Постанова від 06 липня 2026 р. у справі №645/2744/25 — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Єдиний унікальний номер 645/2744/25

Номер провадження 22-ц/818/941/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2026 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Мальованого Ю.М.,

суддів - Тичкової О.Ю., Яцини В.Б.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Немишлянського районного суду м. Харкова від 09 вересня 2025 року в складі судді Алтухової О.Ю. по справі № 645/2744/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

У квітні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» (далі - ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС») звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 611027088 від 30 серпня 2024 року у розмірі 66 987,00 грн, суму судового збору у розмірі 2422,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що 30 серпня 2024 року ОСОБА_1 та Товариство з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» уклали договір кредитної лінії № 611027088 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, за умовами якого ОСОБА_1 отримав від Товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 27 000,00 грн та зобов`язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за їх користування відповідно до умов, зазначених у Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (далі - Правила), що є невід`ємною частиною Договору, текст яких розміщений на сайті Товариства: www.moneyveo.ua. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконав своє зобов`язання за кредитним договором проте відповідач неналежним чином не виконував грошові зобов`язання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість.

03 грудня 2024 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» уклали договір факторингу №28/1118-01, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за Кредитним договором № 611027088 на загальну суму 80 487,00 грн, проте, позивач, користуючись своїм правом самостійно визначає обсяг та склад позовних вимог, що підлягають до стягнення та просить суд стягнути частину заборгованості за Договором яка становить - 66 987,00 грн, з них: заборгованість по кредиту в сумі 27 000,00 грн, заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 39 987,00 грн.

Рішенням Немишлянського районного суду м. Харкова від 09 вересня 2025 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» заборгованість за Договором № 611027088 від 30 серпня 2024 року у розмірі 66 987,00 грн, з яких: 27 000,00 грн - заборгованість по кредиту; 39 987,00 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАЛІОН ПЛЮС» витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, та неповним дослідженням матеріалів справи просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування зазначає, що 30 серпня 2024 року ОСОБА_1 , перебуваючи у залі гральних автоматів у м. Харкові, здійснював ряд оплат та отримував ряд переказів, в тому числі - отримав на свою карту виграш у розмірі 27 000,00 грн, який було йому надіслано гральним салоном, а тому відсутні належні та допустимі докази видачі позивачем відповідачу кредиту у розмірі 27 000,00 грн та надання їх саме позивачем.

Жодних ідентифікацій відповідач того дня не проходив, грошові кошти від позивача у якості кредиту не отримував, жодних заявок на сайті не залишав, ніяких договорів із позивачем не підписував та не укладав. Отримання коштів 30 серпня 2024 року із деталями операції «payway1*tr4av, Visa Direct» не є та не може вважатися доказом отримання коштів, так як у цільовому призначенні відсутні такі дані. Сам факт отримання коштів на картковий рахунок у цей день в сумі, яка дорівнювала вказаним у договорі записам не може свідчити про отримання саме кредиту.

З цього вбачається, що судом невірно було застосовано положення закону та стягнуто з відповідача суму кредиту у розмірі 27 000,00 грн та відсотків за користування кредитом у розмірі 39 987,00 грн, оскільки матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем кредиту взагалі.

Зазначає, що відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» - Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Вказане свідчить про те, що умова договору про нарахування відсотків за споживчим кредитом, отриманим на підставі укладеного із ОСОБА_1 договором № 611027088 від 30 серпня 2024 року, у розмірі 1,28% за кожен день користування кредитом є нікчемною, іншого порядку нарахування відсотків договір не містить. Тобто, положення договору, яким встановлено розмір відсоткової ставки 1,28% в день, є нікчемним, що не давало суду можливості стягнути відсотки за користування кредитом у розмірі 39 987,00 грн, а тому твердження позивача та висновки суду про необхідність стягнення відсотків є передчасними та в цій частині рішення суду підлягає скасуванню із постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

02 березня 2026 року від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в обґрунтування якого зазначено наступне.

