотознімків, які містяться в матеріалах цієї справи (арк. 44, 45) вбачається, що вул. Чернишивського, по якій рухались автомобілі, під керуванням ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , має дві смуги руху в одному напрямку.

З відомостей відеозапису вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 рухався у правій смузі руху та увімкнувши покажчик правого повороту почав здійснювати маневр правого повороту на вул. Каразіна. В цей момент автомобіль під керуванням ОСОБА_2 , який рухався у тому ж напрямку позаду, здійснив зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_1 , в`їхавши своєю передньою частиною у його задню частину.

З відомостей схеми місця ДТП (арк. 3), а також з відомостей світлин (арк. 44, 45) вочевидь вбачається, що автомобіль під керуванням ОСОБА_2 здійснював екстренне гальмування, а тому на проїжджій частині залишився гальмівний шлях. Цей гальмівний шлях дорівнює 30 метрів.

Відповідно до висновку експерта (арк. 28) вбачається, що розрахована швидкість руху автомобіля Шевролет д.н.з. НОМЕР_2 перед ДТП, яка відповідає слідам гальмівного юзу довжиною 30 м, становить 56,1 – 69, 9 км/год.

Тобто швидкість автомобіля, під керуванням ОСОБА_2 перевищувала допустиму швидкість руху у межах населеного пункту, що завадило вчасно загальмувати та призвело до здійснення дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, як зазначено у висновку експерта, що поза розумним сумнівом узгоджується з відомостями відеозапису, небезпека ля руху водію ОСОБА_1 наближалась позаду, тобто знаходилась поза межами поля видимості водія ОСОБА_1 , тому технічна можливість запобігти зіткненню з автомобілем Шевролет одноосібними діями водія ОСОБА_1 , що в даній дорожній ситуації є «Лідером», не визначалась, і тому в даній дорожній ситуації оцінка дій водія ОСОБА_1 не потребує спеціальних знань в галузі інженерно-транспортних досліджень, тому відповідь на питання про визначення моменту виникнення небезпеки водію ОСОБА_1 не має технічного сенсу.

Тобто водій ОСОБА_1 рухався, виконуючи вимоги ПДР України попереду автомобіля під керуванням ОСОБА_2 , тобто був «лідером» в даній дорожній ситуації, а його дії не перебувають у причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, враховуючи відомості відеозапису суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що перед здійсненням повороту праворуч, водій ОСОБА_1 зайняв крайнє праве положення на проїжджій частині та почавши здійснювати маневр повороту праворуч його автомобіль зазнав удару від автомобіля, який рухався позаду нього, що вочевидь свідчить про відсутність в його діях порушення вимог певних пунктів ПДР України, які йому ставляться у провину.

Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2,4, 7 та 11 до Конвенції» ратифіковано вказану Конвенцію.

Порядок реалізації Конвенції та рішень ЄСПЛ визначено Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Відповідно до ч. 1 ст. 17 даного Закону, суди при розгляді справ застосовують Конвенцію і практику ЄСПЛ як джерело права. Як встановлено рішенням ЄСПЛ у справі «Швидка проти України» від 30.10.2014 р., провадження у справах про адміністративні правопорушення вважається кримінальними у розумінні Конвенції. У справі «Надточій проти України» ЄСПЛ зазначив, що Уряд України визнав кримінально-правовий характер КУпАП.

Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardov. Spain» від 06.12.1998 Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитись на користь цієї особи.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardov. Spain» від 06.12.1998 Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитись на користь цієї особи.

Відповідно до ч.2 ст. 7 КУпАП, провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно ч.1 ст. 7 КУпАП, ніхто не можу бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.

Більш того, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п.1 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та відомості, що є в цій справі, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова судді Київського районного суду м. Харкова від 03 червня 2024 року підлягає скасуванню в частині щодо визнання винним ОСОБА_1 , а провадження в справі стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, згідно доводів поданої апеляційної скарги.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу захисника Манька О.М. – задовольнити.

Постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 03 червня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнанні винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП – скасувати в частині визнання винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а провадження у справі стосовно нього закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

В решті постанову судді Київського районного суду м. Харкова від 03 червня 2024 року – залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.К. Шабельніков