Відповідач, укладаючи Договір, пройшов верифікацію, тим самим підтвердив актуальність та належність йому персональних даних, в тому числі і фінансового мобільного номеру НОМЕР_1 , який був вказаний останнім при заповненні заяви на отримання кредиту та співпадає з тим, що вказаний останнім при заповненні анкетних даних в апеляційній скарзі. Від банку АТ КБ «ПриватБанк» було отримані відповідні підтвердні дані про Відповідача, які зазначені ним у заявці.

Відповідач пройшов скорочену процедуру верифікації (п. 4.9 Договору), оскільки вже мав кредитні правовідносини з Первісним кредитором та з 2023 року закрив 11 кредитних Договори.

Апелянт в апеляційній скарзі хибно вказує на те, що відсотки за користування кредитними коштами нараховувались з порушенням вимог Закону України «Про споживче кредитування» та становило 1,28 відсотків за кожен день користування кредитом, а тому умови Договору щодо нарахування відсотків є нікчемними. Такі висновки сторони Апелянта не заслуговують на увагу, оскільки максимальна ставка за Договором - це Базова процентна ставка, яка складає 1,00 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 365,00 (триста шістдесят п`ять) відсотків річних (п. 8.3 Договору).

Таким чином, Договір кредитної лінії № 611027088 від 30 серпня 2024 року, на підставі умов якого було здійснено розрахунки заборгованості, був укладеним з дотримання умов Законів України «Про споживче кредитування», «Про електронну комерцію», «Про електронні документи та електронний документообіг», а також ЦК України і тому нарахування процентів за даним Договором у розмірах вказаних у розрахунках заборгованості повністю узгоджується його умовами та з законодавчими нормами.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України в межах доводів та вимог апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частин 1, 2, 4, 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Немишлянського районного суду м. Харкова від 09 вересня 2025 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини 1 статті 369 ЦПК України.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження заборгованості за кредитним договором №611027088, який укладено позивачем з ОСОБА_1 .

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 30 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з Заявкою про отримання грошових коштів в кредит, паспорт споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору № 611027088 від 30 серпня 2024 року, після чого 30 серпня 2024 року ОСОБА_1 та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклали Договір кредитної лінії № 611027088 (далі - Договір).

Відповідно до п.2.1. Договору кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в сумі кредитного ліміту у розмірі 27000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Також, відповідно до умов договору сума кредитного ліміту, вказана в п. 2.1-2.5. Договору, сума кредитного ліміту, вказана в п. 2.1. Договору, є загальною сумою кредиту за цим Договором і є максимальною сумою грошових коштів на умовах кредиту, яка протягом строку дії Договору одночасно може бути у розпорядженні позичальника. Кредитодавець надає позичальнику перший транш за Договором в сумі 27000 грн 00 коп 30 серпня 2024 року (що є датою надання Кредиту). Другий та решта траншів за Договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах передбачений цим Договором. Кредит надається з метою задоволення поточних споживчих потреб позичальника (не цільовий кредит), окрім участі в азартних іграх.

Відповідно до розділу 3 Договору сторони узгодили, що позичальнику надається дисконтний період кредитування, протягом якого позичальник може отримати черговий транш в межах кредитного ліміту, шляхом ініціювання такої операції в особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. На момент укладення цього Договору строк дисконтного періоду користування складає 30 (тридцять) днів від дати отримання позичальником першого траншу. Загальний строк дисконтного періоду користування кредитом вираховується в порядку передбаченому п. 3.2. Договору. У випадку надання першого траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії та строк дисконтного періоду автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором (п. 3.1. Договору). Для здійснення першої пролонгації дисконтного періоду за цим Договором, Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 30 (тридцять) днів дисконтного періоду проценти у розмірі 4779 грн 00 коп. Про суму нарахованих процентів, що позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних пролонгацій позичальник інформується через особистий кабінет. У разі якщо строк дисконтного періоду закінчився, позичальник має можливість повернутися в дисконтний період, якщо протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати його закінчення здійснить оплату всіх фактично нарахованих на дату повернення процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки). після поновлення дисконтного періоду, його тривалість складає 30 (тридцять) календарних днів та застосовуються умови його пролонгації дисконтного періоду, описані в п. 3.2. Договору (п.3.3 Договору)

Відповідно до п.п.7.1.-7.3 Договору рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 29 вересня 2024 року, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого траншу позичальником. У разі пролонгації чи поновлення дисконтного періоду рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту зміщується на відповідну дату закінчення дисконтного періоду, визначену за правилами цього Договору. В обов`язковому порядку сума Кредиту має бути повернена Позичальником не пізніше ніж протягом 30 (тридцяти) календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії Договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; ініціювання Кредитодавцем дострокового розірвання/припинення дії Договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2. або п. 9.1.1.7. Договору. Кінцева дата повернення (виплати) Кредиту - 29 вересня 2029 року.

Окрім того, у розділах 7, 8 Договору сторонами було узгоджено порядок сплати Процентів за Договором вартість послуг кредитодавця та ціну Договору.

У п.п.14.1, 14.2 Договору сторони визначили, що невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей Договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця: www.moneyveo.ua та дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та кредитодавцем з приводу укладення цього Договору в якості підписів сторін використовується електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис. Під час виконання цього Договору, для цілей ініціювання отримання нових траншів, пролонгацій чи поновлення дисконтного періоду, що не є зміною істотних умов цього Договору, позичальник здійснює авторизацію в особистому кабінеті та ініціює отримання нових траншів, пролонгації чи поновлень дисконтного періоду в ІКС.

Окрім того, у паспорті споживчого кредиту ОСОБА_1 своїм електронним підписом 30 серпня 2024 року підтвердив: отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних мною умов кредитування; отримання всіх пояснень, необхідних для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз`яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати для нього, в тому числі в разі невиконання ним зобов`язань за таким договором; отримання інформації про право кредитодавця залучати до врегулювання простроченої заборгованості колекторську компанію у разі невиконання мною зобов`язань за договором про споживчий кредит, про встановлені законодавством вимоги щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимоги щодо етичної поведінки), про право на звернення до Національного банку України у разі недотримання таких вимог кредитодавцем та/або колекторською компанією, а також про право на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої у процесі врегулювання простроченої заборгованості; повідомлення про передбачену статтею 182 КК України відповідальність за незаконне збирання, зберігання, використання, поширення конфіденційної інформації про третіх осіб, персональні дані яких передані кредитодавцю.

Статтею 5 Закону України «Про платіжні послуги» передбачено, що до фінансових платіжних послуг належать такі послуги, зокрема, послуги з переказу коштів без відкриття рахунку.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» не є банківською установою в розумінні Закону України «Про банки і банківську діяльність» тому не відкриває рахунки, а здійснює послуги з переказу коштів без його відкриття.

Частиною 3 ст. 10 Закону України «Про платіжні послуги» встановлено, що фінансові установи мають право на провадження діяльності з надання фінансових платіжних послуг лише після отримання ними ліцензії відповідно до цього Закону (крім банків) та за умови включення до Реєстру, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до п.10 Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03 листопада 2021 року №113, перебачено, що договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі НОМЕР_7 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).

Відповідно до п.5.1. Договору кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки НОМЕР_6, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором.

Відповідно до 13.4. Правил надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (для фізичних осіб - споживачів фінансових послуг), що є невід`ємною частиною Договору №: 611027088, усі платежі та розрахунки, зазначені у відповідному Електронному договорі, здійснюються в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок клієнта, шляхом грошового переказу клієнту без відкриття рахунку або на банківські рахунки Кредитодавця.

Номер банківської картки вказаний відповідачем у Заявці на отримання грошових коштів в кредит від 30 серпня 2024 року є № НОМЕР_3 .

Встановлено, що відповідачу ОСОБА_1 30 серпня 2024 року за кредитним договором № 611027088 на картку № НОМЕР_6 (емітент платіжної картки PRIVAT BANK) були надані кредитні кошти у розмірі 27 000,00 грн, про що свідчать: піддержання ТОВ «ПрофітГід» (діє в межах Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-757 від 06 вересня 2023 року та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника), про те, що ТОВ «ПрофітГід» було здійснено переказ грошових коштів на рахунок отримувача: Номер замовлення / код платіжної інструкції: 4C1B05DE-3DDD-4052-8F1E-EC8C811FEA72, та довідкою ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» про надання кредитних коштів у розмірі 27 000,00 грн на транзитний рахунок для перерахування коштів отримувачу ОСОБА_1 .

Окрім того, на виконання ухвали суду про витребування доказів від 30 червня 2025 року з АТ КБ «ПриватБанк» надійшла виписка по особовому рахунку відкритому на ім`я ОСОБА_1 картка № НОМЕР_3 (рахунок НОМЕР_4 ) за період з 30 серпня 2024 року - 30 серпня 2024 року, з якої вбачається що відповідачу 30 серпня 2024 року були нараховані кредитні кошти у розмірі 27000,00 грн.

03 грудня 2024 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» (фактор) уклали Договір факторингу № МВ-ТП/11.

Відповідно до умов якого визначено, що «право вимоги» означає весь обсяг прав грошових вимог клієнта за кредитним договором (наявних та майбутніх), зокрема прав грошових вимог до боржника по сплаті сум боргу за кредитним договором, строк платежу за якими настав, а також прав грошових вимог, які виникнуть в майбутньому (п.1.3 Договір факторингу).

Згідно з п.2.1 Договору факторингу в порядку та на умовах даного Договору, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги за переліком в Реєстрі прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2 Договору факторингу наявне право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання Реєстру прав вимоги. Майбутнє право вимоги вважається переданим з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Всі суми, що наводяться в Реєстрі прав вимог, зазначаються в національній валюті України - гривні, станом на дату підписання сторонами такого Реєстру прав вимог.

Перехід права вимоги також підтверджується: витягом з реєстру прав вимоги від 03 грудня 2024 року; платіжною інструкцією №1032 від 16 січня 2025 року з призначенням платежу: плата за вiдступлення права вимоги, згiдно договору факторингу № МВ-ТП/11 від 03 грудня 2024 року без ПДВ, відповідно до якої на користь ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» з боку позивача було перераховано грошові кошти у сумі 3218578,31 грн.

Таким чином, відповідно до договору факторингу № МВ-ТП/11 від 03 грудня 2024 року ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло права грошової вимоги до відповідача за Договором № 611027088 від 30 серпня 2024 року.

З матеріалів справи вбачається, що після відступлення прав вимоги на електронну поштову адресу ОСОБА_1 (електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 , телефон: НОМЕР_5 ) ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було направлено повідомлення про відступлення права вимоги.

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» надіслало на електронну поштову адресу відповідача досудову вимогу про необхідність погашення заборгованості за Договором № 611027088 від 30 серпня 2024 року в сумі 57 807,00 грн.

Згідно з розрахунками заборгованості за Договором № 611027088 від 30 серпня 2024 року загальна сума заборгованості становить 80 487,00 грн, та складається з: 27 000,00 грн - заборгованість по кредиту; 39 987,00 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, 13 500,00 неустойка.

За змістом ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем.

За змістом статті 12 цього Закону якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Згідно статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Як визначено ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень статей 77-80 ЦПК України докази мають бути належними, допустимим, достовірними та достатніми.

Статтею 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Колегія суддів вважає, що позивачем доведено суму заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором у загальному розмірі 66 987,00 грн, з огляду на погоджені сторонами умови кредитування, з урахуванням тіла кредиту, розміру базової відсоткової ставки за кожен день прострочення та періоду кредитування.

Даних, що відповідач у добровільному порядку нараховану заборгованість за кредитним договором погасив, матеріали справи не містять.

Таким чином, суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, вірно застосувавши норми матеріального права, дійшов правильного висновку про задоволення вимог ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та постановив рішення з додержанням вимог норм матеріального та процесуального права.

З огляду на зазначене, підстави для скасування рішення суду з наведених апелянтом підстав відсутні.

Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновки суду першої інстанції, та не містять підстав для скасування або зміни судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін.

Підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381- 384, 389, 390 ЦПК України, суд-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Немишлянського районного суду м. Харкова від 09 вересня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 07 липня 2026 року

Головуючий Ю.М. Мальований

Судді О.Ю. Тичкова

В.Б. Яцина